Логістичні системи
Тема 2. Логістичні системи
1. Поняття системи та властивості логістичної системи.
2. Класифікація логістичних систем.
3. Загальна характеристика існуючих логістичних систем (MRP, MRP-II, JiT, Канбан, DRP).
2.1. Поняття системи та властивості логістичної системи.
Поняття логістичної системи є одним із центральних понять логістики.
Система— це сукупність функціонально впорядкованих підсистем та елементів, що знаходяться у відносинах і зв'язках один з одним, утворюють певну закономірну цілісність, єдність, і визначають її призначення і спрямованість на досягнення заданої мети. Логістична система має ряд властивостей, що забезпечують створення необхідної основи для її функціонування:
• множинність і багатоваріантність підсистем та елементів, що в межах системи спроможні виконувати функції, підпорядковані загальній меті;
• інтегративність якостей, тобто наявність у системи властивостей, яких не мають окремі елементи;
• цілісність і єдність організації завдяки об'єднанню та взаємодії внутрішніх елементів, різнорідних, але сумісних у системі;
• наявність як прямих, так і зворотних стійких та цілеспрямованих зв'язків;
• упорядкованість та структурованість внутрішніх зв'язків;
• адаптивність;
• синергізм та емерджентність, тобто спроможність породжувати системний ефект від оптимальної координації діяльності всіх елементів та підсистем;
(емерджентність=системний ефект - наявність в будь-якої системи особливих властивостей, не властивих її підсистемам і блокам, а також сумі елементів, не пов'язаних системоутвірними зв'язками)
• конгруентність, що проявляється у сорозмірності (відповідності) елементів системи між собою та цілями системи (конгруентність=співмірність, узгодженість);
• еволюційний розвиток, який поєднує циклічні та хаотичні форми розвитку;
• розвиненість зв'язків із зовнішнім середовищем.
Специфічними ознаками логістичної системи є: наявність потокового процесу (матеріального, інформаційного, фінансового та ін.) при розподілі та матеріально-технічному постачанні; здійснення синергічного ефекту, що проявляється у загальному прискоренні матеріального потоку, яке викликає підвищення реакції на бажання клієнтів, зменшення сукупних витрат за рахунок усунення конфліктів часткових витрат, підвищення рівня логістичного сервісу, що викликає збільшення додаткової вартості (корисності) для клієнта і формування додаткових конкурентних переваг.
Логістична система — цільова інтеграція логістичних елементів у межах певної економічної системи з метою оптимізації процесів трансформації матеріального потоку.
Логістична система - адаптивна система з наявністю потокового процесу та зворотним зв’язком, що виконує ті чи інші логістичні функції.
Як логістичну систему можна розглядати промислове та торговельне підприємства, підприємства послуг, об'єднання підприємств, а також інфраструктуру міста, регіону, економіки окремої країни чи групп країн.
Функціональні складові елементи (підсистеми) логістичної системи
Логістична система складається, як правило, з кількох підсистем, включаючи функціональні та ті, що її забезпечують (інформаційна, правова, кадрова та ін.); включає матеріальні засоби, що забезпечують рух товарів логістичним ланцюгом (склади, вантажно-розвантажувальні механізми, транспортні засоби), виробничі запаси та засоби управління всіма ланками згаданого ланцюга; виконує ті чи інші логістичні функції та операції.
Функціональні складові: закупівельна логістика (логістика постачання), виробнича логістика, розподільча (збутова) логістика, логістика складування, логістика запасів, логістика посередництва, транспортна логістика, інформаційна логістика.
Формування логістичних систем викликало появу ряду термінів: логістичні витрати, логістичні операції, логістичні функції, логістичні процеси, логістичні потоки.
Логістичні витрати — витрати на виконання логістичних операцій (складування, пакування, транспортування тощо). За своїм економічним змістом та чинними стандартами обліку логістичні витрати частково збігаються з витратами на виробництво, транспортування, обіг.
Логістичні операції — відособлена сукупність дій, скерована на перетворення матеріального та супутніх йому потоків. Традиційними логістичними операціями вважаються складування, транспортування, комплектація, навантаження, розвантаження, внутрішні переміщення сировини, матеріалів, напівфабрикатів у виробничому процесі (тобто операції з матеріальними потоками); збір, збереження та обробка даних інформаційного потоку; операції з готовою продукцією (товарними потоками), з фінансовими та сервісними потоками.
