Моральні проблеми діяльності

Хмельницький університет управління та права

Кафедра філософії та соціально-гуманітарних наук

Навчальна дисципліна:

Етика (загальна і професійна)

Лекція 10

Тема 9: Моральні проблеми діяльності.

Денищик О.І.

доцент кафедри,

кандидат пед. наук

Хмельницький

2012

План

1. Проблема морального вибору і свободи особистості.
2. Моральний вчинок.
3. Проблеми розв’язання ситуацій морального вибору.

Література:

Основна: 1,2,3,4,8.

Додаткова: 6,8,11, 14, 15, 17.

Питання 1. Проблема морального вибору і свободи особистості.

В основу моральної діяльності покладено фундаментальну проблему свободи. Адже діяльність набуває рис моральності саме завдяки здатності людини вільно обирати серед різнополюсних цінностей: добра і зла, справедливості і не справедливості, правди й неправди (обману) і так далі.

Проблема свободи по-різному трактувалася протягом всього розвитку людства. Так, в епоху Античності філософи заперечували свободу вибору людини, її розвиток сприймався як керований Космосом – роком (долею, фатумом). Стоїки, Спіноза, Гегель розуміли свободу як пізнану необхідність. Важливий акцент при цьому підході робиться на «усвідомлення», тобто пізнання. Таким чином, Ф.Бекон дійшов висновку, що «Знання – це сила»!. Але Ф. Енгельс зазначав, що «пізнана необхідність» зовсім не вичерпує уявлення про свободу. Необхідний досвід, що досягається практичною діяльністю.

Моральне наповнення свободи починається з вибору намірів, цінностей, варіантів поведінки. Йдеться не про будь – який вибір, адже часто вибір здійснюється механічно (наприклад вибір місця в аудиторії); технічно (купівля побутової техніки); може носити буденний характер, тобто акцент робиться на стереотипі (у сусіда крутий мобільник «Самсунг», батько купує такий же); може бути емоційний (вибори до Верховної Ради тощо).

• Етичний аспект свободи вибору з’являється тоді, коли зачіпаються інтереси людини і він носить творчий характер;
• Свобода вибору - це необхідне добровільне діяння, спрямоване на вище благо;
• Для будь-якого вибору потрібна ще й певна мотивація;
• Вибір набуває морального забарвлення лише тоді, коли він є обґрунтований, тверезо виважений, і він здійснюється силою волі.

Свобода стає моральною, коли вона реалізується: а) в осмисленні і розумінні об’єктивних обмежень; б) у діянні; в) з творчим підходом; г) із наявністю і можливістю вибору; д) за власним велінням без примусу. Таким чином моральна свобода це діалектична єдність моральної необхідності та суб'єктивної добровільності поведінки, це здатність людини тримати владу над своїми вчинками. Моральна свобода – є можливістю і спроможністю людини визначити та реалізувати свою моральну позицію, яка б забезпечувала досягнення мети (В. Лозовой).

Також обов’язковою умовою реалізації моральної свободи.

Візьмемо сферу судочинства. Особа тут поставлена в такі умови, що її весь час доводиться визначати свою моральну позицію і достатньо часто робити моральний вибір ускладнених проблемних ситуаціях. Наприклад, говорити по кримінальній справі правду чи брехню, якщо до кримінальної відповідальності притягнутий близький родич? Хоча за Конституцією України (1996 р.) ст 63. «Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів,коло яких визначається законом». Тобто вже тут вбачається гарантування свободи у виборі дачі правильних чи неправильних свідчень, у згоді чи відмові свідчити на досудовому слідстві?

- Також моральний вибір полягає в тому, чи прагнути стати свідком у справі, де сам був очевидцем злочину, чи чекати поки тебе викличуть на допит? (при цьому постійно молитися Богу, щоб не викликали.)

Або інший приклад: «Юрба зівак моментально розбігається якщо до неї звернутися з проханням «Свідки! Прошу дати свідчення»!.

- Назвати співучасників чи взяти всю вину на себе?

- Добровільно видати придбане незаконно майно, знаючи, що воно було викрадена, чи заховати його так, щоб воно не було виявлене при обшуку?

- Чи із-за відчуття сором’язливості відмовитися від проведення експертизи, освідування і тим самим перешкодити виявленню слідів злочину чи, не переборовши сором’язливість, дозволити оглянути своє тіло, щоб допомогти слідству і суду встановити істинну.

Таким чином, для того, щоб здійснити моральний вибір з метою реалізації моральної свободи необхідні:

- громадянська мужність;

- принциповість;

- чесність;

- гідність;

- повага до суспільства;

- поступання своїми власними інтересами.

