Фінансування освіти
Лекція Фінансування освіти.
Освіта – основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави.
Мета освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства,розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, підвищення овітнього рівня народу, забезпеченян н/г кваліфікованими фахівцями.
Законодавство про освіту базується на Конституції та інших актів законодавства.
Система освіти- складається із закладів освіти, наукових, науково-методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.
Діяльність в галузі освіти регулюється основними нормативно-правовими актами , як Конституцією України, Бюджетним кодексом,ЗУ «Про освіту» від 23.05.01991 №1060, ЗУ «Про загальну середню освіту» від 13.05.1999 №651, ЗУ «Про позашкільну освіту» від 22.06.2000 №1841, ЗУ «Про професійно-технічну освіту» від 4.02.1998 №74, ЗУ «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 №2628, ЗУ «Про вищу освіту» від 17.01.2002 №2984 та ін.
Структура освіти:
Дошкільна освіта;
Загальна середня освіта;
Позашкільна освіта;
Професійно-технічна освіта;
Вища освіта;
Післядипломна
Аспірантура
Докторантура
Самоосвіта.
В Україні встановлено такі рівні освіти:
Початкова загальна освіта
Базова загальна середня
Повна загальна середня
Професійно-технічна освіта
Базова вища
Повна вища
Кваліфікаційні рівні:
Кваліфікований робітник
Молодший спеціаліст
Бакалавр
Спеціаліст
Магістр
Наукові ступені: Вчені звання:
Кандидат наук; доктор наук. Ст.наук.співробітник
Доцент, професор.
2.Джерела фінансування освіти
1. Фінансування державних навчальних закладів та установ,
організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок
коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного
господарства, державних підприємств і організацій, а також
додаткових джерел фінансування.
2. Держава забезпечує бюджетні асигнування на освіту в
розмірі не меншому десяти відсотків національного доходу, а також
валютні асигнування на основну діяльність.
3. Кошти закладів і установ освіти та науки, які повністю або
частково фінансуються з бюджету, одержані від здійснення або на
здійснення діяльності, передбаченої їх статутними документами, не
вважаються прибутком і не оподатковуються.
4 Додатковими джерелами фінансування є:
кошти, одержані за навчання, підготовку, підвищення
кваліфікації та перепідготовку кадрів відповідно до укладених
договорів;
плата за надання додаткових освітніх послуг;
кошти, одержані за науково-дослідні роботи (послуги) та інші
роботи, виконані навчальним закладом на замовлення підприємств,
установ, організацій та громадян;
доходи від реалізації продукції навчально-виробничих
майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду
приміщень, споруд, обладнання;
дотації з місцевих бюджетів;
кредити і позички банків, дивіденди від цінних паперів та
доходи від розміщення на депозитних вкладах тимчасово вільних
позабюджетних коштів;
валютні надходження;
добровільні грошові внески, матеріальні цінності, одержані
від підприємств, установ, організацій, окремих громадян;
інші кошти.
5. Розмір плати за весь строк навчання, підготовку,
перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів або за надання
додаткових освітніх послуг встановлюється навчальним закладом у
грошовій одиниці України - гривні, з урахуванням офіційно
визначеного рівня інфляції за попередній календарний рік.
Розмір плати за весь строк навчання, підготовку,
перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів або за надання
додаткових освітніх послуг встановлюється у договорі, що
укладається між навчальним закладом та особою, яка навчатиметься,
або юридичною особою, що оплачуватиме навчання, підготовку,
перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів або надання
додаткових освітніх послуг, і не може змінюватися протягом усього
строку навчання. Типовий договір затверджується спеціально
уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі освіти
і науки.
Розмір плати за весь строк навчання, підготовку,
перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів або за надання
додаткових освітніх послуг публікується у загальнодержавних
друкованих засобах масової інформації та інформаційних збірниках
спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в
галузі освіти і науки.