Логістична функція — укрупнена група логістичних операцій, спрямована на реалізацію цілей системи. Базовими логістичними функціями вважають просторово-часову трансформацію товарів (матеріалів) у постачанні, виробництві, збуті (дистрибуції), в межах яких учасники логістичного процесу виконують матеріальні та нематеріальні операції, пов’язані із переміщенням, складуванням, збереженням тощо.
Логістичний ланцюжок – група партнерів, котрі разом переробляють вхідні матеріальні ресурси й інформацію у вихідні продукти у вигляді товарів та послуг.
Логістичний процес — трансформація логістичних потоків, що відбувається при головному переміщенні майна (транспортування, складування, вантажно-розвантажувальні роботи, сортування тощо), допоміжних процесах переміщення майна (пакування, позначення тощо), а також процесах передачі та опрацювання замовлення.
Логістичні потоки — матеріальні, фінансові, інформаційні, сервісні потоки тощо.
2.2. Класифікація логістичних систем.
Логістичні системи за інституціональною ознакою поділяють на макро-, мета-, мезо- і мікрологістичні системи.
Макрологістична система - це велика система управління логістичними потоками і відповідні логістичні процеси у масштабах всієї економіки країни. Макрологістична система є певною інфраструктурою економіки країни або групи країн (міжнародна макрологістична система) і охоплює споживачів, промислові, посередницькі, торговельні, транспортні підприємства та організації різних відомств на рівні країни або між різними країнами.
Прикладами макрологістичних систем можуть бути об’єднання транспортних перевезень різних країн з метою оптимізації логістичних витрат, часу та безпеки вантажів, а також інформаційні системи, системи національної безпеки, системи стратегічних запасів, система оборони тощо. Функціонування макрологістичних систем залежить від наявності повноцінної національної транспортної, дистрибуційної, комунікаційної мережі.
На рівні макрологістика виділяють три види логістичних систем.
1) Логістичні системи з прямими зв'язками. У цих логістичних системах матеріальний потік проходить безпосередньо від виробника продукції до її споживача, минаючи посередників
2) Ешелоновані логістичні системи. У таких системах на шляху матеріального потоку є хоча б один посередник
3) Гнучкі логістичні системи. Тут рух матеріального потоку від виробника продукції до її споживача може здійснюватися як безпосередньо, так і через посередників.
Рис. 20. Принципиальные схемы логистических систем различных видов
Металогістична система – охоплює сферу між організаційної кооперації; формується для потреб функціонування певної інфраструктури економіки регіону.
Мезологістична система — логістична кооперація металогістичних систем і стосується створення повного логістичного ланцюга, тобто може реалізуватися і шляхом логістичної інтеграції всіх учасників логістичного процесу від місця походження сировини, матеріалів і до місця споживання включно.
Мікрологістична система є підсистемою, структурною складовою макрологістичних систем. До таких систем належать різні виробничі та торговельні підприємства, територіально-виробничі комплекси. Мікрологістичні системи є класом виробничих логістичних систем, до складу яких входять технологічно пов’язані вироб-ництва, об’єднані єдиною інфраструктурою.
Відповідно до класифікації логістичних систем залежно від механізму управління матеріальними потоками виділяють підштовхуючі та тягнучі системи.
Підштовхуюча логістична система — система організації виробництва, при якій предмети праці, які споживаються конкретною ділянкою, безпосередньо нею у попередньої не замовляються, а матеріальний потік виштовхується з попередньої ділянки на наступну
"Підштовхуюча система" характерна для традиційних методів організації виробництва. Можливості її застосування зросли у зв'язку з комп'ютеризацією виробництва. Це дозволило оперативно узгоджувати й координувати дії всіх підрозділів підприємства. Проте параметри матеріального потоку оптимальні настільки, наскільки центральна система управління здатна врахувати всі фактори, що впливають на виробничу ситуацію.
Тягнуча логістична система- система організації виробництва, при якій предмети праці передаються від одного підрозділу до іншого тільки після запиту наступного підрозділу, а центральний орган управління ставить завдання кінцевій виробничій ланці.
Прикладом сучасної тягнучої системи є система "Канбан". Система не вимагає тотальної комп'ютеризації виробництва, однак потребує високої дисципліни поставок і високої відповідальності персоналу.
2.3. Загальна характеристика існуючих логістичних систем
(MRP, MRP-II, Канбан, DRP та інші).
