Загальний порядок ліквідації суб’єкта господарювання

Господарське право. Частина перша

PAGE \* MERGEFORMAT 4

Лекційне заняття № 5

Тема 4.2. Загальний порядок ліквідації суб’єкта господарювання

Мета: визначити поняття та способи припинення юридичної особи, порядок ліквідації суб’єкта господарювання, студенти повинні знати механізм реорганізації юридичної особи по її видах, порядок проведення процедури державної реєстрації припинення юридичної особи

План заняття:

1. Припинення діяльності суб'єкта господарювання — юридичної особи
2. Реорганізація як спосіб припинення діяльності суб’єкта господарювання.
3. Ліквідація як спосіб припинення діяльності суб’єкта господарювання.

Рекомендована література до теми:

1. Вінник О.М. Господарське право: Навчальний посібник. – 2 – ге вид., змін та доп. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. – 766 с.
2. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, NN 40-44, ст.356.
3. Господарський кодекс України: Коментар. - Х.: ТОВ «Одісей», 2004.
4. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15.05.2003 р.
5. Закон України „Про акціонерні товариства” від 17 вересня 2008 року // Відомості Верховної Ради. -2008. -№50-51. –ст.384.
6. Зеліско А. Правовий статус фермерських господарств як юридичних осіб приватного права // Право України. – 2010. - № 5.
7. Кравченко А.В., Зеленкова І.І. Проблемні питання ліквідації підприємств за господарським законодавством України // Адвокат. - №1 (136). – 2012.
8. Крупка Ю.М. Правові основи підприємницької діяльності: навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2008 – 480 с.
9. Спасибо-Фатєєва І. Деякі розсуди про юридичні особи та їхні організаційно-правові форми // Право України. - 2007. - N 2. - С. 118-123.
10. Ходико А.П. Проблемні питання припинення юридичної особи у примусовий спосіб за поданням державних органів виконавчої влади // Вісник Запоріжського національного університету. – 2012. - №6./www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr_pravo/.../LA112_12.pdf
11. Шевченко Наталія. Роль органів господарського товариства в процесі його припинення шляхом реорганізації // Підприємництво, господарство і право. – 2010. - № 9.
12. Шевченко Н.І. Захист прав заінтересованих осіб при реорганізації господарських товариств // Вісник господарського судочинства. - 2011. - № 3.

Питання для самоконтролю.

1. Поняття припинення суб’єкта господарювання.
   1. Реорганізація як спосіб припинення діяльності суб’єкта господарювання.
      1. Механізм реорганізації юридичної особи у формі злиття.
      2. Механізм реорганізації юридичної особи у формі приєднання.
      3. Механізм реорганізації юридичної особи у формі поділу
      4. Механізм реорганізації юридичної особи у формі перетворення.
      5. Поняття та підстави здійснення ліквідації.
      6. Черговість та порядок задоволення вимог кредиторів

1. Припинення діяльності суб'єкта господарювання — юридичної особи

Діяльність суб’єкта господарювання, як правило, не обмежується певним часом. За загальним правилом вона є безстроковою. Випадки можливого припинення суб’єкта господарювання передбачені виключно законом, зокрема ст. 104 – 109 ЦК і ст. 59 ГК. Слід підкреслити, що названими статтями передбачені лише випадки припинення, а ст. 104 ЦК також її наслідки. Зокрема, що юридична особа припиняється в результаті передання всього майна, прав і обов’язків іншим юридичним особам – правонаступником (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Як бачимо, поняття припинення в цих статтях, а також у законодавстві не визначене. В юридичній літературі припинення – це передбачені законодавством юридичні підстави за якими суб’єкт господарювання втрачає право проводити господарську діяльність та, відповідно втрачає правосуб’єктність з моменту внесення запису до Єдиного державного реєстру. Простіше, припинення суб’єкта господарювання – це завершення його діяльності як самостійного суб’єкта господарського права.

Припинення діяльності суб'єкта господарювання — юридичної особи здійснюється шляхом її реорганізації або ліквідації.

