фОРМИ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

РОЗДІЛ 2.фОРМИ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

тема 3. Міжнародна торгівля

Місце міжнародної торгівлі в МЕВ. Показники міжнародної торгівлі. Форми сучасної міжнародної торгівлі. Торгівля товарами та послугами. Традиційна торгівля, торгівля продукцією в рамках кооперації, зустрічна торгівля. Методи міжнародної торгівлі. Торгівля навпрямки і через посередників. Аукціонна торгівля, міжнародні торги, біржі.

Ціноутворення в міжнародній торгівлі. Види цін. Цінові скидки. Базисні умови постачання. Принципи, суть і рівні регулювання міжнародних торговельних відносин. Теорія тарифів. Митний тариф і митний податок. Нетарифні засоби регулювання. Суть і сучасні форми протекціонізму. Світова організація торгівлі (СОТ), Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ) та їх роль в розвитку міжнародної торгівлі. Масштаб, структура і динаміка міжнародної торгівлі.

Сутність міжнародної торгівлі та її роль в системі світогосподарських зв’язків

Зовнішня торгівля (ЗТ) є важливою і історично першою формою міжнародних економічних відносин. Вона являє собою обмін товарами та послугами між державно оформленими національними господарствами. Це торгівля однієї країни з іншими країнами світу. Вона складається з ввозу (імпорту) і вивозу (експорту) товарів. В сукупності зовнішня торгівля різних країн утворює міжнародну торгівлю.

В сучасних умовах у міжнародній торгівлі приймають участь всі суб’єкти світового господарства. В її основі лежить міжнародний поділ праці. Розвиток міжнародної спеціалізації виробництва та поглиблення вищеназваного розподілу праці (у виді загального, часткового та одиничного) породжує різноманітність форм і напрямків міжнародної торгівлі. Глибокий вплив на неї справляє науково-технічна революція, що прискорила якісні перетворення всіх елементів продуктивних сил і зрушення в географічній та товарній структурі світових товаропотоків.

Місце міжнародної торгівлі в системі міжнародних економічних відносин визначається тим, що, по-перше, через неї реалізуються результати всіх форм світогосподарських зв’язків – вивозу капіталу, виробничої кооперації, науково-технічного співробітництва. По-друге, розвиток міжнародної торгівлі товарами визначає динаміку міжнародного обміну послугами. По-третє, зростання і поглиблення міжрегіональних та міждержавних взаємозв’язків виступають важливою передумовою міжнародної економічної інтеграції. По-четверте, міжнародна торгівля сприяє подальшому поглибленню міжнародного поділу праці та інтернаціоналізації господарських зв’язків.

Показники міжнародної торгівлі

Міжнародну торгівлю характеризує велика кількість показників, які можна систематизувати за наступними ознаками:

а) показники обсягів;

б) показники структури;

в) показники динаміки;

г) показники результатів.

Рис. 3.1. Показники міжнародної торгівлі

Показники обсягів МТ:

1. експорт – це продаж з вивозом за кордон товарів і послуг. До експорту відносять:

• товари, вироблені, вирощені чи добуті в країні;
• товари, раніше ввезені з-за кордону, що були перероблені, а також товари, переробка яких здійснювалась під митним контролем.

Реекспорт – продаж та вивіз з країни раніше ввезених на її територію товарів, що не піддавались обробці.

1. імпорт – ввезення в країну товарів та послуг.

До імпорту відносять:

• товари іноземного походження із країни-виробника або країни-посередника;
• товари для подальшої переробки під митним контролем.

Реімпорт – ввезення раніше вивезених за кордон товарів, які не піддавались обробці, тобто це експортні операції, що не відбулись. Сюди відносять повернення покупцем бракованого товару, повернення товару, що не був проданий через аукціон, повернення товару, не реалізованого через консигнаційні склади. Основною ознакою реімпортних операцій є перетинання вітчизняними товарами митниці двічі: при ввезенні і вивезенні. Товари, що повертаються з виставок і ярмарок, до реімпортуємих не відносяться.

Експорт та імпорт розраховуються кожною країною в натуральних і вартісних показниках. Вартісні показники розраховуються у національній валюті і переводяться в долари США для міжнародного порівняння. Невелика група країн, особливо країни з високою інфляцією, розраховують експорт та імпорт напряму в доларах США. З метою міжнародного порівняння експорт розраховується в світових цінах на момент перетину товаром кордону на базі ФОБ – вільний на борту (FOB – free on board), імпорт – на базі цін СІФ – вартість, страхування і фрахт (CIF – cost, insurance, freight). Оскільки основна частка товарів в міжнародній торгівлі перевозиться морським транспортом, за основу розрахунку цін експорту та імпорту береться транспортування морем.

