Транспортна логістика

Тема 5. Транспортна логістика.

1. Суть і завдання транспортної логістики.

2. Системи доставки товарів (вибір виду транспортування).

3. Порівняння різних видів транспорту, система критеріїв вибору виду транспорту.

4. Оптимізація маршрутів руху автотранспорту.

1. Суть і завдання транспортної логістики.

Транспортна логістика вивчає транспортні аспекти, які необхідно знати при розробці стратегії руху логістичного потоку.

Транспортна логістика - це наука про планування, управління та фізичне транспортування матеріалів, покупних частин, виробів, виробничих відходів у супроводі необхідного для цього інформаційного потоку для мінімізації транспортних витрат і витрат часу.

У структурі суспільного виробництва транспорт відноситься до сфери виробництва матеріальних послуг. Витрати на виконання транспортних операцій складають до 50 % від суми загальних витрат на логістику.

За призначенням виокремлюють дві основні групи транспорту: транспорт загального та транспорт незагального користування.

Транспорт загального користування – це галузь національної економіки, що задовольняє потреби всіх галузей та населення в перевезенні вантажів і людей.

Транспорт загального користування обслуговує сферу обігу та населення. Поняття транспорту загального користування охоплює: залізничний, водний (морський та річний), автомобільний, повітряний, трубопровідний транспорт.

Транспорт незагального користування охоплює внутрішньовиробничий транспорт, а також транспортні засоби всіх видів, що належать нетранспортним організаціям.

Організація переміщень вантажів транспортом незагального користування є предметом вивчення внутрішньовиробничої логістики. Вирішення комплексу завдань, пов’язаних із організацією переміщень вантажів транспортом загального користування є предметом транспортної логістики.

Основні завдання транспортної логістики можна визначити таким чином:

  • вибір виду транспортних засобів;
  • вибір типу транспортних засобів;
  • спільне планування транспортного процесу зі складським та виробничим;
  • спільне планування транспортних процесів на різних видах транспорту (на випадок змішаних перевезень);
  • забезпечення технологічної єдності транспортно-складського процесу;
  • визначення раціональних маршрутів доставки.

Основні рішення щодо управління при транспортуванні включають такі етапи:

1) Прийняття рішення щодо використання власного транспорту або транспорту загального користування;

2) Вибір виду транспорту;

3) Вибір перевізника;

4) Управління маршрутами.

Аргументи на користь власних транспортних засобів такі:

• порівняльні витрати власного і найманого транспорту;

• перевізники за наймом безпосередньо не відповідають вимогам спеціалізованих перевезень;

• ані загальні, ані контрактні перевезення не забезпечують належного адміністративного контролю за розкладом руху та якістю обслуговування;

• можливість задоволення різних потреб та забезпечення спеціалізованого обслуговування;

• використання засобів перевезення для збуту і просування.

Загальний алгоритм організації транспортування

2. Системи доставки товарів (вибір виду транспортування)

За кількістю видів транспорту, що беруть участь у доставці товарів, транспортні системи поділяються на такі:

- Унімодальна - одновидова, одним видом транспорту. Застосовується, коли задані початковий і кінцевий пункти транспортування без проміжних операцій складування і вантажопереробки.

- Змішана - двома видами транспорту. При цьому вантаж доставляється першим видом в пункт перевалки (вантажний термінал) без зберігання або з короткостроковим зберіганням з подальшим перевантаженням на інший вид транспорту. Власник вантажу укладає договір з першим перевізником, який діє від свого імені. Приклад - обслуговування автотранспортними фірмами залізничних станцій або морського порту.

- Комбінована - більше двох видів транспорту. Її використання пов'язано зі структурою каналів збуту (постачання). Приклад - відправка великих партій готової продукції з заводу на оптову базу залізничним транспортом, а з неї в пункти роздрібної торгівлі - автомобільним.

- Інтермодальна (інтегрована) - кількома видами транспорту перевезення «від дверей до дверей» під керівництвом оператора (експедиторська фірма), і в залежності від розподілу відповідальності за перевезення видаються різні види транспортних документів.

