Загальні положення правового статусу господарських товариств. Акціонерне товариство, його види та характеристика


Господарське право. Частина перша

PAGE \* MERGEFORMAT 2

Лекційне заняття № 7

Тема 6.1. Загальні положення правового статусу господарських товариств. Акціонерне товариство, його види та характеристика.

Мета: дати загальну характеристику господарському товариству, визначити види господарських товариств , дати правову характеристику акціонерним товариствам та його видам, визначити поняття акції та її види, характеристика дивідендів, студенти повинні знати законодавство , яке регулює діяльність господарських товариств.

План заняття:

  1. Поняття та види господарських товариств
  2. Правова характеристика та типи акціонерного товариства
  3. Цінні папери та девіденди акціонерного товариства.

Рекомендована література до теми:

  1. Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок" 23 лютого 2006 року.
  2. Закон України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 року // Відомості Верховної Ради України. - 2008. - № 50-51. - Ст. 384.
  3. Про внесення змін до Закону України «Про акціонерні товариства» щодо вдосконалення механізму діяльності акціонерних товариств: Закон України: від 03 лютого 2011 року № 2994-УІ // Голос України. - 2011. - № 39.
  4. Бабич А., Логінов П. Новий закон про акціонерні товариства: простір для маневру//Правовий тиждень. – 2009. - № 17.
  5. Бардаченко Л. Закон про АТ: шість місяців потому// Правовий тиждень. – 2009. - № 50
  6. Бірюков В.І. Аналіз деяких дискусійних питань акціонерних правовідносин [Текст] / В.І. Бірюков // Часопис Київського університету Т.Г. Шевченко. - №45. – 2012. – с.34-39
  7. Бурдак Т.І. Юридична природа корпоративних прав та корпоративних відносин в акціонерних товариствах // Часопис Київського університету права – 2011. - 3. – с. 169-172
  8. Гордієнко Т. Коментар Закону України «Про акціонерні товариства»// Юридичний журнал. – 2009. - № 5/ http://www.justinian.com.ua/article.php?id=3215
  9. Денисенко К. В. Корпоративні майнові відносини закритих акціонерних товариств: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03. - Одеса, 2010. - 21 с.
  10. Дієва Н. Механізм функціонування приватних і публічних акціонерних товариств: відмінності і проблеми // Економічний аналіз. - 2010 рік. - Випуск 7.
  11. Дяковський Д. А. Сучасне правове регулювання діяльності акціонерних товариств в Україні // Наукові записки. Економічні науки. - Том 94. - С. 37-41.
  12. Жорнокуй Ю.М. Закон України «Про акціонерні товариства»: позитивні та проблемні аспекти [Текст] / Ю.М. Жорнокуй // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2010. - Вип. 48. - С. 32-40.
  13. Кострова Н.Д. Правове регулювання створення акціонерних товариств // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. - № 945. - Серія «ПРАВО». Випуск № 9. – 2011. – с. 334-337
  14. Коташевська Т.Публічні і приватні – замість ВАТ і ЗАТ. Коментарі до Закону// Юридичний журнал. – 2009. - № 3./ http://www.justinian.com.ua/article.php?id=3165
  15. Румянцева Р. Переваги Закону «Про акціонерні товариства»// Цінні папери. - 2008. - № 39 (531) / http://www.securities.org.ua/securities_paper/review.php?id=531&pub=3717
  16. Сазонов В. В. Окремі питання правового регулювання діяльності акціонерних товариств в Україні // Часопис Київського університету права – 2011. - №2. - с. 332-335
  17. Швець Ф.Д. , Вовчук І.А. Особливості перетворення акціонерних товариств у публічні і приватні: проблеми та перспективи розвитку // Вісник Національний університет водного господарства та природокористування . - Випуск 1(53) 2011 р. Серія ««Економіка». – с. 227-233

Питання для самостійного вивчення.

  1. Етапи створення акціонерного товариства
  2. Загальна характеристика органів управління акціонерного товариства, їх компетенція. Виключна компетенція загальних зборів
  3. Загальна характеристика органів управління ТОВ, їх компетенція.
  4. Права та обов’язки вкладників командитного товариства

Питання для самоконтролю.