Кошти, отримані навчальним закладом як плата за навчання,
підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів або за
надання додаткових освітніх послуг, не оподатковуються і не можуть
бути вилучені в доход держави або місцевих бюджетів. Зазначені
кошти знаходяться у розпорядженні навчального закладу за умови,
якщо вони спрямовуються на статутну діяльність навчального
закладу.
Плата за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення
кваліфікації кадрів або за надання додаткових освітніх послуг може
вноситися за весь строк навчання, підготовки, перепідготовки,
підвищення кваліфікації кадрів або надання додаткових освітніх
послуг повністю одноразово або частками - помісячно, по семестрах,
щорічно.
( Статтю 61 доповнено частиною 5 згідно із Законом N 2887-III
( 2887-14 ) від 13.12.2001 )
6. Кошти, матеріальні цінності та нематеріальні активи, що
надходять безкоштовно у вигляді безповоротної фінансової допомоги
або добровільних пожертвувань юридичних і фізичних осіб, у тому
числі нерезидентів, закладам і установам освіти та науки, метою
діяльності яких не є одержання прибутку, для здійснення освітньої,
наукової, оздоровчої, спортивної, культурної діяльності, не
вважаються прибутком і не оподатковуються.
7. У разі одержання коштів з інших джерел бюджетні та
галузеві асигнування навчальних закладів та установ, організацій
системи освіти не зменшуються.
8. Бюджетні асигнування на освіту та позабюджетні кошти не
підлягають вилученню та використовуються виключно за призначенням.
Фінансування наукових досліджень
1. Фінансування фундаментальних та пошукових наукових
досліджень, наукових програм, проектів державного значення у вищих
навчальних закладах, науково-дослідних установах системи освіти
здійснюється на конкурсній основі в обсязі не меншому десяти
відсотків державних коштів, що виділяються на утримання вищих
навчальних закладів.
2. Фінансування прикладних досліджень, розробок здійснюється
за рахунок бюджету та інших джерел, а результати досліджень
реалізуються як товар відповідно до чинного законодавства.
Склад видатків на освіту. 220 Міністерство освіти та науки- голов.розпорядник
0900 Освіта
0910 Дошкільна освіта
0920 Загально середня освіта
0921 Загальноосвітні навчальні заклади
0922 Загальні спеціалізовані школи-інтернати
0923 Загальноосвітні спеціалізовані навчальні заклади
0930 Професійно-технічні заклади
0940 Вища освіта
0941 Вищі навчальні заклади І та ІІ рівня акредитації
0942 Вищі навчальні заклади ІІІ та ІV рівня акредитації
0950 Післядипломна освіта
0960 Позашкільна освіта та заходи із позашкільної роботи з дітьми
0970 Програма матеріального забезпечення навчальних закладів
0980 Дослідження і розробки у сфері освіти
0990 Інші заходи та заклади в сфері освіти.
4.Основні показники при визначенні фінансування шкіл
Основну частину видатків бюджету на освіту складає фінансування загальноосвітніх шкіл.
В основі визначення обсягів фінансування лежать два показники:
Вихідний (об’єктивно існуючий на даний момент)- кількість учнів.
Похідний (визначається за певними нормами) – кількість класів, кылькість груп.
Ці показники відображаються на дві дати – 1 січня і 1 вересня планового бюджетного року. Кількість учнів на 1 січня планового року приймається на рівні контингенту на 1 вересня поточного року. Кількість учнів на 1 вересня планового року визначається з урахуванням повного переходу учнів з класу в клас. Наприклад, кількість учнів 2-х класів на 1 вересня дорівнює кількості учнів 1-х класів на 1 січня. Кількість учнів перших класів на 1 вересня поточного року встановлюється на основі перепису дітей в районі функціонування школи. Кількість учнів десятих класів визначається з урахуванням вступу до ПТУ і коледжів випускників 9-х класів.
Кількість класів визначається на кожну дату, виходячи з нормативів наповнюваності одного класу.