Суб'єкт господарювання — юридична особа визнається такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

2. Реорганізація як спосіб припинення діяльності суб’єкта господарювання.

Суть реорганізації полягає в припиненні діяльності одних і виникненні нових суб’єктів господарювання відповідних організаційно – правових форм. Внаслідок реорганізації виникають нові суб’єкти господарювання, які є правонаступниками реорганізованих. Тобто до новоутворених суб’єктів господарювання переходять права і обов’язки, у даному випадку, в першу чергу майнові реорганізованих.

Відповідно до ст. 59 ГК України, ст. 104 ЦК України припинення юридичної особи шляхом реорганізації може здійснюватися в таких формах: злиття, приєднання, поділу та перетворення.

- У разі злиття суб'єктів господарювання усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до суб'єкта господарювання, що утворений унаслідок злиття.

Механізм реорганізації юридичної особи у формі злиття.

1. Прийняття засновниками (учасниками) юридичних осіб або уповноваженими ними органами рішень про припинення цих юридичних осіб шляхом злиття в одну юридичну особу (в кожному з таких рішень обов'язково повинно передбачатися утворення комісії з припинення та про її склад); у визначених законодавством випадках для злиття необхідно отримання згоди антимонопольних органів, інших органів державної влади.

1. Публікація повідомлення про прийняття засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи шляхом злиття у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.
2. Внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи (перелік документів, що подається державному реєстратору для внесення запису про припинення юридичної особи зазначений у ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»). Рішення щодо припинення юридичної особи шляхом злиття, яке подається державному реєстратору, має бути підписане уповноваженими особами юридичних осіб, що припинюються, та юридичної особи — правонаступника.
3. Задоволення чи відхилення вимог кредиторів юридичних осіб, що припинюються шляхом злиття.
4. Комісії з припинення юридичних осіб, які реорганізуються шляхом злиття, у межах процедур припинення цих юридичних осіб організують укладення договору про злиття між юридичними особами, що реорганізуються, або складення спільного плану реорганізації шляхом злиття, який визначає порядок злиття.
5. Складення комісіями з припинення юридичних осіб, які реорганізуються шляхом злиття, передавальних балансів, які відображають вартість майна, що передається новій юридичній особі. Затвердження передавальних балансів органами, що прийняли рішення про припинення юридичних осіб.
6. Державна реєстрація юридичної особи, що створюється шляхом злиття.
7. Укладення між кожною з юридичних осіб, які реорганізовуються шляхом злиття, та юридичною особою, що створено під час злиття, договорів, які опосередковують передачу комплексу прав та обов'язків, відображених в передаточних балансах у вартісному виразі.
8. Фактична передача майна юридичних осіб, що реорганізуються шляхом злиття, юридичній особі, що створюється в результаті злиття, яка оформлюється актами передачі-приймання (у випадках, визначених чинним законодавством, потрібна державна реєстрація переходу прав на майно).
9. Складення зведеного бухгалтерського балансу.
10. Державна реєстрація припинення юридичних осіб, що прийняли рішення про злиття.

- У разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.

Механізм реорганізації юридичної особи у формі приєднання.

1. Прийняття засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом рішення про приєднання до неї іншої юридичної особи.

Прийняття засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом рішення про припинення цієї юридичної особи шляхом її приєднання до іншої юридичної особи (в такому рішенні обов'язково повинно передбачатися утворення комісії з припинення та її склад); у визначених законодавством випадках для приєднання необхідно отримання згоди антимонопольних органів, інших органів державної влади.