- Мультимодальна - кількома видами транспорту перевезення «від дверей до дверей» під керівництвом оператора (експедиторська фірма), який несе одноосібно відповідальність за перевезення за єдиним транспортним документом.

- Термінальна - здійснюється через термінали. Організатори – транспортно-експедиційні фірми.

Усі роботи, покладені на відправника та одержувача, можна поділити на чотири групи:

транспортні — завезення і вивезення вантажу;

вантажно-розвантажувальні — навантаження, розвантаження, сортування, пакування, комплектування дрібних відправлень у повагонну партію тощо;

експедиційні — оформлення здавання вантажу до відправлення та одержання вантажів, що надійшли, внесення платежів за перевезення і додаткові операції;

допоміжні — виконуються залежно від потреби у них.

Коли всі ці операції виконують спеціалізовані організації за дорученням відправників чи одержувача, така організація називається транспортно-експедиційною. Вона виступає посередником між вантажовласником та перевізником.

Експедиційні послуги можуть надавати як різні транспортні організації, так і організації-посередники.

Підставою для надання експедиційних послуг є договір, який укладається між відправником, одержувачем і транспортно-експедиційною організацією (експедитором). Стосунки сторін, що не передбачені договором, регулюються законодавством. Транспортно-експедиційна організація має право взяти на себе увесь комплекс послуг чи тільки частину їх, залежно від укладеного договору. В договорі зазначають порядок і терміни виконання операцій з обслуговування. Транспортно-експедиційні організації можуть виконувати деякі допоміжні операції: пакування, перепакування та поділ великих вантажів на більш дрібні, зміну пошкодженої тари, відправницьке маркірування деяких вантажних місць, супроводження вантажів на шляху прямування, зберігання їх до відправлення тощо.

Порівняння мультимодальної транспортної системи та змішаних відокремлених перевезень

Ознаки змішаних відокремлених перевезень

Ознаки мультимодальної транспортної системи

- Два або більше видів транспорту

- Відсутність експедитора

- Знижена відповідальність за вантаж

- Кілька транспортних документів

- Відсутність єдиної тарифної ставки фрахту

- Послідовна схема взаємодії учасників

- Два або більше видів транспорту

- Збільшена вантажна одиниця

- Наявність оператора

- Доставка “від дверей до дверей” або в інших межах

- Єдина відповідальність за вантаж та виконання договору перевезення

- Єдиний транспортний документ

- Єдина наскрізна ставка фрахту

- Послідовно централізована схема взаємодії ланок транспортного ланцюга

Вантажний (транспортний) термінал - спеціальний комплекс споруд, персоналу, пристроїв, призначених для прийому, навантаження-розвантаження, зберігання, сортування партій вантажів, розмитнення та комерційно-інформаційного обслуговування; це крупний вантажерозподільчий центр і база постачання.

Завдання терміналів – забезпечувати єдність транспортного процесу, вантажопереробки і тимчасового складування товарів при передаванні вантажу

Нова концепція термінальних систем пропонує перехід від ізольованого мультимодального терміналу до єдиного вантажного розподільчого центру (ВРЦ), де термінал буде основним елементом. Центр, який виконує функції з’єднувальної ланки між товаровиробниками та споживачами, є свідченням інтеграції транспорту і сфер виробництва та споживання.

У ВРЦ виконуються операції сортування, відбирання, складання (монтажу), збільшення, розподілу, пакування, збереження, вантажообробки. Центр характеризується потужністю (місткістю), конкретним місцем розташуванням, а отже, зоною економічних інтересів, що визначається логістичним ланцюгом, яким збувається продукція.

Кожний ВРЦ є центром передавання товарів, потоків інформації, транспортних потоків, потоків вантажообробки починаючи від одиничного (поштучного) продукту до великотоннажного контейнера.

3. Порівняння різних видів транспорту, система критеріїв вибору виду транспорту.

Завдання вибору виду транспорту вирішується у взаємозв'язку з іншими завданнями логістики, такими як створення і підтримка оптимального рівня запасів, вибір виду тари та упаковки тощо.