При визначенні розміру витрат за кошторисом використовують середньорічні показники.Їх розраховують самі установи виходячи з даних на початок планового року і середньорічного приросту/зниження/.Показники на початок планового року визначають за даними на останню звітну дату з урахуванням їхніх змін у періоді, що залишився до кінця року. Середньорічний приріст розраховують за формулою:
Rc =Kn + KkM1 –KnM2
12
Rc =Kn + Mk(Kk –Kп) ,
12
Rc – середньорічний контингент
Kk –Kп – контингент на початок та кінець планового року
M1 - M2 – число місяців функціонування цих контингентів.
Для навчальних закладів у яких бюджетний рік не збігається з навчальним роком, середньорічну розраховують за формулою:
Rc =KпM1 +KkM2 або
12
Rc =KnMn +KkMk К= К01·8 + K08·4
12 12 12
5.Планування фонду ЗП в загальноосвітніх закладах.
Система зарплати вчителів складається з трьох складових:
а) оплата навчальних годин;
б) доплата за перевірку зошитів;
в) додаткові доплати.
Основним елементом виступає оплата навчальних годин, яка визначаєтьтся за такою формулою:
Ог = С*Кг
Нг
С- ставка зарплати вчителя. Встановлюється в залежності від освіти (середня, середня спеціальна, неповна вища, вища ) і кваліфікаційних категорій ( вчитель, вчитель-методист, заслужений вчитель, народний вчитель);
Кг- кількість годин педагогічного навантаження на тиждень;
Нг- норма педагогічного навантаження вчителя на тиждень(1-4 класи 18 годин, 5-11 класи –18 годин).Згідно наказу МОН від 24.02.2005 №118
Доплата за перевірку зошитів встановлена для вчителів початкової школи та в старших класах з таких предметів: мова та література, математика, іноземна мова. Сума доплати визначається за формулою:
Оз = Нз*Кг
Нг
Нз – норматив плати за перевірку зошитів з одного предмету.
Додаткові доплати встановлені за класне керівництво, завідування навчальними кабінетами, дослідними майстернями і ділянками, ведення позакласної фізкультурної роботи, завідування бібліотекою.
Розрахунок зарплати вчителів здійснюється у спеціальному документі - тарифікаційному списку, в рядках якого відображаються дані по кожному вчителю. Графи показують основні відомості і розрахунок зарплати:
освіта, номер диплома;
кваліфікаційна категорія;
предмет;
навчальне навантаження на тиждень у розрізі трьох груп класів (1-4,5-9,10-11).
сума оплати педагогічного навантаження і доплати за перевірку зошитів по кожній групі класів;
додаткові доплати(по кожному виду).
Підсумкова графа- загальна сума зарплати за місяць. У тарифікаційному списку підсумки підбиваються по рядках ( зарплата кожного вчителя) і графах(обсяг педагогічного навангтаження, зарплата, доплати і сумарна зарплаьта).
Керівники шкіл отримують зарплату, що складається з двох частин,- ставка директора чи завуча та оплата педагогічної роботи. При цьому для них встановлені обмеження – максимальний обсяг їх педагогічного навантаження не повинен перевищувати 2/3 від нормативу (тобто 12 год).
Основним напрямом витрат по школі є фонд зарплати, який складається з трьох елементів:
а) педагогічного персоналу;
б) адміністративно-управлінського персоналу;
в) обслуговуючого персоналу.
Фонд зарплати вчителів планується у розрізі трьох вищезазначених складових системи зарплати. Планування фонду оплати педагогічного навантаження здійснюється на основі двох показників:
кількості ставки зарплати;
середньої ставки зарплати.
