Складська логістика
Тема 7. Складська логістика
1. Склади, їх визначення та класифікація.
2. Функції складів.
3. Логістичні операції на складі.
4. Визначення параметрів складу, необхідного обладнання та механізмів.
1. Склади, їх визначення та класифікація.
Переміщення матеріальних потоків неможливе без концентрації у визначених місцях необхідної кількості запасів (матеріально-технічних ресурсів, готової продукції, товарів тощо), для збереження яких використовуються різноманітні склади. Організація процесу зберігання запасів необхідна насамперед тому, що цикли виробництва і споживання рідко збігаються у часі.
Сучасний склад - це складна технічна споруда, яка складається із взаємопов’язаних елементів, що має певну структуру та виконує ряд функцій з перетворення матеріальних потоків, а також накопичення, переробки та розподілу вантажів між споживачами.
Це є місце складування, розміщення і зберігання матеріальних цінностей.
Склади є одним із найважливіших елементів логістичної системи. Об’єктивна необхідність у спеціально обладнаних місцях для утримання запасів існує на всіх стадіях руху матеріального потоку, починаючи від первинного й закінчуючи кінцевим споживачем. Цим пояснюється наявність великої кількості різноманітних видів складів.
Основне призначення складу — концентрація та збереження запасів, забезпечення безперебійного і ритмічного виконання замовлень споживача.
Класифікація складів:
1 За розмірами складів: невеликі (загальна площа в декілька сотень кв. м); склади - гіганти (в сотні тисяч кв. м).
2 За конструктивними ознаками: закриті (розміщені в окремих приміщеннях); напівзакриті; відкриті.
3 За характером діяльності: матеріальні (постачальницькі) склади; внутрішньовиробничі (міжцехові та внутрішньоцехові); збутові.
4 За формою власності: колективного користування; індивідуального користування.
5 За призначенням вантажів: склади продукції виробничо-технічного призначення; склади товарів народного споживання.
6 За ступенем автоматизації: немеханізовані; комплексно-механізовані; автоматизовані; автоматичні.
7 За можливістю доставки та вивозу вантажу: пристанційні або портові; прирейкові; глибинні.
8 За видом та характером матеріальних цінностей, що зберігаються на складі: спеціалізовані; змішані або універсальні.
Питання, які вирішує складська логістика:
1. Питання володіння складом. Існують дві основні альтернативи: придбання складів у власність (можливий також лізинг — взяття в оренду будівлі та устаткування за певну щорічну плату) чи використання складів загального користування. При виборі варіанта вирішальною є умова мінімальних витрат.
Обидва випадки мають як переваги, так і недоліки.
Власний склад.
На користь вибору власного складу свідчать:
• постійний попит з насиченою щільністю ринку збуту на обслуговуваній території;
• дотримання умов збереження продукції і контролю за нею;
• легке коригування стратегії збуту і розширення переліку пропонованих клієнту послуг, що надає можливість зміцнювати позиції в конкурентній боротьбі.
Критичний фактор економічності — стабільно високий оборот.
Склад загального користування.
Складам загального користування доцільно віддавати перевагу в таких випадках:
• при малому обсязі обороту фірми;
• при сезонності збережуваного товару;
• при виході на новий ринок, де рівень стабільності продажів або невідомий, або непостійний;
• коли фірма не потребує інвестицій для розвитку складського господарства;
• при зниженні фінансових ризиків від володіння власними складами;
• при збільшенні гнучкості використання складської площі (можливості змінювати орендовані складські потужності та терміни їх оренди).
Комбінація власного складу і складів загального користування особливо економічно виправдана тоді, коли фірма реалізує власну продукцію в різних регіонах і в разі сезонного попиту на товар.
2. Питання розміщення складської мережі.
Малі та середні фірми з обмеженими обсягами збуту своєї продукції одним чи кількома прилеглими регіонами мають, як правило, один склад. Для великих фірм із великим національним і міжнаціональним ринком це питання виявляється дуже складним, при вирішенні якого виникають значні ускладнення. У цьому разі слід застосовувати метод пошуку компромісу і аналіз потреби складської площі в різних регіонах збуту. При цьому найпоширеніші два варіанти розміщення складської мережі — централізоване (наявність переважно одного великого складу) і децентралізоване (розосередження складів у різних регіонах збуту). Природно, питання збільшення кількості складів пов’язане зі зміною витрат.