Отже, моральний вибір потрібно розглядати як процес в якому можна розрізняти:

1. потреби та інтереси особи, що стимулюють вибір;
2. спонукання, що виникають на підставі потреб та інтересів;
3. моральний мотив та мету;
4. вирішення моральної проблемної ситуації;
5. безпосередньо моральну дію, отриманий результат, оцінку і самооцінку вчинку. (І. Озерський).

Завершуючи, зробимо висновок (О. Стасевська «Етика», за ред. В.О. Лозового). Моральний вибір характеризується:

- наявністю об’єктивних умов, що орієнтують на різні варіанти поведінки;

- можливістю оцінки цих варіантів з позиції добра і зла;

- моральною необхідністю, тобто обумовленістю поведінки людини діючими в суспільстві моральними нормами і цінностями.

Моральний вибір – це усвідомлення віддання людиною тому чи іншому варіанту поведінки відповідно до особистих або суспільних моральних настанов.

Питання 2. Моральний вчинок.

Моральний вчинок – це різновид вчинку. Результат моральної діяльності є моральний вчинок.

- вчинок у мистецтві – акт творіння і в результаті твір мистецтва;

- вчинок у науці – створює наукове відкриття;

- у трудовій діяльності вчинок реалізує конкретну мету .

Проблема морального вчинку випливає з осмислення поняття «моральна діяльність». Є два підходи до пояснення суті моральної діяльності. Перший підхід (широке значення): діяльність є моральною, якщо узгоджується з вимогами моралі, її нормами і цінностями (людина сумлінно виконує свій обов’язок, з повагою ставиться до інших, дотримується правил порядності) тощо.

Другий підхід (порівняно вужчий) – діяльність є моральною, якщо в ній передбачається усвідомлений вибір суб’єкта й вона спрямована на утвердження певних моральний цінностей. Тобто, потрібно, крім узгодженості моральних норм і цінностей із власною моральною самовизначеністю, ще сила волі, сміливість, хоробрість, що стимулюють людину до здійснення особливого вчинку, нехарактерного для буденного життя.

Моральний вчинок буде наявним, якщо моральний обов’язок не можна виконати без перешкод і це вимагає особливого морального вибору. Наприклад, прийняти рішення в судді (справедливе, де встановлена істина) , незважаючи на тиск з боку преси, керівництва, депутатівювати свою політичну позицію всупереч пануючої в суспільстві ідеології; боротися за права людини за умов тоталітарного режиму.

Таким чином, моральний вчинок – це практичний акт цілеспрямованого утвердження певних моральних цінностей у ситуації, в якій ці цінності беруться під сумнів або заперечення.

Моральний вчинок і героїчний вчинок (подвиг)

Подвиг – це діяння, спрямоване на досягнення певної мети, як безсумнівно потрібне воїни у ВВВ, порятунок людей на пожежі. Подвиг вимагає від людини ризику щодо власного фізичного життя, здоров’я. У цьому очевидна цілеспрямованість, життєва суспільна необхідність і відповідно, соціальна значущість.

Моральний вчинок – акцент робиться на іншому: може бути і ризик, але найважливіше є те, що як наслідків, так і соціального визнання (підтримки, захисту) передбачити неможливо. Він означає зробити щось за велінням власної совісті, на свій страх і ризик, без сподівань на загальне схвалення моральних мотивів.

Характеризуючи моральний вчинок, виділяємо такі особливості:

- моральні вчинки розрізняються за своєю конкретною етичною спрямованістю на добро чи зло, тому вчинки є добрі і злі;

- моральний вчинок вимагає конкретної ситуації;

- суть морального чинку можна зрозуміти з контексту події та часу.

Питання 3. Проблеми розв’язання ситуацій морального вибору

Див. «Юридична етика» Г.В. Гребеньков і Д.П. Фіолевський.

Ситуації морального вибору ставлять перед кожною людиною дуже непрості та досить неприємні проблеми. Теоретично визначені орієнтири для того, щоб людина могла усвідомлено зробити цей вибір і головне розпізнати ситуацію, де цей вибір неминучий, оскільки відмова від ухвалення морального рішення само по собі є рішенням підкоритися.

У ситуації морального вибору людина має поводитися відповідно до моральних принципів, ґрунтуючись на частково усвідомлених і частково неусвідомлених орієнтирах. У ситуації морального вибору, людина спирається на свої уявлення про мораль.