Педагогічна ставка – це умовна розрахункова ставка, що відповідає нормативу педагогічного навантаження. Кількість педагогічних ставок розраховується по кожній групі класів шляхом ділення загальної кількості годин педагогічного навантаження по даній групі на норматив навантаження. Загальна кількість годин зафіксована у тарифікаційному списку і визначається виходячи з кількості класів у кожній групі та обсягу годин за планом. Крім того, враховується ділення класів на групи з окремих предметів- праця, фізкультура, іноземна мова.
Середня ставка зарплати визначається шляхом ділення суми оплати навчальних годин (з тарифікаційного списку) на кількість педагогічних ставок по даній групі класів. Розрахунок річного фонду зарплати проводиться в розрізі двох періодів – за січень –серпень і вересень- грудень з тим, що з початком кожного навчального року, як правило, змінюються кількість класів у кожній навчальній групі. У січні – серпні кількість педагогічних ставок на 1 січня по даній групі множиться на середню ставку зарплати станом на 1 січня і на 8 місяців (сільських школах на 8,5 місяця).За вересень- грудень кількість педагогічних ставок на 1 вересня множиться на середню ставку зарплати станом на 1 січня і на 4 (3,5) місяці.
Фонд зарплати за перевірку зошитів планується в розрізі груп класів шляхом множення середньорічної кількості класів у даній групі на середні витрати на перевірку зошитів на один клас.Середні витрати визначаються діленням суми доплати за перевірку зошитів за тарифікаційним списком на кількість класів на 1 січня.
Додаткові доплати плануються в розрізі кожного виду доплат шляхом множення відповідних показників на встановлений норматив доплати:
- За вислугу років понад 3 роки- 10% до посадового окладу (ставки зароб.плати; понад 10 років –20%, понад 20років- 30%)
- За перевірку зошитів: вчитель початкових класів – 10% від посадового окладу (ставки заробітної плати); вчитель мови та літератури – 13%; вчитель математики- 10%; вчитель іноземної мови – 6%
за класне керівництво- середньорічна кількість класів на норматив доплати; 1-3 кл. – 13% від посадового окладу (ставки ЗП); 5-11 кл.- 20%
Фонд зарплати адміністративно-управлінського персоналу:
Директор
Заступники
Організатори масової роботи.
Кількість посад заступників та організаторів залежить від кількості класів у школі, а ставка зарплати директора та його заступників- від кількості учнів у школі. Планування фонду заробітної плати визначається шляхом множення кількості посад на ставку зарплати.
Фонд зарплати обслуговуючого персоналу планується шляхом множення кількості посад на ставку зарплати. Кількість посад визначається за встановленими нормативами, наприклад кількість прибиральниць встановлюється за нормативами площі на одну прибиральницю.
Вищі учбові заклади на свою діяльність за учбовим процесом та науковими дослідженнями одержують фінансування з ДБ згідно з встановленими нормами та нормативами. Держава забезпечує бюджетні асигнування на освіту в розмірі не менше як 10% НД.
Система вищої освіти в Україні зараз включає дві групи закладів:
I-II рівней акредитації-коледжі, технікуми, інститути.
II-III рівней акредитації- інститути, університети, академії.
Фінансування вищої освіти здійснюється за рахунок двох джерел:
бюджет;
платне навчання.
Крім бюджетних асигнувань, вища школа може одержувати кошти з таких додаткових джерел як:
кошти, одержані за підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів;
плата за надання додаткових освітянських послуг;
кошти одержані за науково-дослідні роботи;
доходи від реалізації продукції учбово-виробничих майстерень4
дотації органів місцевого самоврядування.
Вузи спільно з іншими державними установами забезпечують проведення роботи щодо встановлення еквівалентності атестатів і дипломів міжнародному визнанню навчальних курсів, кваліфікацій, вчених ступенів та знань, для цього проводиться акредитація. З ДБ фінансується лише наукові дослідження фундаментального й пошукового характеру або виконання наукових програм держзначення.Відповідно до Закону “Про освіту” виконання їх здійснюється на конкурсній основі при відборі найбільш наукомістких та високоефективних досліджень в галузі техніки й передової технології в пріоритетні галузі н/г.