1. Публікація повідомлення про прийняття уповноваженим органом управління юридичної особи рішення про припинення юридичної особи шляхом приєднання у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.
   1. Внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи (перелік документів, що подається державному реєстратору для внесення запису про припинення юридичної особи зазначений у ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»). Рішення щодо припинення юридичної особи шляхом приєднання, яке подається державному реєстратору для внесення відповідного запису, підписується уповноваженими особами юридичної особи, що припиняється шляхом приєднання, та юридичної особи — до якої приєднуються.
   2. Задоволення чи відхилення вимог кредиторів юридичної особи, що припиняється шляхом приєднання.
   3. Комісія з припинення юридичної особи, яка реорганізується шляхом злиття, сумісно з уповноваженим органом управління юридичної особи, до якої вона приєднується, організують укладення договору про приєднання між юридичною особою, що приймає, та юридичною особою, що приєднується, або складення ними спільного плану реорганізації шляхом приєднання.
   4. Складення комісією з припинення передавального балансу, який відображає вартість майна, що передається за результатами інвентаризації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів юридичної особи, яка припиняється. Передавальний баланс затверджується органом, який приймає рішення про припинення.
   5. Державна реєстрація юридичної особи, що створюється шляхом злиття.
   6. Укладення договорів, які опосередковують передачу комплексу прав та обов'язків, відображених у передавальному балансі у вартісному виразі.
   7. Фактична передача майна на баланс приймаючого підприємства, яка оформлюється актами передачі-приймання (у випадках, визначених чинним законодавством, потрібна державна реєстрація переходу прав на майно).
   8. Складення зведеного бухгалтерського балансу.
   9. Державна реєстрація припинення юридичної особи, що прийняла рішення про приєднаня.

• У разі поділу суб'єкта господарювання усі його майнові права і обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У процесі поділу юридичної особи насамперед створюються нові суб'єкти, а потім припиняється юридична особа, що реорганізується шляхом поділу.
• У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.

Механізм реорганізації юридичної особи у формі поділу.

1. Прийняття уповноваженим органом управління юридичної особи (у разі примусового поділу — іншим суб'єктом) рішення про припинення юридичної особи шляхом поділу з обов'язковим зазначенням даних про формування та склад комісії з припинення.

1. Публікація повідомлення про прийняття рішення уповноваженим органом управління юридичної особи (чи іншим суб'єктом — у разі її примусового поділу) щодо припинення юридичної особи у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.
   1. Внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу (а в разі примусового поділу — про рішення іншого суб'єкта) щодо припинення юридичної особи (перелік документів, що подається державному реєстратору для внесення запису про припинення юридичної особи зазначений у ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»).
   2. Задоволення чи відхилення вимог кредиторів юридичної особи, що припиняється шляхом поділу.
   3. Комісія з припинення у межах наданих їй повноважень:

• визначає майно, права та обов'язки, що підлягають передачі одному або декільком новим юридичним особам;
• складає розподільчий баланс, який затверджується органом, що прийняв рішення про припинення.

1. Державна реєстрація одного або декількох юридичних осіб, що створюються в процесі поділу.
2. Укладення юридичною особою, що реорганізується, з кожною юридичною особою, що виділилася під час поділу, договорів, які опосередковують передачу прав та обов'язків, визначених відповідно до розподільчого балансу та інших документів.
3. Фактична передача створеним юридичним особам конкретного майна, яка оформлюється актами передачі-приймання (у випадках, визначених чинним законодавством, потрібна державна реєстрація переходу прав на майно).
4. Державна реєстрація припинення юридичної особи, що реорганізувалася шляхом поділу.

Перетворенням юридичної особи, відповідно до ст. 108 ЦК України, є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання. Механізм перетворення може бути різним залежно від виду організаційно-правової форми юридичної особи, яка перетворюється, та організаційно-правової форми нової юридичної особи. Найбільш урегульованим є процес перетворення унітарного державного підприємства в акціонерне товариство (див. законодавство про приватизацію та корпоратизацію).

Юридична особа вважається реорганізованою з моменту державної реєстрації знов виниклих юридичних осіб, за винятком випадку реорганізації у формі приєднання, коли приймаюча юридична особа вважається реорганізованою з моменту внесення в Реєстр запису про припинення діяльності юридичної особи, що приєдналася.