Таблиця – Систематизація сучасних логістичних систем
|
Функціональна складова логістики
|
Види застосовуваних логістичних систем
|
|
Логістика постачання
|
MRP-І (Material Reguirement Planning) - планування потреб у матеріалах
MRP-ІІ (Manufacturing Resources Planning)- планування засобів впробнпцтва та постачання
|
|
Виробнича логістика
|
КАНБАН („картка”),
Lean – виробництво (худе виробництво)
ОПТ (Optimized production technology) - планування та оптимізація виробничих процесів.
|
|
Розподільча логістика
|
DRP (Distribution Requiments Planning) – управління розподілом продукту
|
Більшість сучасних логістичних систем базуються на концепції JIT та JIT-ІІ.
“Just – in-time” (точно в срок)
JIT-це концепція побудови логістичної системи в постачанні, виробництві та збуті, заснована на синхронізації процесів доставки матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва, готової продукції в необхідній кількості в потрібний час з цілю мінімізації витрат, пов'язаних із запасами. В ідеалі ресурси повинні бути доставлені в певну точку ланцюга саме в той момент, коли в них є потреба, що виключає зайві (страхові) запаси у виробництві та збуті.
Основні риси JIT:
- Мінімальні (нульові) запаси. Працює за 2-х бункерним принципом: один використовується для задоволення попиту у виробництві та збуті, інший поповнюється у міру витрачання першого;
- Короткі виробничі цикли і невелика кількість надійних постачальників ресурсів, що сприяє концентрації основних постачальників поблизу головної фірми, що працюють без збоїв;
- Невеликі обсяги виробництва і поповнення запасів, що стимулює цикли постачання ресурсами;
- Ефективна інформаційна підтримка; висока якість продукції.
Сьогодні існує JIT-II, її мета - максимальна інтеграція всіх логістичних активностей підприємства для мінімізації рівнів запасів в інтегрованій системі, забезпечення високої надійності і рівня якості виробництва і сервісу для ефективного задоволення споживачів.
КАНБАН (карта)
3 початку 70-х років в Японії, а потім і в інших країнах набула поширення система КАНВАН, що є механізмом організації безперервного виробничого потоку, здатного до гнучкої перебудови, який функціонує практично за умов відсутності страхових запасів. Традиційна концепція організації виробництва виходить з того, що для запобігання простоїв та організації безперервного потоку необхідно створити страховий запас. Японська концепція базується практично на повній відмові від страхових запасів. Більше того, менеджери навмисно надають можливість робітникам повною мірою випробувати на собі наслідки простоїв. У результаті весь персонал постійно зайнятий виявленням причин збоїв у виробництві та пошуком шляхів підвищення надійності і запасу міцності системи управління. Після виявлення та усунення причин простоїв керівники ще більше скорочують страховий запас, стимулюючи додаткові зусилля, спрямовані на поліпшення організації виробничого процесу з боку всього персоналу.
Таким чином, на відміну від традиційного підходу до виробництва, підрозділ-виробник не має загального жорсткого графіка виробництва, а оптимізує свою роботу в межах замовлення наступного за виробничим циклом підрозділу (тягнуча модель).
Засобом передачі інформації в системі є спец. картка в конверті. Їх два види: відбору і виробничого замовлення. У карті відбору зазначаються кількість деталей, яку потрібно взяти на попередній ділянці обробки; на карті замовлення - кількість деталей, що повинні бути виготовлені на попередній ділянці. Карти циркулюють усередині заводу і з постачальниками і дозволяють реалізувати концепцію JIT.
Cистема КАНБАН носить назву "тягнуча система" і являє собою систему організації виробництва, в якій деталі і напівфабрикати подаються на наступну технологічну операцію з попередньої в міру необхідності.
Система Канбан не вимагає тотальної комп'ютеризації виробництва, проте вона передбачає високу дисципліну поставок, а також високу відповідальність персоналу, так як централізоване регулювання внутрішньовиробничого логістичного процесу обмежена.
Система Канбан дозволяє істотно знизити виробничі запаси. Переваги системи «Канбан» особливо помітні порівняно з організацією виробництва в автомобільній промисловості Японії та інших країн. Наприклад, запаси деталей у розрахунку на один випускається автомобіль у фірми Тойота становить 77 дол., у той час, як на автомобільних фірмах США цей показник дорівнює приблизно 500 дол. Система Канбан дозволяє також прискорити оборотність оборотних коштів, поліпшити якість продукції, що випускається.