  1. Поняття господарського товариства, правове регулювання діяльності.
    1. Види господарських товариств.
      1. Загальна характеристика публічного акціонерного товариства.
      2. Загальна характеристика приватного акціонерного товариства.
      3. Етапи створення акціонерного товариства.
      4. Поняття акції, порядок випуску.
      5. Отримання дивідендів.
      6. Загальна характеристика органів управління акціонерного товариства, їх компетенція. Виключна компетенція загальних зборів

1. Поняття та види господарських товариств

Правовий статус господарських товариств визначається главою 9 ГК України, § 2 глави 8 ЦК України Законом України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 р. та Законом України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008р.

Визначення господарського товариства, закріплені в ГК України та Законі України «Про господарські товариства», не відрізняються на перший погляд.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про господарські товариства» господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

За статтею 79 ГК України господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та (або) громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Акціонерним товариством є господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю може досягати 100 осіб. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів.

Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.

Товариством із додатковою відповідальністю визнається товариство, статутний (складений) капітал якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів. Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного (складеного) капіталу, а при недостатності цих сум - додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеска кожного учасника.

Граничний розмір відповідальності учасників передбачається в установчих документах.

Повним визнається таке товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном. Особа може бути учасником тільки одного повного товариства.

Ведення справ товариства може здійснюватися або всіма учасниками, або одним чи кількома з них, які виступають від імені товариства (в останньому випадку обсяг повноважень учасників визначається дорученням, яке має бути підписане рештою учасників товариства).

Командитним товариством визнається товариство, в якому разом з одним або більше учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, є один або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майні товариства (вкладників), та які не беруть участі в діяльності товариства.

Відповідно до ГК України, господарське товариство, що створено у формі акціонерного або товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю, може діяти у складі одного учасника. Учасником є фізична чи юридична особа, яка є власником корпоративних прав на господарське товариство, включаючи частку в його статутному фонді (при цьому учасник може не бути засновником, а набути корпоративних прав за іншими юридичними підставами, зокрема за договором купівлі - продажу корпоративних прав). У частині 2 ст. 114 ЦК України передбачено, що вищеназвані товариства не тільки можуть функціонувати у складі одного учасника, а й можуть бути створені (засновані) однією особою, яка й стає його єдиним учасником. Засновником є фізична чи юридична особа, що прийняла рішення про заснування господарського товариства та передала певне майно (в широкому значенні слова) до його статутного фонду, внаслідок чого отримала корпоративні права на це товариство. Статутний капітал господарського товариства, заснованого тільки однією особою, не є поділеним на частки. Товариства можуть займатися будь-якою підприємницькою діяльністю, яка не суперечить законодавству України.

Господарські товариства можуть набувати майнових та особистих немайнових прав, вступати у зобов'язання, виступати в суді та третейському суді від свого імені. Придбання господарським товариством часток (акцій), активів інших господарських товариств має здійснюватися з дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України.

Підприємства, установи та організації, які стали учасниками товариства, не ліквідуються як юридичні особи. Іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації можуть бути засновниками та учасниками господарських товариств нарівні з громадянами та юридичними особами України, крім випадків, установлених законодавчими актами України.

Товариство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації. Якщо в установчих документах товариства не вказано строк його діяльності, товариство визнається створеним на невизначений строк.

Товариство може відкривати поточні та вкладні (депозитні) рахунки у банках, а також укладати договори та інші угоди тільки після його реєстрації. Угоди, укладені від імені товариства до моменту реєстрації, визнаються такими, що укладені з товариством, тільки за умови їх подальшого схвалення товариством. Угоди, укладені засновниками до моменту реєстрації товариства і надалі не схвалені товариством, спричиняють правові наслідки лише для засновників.

Товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом. Ризик випадкової загибелі або пошкодження майна, що є власністю товариства або передане йому в користування, несе товариство, якщо інше не передбачено установчими документами.

Вкладами учасників та засновників товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, земельні ділянки відповідно до Земельного кодексу України, права користування водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (зокрема на інтелектуальну власність), кошти, в тому числі в іноземній валюті. Вклад, оцінений у грошовій формі, становить частку учасника та засновника у статутному фонді. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено законодавством України. Для формування статутного фонду забороняється використовувати бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу. Фінансовий стан засновників (крім фізичних осіб) відкритих акціонерних товариств щодо їх спроможності здійснити відповідні внески до статутного фонду має бути перевірений аудитором (аудиторською фірмою).