Порядок проведення процедури державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення визначається ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

За наявності порушень чинного законодавства під час реорганізації юридичної особи зацікавлені особи у судовому порядку можуть ініціювати питання про визнання недійсними актів, якими опосередковувалась процедура реорганізації, а також актів державної реєстрації створених в процесі реорганізації юридичних осіб.

3. Ліквідація як спосіб припинення діяльності суб’єкта господарювання.

Другим способом припинення діяльності суб’єкта господарювання є ліквідація. Ліквідація – це регламентована законодавством процедура, результатом якої є припинення діяльності суб’єкта господарювання без переходу майнових прав і обов’язків у порядку правонаступництва до інших.

Відповідно до ст. 110 ЦК і ч. 6 ст. 59 ГК ліквідація суб’єкта господарювання можлива як у добровільному, так і примусовому порядку. Підстави ліквідації можуть бути передбачені законодавством, установчими документами, погіршення фінансово – економічного стану тощо.

За таких підстав у добровільному порядку суб’єкт господарювання ліквідується:

• за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів;
  • у зв’язку із закінченням строку, на який він створювався;
    • у разі досягнення мети, заради якої його було створено.

Підставами для примусової ліквідації суб’єкта господарювання можуть бути:

1. за рішенням суду:

• у разі визнання її в установленому порядку банкрутом, крім випадків, передбачених законом;
• у разі скасування її державної реєстрації на визначених законом підставах (неподання протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності; визнання недійсними установчих документів або здійснення діяльності, що суперечить закону чи установчим документам та з інших підстав, передбачених законом);

1. за рішенням органу державної влади, органу місцевого самоврядування, який відповідно до своїх повноважень застосував такий різновид адміністративно-господарських санкцій (відповідно до ст. 239 ГК України до суб'єктів господарювання може застосовуватися такий вид адміністративно-господарських санкцій, як скасування державної реєстрації та їх ліквідація).

Скасування державної реєстрації юридичної особи і є підставою для вилучення її з державного реєстру.

Загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання передбачений у ст. 60 ГК України, а порядок проведення розрахунків з кредиторами у разі ліквідації суб'єкта господарювання — у ст. 61 ГК України.

Відповідно до положень вищеозначених статей ГК України ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується.

Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію.

Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання.

Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Черговість та порядок задоволення вимог кредиторів визначаються відповідно до ст. 112 ЦК України.

Згідно із цією статтею встановлена така черговість:

• у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;
• другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;
• третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);
• у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Претензії, що не задоволені через відсутність майна суб'єкта господарювання, претензії, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо їх заявники у місячний строк після одержання повідомлення про повне або часткове відхилення претензії не звернуться до суду з відповідним позовом, а також претензії, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, вважаються погашеними.

Майно, що залишилося після задоволення претензій кредиторів, використовується за вказівкою власника.

Особливості припинення окремих різновидів суб'єктів господарювання передбачені в окремих нормах правових актів, що регулюють діяльність цих суб'єктів. Порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, а також порядок надання відомостей органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування щодо реєстрації припинення юридичної особи передбачено Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (ст. 36 Закону — порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації; ст. 38 Закону — порядок державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи; ст. 39 Закону — порядок державної реєстрації припинення юридичної особи за судовим рішенням щодо визнання юридичної особи банкрутом).

Для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення юридичної особи заявник повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору такі документи:

• нотаріально посвідчену копію рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи;
• документ, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

У випадках, установлених законом, крім вищезазначених документів, додатково подається документ, який підтверджує одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи.

Державний реєстратор за відсутності підстав для залишення документів, які подані для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, без розгляду повинен у день надходження цих документів внести до Єдиного державного реєстру запис про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування відомості про внесення такого запису.

З дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи забороняється:

• проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, стосовно якої прийнято рішення щодо припинення;
• внесення змін до Єдиного державного реєстру щодо відомостей про відокремлені підрозділи;
• проведення державної реєстрації юридичної особи, засновником (учасником) якої є юридична особа, стосовно якої прийнято рішення щодо припинення.

Загальний порядок ліквідації суб’єкта господарювання