Основою вибору виду транспорту, оптимального для конкретного перевезення, має служити інформація про характерні особливості різних видів транспорту.

Кожний з видів транспорту має конкретні особливості з точки зору логістичного менеджменту, переваги й недоліки, які визначають можливості його використання в логістичній системі (табл. 3.1).


Таблиця 3.1 -Порівняльна характеристика різних видів транспорту

Вид транспортного засобу

Переваги

Недоліки

Товари, що перевозяться

Сфера застосування

Залізничний

Висока провізна і пропускна здатність. Незалежність від кліматичних умов, пори року і доби. Висока регулярність перевезень. Відносно низькі тарифи. Висока швидкість доставки на великі відстані.

Обмежена кількість перевізників. Великі капітальні вкладення у виробничо-технічну базу. Низька доступність до кінцевих споживачів. Низька якість збереження вантажів.

Сільськогосподарські продукти, корисні копалини, пісок, автомобілі, хімікати

Практично

необмежена

Морський

Можливість міжконтинентальних перевезень. Низька собівартість перевезень на далекі відстані. Висока провізна і пропускна здатність, низька капіталомісткість перевезень.

Обмеженість перевезень, низька швидкість доставки. Залежність від географічних, природних, навігаційних умов. Жорсткі вимоги до пакування, мала частота відправлень.

Зерно, вугілля, нафта, гравій, пісок та ін.

Практично

необмежена

Внутрішній водний (річковий)

Висока провізна здатність на глибоководних ріках і водоймах. Низькі собівартість і капіталомісткість перевезень.

Обмеженість перевезень, низька швидкість доставки. Залежність від нерівномірності глибини рік, водойм, від навігаційних умов. Сезонність роботи.

Практично

необмежена

Автомобільний

Висока доступність. Можливість доставки вантажу "від дверей до дверей". Великі маневреність і гнучкість, висока швидкість доставки. Можливість використання різних маршрутів доставки. Висока якість збереження вантажу, можливість відправлення невеликих партій. Широкий вибір перевізників. Менш жорсткі вимоги до пакування товару.

Низька продуктивність. Залежність від погодних та дорожніх умов. Відносно висока собівартість перевезень на великі відстані. Низький рівень експлуатаційних показників.

Одяг, книги, паперові товари, комп’ютери та ін.

На короткі відстані

(до 300 км)

Повітряний

Найвища швидкість доставки. Висока надійність, найкраще збереження вантажу, короткі маршрути перевезень.

Висока собівартість, матеріало-, енергоємність перевезень. Залежність від погодних умов, недостатня географічна доступність.

Прилади; харчові продукти, що швидко псуються, та ін.

Практично необмежена

Трубопровідний

Низька собівартість, висока продуктивність. Висока якість збереження вантажу, низька капіталомісткість.

Обмеженість видів вантажу, обмежена доступність малих обсягів транспортування вантажу.

Кам’яне вугілля, нафта, хімікати

Обмежена видом вантажів


Інформація, що необхідна для вибору виду та розрахунку потрібної кількості транспортних засобів:

  1. категорія, вид, вага, габарити та конфігурація вантажу;
  2. відомості про маршрут (відстань, стан доріг, інтенсивність руху транспорту);
  3. дані про обсяг та режим перевезень;
  4. дані, що характеризують транспортні засоби та пристрої, що використовуються для завантаження й розвантаження;
  5. транспортні тарифи.

Вибір та розрахунок транспортних засобів відбувається у два етапи. На першому етапі проводиться вибір виду та типу транспортного засобу й засобів механізації навантажувально-розвантажувальних робіт. Основними критеріями вибору виступають часові характеристики перевезення та якість транспортних послуг за мінімальних витрат. На другому етапі проводиться розрахунок кількості транспортних засобів.

Виділяють шість основних факторів, які впливають на вибір виду транспорту:

  • час доставки;
  • частота відправлень вантажу;
  • надійність дотримання графіка доставки;
  • здатність перевозити різні вантажі;
  • здатність доставити вантаж у будь-яку точку території;
  • вартість перевезення.