В результаті відмінності в базі розрахунків сукупна вартість світового експорту статистично буде завжди менше вартості світового імпорту на величину, приблизно рівну сплаті страхової премії на зовнішньоторговий товар, фрахту судна для його перевезення та інших портових зборів.

1. зовнішньоторговельний обіг – сума вартостей експорту та імпорту країни за певний період часу

ЗТО = Е + І

1. фізичний обсяг торгівлі – оцінка експорту чи імпорту в незмінних цінах одного періоду (як правило, року);
2. генеральна (загальна) торгівля – прийняте в статистиці зовнішньої торгівлі визначення зовнішньоторговельного обігу з включенням транзитних товарів;
3. спеціальна торгівля – чистий зовнішньоторговельний обіг, тобто продукція, ввезена в країну чи вивезена з неї

СТ = ЗТО – реекспорт – реімпорт

Показники структури:

1. товарна структура – це показники розподілу експорту та імпорту за основними товарними позиціями;
2. географічна структура – розподіл товарного потоку за країнами, групами країн та регіонами світу;
3. інституційна торгівля – розподіл торгівлі за суб’єктами і методами товарного обміну;
4. видова структура – розподіл торгівлі за видами товарного обміну.

Показники динаміки:

1. темпів росту:

• темпи росту експорту

Тр.е. = Ез.р. / Еб.р. * 100%,

де Тр.е. – темпи росту експорту;

Ез.р. – обсяг експорту в звітному році;

Еб.р. – обсяг експорту в базисному році.

• темпи росту імпорту

Тр.і. = Із.р. / Іб.р. * 100%,

де Тр.і. – темпи росту імпорту;

Із.р. – обсяг імпорту в звітному році;

Іб.р. – обсяг імпорту в базисному році.

• темпи росту зовнішньоторговельного обігу

Тр.зт.об. = ЗТОз.р. / ЗТОб.р. * 100%,

де Тр.зт.об. – темпи росту зовнішньоторговельного обігу;

ЗТОз.р. – обсяг зовнішньоторговельного обігу за звітний рік;

ЗТОб.р. – обсяг зовнішньоторговельного обігу за базисний рік.

1. темпи приросту:

• темпи приросту експорту

Тпр.е. = Тр.е.з.р. / Тр.е.б.р. * 100%,

де Тпр.е. – темпи приросту експорту;

Тр.е.з.р. – темпи росту експорту за звітний рік;

Тр.е.б.р. – темпи росту експорту за базисний рік.

• темпи приросту імпорту

Тпр.і. = Тр.і.з.р. / Тр.і.б.р. * 100%,

де Тпр.і. – темпи приросту імпорту;

Тр.і.з.р. – темпи росту імпорту за звітний рік;

Тр.і.б.р. – темпи росту імпорту за базисний рік.

• темпи приросту зовнішньоторговельного обігу

Тпр.зто = Тр.зто.з.р. / Тр.зто.б.р. * 100%,

де Тпр.зто – темпи приросту зовнішньоторговельного обігу;

Тр.зто.з.р. – темпи зовнішньоторговельного обігу за звітний рік;

Тр.зто.б.р. – темпи зовнішньоторговельного обігу за базисний рік.

Показники результатів:

1. сальдо торгового балансу – це різниця між вартісним обсягом експорту та імпорту товарів окремої країни;
2. сальдо балансу послуг – це різниця між вартістю послуг, які надає країна, і вартістю послуг, які вона імпортує;
3. сальдо некомерційних операцій – це різниця між прибутками від інвестицій, грошових переказів, внесків, переміщення грошових засобів по спадщині, при вирішенні сімейних проблем. По кожному з цих напрямків руху грошових засобів складається баланс;
4. сальдо балансу поточних операцій – це сума сальдо торгового балансу, балансу послуг, некомерційних операцій;
5. індекс “умови торгівлі” – відношення індексу середніх цін експорту певного товару, країни в цілому, групи країн до індексу середніх цін імпорту за певний період часу.

“Умови торгівлі” відображають співвідношення взаємного попиту і взаємної пропозиції на експорт та імпорт кожної країни. Цей показник є важливим орієнтиром для зовнішньоекономічної політики країни. Для розрахунків “умов торгівлі” певної країни порівнюються індекси її експортних та імпортних цін, що публікуються в зіставленій для всіх формі в щомісячному виданні МВФ “International Financial Statistics”.