З’ясувавши, що ситуація морального вибору є, то тільки у цих ситуаціях діє мораль на людські вчинки. Моральний вибір вимагає від людини вирішити, чи не суперечать важливі для нас цінності не цілком усвідомленим інтересам збереженням і розвитку власної особистості. Моральний вчинок відбувається всупереч очевидному, змушує жертвувати корисним і приємним.

Першою передумовою морального вибору є здатність оцінювати, тобто надавати цінність різним видам благ і визначити, що для суб’єкта є цінністю. Цілком очевидно, що маленька дитина чи людина з глибокими психічними аномаліями не може вірно оцінювати предмети і явища, тим більше цінності ідеального характеру.

Уявимо дитину, що за допомогою плачу та вереску вимагає іграшку, якою бавиться така сама дитина. Їй поки що невідомо, що її претензії необґрунтовані. Зовсім інша справа, якщо так поводитиметься доросла свідома людина.

Друге. Вибір доступний тільки розумній істоті, здатній міркувати про цінності. Можливість обирати в об’єктивних умовах варіант вчинку і є свобода волі. Розум (систему особистісних цінностей) дають можливість відрізнити добро від зла. Це і становить основу морального вчинку.

Приклад. На вулиці страшенна спека. Біля кіоску з водою величезна черга, в якій стоять діти та люди похилого віку. Ви підходите до черги і страшенно волієте випити келех пива. Ось вам і ситуація морального вибору. Перед вами можливість в об’єктивних умовах вибирати варіант вчинку – стояти в черзі як усі чи діяти за принципом «мені дуже хочеться». Вас зовсім не лякає лайка в черзі, ви нікого не боїтесь але вирішуєте терпляче стояти в черзі. Чому? Тому що ви здатні відрізнити добро від зла, гарне від поганого.

Третє. У ситуації морального вибору завжди існує внутрішнє відчуття, що варто вчинити не так, як мені в цей момент хочеться, а в супереч цьому. Мені дуже хочеться утамувати спрагу, але я мушу потерпіти, бо в черзі є люди, які більше ніж, я страждають від спраги.

Четверте. Це викликає дискомфорт і вимагає певних зусиль волі. Кінець кінцем людина поводиться відповідно своїй волі, тобто так, як вона сама цього хоче. У черзі ви обрали варіант поведінки не тому, що вас хтось утримав або присоромив,а тому, що ви так самі захотіли. Як виявляється, від «я хочу» до «мені хочеться» велика дистанція.

П’яте. Іноді оточення суб’єкта чекає від нього відмови від того, щоб він вчинив так, як йому хочеться. Але якщо людина діє тільки, тому, що цього хочуть навколишні, то це ще не моральний вибір, а лише готовність рахуватися з оточенням, що може бути аморальним. Та сама ситуація біля кіоску з пивом і водою. Ви підійшли до нього з компанією. Вам дуже хочеться пива і ви б пішли поза чергою. Але ви добре знаєте, що ваша компанія вас осудить за такий вчинок і не вибачить вам хамства. Ви стаєте в чергу. Ви дієте вірно, але це не є вашим власним вибором. Ви дієте так тому, що не бажаєте осуду своїх друзів. Це ваш вибір.

Шосте. Моральний вибір завжди пов'язаний з відмовою від власних домагань заради того, щоб зберегти моральну гідність. А власне, чому ви вирішили терпіти спрагу доки її не задовольнять кілька десятків людей, якщо можна зробити це набагато швидше. Ви прагнете зберегти моральну гідність. Це для вас дорожче ніж втамування нестерпної спраги.

Сьоме. Моральний вибір – це планування окремого майбутнього і нетеоретична уява того, як варто діяти в окремих можливих випадках. І те й інше можна відкласти на невизначений термін. Моральний вибір відбувається тут і зараз з обставин, над якими ми не владні. Вирішивши, що за нинішніх несприятливих умов варто діяти, виходячи з обставин, а не за моральними орієнтирами, відклавши моральний вибір на потім, людина фактично відмовляється від морального вчинку, намагаючись пливти за течією.

І. Кант вважав що «зло – це просте віддання себе стихійному ходу справи, потоку. Розбещеність».

У вправах які, викладач буде пропонувати виконати невеликий експеримент – спробувати уявити себе діючою особою (суб’єктом) конкретних життєвих ситуацій, що зазначаються, і вирішити, які з них ставлять перед суб’єктом проблему морального вибору.

Етика не вчить, як слід вчинити в ситуаціях морального вибору. Це справа професійної (практичної) етики. Етика досліджує сам феномен моральної ситуації. Вона пояснює підстави, на яких грутнується мораль, і логіку морального вибору.

Моральні проблеми діяльності