Вибираючи засіб доставки конкретного товару, відправники враховують до шести факторів одночасно. Так, якщо відправника цікавить швидкість, його основний вибір зосереджується на повітряному або автомобільному транспорті. Якщо його мета - мінімізувати витрати, вибір обмежується водним і трубопровідним транспортом. Найбільше переваг пов'язано з використанням автомобільного транспорту, чим і пояснюється зростання його частки в обсязі перевезень. Однак остаточний висновок про варіант доставки вантажів ґрунтується на техніко-економічних розрахунках.

Якісні показники роботи різних видів транспорту

Показник

Види транспорту

Морський

Залізничний

Річковий

Автомобільний

Повітряний

Пропускна здатність

Необмежена

Висока

Висока

Невисока

Мала

Собівартість

Низька

Низька

Низька

Висока

Дуже висока

Швидкість перевезень

Низька

Висока

Низька

Висока

Дуже висока

Регулярність перевезень

Іноді обмежена

Стабільна

Сезонна

Контрольована

Лімітована погодою

Дальність перевезень

Міжконтинентальна

Внутрішньо континентальна

Всередині водного басейну

Невелика

Необмежена

Обсяг перевезень

Великий

Великий

Великий

Невеликий

Невеликий

Потреба в мережі доріг

-

+

-

+

-

Потреба в спеціальних терміналах

Портове господарство

Термінали для станції

Термінали для пристані

-

Аеропорт

Одним із суттєвих факторів, які впливають на вибір перевізника, є вартість перевезення. Вартість транспортних послуг, або вартість перевезення, визначається сумою необхідних витрат транспортних підприємств чи фірм на перевезення вантажів. Споживачі, купуючи транспортні послуги, відшкодовують ці витрати у формі тарифів і фрахтових ставок, що є одночасно грошовим вираженням вартості транспортної продукції (послуг). Система транспортних тарифів залежить від виду транспорту й способу перевезення.

Транспортні тарифи як економічна категорія є формою ціни на продукцію транспорту.

Транспортні тарифи повинні забезпечити транспортному підприємству відшкодування експлуатаційних витрат і можливість отримання прибутку; покупцеві транспортних послуг - можливість покриття транспортних витрат. Умілим регулюванням рівня тарифних ставок різних зборів можна стимулювати також попит на додаткові послуги.

Транспортні тарифи охоплюють:

1 Плату за перевезення вантажів.

2 Збори за додаткові операції, пов’язані з перевезенням вантажів.

3 Правила обрахунку оплат і зборів.

4 Системи тарифів на різних видах транспорту мають свої особливості.

На розмір тарифної плати за перевезення автотранспортом впливають такі фактори:

• відстань перевезення;

• маса вантажу;

• об’ємна маса вантажу;

• вантажопідйомність автомобіля;

• загальний пробіг;

• час використання автомобіля.

На розмір плати при перевезенні вантажів залізницею впливають такі основні фактори:

• вид відправки (вантаж може бути відправлений вагонами, контейнерами, малотоннажними вагонами масою до 25 т та обсягом до піввагону, малими вагонами масою до 10 т і обсягом до третини місткості вагону);

• швидкість відправки (висока, вантажна або пасажирська);

• відстань перевезення (плата стягується за відстань за найкоротшим напрямом (тарифна) при перевезенні вантажів вантажною або високою швидкістю; за пройдений шлях (при пасажирській швидкості);

• тип вагону (універсальний, спеціалізований, ізотермічний);

• приналежність вагону чи контейнеру (власність залізниці, вантажоотримувача, вантажовідправника);

• кількість вантажу, що перевозиться.

Фрахт - це провізна плата власнику транспортного засобу за перевезення вантажів або пасажирів будь-якими шляхами сполучення, особливо морськими і водними.

БАЗИСНІ УМОВИ ПОСТАВКИ - умови, що визначають обов'язки продавця і покупця, розподіл витрат та ризику, а також відповідальність за невиконання контракту поставки. У світовій практиці при укладанні таких контрактів широко використовуються Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс».

Матеріально-технічна база транспорту поєднує: транспортні засоби (вагони, локомотиви, флот, автомобілі), технічні засоби та споруди (станція, депо, порти та ін.), а також ремонтні підприємства, дорожні господарства, засоби автоматики, телемеханіки та зв’язок.