При збільшенні потужності та розмірів складів питомі капітальні витрати на 1 т вантажообігу і запаси збереження скорочуються, що свідчить на користь будівництва великих складів. Проте це призводить до зменшення кількості складів, а отже, дозбільшення транспортних витрат при доставці (рис. 1).
Рисунок 1
Територіальне розміщення складів і їх кількість визначаються:
• потужністю матеріальних потоків;
• організацією матеріальних потоків;
• попитом на ринку збуту;
• розмірами регіону збуту і концентрацією в ньому споживачів;
• відносним розташуванням постачальників і покупців;
• особливостями комунікаційних зв’язків тощо.
3. Вибір системи складування.
Система складування передбачає оптимальне розміщення вантажу на складі й раціональне управління ним. У процесі розробки системи складування необхідно враховувати всі взаємозв’язки та взаємозалежності між зовнішніми (що входять на склад та виходять з нього) і внутрішніми (суто складськими) матеріальними потоками та пов’язані з ними фактори (параметри складу, технічні засоби, особливості вантажу тощо).
Система складування включає такі складські підсистеми:
- вантажна одиниця;
- вид складування;
- обладнання з обслуговування складу;
- система комплектації;
- управління переміщенням вантажу;
- обробка інформації;
- конструктивні особливості будівель і споруд.
Вибір раціональної системи складування повинен здійснюватись у такій послідовності:
- визначення місця складу у логістичному ланцюжку та виділення його функцій;
- визначення загальної спрямованості технічної оснащеності складської системи (механізована, автоматизована, автоматична);
- визначення мети та завдань щодо розробки системи складування;
- вибір елементів кожної складської підсистеми;
- створення комбінацій обраних елементів усіх підсистем;
- здійснення попереднього вибору конкурентоспроможних варіантів з усіх технічно можливих;
- проведення оцінки кожного конкурентоспроможного варіанту;
- здійснення альтернативного вибору раціонального варіанту.
2. Функції складів.
До основних функцій складів належать такі:
1 Перетворення виробничого асортименту вантажів у споживчий асортимент відповідно до попиту. Означає створення необхідного асортименту для виконання замовлень клієнтів у потрібному обсязі та в потрібний час.
2 Приймання, складування та зберігання матеріальних цінностей. Дає змогу вирівнювати тимчасову різницю між випуском продукції та її споживанням і здійснювати безперервне виробництво та постачання на базі створюваних товарних запасів, а також збереження товарів у зв’язку із сезонним споживанням деяких товарів.
3 Унітизація та транспортування вантажів. Для скорочення транспортних витрат склад може здійснювати функцію об'єднання (унітизацію) невеликих партій для кількох замовників, до повного завантаження транспортного засобу.
4 Надання різноманітних послуг: підготовка товарів для продажу (фасування продукції, заповнення контейнерів, розпакування, перепакування та ін.); контроль за функціонуванням пристроїв та обладнання, монтаж; надання товарного вигляду продукції, необхідна обробка; надання транспортно-експедиційних послуг тощо.
3. Логістичні операції на складі.
Будь-який склад обробляє три види матеріальних потоків: вхідний, вихідний та внутрішній. Наявність вхідного потоку означає необхідність розвантаження транспорту, перевірки кількості та якості наявного вантажу. Вихідний потік зумовлює необхідність навантаження транспорту, внутрішній потік пов'язаний з необхідністю переміщення вантажу всередині складу. Перетворення матеріальних потоків проводиться шляхом розформування одних вантажних одиниць (наприклад, партій) та формування інших. Це означає необхідність розпакування, комплектації нових вантажних одиниць, їх пакування та перетарування.
Складська логістика охоплює всі основні функціональні сфери, що пов'язані з організацією руху матеріальних потоків на мікрорівні. Тому логістичний процес на складах є набагато ширшим, ніж просто технологічний процес переробки вантажів (рис.2).
