Облік і оподаткування тари і тарних матеріалів

При обліку тари основними проблемними моментами є :

правильне і своєчасне документальне відображення операцій із заготівлі, надходження і відпуску тари ;
забезпечення контролю за збереженням тари ;
виявлення первинної вартості тари , що придбавається у таровиробників або тароремонтних підприємств і виготовляється безпосередньо підприємством ;
дотримання норм витрачання тари .

Відповідно до чинної класифікації тара поділяється на такі види :

тара з деревини (ящики , бочки) ;
тара з картону і паперу (ящики , мішки) ;
тара з металу (бідони , бочки) ;
тара з пластмаси (ящики , каністри) ;
тара зі скла (пляшки , банки) ;
тара з тканин і нетканих матеріалів (мішки) .

У складі тари обліковуються також матеріали і деталі , призначені спеціально для її виготовлення або ремонту .

У бухгалтерському обліку тара обліковується на субрахунку 204 “ Тара й тарні матеріали ”. На даному субрахунку відображаються наявність і рух всіх видів тари , крім тари , що використовується як господарський інвентар , а також матеріали і деталі , що використовуються для виготовлення тари та її ремонту .

Матеріали , які використовуються для додаткового обладнання вагонів , барж , суден з метою забезпечення збереження відвантаженої продукції , не відноситься до тари і обліковується на субрахунку 201 “ Сировина й матеріали ”.

На торговельних підприємствах на субрахунку 284 “ Тара під товарами ” ведеться облік наявності та руху тари під товарами і порожньої тари . Торговельні підприємства можуть вести облік тари за середніми обліковими цінами , що встановлюються керівництвом підприємства з видами (групами) тари і цінами на тару . Різниця між цінами придбання і середніми обліковими цінами на тару відноситься на субрахунок 285 “ Торгова націнка ”.

Тара , що використовується як господарський інвентар , обліковується на субрахунку 115 “ Інвентарна тара ” рахунка 11 “ Інші необоротні матеріальні активи ” або на субрахунку 106 “ Інструменти , прилади та інвентар ” рахунка 10 “ Основні засоби ”.

Затрати на виготовлення нової тари можуть обліковуватися на рахунку 23 “ Виробництво ”.

Виготовлена тара здається на склад за приймально – здавальними накладними , оцінюється за первинною собівартістю і зараховується з кредиту рахунка 23 “ Виробництво ” в дебет субрахунка 204 “ Тара й тарні матеріали ”.

Вартість тари власного виробництва , а також покупної , використаної для упаковки продукції , за умови включення її вартості до ціни продукції , списується з кредиту субрахунка 204 “ Тара й тарні матеріали ” і відноситься :

в дебет рахунка 23 “ Виробництво ” і включається до виробничої собівартості продукції , якщо процес упаковки продукції здійснюється в цехах основного виробництва і передбачений технологічним процесом ;
в дебет рахунка 93 “ Витрати на збут ” і включається в затрати звітного періоду , якщо упаковка продукції здійснюється після її здачі на склад .

Тара , що стала непридатною внаслідок природного її зносу , поломки (бою) або псування , оформлюється відповідним актом .

Непридатна тара підлягає обов’язковій здачі в утилізаційний цех підприємства , організаціям зі збору вторинної сировини або на інші підприємства для переробки .

Тара під продукцією (товарами) здійснює одноразовий або багаторазовий оборот . Умовами постачання продукції (товарів) можуть бути передбачені види багатооборотної тари , що підлягає обов’язковому поверненню постачальникам продукції (товарів) .

За деякі види багатооборотної тари , що постачається з продукцією (товаром) , постачальником справляється з покупця застава , яка йому повертається після отримання від нього порожньої тари у справному стані .

Справляння заставних сум за тару допускається у випадках , передбачених прейскурантами , особливими умовами постачання або іншими обов’язковими для сторін правилами .

Первинна вартість тари , що придбавається , складається з усіх витрат із заготівлі і доставки її на склад підприємства . На дату балансу тара відображається в обліку і звітності за найменшою з оцінок : або за первинною вартістю , або за чистою вартістю реалізації .

Багатооборотна тара (бочки , фляги , ящики , пляшки , сулії , банки тощо) , на яку встановлені заставні ціни , обліковується за цими цінами .

Різниця між первинною собівартістю і заставною вартістю тари зараховується : у випадку збитків – на субрахунок 949 “ Інші витрати операційної діяльності ” , у випадку прибутку – на субрахунок 719 “ Інші доходи операційної діяльності ”.