У товаристві створюється резервний (страховий) фонд у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше за 25 відсотків статутного фонду, а також інші фонди, передбачені законодавством України або установчими документами товариства. Розмір щорічних відрахувань до резервного (страхового) фонду передбачається установчими документами, але не може бути меншим за 5 відсотків від суми чистого прибутку.

Прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. Із балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання.

Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного фонду. Збільшення статутного фонду може бути здійснено лише після внесення повністю всіма учасниками своїх вкладів (оплати акцій), крім випадків, передбачених чинним законодавством. Зменшення статутного фонду за наявності заперечень кредиторів товариства не допускається. Рішення товариства про зміни розміру статутного фонду набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру.

2. Правова характеристика та типи акціонерного товариства

Акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Акціонерне товариство не відповідає за зобов'язаннями акціонерів. До товариства та його органів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення акціонерами протиправних дій.

Акціонери не відповідають за зобов'язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, тільки в межах належних їм акцій. Акціонери, які не повністю оплатили акції, у випадках, визначених статутом товариства, відповідають за зобов'язаннями товариства у межах неоплаченої частини вартості належних їм акцій.

Акціонерне товариство може бути створене шляхом заснування або злиття, поділу, виділу чи перетворення підприємницького (підприємницьких) товариства, державного (державних), комунального (комунальних) та інших підприємств у акціонерне товариство. Товариство створюється без обмеження строку діяльності, якщо інше не встановлено його статутом. Товариство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дати його державної реєстрації в установленому законодавством порядку.

Повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинне містити назву його типу (публічне чи приватне) і організаційно-правової форми (акціонерне товариство).

Товариство може мати скорочене найменування українською мовою, повне та скорочене найменування іноземною мовою (мовами).

Акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.

Акціонерне товариство може бути створене однією особою чи може складатися з однієї особи у разі придбання одним акціонером усіх акцій товариства. Відомості про це підлягають реєстрації і опублікуванню для загального відома в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Акціонерне товариство не може мати єдиним учасником інше підприємницьке товариство, учасником якого є одна особа. Акціонерне товариство не може мати у своєму складі лише акціонерів - юридичних осіб, єдиним учасником яких є одна й та ж особа.

Акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства. Кількісний склад акціонерів приватного акціонерного товариства не може перевищувати 100 акціонерів.

Публічне акціонерне товариство може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій.

Приватне акціонерне товариство може здійснювати тільки приватне розміщення акцій. У разі прийняття загальними зборами приватного акціонерного товариства рішення про здійснення публічного розміщення акцій до статуту товариства вносяться відповідні зміни, у тому числі про зміну типу товариства - з приватного на публічне. Зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.

Засновниками акціонерного товариства визнаються держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, а також фізичні та/або юридичні особи, що прийняли рішення про його заснування. Засновниками акціонерного товариства можуть бути одна, дві чи більше осіб. Засновниками може укладатися засновницький договір, у якому визначаються порядок провадження спільної діяльності щодо створення акціонерного товариства, кількість, тип і клас акцій, що підлягають придбанню кожним засновником, номінальна вартість і вартість придбання цих акцій, строк і форма оплати вартості акцій, строк дії договору.

Для створення акціонерного товариства засновники повинні провести закрите (приватне) розміщення його акцій, установчі збори та здійснити державну реєстрацію акціонерного товариства.

Засновницький договір не є установчим документом товариства і діє до дати реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій.

Засновницький договір укладається в письмовій формі. Якщо товариство створюється за участю фізичних осіб, їх підписи на засновницькому договорі підлягають нотаріальному засвідченню.

У разі заснування товариства однією особою засновницький договір не укладається.

У разі заснування акціонерного товариства його акції підлягають розміщенню виключно серед його засновників шляхом приватного розміщення. Публічне розміщення акцій товариства може здійснюватися після отримання свідоцтва про реєстрацію першого випуску акцій.

Особливості створення акціонерного товариства шляхом злиття, поділу, виділу чи перетворення підприємницького (підприємницьких) товариств, державного (державних) та комунального (комунальних) підприємств у акціонерне товариство визначаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, а за участю державних та (чи) комунальних підприємств - Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Фондом державного майна України.

Установчим документом акціонерного товариства є його статут.

Мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства становить 1250 мінімальних заробітних плат виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення (реєстрації) акціонерного товариства. Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів.