MRP, MRP-ІІ
Для планування потреби в матеріальних ресурсах у логістиці постачання використовують системи MRP, MRP-ІІ
MRP-І (Material Reguirement Planning) — планування потреби у матеріалах — належить до логістичних систем «підштовхуючого» типу. У таких системах комплектується перелік матеріалів, необхідних для виробництва певної кількості готової продукції відповідно до прогнозу ринкової кон’юнктури. Після цього постачальником здійснюється формування замовлень.
Система MRP має широкий набір машинних програм, що забезпечують узгодженість та оперативне регулювання постачальницьких, виробничих, збутових функцій у масштабі фірми в режимі реального часу.
Формалізація процесу прийняття рішень у системі MRP здійснюється за допомогою різноманітних методів дослідження операцій. Математичні моделі, інформаційне та програмне забезпечення дають змогу вирішити ряд завдань, пов’язаних із визначенням потреб у сировині та матеріалах, складанням графіка виробництва, періодичним поданням до друку або на дисплей вихідних форм.
Таким чином, система MRP — це комп’ютеризований метод виявлення потреб у матеріалах на різних стадіях виробничого процесу. Рух матеріальних ресурсів розраховується у просторі та часі відповідно до потреб наступної стадії. Тому матеріал фактично постачається у той момент, коли, згідно з розрахунками, у ньому є потреба. Недоліком системи є те, що необхідні матеріали «виштовхуються» працівниками, які перебувають на попередніх етапах виробничого процесу, і надходять до наступних стадій у необхідній кількості у потрібний час у необхідне місце незалежно від того, чи необхідні вони там фактично у такій кількості у цей конкретний момент.
Недоліки системи:
- Збільшення часу циклу через великий обсяг обчислень;
- Зростання витрат на обробку замовлень і транспортування;
- Нечутливість до коливань попиту, тому система заснована на контролі і поповненні запасів у фіксованих точках замовлень.
У такій системі запобігти збоям у виробництві та врахувати зміни попиту можна тільки шляхом створення надлишкових страхових (буферних) запасів. Це уповільнює оборотність капіталу, збільшує витрати, але збільшує загальну стійкість системи.
Проте, як показує досвід, незважаючи на ці недоліки, використання системи MRP дає змогу знизити рівень запасів, прискорити їх оборотність, скоротити кількість порушень строків поставок.
У 80-ті роки в США та інших розвинутих країнах набула поширення система MRP-ІІ, що розглядається рядом американських фахівців як друге покоління системи MRP, оскільки вирішує не тільки завдання управління матеріально-технічним забезпеченням. Покоління систем у даному разі відрізняються одне від одного не лише своїм технологічним рівнем, а й гнучкістю управління та номенклатурою функцій. Система MRP-II містить функції MRP (визначення потреби у матеріалах), а також функції управління технологічними процесами.
DRP (Distribution Requiments Planning) – управління розподілом продукту
Останнім часом в логістиці та маркетингу ряду західних країн застосовується система управління та планування розподілу продукції DRP, що дає змогу не тільки враховувати кон'юнктуру ринку, а й активно впливати на неї. Ця система забезпечує стійкі зв'язки між постачанням, виробництвом та збутом продукції, застосовуючи елементи MRP.
Проте на відміну від MRP, які грунтуються на виробничому розкладі підприємства-виробника, DRP грунтується на попиті. Тому вона працює в більшій невизначеності, що накладає свій відбиток. DRP - це графік, який координує весь процес постачання і поповнення запасів в мережі розподілу підприємства і посередника.
При управлінні на першому рівні здійснюється агреговане планування з використанням прогнозів та даних про фактичні замовлення, на другому — формується графік виробництва, складається специфікований план із зазначенням конкретних дій, кількості комплектуючих та готової продукції, а на третьому — за допомогою системи MRP розраховується потреба у матеріальних ресурсах та виробничих потужностях під графік виробництва.
Система DRP є базою для планування логістичних та маркетингових функцій, їх узгодження. Вона дає змогу прогнозувати з тим чи іншим ступенем ймовірності ринкову кон’юнктуру, оптимізувати логістичні витрати за рахунок скорочення транспортних витрат і витрат на товарорух, дозволяє планувати поставки та запаси на різних рівнях ланцюга розподілу, сприяє здійсненню інформаційного забезпечення різних рівнів ланцюга розподілу з питань ринкової кон’юнктури.