При відвантаженні продукції (товарів) у поворотній тарі , що обліковується за заставними цінами , вартість тари показується в рахунку – платіжній вимозі окремо й оплачується покупцем понад вартість продукції (товарів) . Постачальником після оплати покупцем заставної вартості тари отримані суми зараховуються на рахунок 31 “ Розрахунковий рахунок ” у кореспонденції із субрахунком 685 “ Розрахунки з іншими кредиторами ” без відображення за рахунками класу 7 “ Реалізація ”.

При поверненні тари постачальнику в справному стані для повторного використання покупцю відшкодовується її вартість за заставними цінами .

Списання вартості тари , що стала непридатною , провадиться в сумі , нарахованій за ціною можливої реалізації та використання (за вирахуванням вартості отриманих матеріалів) .

У податковому обліку тара підприємства підпадає під дію пункту 5.9 Закону про прибуток і Порядку ведення обліку приросту (зменшення) балансової вартості покупних товарів , матеріалів , сировини , комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах , у незавершеному виробництві і залишках готової продукції . Витрати , пов’язані з придбанням тари , також будуть входити до складу валових витрат підприємства .

Існує певний порядок податкового обліку на підприємствах – виробниках , які відвантажують свою продукцію у поворотній заставній тарі :

сума податку на додану вартість за покупною тарою включається до суми податкового кредиту з ПДВ ;
при продажу продукції в тарі , яка згідно з договором або умовами постачання є поворотною заставною , її вартість до складу валового доходу не включається , оскільки така тара не об’єктом купівлі – продажу ;
п.4.6 Закону про ПДВ визначено , що вартість поворотної заставної тари не є об’єктом обкладення податком на додану вартість . Але якщо протягом терміну позовної давності з моменту отримання поворотної тари вона не повертається відправнику , вартість такої тари включається до бази оподаткування отримувача .

Приклад 1. Завод із виробництва мінеральної води закупляє скляну тару у склозаводу , в яку потім розливає воду , і відпускає її споживачам . За звітний період було закуплено 10000 пляшок за ціною 0.18 грн. , у т.ч. ПДВ – 0.03 грн. Транспортні витрати , пов’язані з доставкою тари , склали 240 грн. , включаючи ПДВ . Вироблено і відпущено споживачам 8000 пляшок води , розлитої у придбані пляшки . Ціна реалізації однієї пляшки разом із тарою – 0.80 грн. , собівартість води – 0.30 грн.

У бухгалтерському і податковому обліку дана операція буде відображена таким чином ( див. таблицю 1 ) .

Таблиця 1

№	Зміст операцій	Сума, грн.	Дт	Кт	ВД	ВВ	ПЗ	ПК
1	Придбано склотару : оприбутковано тару на склад сума податкового кредиту проведено розрахунок грошовими коштами	1500 300 1800	204 641 631	631 631 311		1500		300
2	Транспортні витрати, пов’язані з доставкою тари : сума податкового кредиту з ПДВ проведено розрахунок грошовими коштами	200 40 240	204 641 631	631 631 311		200		40
3	Витрати , пов’язані з виробництвом мінеральної води	2400	23	66,65,20 та інші		2400
4	Передано тару для розливу води , до вартості включено транспортні витрати з її доставки : (1500+200) : 10000*8000	1360	23	204
5	Передано готову продукцію на склад	3760	26	23
6	Відвантажено готову продукцію : сума податкових зобов’язань з ПДВ	6400 1067	361 701	701 641	5333		1067
7	Списано собівартість реалізованої продукції	3760	901	26
8	Визначення фінансового результату	5333 3760	701 791	791 901

Приклад 2. Розглянемо ситуацію , описану в прикладі 1 , у випадку , коли склотара є повторною заставною тарою. У даному прикладі ціна реалізації однієї пляшки мінеральної води – 0.60 грн. Заставна ціна за одну пляшку – 0.12 грн.

Записи в даному випадку матимуть такий вигляд ( див. таблицю 2 на стор. 5) .

Якщо протягом терміну позовної давності заставна тара покупцем не буде повернена , у продавця на суму заставної виникне валовий доход (800 грн. ). У цьому випадку будуть зроблені такі бухгалтерські записи ( див. таблицю 3 ) .

Таблиця 2

№ п/п

Облік і оподаткування тари і тарних матеріалів

Зміст операції