1. експорт на душу населення

Ед.н. = Ез.р. / населення,

де Е д.н. – обсяг експорту на душу населення в звітному році;

Ез.р. – обсяг експорту в звітному році.

1. імпорт на душу населення

Ід.н. = Із.р. / населення,

де І д.н. – обсяг імпорту на душу населення в звітному році;

Із.р. – обсяг імпорту в звітному році.

1. експортна квота (відношення експорту до ВВП)

Ек.в. = Ез.р. / ВВП * 100%,

де Ек.в. – експортна квота;

Ез.р. - обсяг експорту в звітному році;

ВВП – валовий внутрішній продукт.

1. імпортна квота

Ік.в. = Із.р. / ВВП * 100%,

де Ік.в. – імпортна квота;

Із.р. – обсяг імпорту в звітному році;

ВВП – валовий внутрішній продукт.

1. квота зовнішньоторговельного обігу

ЗТОк.в. = ЗТОз.р. / ВВП * 100%,

де ЗТОк.в. – квота зовнішньоторговельного обігу;

ЗТОз.р. – обсяг зовнішньоторговельного обігу в звітному році;

ВВП – валовий внутрішній продукт.

Форми сучасної міжнародної торгівлі

Для сучасної міжнародної торгівлі характерна різноманітність її форм, які можна систематизувати за наступними ознаками за трьома основними видами.

1. За специфікою об’єкту:

• торгівля товарами:
• сировинними;
• паливними;
• продовольчими;
• напівфабрикатами;
• готовими виробами:

а) виробничого призначення;

б) невиробничого призначення;

• торгівля послугами:
• виробничими;
• транспортними;
• експедиторськими;
• консультаційними;
• консигнаційними;
• посередницькими;
• туристичними;
• маркетинговими;
• обліковими;
• орендними;
• ліцензійними;
• іншими послугами.

1. За специфікою взаємодії суб’єктів:

• традиційна торгівля – експортні та імпортні операції товарів і послуг;
• торгівля кооперованою та спеціалізованою продукцією, яка здійснюється на основі довготермінових угод;
• зустрічна торгівля – торгівля, що грунтується на зустрічних зобов’язаннях експортерів по закупівлі у імпортерів частини чи повністю експортованих товарів.

1. За специфікою регулювання:

• звичайна торгівля – здійснення регулювання в повному обсязі у відповідності з національним законодавством;
• дискримінаційна торгівля – введення обмежень державою на експортно-імпортні операції;
• преференційна торгівля – привілеї в торгівлі, які надаються країні чи групі країн. Це може бути преференційний тариф чи інші пільгові збори, а також інші правила чи формальності (наприклад, імпортні чи експортні ліцензії).

В сучасних умовах особливої уваги потребує зустрічна торгівля, основні різновиди якої представлені в таблиці:

Таблиця 3.1.

Різновиди міжнародної зустрічної торгівлі

1. Товаро-обмінні операції та компенсаційні угоди на безвалютній основі	1.1. Угоди з єдиноразовою поставкою	1.1.1. Бартерні угоди
		1.1.2. Пряма компенсація
	1.2. Угоди з тривалими термінами виконання. Глобальні угоди	1.2.1. Базові угоди
		1.2.2. Угоди про товарообмін на основі листа забов’язання
		1.2.3. Протоколи
2. Компенсаційні угоди на комерційній основі	2.1. Короткочасні компенсаційні угоди	2.1.1. Часткова компенсація
		2.1.2. Повна компенсація
		2.1.3. Трьохстороння компенсація
		2.1.4. Короткочасні зв’язані угоди
	2.2. Зустрічні закупки	2.2.1. Паралельні угоди
		2.2.2. Джентельменські угоди
		2.2.3. Угоди з доданням фінансових забов’язань
	2.3. Довгострокові авансові закупки
3. Компенсаційні угоди на основі домовленостей про виробниче співробітництво	3.1. Крупномасштабні довгострокові компенсаційні угоди із зворотньою закупкою товарів	3.1.1. Угоди з зобов’язаннями про компенсації вартості обладнання, яке поставляється
		3.1.2. Угоди з зобов’язаннями по компенсаційним закупкам рівними чи нижчими за вартістю обладнання, яке поставляється
	3.2. “Угоди про розподіл продукції”
	3.3. Угоди “розвиток-імпорт”

Методи міжнародної торгівлі

Метод торгівлі – це засіб здійснення торговельного обміну (торговельної операції чи торговельної угоди). В міжнародній торговельній практиці використовується два основні методи торгівлі:

1. 
   торгівля напряму (здійснення операції безпосередньо між виробником і споживачем)

А і В – суб’єкти МЕВ

1. через посередників