4. Оптимізація маршрутів руху автотранспорту

Вибір шляхів переміщення вантажопотоку – одне з найважливіших завдань транспортної логістики, оскільки організація руху має забезпечити найбільшу продуктивність перевізного складу і найменшу собівартість перевезень.

Рух транспорту здійснюється за маршрутами. Маршрути руху розробляються виходячи з умов руху транспортних засобів за твердим графіком.

Маршрут руху - це шлях просування транспортного засобу при виконанні перевезення.

Маршрути поділяють на маятникові та кільцеві.

Маятникові - це маршрути, під час яких шлях просування транспортного засобу між двома вантажними пунктами неодноразово повторюється.

Кільцевий маршрут - це просування транспортного засобу замкненим колом, яке об'єднує кількох отримувачів або постачальників.

Транспортні засоби закріплюються за визначеним маршрутом, чим забезпечується їх максимальне та рівномірне завантаження. На основі розроблених маршрутів складаються графіки руху транспортних засобів. У них вказуються час прибуття на пункти слідування та час на завантаження і розвантаження. Графіки будуються в добовому розрізі.

Для оптимізації руху вантажопотоку на транспорті використовують транспортні методи, які дають змогу обрати найкращий варіант перевезення вантажів з декількох пунктів постачання в декілька пунктів призначення (споживання), забезпечуючи найменші сумарні витрати, пов’язані з виробництвом і транспортуванням виробів. Для цього вивчається потужність кожного постачальника і потреби кожного споживача.

Для вирішення транспортної задачі найчастіше використовуються:

- матричний метод;

- МОДІ-метод (модифікований розподільчий метод).

Обираючи методи вирішення транспортних завдань, починають з визначення допустимого початкового рішення, оптимізуючи його з часом. Використовують правило «північно-західного кута», дотримуючись таких вимог:

1) витратити усю потужність джерела постачання;

2) задовольнити потреби кожного споживача складу;

3) перевірити, чи всі потреби задоволені.

Використовуючи матричний метод, визначають індекси окремих клітин. Якщо значення усіх індексів збільшується або дорівнює нулю, це означає, що можливе оптимальне рішення, з’являється можливість поліпшення рішення і зменшення сумарних витрат перевезень.

За МОДІ-методом розраховують можливість покращання рішення індексів для кожної невикористаної клітини.

Усі ці методи можуть бути використані для різних видів транспорту (залізничного, автомобільного, водного). Для автомобільного транспорту важливий вибір не тільки раціонального напряму перевезень, а й їх обсягу. Для визначення раціонального обсягу перевезень вивчають виробничу діяльність постачальників, їх зв’язки та ін.

Вантажопотоком на транспорті називають кількість вантажів в тоннах, перевезених в одному напрямі за визначений термін часу. Він складається з різних вантажів, структура яких поділяється на галузеву, групову та видову.

Для вивчення вантажопотоку на автомобільному транспорті складають шляхові таблиці, в котрих визначають взаємодію між вантажовідправниками і вантажоотримувачами. Наприклад:

Таблиця 4.1 – Вантажообмін між відправниками і отримувачами

Пункт відправлення

Пункт призначення

Всього відправлено

А

В

С

D

А

В

С

D

Всього:

Графічно вантажопотоки можуть бути наведені у вигляді епюр, схем або картограм.

Епюри вантажопотоків дають можливість визначити кількість вантажу, котрий відправляють з кожного пункту; обсяг перевезень і вантажообіг на кожній дільниці і на всій колії; середню відстань перевезень вантажів. Вони також допомагають виявити нераціональні операції перевезення, тобто перевезення однакового вантажу в зустрічних напрямах.

Вантажопотоки можуть бути подані й у вигляді схеми. Для цього використовується карта району перевезень з нанесеними на ній пунктами або мікрорайонами відправлення і призначення вантажу (вантажоутворюючі чи вантажопоглинаючі пункти).