Рисунок 2 - Схема логістичного процесу на складі
Умовно логістичний процес на складах можна поділити на три складові:
- операції, що спрямовані на координацію роботи служби закупівлі;
- операції, що безпосередньо пов’язані з переробкою вантажів та оформленням необхідних документів (розвантаження, внутрішньоскладське транспортування, складування, комплектація, комісіонування замовлень, транспортування та експедирування замовлень, збирання і доставка порожніх товароносіїв, інформаційне обслуговування складу);
3) операції, що направлені на координацію роботи служби продажу.
Раціональне здійснення логістичного процесу на складі є запорукою його рентабельності. Тому при організації логістичного процесу треба додержуватися таких принципів:
- раціональне планування складу при виділенні робочих зон, що сприяє зниженню витрат та вдосконаленню процесу переробки вантажу;
- ефективне використання простору складу при розміщенні обладнання, що дозволяє підвищити потужність складу;
- використання універсального обладнання, яке виконує різноманітні складські операції, що призводить до істотного скорочення парку підйомно-транспортних машин;
- мінімізація маршрутів внутрішньоскладського перевезення з метою скорочення експлуатаційних витрат і зростання пропускної спроможності складу;
- здійснення уніфікації партій відвантажень та використання централізованих доставок, що дозволяє істотно знизити транспортні витрати;
- максимальне використання можливостей інформаційної системи, що значно скорочує час та витрати, пов’язані з документооборотом та обміном інформацією, тощо.
Іноді резерви раціональної організації логістичного процесу (навіть і незначні) полягають у простих речах: розчистці загромаджених проходів, покращенні системи освітлення, наукової організації робочого місця. У пошуку резервів ефективності функціонування складу немає дрібниць, усе повинно ретельно аналізуватися, а надалі використовуватися для поліпшення організації логістичного процесу.
4. Визначення параметрів складу, необхідного обладнання та механізмів.
Розрахунок площі складських приміщень
Вихідними даними для визначення площі складу є номенклатура, властивості та кількість матеріальних цінностей, які необхідно зберігати.
Розрахунок площі складу включає такі процедури:
- визначення корисної площі (площі, на якій безпосередньо будуть зберігатися вантажі);
- оперативної площі до якої відносять приймально-сортувальні, відпускні, вагові майданчики, проходи, проїзди й т.д.;
- конструктивної площі, на якій розташовуються перегородки, колони, сходові клітки й т.д.
Розрахунок площі складських приміщень може проводитися двома методами: методом навантажень або точним методом.
Метод навантажень застосовується для визначення площі універсальних складів або на першій стадії проектування складських приміщень.
Розрахунок площі складського приміщення за методом навантажень визначається за допомогою наступної формули
, (3.9)
де - загальна площа складу, м2; - максимальна норма зберігання i-того вантажу на складі, т; - коефіцієнт нерівномірності надходження вантажів на склад; - середнє розрахункове навантаження на 1м площі складу, т/м2; - коефіцієнт використання площі складу.
Коефіцієнт нерівномірності надходження вантажу на склад визначається за формулою
, (3.10)
де – максимальний добовий обсяг вантажу, що надходить на склад, т/добу; – середньодобовий обсяг вантажу, що надходить на склад, т/добу.
Максимальна норма зберігання вантажу на складі дорівнює наступному:
, (3.11)
де – річний обсяг надходження на склад i - го вантажу, т/ рік; – максимальна норма запасу і - го вантажу, діб; – кількість найменувань вантажів, що надходять на склад.
Точний метод використовується при детальному проектуванні складських приміщень. Розрахунок точним методом потребує детальних характеристик матеріалів, що будуть зберігатися на складі. Розрахунок площі складу у відповідності з точним методом здійснюється у наступній послідовності:
- за каталогом на основі врахування характеристик вантажів вибирається складське обладнання;
- визначається потреба в обладнанні;
- визначається корисна площа складу виходячи із площі, що займає обладнання;
- далі розраховуються оперативна та конструктивна площі.