Власний капітал (вартість чистих активів) товариства - різниця між сукупною вартістю активів товариства та вартістю його зобов'язань перед іншими особами.

Порядок збільшення (зменшення) статутного капіталу акціонерного товариства встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Акціонерне товариство в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, має право анулювати викуплені ним акції та зменшити статутний капітал або підвищити номінальну вартість решти акцій, не змінюючи при цьому розмір статутного капіталу.

3. Цінні папери та девіденди акціонерного товариства.

Акціонерне товариство має право випускати акції відповідно до положень чинного законодавства та вимог, установлених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Акція є іменним цінним папером, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені ЦК України та чинним законодавством, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Основні характеристики акції зводяться до таких:

  1. Акція не має строку обігу та існує доти, поки не буде прийнято рішення про її анулювання у разі зменшення статутного капіталу, реорганізацію чи ліквідацію акціонерного товариства.
  2. Акція є неподільною, вона може належати на праві спільної власності декільком особам, проте всі вони мають права одного акціонера, які можуть здійснювати через одного з них або через спільного представника.
  3. Акція — грошовий документ, що має відповідну вартість. Вирізняють номінальну вартість акції (умовна величина, яка дорівнює розміру частки у статутному фонді акціонерного товариства, що припадає на одну акцію), емісійну вартість акції (вартість придбання акцій їх першим власником), ринкову вартість акції (основний показник ліквідності акцій, який формується під впливом попиту та пропозиції на фондовому ринку), та балансову вартість акції, що відображає частку чистих активів товариства, що оцінено за балансовою вартістю, та які припадають на одну акцію. Якщо ринкова вартість акції (ціна, за якою була укладена остання угода з акцією певного типу, одного й того самого емітенту) перевищує номінал, то величина перевищення має назву — «ажіо», а відхилення ринкової вартості нижче номіналу — «дизажіо».

Емітентом акцій є тільки акціонерне товариство. Акціонерному товариству забороняється випуск акцій для покриття збитків, пов'язаних з його господарською діяльністю. Акціонерне товариство розміщує тільки іменні акції двох типів — прості та привілейовані.

Прості акції надають їх власникам право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, на участь в управлінні акціонерним товариством, на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації та інші права, передбачені законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Прості акції надають їх власникам однакові права та не підлягають конвертації у привілейовані акції або інші цінні папери акціонерного товариства.

Привілейовані акції надають їх власникам переважні, стосовно власників простих акцій, права на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, а також надають права на участь в управлінні акціонерним товариством у випадках, передбачених статутом і законом, який регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Частка привілейованих акцій у статутному капіталі акціонерного товариства не може перевищувати 25 відсотків.

Акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства. Усі акції товариства є іменними. Акції товариств існують виключно в бездокументарній формі.

Акціонерне товариство може здійснювати розміщення акцій двох типів - простих та привілейованих. Статутом товариства може передбачатися розміщення одного чи кількох класів привілейованих акцій, що надають їх власникам різні права. Товариство не може встановлювати обмеження щодо кількості акцій або кількості голосів за акціями, що належать одному акціонеру.

Прості акції товариства не підлягають конвертації у привілейовані акції або інші цінні папери акціонерного товариства. Частина привілейованих акцій у розмірі статутного капіталу акціонерного товариства не може перевищувати 25 відсотків.

Акціонерне товариство може здійснювати емісію акцій тільки за рішенням загальних зборів.

Товариство може здійснювати розміщення інших цінних паперів, крім акцій, за рішенням наглядової ради, якщо інше не передбачено його статутом. Рішення про розміщення цінних паперів на суму, що перевищує 25 відсотків вартості активів товариства, приймається загальними зборами акціонерів.

Акціонерне товариство здійснює розміщення або продаж кожної акції, яку воно викупило, за ціною, не нижчою за її ринкову вартість, що затверджується наглядовою радою, крім випадків:

розміщення акцій під час заснування товариства;

розміщення акцій під час злиття, приєднання, поділу, виділу товариства.

Акціонерне товариство не має права розміщувати акції за ціною, нижчою за їх номінальну вартість.

Дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів.

Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами.

Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку.

Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.

Виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку відповідно до статуту акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців після закінчення звітного року.

У разі відсутності або недостатності чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку минулих років виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється за рахунок резервного капіталу товариства або спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями.

Загальні положення правового статусу господарських товариств. Акціонерне товариство, його види та характеристика