Важливою функцією системи DRP є планування транспортних перевезень. У ній оброблюються заявки на транспортне обслуговування, виправляються графіки перевезень. Довгострокові плани роботи складів є основою для розрахунку потреби у транспортних засобах, а коригування цієї потреби здійснюється з урахуванням оперативного становища. Основою бази даних системи DRP є інформація про продукцію, що надходить із заводу-виробника, а також інформація, що надходить від складів.
Система DRP, або дистриб’юторська система, є звичайною мікрологістичною системою. Вона залежить від виробничих графіків, котрі регламентовані і контролюються фірмою — виробником готовоЇ продукції.
Переваги системи:
- Зменшення витрат на запаси за рахунок координації поставок;
- Зменшення запасів за рахунок точного визначення величини і місця постачань;
- Скорочення потреб в складських приміщеннях;
Головний недолік-необхідність мати підвищені страхові запаси в мережах дистриб'юції, тому велика ймовірність помилки в самому методі прогнозування, в прогнозуванні попиту і часу його зміни.
Останніми роками у США та в Західній Європі поширена версія системи «планування розподілу продукції» — система DRP-2, котру називають другим поколінням систем. В цій системі використовують більш сучасні моделі та алгоритми прогнозування попиту, потреб у готовій продукції, чим забезпечується управління запасами для середньострокових та довгострокових прогнозів попиту на готову продукщю. У ній вирішуються комплексні питания управління виробничою програмою, виробничими потужностями, персоналом, якістю перевізного процесу та логістичного сервісу
Lean - виробництво (худе виробництво)
Є комбінацією КАНБАН і MRP, розвиваючи принципи JIT. L-виробництво поєднує в собі переваги масового виробництва (великі обсяги - низькі витрати) і дрібносерійного (різноманітність продукції та гнучкість). Для L-характерні висока якість, невеликі партії, низькі запаси, гнучке устаткування. Ключові елементи реалізації концепції:
- Зменшення підготовчого часу;
- Маленькі розміри партії ГП;
- Короткий виробничий цикл за рахунок виключення непотрібних операцій (наприклад, складування - ніяких складів, тільки мінімальні запаси на полицях на робочому місці; очікування в проіводстве);
- Контроль якості всіх процесів;
- Партнерство з надійними постачальниками;
- Гнучкі потокові процеси;
- Тягнуча інформсистема.
ОПТ
У США та інших розвинутих країнах з 80-х років набула поширення нова логістична система ОРТ (Optimized production technology) — оптимізована виробнича технологія. У цій системі, розробленій ізраїльськими та американськими вченими, на якісно новій основі набули подальшого розвитку ідеї, закладені у популярних логістичних системах КАНВАН та MRP. Основним принципом системи ОРТ є виявлення «вузьких» місць на виробництві або, за термінологією її творців, критичних ресурсів. Останніми можуть виступати, наприклад, запаси сировини та матеріалів, машини та устаткування, технологічні процеси, персонал. Від ефективності використання критичних ресурсів залежать темпи розвитку виробничої системи, тоді як підвищення ефективності використання решти ресурсів, що дістали назви некритичних, практично не позначається на розвитку системи.
У системі ОРТ в автоматизованому режимі розв'язується ряд завдань оперативного і короткострокового управління виробництвом, включаючи формування графіка виробництва на один день, тиждень та ін.
Контрольна робота до теми 2
І. Визначте, вірне (+) чи хибне (-) твердження:
1. Система КАНБАН має жорстко регламентований графік виробництва. -
2. Логістична система ОПТ сформувалася на базі систем КАНБАН і DRP. -
3. Інституційна ознака класифікації логістичних систем передбачає їх поділ на підштовхуючі і тягнучі. -
ІІ. Тестові завдання.
1. Відособлена сукупність дій, скерована на перетворення матеріального та супутніх йому потоків – це:
А. Логістична функція;
Б. Логістична операція;
В. Логістичний ланцюг;
Г. Логістична система.
2. Цільова інтеграція логістичних елементів у межах певної економічної системи з метою оптимізації процесів трансформації матеріального потоку – це:
А. Логістичний ланцюг;
Б. Логістична система;
В. Логістичні операції;
Г. Логістична функція.
3. До властивостей логістичної системи належать:
А. Еволюційний розвиток;
Б. Адаптивність;
В. Дискретність;
Г. Замкнутість.