Основним документом, що визначає розмір витрат на утримання ВНЗ є кошторис.
Кошторис переглядається за умови зміни ставок погодинної оплати праці викладачів, цін, тарифів і розцінок на комунальні послуги.У ньому відображають витрати на утримання денних, вечірніх та заочних факультетів, аспірантури,філій,відділень, підготовчих відділень.
Планові кошториси складають для кожної форми навчання за освітньо-кваліфікаційними рівнями (бакалавр, спеціаліст, магістр) на підставі затверджених у встановленому порядку навчальних планів, штатного розпису, діючих тарифів, норм і розцінок на комунальні послуги, обов’язкових платежів до бюджету, цільових державних та позабюджетних фондів. Фонд заробітної плати вищих закладів освіти містить 5 елементів:
1)професорсько-викладацький склад;
2)адміністративно-управлінський персонал;
3)навчально-допоміжний персонал;
обслуговуючий персонал;
5) фонд погодинної оплати праці викладачів.
Фонд зарплати професорсько-викладацького складу визначається шляхом множення кількості посад на середню ставку.Кількість посад встановлюється за нормативом кількості студентів на викладача, який диференційовано за формами навчання (очна, вечірня,заочна).
Зарплата викладачів залежить від посади (асистент,старший викладач, доцент, професор), наукового ступеня(кандидат наук, доктор наук) і вченого звання(доцент,професор).
Фонд погодинної оплати праці викладачів розраховується за нормативом (1-2%) до фонду зарплати професорсько-викладацького складу і використовується для оплати праці залучених до викладання фахівців народного господарства і наукових закладів.
Фонд зарплати адміністративного, навчально-допоміжного та обслуговуючого персоналу визначається на підставі штатного розпису вищого навчального закладу освіти, який затверджується ректором
Школа-інтернат – це навчально-виховний заклад, який надає допомогу у навчанні і вихованні дітей, сім’ям, які не мають для цього належних умов.
Ці заклади сприяють реалізації потреб суспільства і держави у загальній середній освіті відповідно до інтересів, здібностей та нахилів особистостей.
Згідно із бюджетною класифікацією виділяються такі типи шкіл -інтернатів:
- загальноосвітні школи-інтернати, загальноосвітні санаторні школи-інтернати;
- загальноосвітні школи-інтернати для дітей – сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків;
- дитячі будинки;
- спеціальні загальноосвітні школи-інтернати, школи та інші заклади освіти для дітей з вадами у фізичному чи розумовому розвитку;
- загальноосвітні школи соціальної реабілітації.
Фінансово-господарська діяльність загальноосвітньої школи-інтернату здійснюється на основі єдиного кошторису доходів і видатків. Доходи і витрати за більшістю статей плануються так само як і в школах..
Видатки на харчування розраховують виходячи з установлених норм харчування одного учня, кількості днів харчування на рік та кількості учнів, що проживають в інтернаті. Навчальні видатки визначають за нормами на одного вихованця на рік. Керівник навчального закладу визначає відповідальну особу за харчування, а також порядок отримання безоплатних обідів. Контроль та державний нагляд за якістю харчування покладається на органи охорони здоров’я. Розмір коштів, потрібних для харчування відповідних категорій учнів, ураховується у відповідних бюджетах:
А) для дітей – сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування – виходячи з натуральних норм харчування, встановлених для вихованців загальноосвітніх шкіл-інтернатів;
Б) для дітей з малозабезпечених сімей – за грошовими нормами, встановленими ПКМУ від 3.11.1997 №1200 “ Про Порядок та норми надання послуг з харчування учнів у професійно-технічних училищах та середніх навчальних закладах, операцій з надання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість”.
Безоплатне харчування дітей-сиріт і дітей позбавлених батьківського піклування, провадиться протягом усього періоду їхнього навчання, а дітей з малозабезпечених сімей – лише в навчальні дні. В останньому випадку компенсація за неодержані обіди не виплачуються.