Карту району перевезень ділять на квадрати з послідовним нанесенням на рівній відстані взаємоперпендикулярних ліній. Отримані таким чином квадрати кодируються в буквено-цифровій системі (на зразок шахової дошки), по горизонталі — літери, по вертикалі — цифри. Виходячи з кількості тонн вантажу, котрий підлягає перевезенню з пунктів відправлення у пункти призначення, обирають масштаб і відповідно до нього наносять лініями визначеної ширини позначки, що означають вантажопотоки.

Вантажопотоки можуть зображатися у вигляді картограми. Картограма — це графічне зображення вантажопотоку на карті згідно з дійсним переміщенням вантажів.

Завдяки схемам та епюрам створюють наочні схеми перевезень між пунктами відправлення і призначення вантажів, визначають транспортну роботу, раціональне розміщення зупинок автотранспорту, щоб непродуктивні пробіги з гаража до місця роботи і у зворотному напрямі були мінімальними.


Контрольна робота до теми 5 „Транспортна логістика”

І. Визначте, вірне (+) чи хибне (-) твердження:

1. Витрати на виконання транспортних операцій складають до 50 % від суми загальних витрат на логістику. +

2. Предметом вивчення транспортної логістики є організація переміщень вантажів транспортом загального і внутрішньовиробничого користування. -

3. Графічні зображення вантажопотоків на карті згідно з дійсним переміщенням вантажів отримують в результаті побудови епюр вантажопотоків. -

ІІ. Тестові завдання.

1. До завдань транспортної логістики належать:

А. Вибір виду, типу транспортного засобу і раціонального маршруту доставки;

Б. Планування транспортних перевезень на різних видах транспорту і забезпечення технологічної єдності транспортного процесу;

В. Створення транспортних систем i планування транспортного процесу разом зi складським і виробничим процесами;

Г. Усі відповіді правильні.

2. Система доставки товарів, що передбачає застосування кількох видів транспорту, з оформленням єдиного транспортного документа та одноосібною відповідальністю експедиторської фірми:

А. Унімодальна;

Б. Інтермодальна;

В. Модімодальна;

Г. Мультимодальна.

3. Транспортно-експедиційними компаніями можуть надаватися послуги:

А. Навантаження і розвантаження;

Б. Оформлення транспортних документів;

В. Пакування і перепакування;

Г. Супроводження вантажів;

Д. Усі відповіді правильні;

Е. Правильні відповіді А і Б.

4. Спеціальний комплекс споруд, персоналу, пристроїв, призначених для прийому, навантаження-розвантаження, зберігання, сортування партій вантажів, розмитнення та комерційно-інформаційного обслуговування – це: ...?

Вантажний термінал

5. Перевагами автомобільного транспорту є:

А. Найвища швидкість доставки;

Б. Висока доступність;

В. Можливість міжконтинентальних перевезень;

Г. Широкий вибір перевізників;

Д. Висока якість збереження вантажу.

6. Перевагами залізничного транспорту є:

А. Висока регулярність перевезень;

Б. Незалежність від сезону і погодних умов;

В. Висока доступність;

Г. Можливість міжконтинентальних перевезень;

Д. Широкий вибір перевізників.

7. Недоліками водного транспорту є:

А. Висока собівартість;

Б. Низька швидкість доставки;

В. Низька пропускна здатність;

Г. Залежність від природних умов.

8. Корисні копалини, гравій, пісок найкраще перевозити такими видами транспорту:

А. Морським;

Б. Автомобільним;

В. Повітряним;

Г. Залізничним.

9. Які види транспорту забезпечують:

9.1. Високу швидкість перевезень; В,Г,Д

9.2. Високу пропускну здатність; А,Б,Д

9.3. Великий обсяг перевезень? А,Б,Д

А. Морський;

Б. Річковий;

В. Повітряний;

Г. Автомобільний;

Д. Залізничний.

10. На розмір тарифної плати за перевезення автотранспортом впливають:

А. Загальний пробіг автомобіля;

Б. Швидкість відправки;

В. Вантажопідйомність автомобіля;

Г. Відстань перевезення;

Д. Всі відповіді правильні.

Транспортна логістика