Складське обладнання складається з таких основних компонентів:
- допоміжні пристрої для навантаження-розвантаження;
- внутрішньоскладські транспортні засоби;
- полиці, стелажі, ящики та ін.
Для обслуговування складів використовують різноманітні підйомно-транспортні машини і механізми, їх вибір тісно пов’язаний з уже переліченими підсистемами й залежить від характеристик самих технологічних засобів та загальної спрямованості технічної оснащеності складу. Найбільш розповсюдженими на механізованих складах є такі види підйомно-транспортних засобів, як електронавантажувачі та електроштабелери, а на автоматизованих складах - міжстелажні крани-штабелери.
Для досягнення ефективності обороту важливим є вибір відповідних видів внутрішньоскладського транспорту.
Внутрішньоскладський транспорт охоплює: мостові крани, монорейки, транспортери, автокари, штабелери, пристрої для вертикального переміщення вантажів, ручні підйомники, електроталі, рольганги тощо.
Тара та упаковка при зберіганні вантажів
Тара - особливий вид промислових виробів, призначений для укладання та упаковування різних вантажів. У тарі вантажі передаються до перевезення транспортним організаціям та зберігаються у ній при транспортуванні й зберіганні на складах.
Основне призначення тари:
1) запобігання пошкодженням від механічних дій (ударів, трясіння, бою), забрудненню та псуванню вантажів від впливів атмосферних опадів, температури, тобто збереження фізико-хімічних якостей вантажів та їх кількості при переміщенні й складуванні;
2) створення відповідних умов для виконання вантажно-розвантажувальних та транспортних операцій на усіх видах транспорту;
3) збереження зручностей при укладанні та збереженні вантажів на складах;
4) краще використання складських об'ємів приміщень, вантажопідйомності транспортних засобів та збільшення їх продуктивності;
5) полегшення умов праці складських робітників.
Упаковка - засіб чи комплекс засобів, що забезпечують захист продукції від пошкоджень, втрат, а зовнішнє середовище - від забруднень.
Упаковка сприяє раціональній організації процесу зберігання, реалізації та транспортування продукції. Крім функціонального призначення упаковки, є й інший бік, значно прийнятніший покупцеві, і який він сприймає як знак марки. Упаковка має підтримувати ринкові позиції ринкової марки. Тому мають значення форма, розміри, кольорова гама, конструкція, шрифт, екологічність та ін.
На практиці використовують різні види тари та упаковки. Їх можна поділити на три основні групи:
а) зовнішня тара;
б) внутрішня (споживча) або первісна;
в) цехова (обігова) тара.
Зовнішня тара призначена для транспортування або зберігання у процесі переміщення вантажів від виробника до споживача. До неї відноситься більшість видів дерев'яних, металевих, пластмасових та картонних ящиків, бочок, барабанів, пляшок тощо.
Внутрішня, або так звана споживча, тара чи упаковка переходить з розміщеним у ній товаром у повну власність споживача. До цього виду тари відносяться різні паперові обгортки, картонні коробки, ящики, банки, пляшки та ін. В основі розподілення тари на зовнішню та внутрішню лежить і така економічна ознака, як перенесення вартості тари на виготовлений продукт. Вартість внутрішньої тари разом із розміщеним у ній продуктом переходить на вартість виготовленого продукту.
Цехова тара використовується для транспортування товарів до робочих місць, доставки і збереження сировини, матеріалів, напівфабрикатів і готової продукції. В якості цехової тари застосовують дерев'яні суцільні й ґратчасті ящики, металеві та пластмасові ящики, піддони, а також коробки з гофрованого картону.
1 Постачання запасів
Контроль за поставками
3 Розвантаження та приймання вантажів
4 Внутрішньоскладське транспортування і перевалка вантажу
5 Складування і зберігання вантажів
6 Комплектація замовлень клієнтів та відвантаження
7 Транспортування та експедирування замовлень
8 Збирання та доставка порожніх товароносіїв
9 Контроль за виконанням замовлення
10 Інформаційне обслуговування складу
11 Забезпечення обслуговування клієнтів
СЛУЖБА ПРОДАЖІВ