Матеріальне забезпечення та утримання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, котрі перебувають у дитячих будинках сімейного типу, регламентується ПКМУ від 5.04.94 №226 “Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”. (із змінами внесеними ПКМУ від 16.05.95 №433 та №1381 від 30.08.2003) і Положенням про дитячий будинок сімейного типу, затвердженим ПКМУ від 26.04.2002 №564).
Чинним законодавством передбачено повне державне утримання дітей, а саме:
забезпечення харчуванням, одягом, взуттям, м’яким інвентарем, лікарськими засобами, предметами особистої гігієни, єдиним квитком, що дає право на безоплатне відвідування кінотеатрів. Виставок, музеїв, спортивних споруд, безоплатний проїзд у транспорті, оплату тепло-, електро-, і водопостачання, побутових послуг і послуг зв’язку. Матеріальне та грошове забезпечення провадиться за нормативами (доведено до обласних управлінь освіти і науки листом Міносвіти та Мінфіну від 23.02.1994 №1/9 –24 та № 12-101).
Вартість харчування визначається виходячи з натуральних норм на одного вихованця дошкільного віку і вихованця шкільного віку. Розмір коштів на придбання одягу, взуття, м’якого інвентаря, предметів господарського вжитку,особистої гігієни, медикаментів, іграшок, книжок має становити:
для дітей дошкільного віку – перший рік перебування не менше 0,6 НМДГ; 0,5 НМДГ для дітей другого року перебування і більше
для дітей шкільного віку – перший рік перебування –0,8; другий і більше- 0,7 НМДГ
Дошкільний навчальний заклад-це заклад що забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту.
Типи дошкільних закладів за бюджетною класифікацією:
- дошкільний навчальний заклад (ясла); (від двох місяців до трьох років), де забезпечується догляд за ними, а також їх розвиток і виховання відповідно до вимог дошкільної освіти;
- дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) для дітей від двох місяців до шести семи років.;
- дошкільний навчальний заклад (дитячий садок) для дітей віком від трьох до шести(семи) років;
- дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) компенсую чого типу для дітей віком від двох до семи років, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку, тривалого лікування та реабілітації. Дошкільні навчальні заклади компенсую чого типу поділяються на спеціальні та санаторні;
- будинок-дитини - дошкільний навчальний заклад системи охорони здоров’я для медико-соціального захисту дітей-сиріт і дітей позбавлених батьківського піклування. Та інш.
Дошкільний навчальний заклад є юридичною особою з дня реєстрації його статуту. Положення про дошкільні навчальні заклади затверджується КМУ.
Джерелами фінансування дошкільного навчального закладу є кошти:
Засновника;
Відповідних бюджетів (для державних і комунальних дошкільних навчальних закладів);
Батьків або осіб, які їх замінюють;
Добровільні пожертвування і цільові внески фізичних і юридичних осіб.
Стан мережі дитячих дошкільних закладів визначає об’єм їх роботи, для визначення якого використовується система взаємозалежних показників. До них відносять: чисельність дітей, кількість дитячих груп, кількість днів перебування однієї дитини в дитячому закладі.(діто-години). Кожний із показників відображає конкретні сторони виробничої діяльності закладу. Так, кількість дітей характеризує обсяг послуг і повноту використання потужності закладу.
Діто-дні відображають об’єм безпосередньої роботи по вихованню дітей і являються базою для визначення витрат на харчування.
Кількість дитячих груп свідчить про масштаб роботи і використовується для оцінки укомплектованості закладу, а також служить одиницею виміру витрат на його утримання.
В процесі аналізу роботи дитячих дошкільних закладів необхідно також дати оцінку інтенсивності їх роботи. Для цього визначається середня зайнятість дитячого місця на протязі року )відношення числа днів перебування дітей в закладі до кількості дитячих місць).
PAGE 4
Фінансування освіти