4. До функціональних складових логістичної системи належить(-ать):
А. Виробничі запаси;
Б. Склади;
В. Транспортна логістика;
Г. Маркетинг.
5. Складна система, що формується впорядковано і взаємодіючою сукупністю фізичних чи юридичних осіб на ринку постачання матеріальних ресурсів, виробництва і розподілу продукції, які виконують логістичні операції, спрямовані на доведення матеріального потоку від однієї логістичної системи до іншої та до кінцевого споживача – це .....?
логістичний ланцюг
6. Система КАНБАН відноситься до типу … логістичних систем:
А. „підштовхуючих”;
Б. „тягнучих”.
7. Система МRР I відноситься до типу … логістичних систем:
А. „підштовхуючих”;
Б. „тягнучих”.
8. Система КАНБАН ґрунтується на принципах:
А. JIТ;
Б. МRР;
В. DRР;
Г. Lean.
9. Використання системи JIT дозволяє:
А. Максимізувати витрати;
Б. Регулювати тривалість операційного циклу;
В. Доставляти матеріальні ресурси або готову продукцію у визначену точку логістичного ланцюга саме у той момент, коли в них є потреба;
Г. Збільшити частку ринку.
10. Система, в якій матеріальний потік досягає споживача без участі посередників на основі безпосередніх господарських зв’язків, називається:
А. Системою з прямими зв’язками;
Б. Гнучкою;
В. Ешелованою;
Г. Підштовхуючою.
11. Система організації виробництва, за якою центральний орган управління ставить задачі кінцевій виробничій ланці, а предмети праці передаються від одного підрозділу до іншого тільки після відповідного запиту – це:
А. Підштовхувальна логістична система;
Б. Тягнуча логістична система;
В. Ешелована логістична система;
Г. Інтегрована логістична система.
12. Яка з характеристик відповідає мезологістичній системі:
А. Структурна складова макрологістичних систем;
Б. Логістична кооперація металогістичних систем, що стосується створення повного логістичного ланцюга;
В. Система управління логістичними потоками в масштабах всієї економіки країни;
Г. Охоплює сферу між організаційної кооперації.
РОЗДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО ТЕМИ 2
Рисунок 2.1 – Функціональні області логістики
Рисунок 2.2 – Види логістичних операцій та логістичних функцій
Рисунок 2.3 – Логістичні витрати
Рисунок 2.4 – Види логістики за інституційною ознакою
Таблиця 2.1 – Систематизація сучасних логістичних систем
|
Функціональна складова логістики
|
Види застосовуваних логістичних систем
|
|
Логістика постачання
|
MRP-І (Material Reguirement Planning) - планування потреб у матеріалах
MRP-ІІ (Manufacturing Resources Planning)- планування засобів впробнпцтва та постачання
|
|
Виробнича логістика
|
КАНБАН („картка”),
Lean – виробництво („худе” виробництво)
ОПТ (Optimized production technology) - планування та оптимізація виробничих процесів.
|
|
Розподільча логістика
|
DRP (Distribution Requiments Planning) – управління розподілом продукту
|
Цех
№ 1
Рисунок 2.1 - Підштовхуюча система потокового управління
Склад готової продукції
Цех
№ N
Склад МР
истема управління
Замовлення
на 10
деталей
Замовлення
на 10 заготовок
Замовлення
на матеріал
для 10 заготовок
2 одиниці продукції
Рисунок 2.2 - Тягнуча система потокового управління
Система управління
Збиральний цех
Ринок збуту
Склад МР
Цех
№1
Цех
№2
Замовлення на 2 одиниці продукції
Команда на 2 одиниці продукції
Матеріал для 10 заготовок
10 заготовок
10 деталей
Система управління
Склад МР
Цех
№ N
Склад готової продукції
Рисунок 2.5 - Підштовхуюча система потокового управління
Цех
№ 1
Замовлення
на 10
деталей
Замовлення
на 10 заготовок
Замовлення
на матеріал
для 10 заготовок
2 одиниці продукції
Рисунок 2.6 - Тягнуча система потокового управління
Система управління
Збиральний
цех
Ринок збуту
Склад МР
Цех
№1
Цех
№2
Замовлення на 2 одиниці продукції
Команда на 2 одиниці продукції
Матеріал для 10 заготовок
10 заготовок
10 деталей
Логістичні системи