ІНВЕСТИЦІЇ ТА КАПІТАЛЬНІ ВКЛАДЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

ТЕМА № 7. «ІНВЕСТИЦІЇ ТА КАПІТАЛЬНІ ВКЛАДЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ»

ПЛАН

  1. Інвестиції, їх види та класифікація.
  2. Сутність і класифікація капіталовкладень підприємства.
  3. Методика визначення економічної ефективності капіталовкладень підприємства.

Література:

  1. Постановление Кабинета Министров Украины от 18 июля 2012 года № 684 «Про затвердження Порядку та критеріїв оцінки економічної ефективності проектних (інвестиційних) пропозицій та інвестиційних проектів».
  2. «Методичні рекомендації з розроблення інвестиційного проекту, для реалізації якого може надаватися державна підтримка» розроблені Міністерством економічного розвитку та торгівлі України.

  1. Костюкевич Р.М. Інвестиційний менеджмент. Навчальний посібник. – Рівне: НУВГП, 2011. – 270 с. [стор. 78-105; 194-204]
  2. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. – 2-ге вид., доп. і переробл./ К.: КНЕУ, 2004. – 264 с. [стор. 374-397]
  3. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства. Посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 608 с. [стор. 203-229]
  4. Бойчик І.М. Економіка підприємства. Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2004. – 480 с. [стор. 183-212]
  5. http://pidruchniki.ws/15660721/ekonomika/diskontuvannya_zovnishnoekonomichnih_rozrahunkah


1. Інвестиції, їх види та класифікація.

Забезпечення стабільності функціонування підприємства, підвищення конкурентоспроможності його продукції, зміцнення позиції на ринку значною мірою визначаються ефективністю здійснюваних ним інвестицій.

Інвестиції – це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкт підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Основні напрями інвестицій:

  • Вкладення коштів у рухоме і нерухоме майно (будівництво виробничих будівель, споруд, об’єктів соціальної сфери, придбання техніки, обладнання, устаткування, поповнення оборотних фондів тощо);
  • Придбання акцій, облігацій, інших цінних паперів, цільові (банківські) вклади;
  • Придбання або створення нематеріальних активів (науково-технічна продукція, «ноу-хау», інтелектуальні цінності, майбутні права тощо);
  • Придбання часток у капіталі інших підприємств та цілісних майнових комплексів (дочірніх підприємств, інших господарських одиниць).

Класифікація інвестицій:

  1. В залежності від об’єкту вкладення коштів:
  • Виробничі інвестиції (реальні або капіталовкладення) – вкладення у виробничі ресурси (основні засоби і предмети праці);
  • Фінансові інвестиції – вкладення коштів у цінні папери, цільові банківські вклади, депозити, придбання паїв тощо;
  • Інтелектуальні інвестиції - вкладення коштів у об’єкти інтелектуальної власності.

Якщо інвестиції здійснюються з метою створення новин або їх впровадження у виробництво, то такі інвестиції називаються інноваціями.

  1. За характером участі в інвестуванні:
  • Прямі інвестиції – це вкладення коштів в певні об’єкти інвестування безпосередньо інвестором без залучення фінансових посередників (інвестиційних компаній, фондів);
  • Не прямі інвестиції – це вкладення індивідуальними інвесторами коштів в об’єкти інвестування із залученням фінансових посередників.

  1. За термінами інвестування:
  • Короткострокові;
  • Довгострокові.

  1. За формою власності:
  • Приватні;
  • Державні;
  • Іноземні;
  • Спільні (здійснюють інвестиційні фонди і компанії).

Джерелом спільних інвестицій є кошти індивідуальних інвесторів, які придбали інвестиційні сертифікати, випущені інвестиційними фондами та компаніями.

  1. За регіональною ознакою:
  • Внутрішні – це вкладення інвесторами капіталу в середині країни;
  • Зовнішні – за її межами.

Джерела фінансування інвестицій:

  • Власні;
  • Залучені;
  • Бюджетні.

До власних джерел відносять:

  • Прибуток;
  • Амортизацію;
  • Грошові надходження від реалізації вибракуваної худоби з основного стада;
  • Виручку від ліквідації основних засобів;
  • Страхові відшкодування за основні засоби, які вибули в наслідок стихійного лиха.

Позичкові джерела фінансування представлені облігаційними позиками, банківськими та бюджетними кредитами.

Залучені – коштами, одержаними від продажу акцій, пайових та інших внесків громадян або юридичних осіб.

Бюджетні інвестиційні асигнування здійснюються державою частково або повністю, для реалізації важливих капіталомістких проектів у розвиток сільського господарства. Наприклад, в меліорацію.

Крім названих джерел фінансування інвестицій, підприємства можуть використовувати благодійні внески, пожертвування інших юридичних або фізичних осіб.


  1. Сутність і класифікація капіталовкладень підприємства.

Капітальні вкладення – це витрати на створення нових, а також розширення, реконструкцію і модернізацію старих тільки основних фондів.

Оскільки капітальні вкладення – це майбутні основні фонди – амортизаційні відрахування на них не нараховуються.

Напрями капітальних вкладень:

  • Будівництво нових тваринницьких комплексів
  • Будівництво нових будівель, споруд, переробних виробництв
  • Розширення, реконструкцію
  • Придбання техніки, обладнання, інвентаря
  • Закладку багаторічних культурних насаджень і їх вирощування
  • Формування основного стада
  • Меліорацію землі і охорону довкілля.

Розрізняють наступні види капіталовкладень:

Валові капіталовкладення – це витрати коштів (вкладення капіталу) на просте і розширене відтворення основних засобів.

Чисті капіталовкладення – це вкладення капіталу в розширене відтворення.

Чисті капіталовкладення визначають як різницю між валовими капіталовкладеннями і нарахованою амортизацією за певний період.

ЧКВ = ВКВ – А

Де, ЧКВ – чисті капало вкладення;

ВКВ – валові капіталовкладення;

А – амортизаційні відрахування

Вони (ЧКВ) можуть мати:

  • позитивне значення,
  • дорівнювати нулю
  • або мати від’ємне значення

Економічне зростання підприємств відбувається тоді, коли чисті капіталовкладення мають позитивне значення, оскільки за цих умов здійснюється розширене відтворення основних засобів.

З метою планування, обліку і контролю капітальні вкладення класифікуються за наступними ознаками:

  1. Залежно від функціонально-цільового призначення розрізняють:
  • Виробничі капіталовкладення – це вкладення на відтворення і розширення основних виробничих фондів;
  • Невиробничі – це витрати на житлове, комунальне, побутове, культурно-просвітницьке будівництво.

  1. Відтворювальна структура капіталовкладень:
  • Капітальні вкладення нового будівництва. До них належить спорудження на нових майданчиках об’єктів основного, допоміжного і невиробничого призначення новостворювальних підприємств, а також філіалів і окремих виробництв, які здійснюються з метою створення нової виробничої потужності і які після введення в експлуатацію перебуватимуть на самостійному балансі. (Пр: птахофабрики, тепличні комбінати);
  • Капітальні вкладення розширення діючих підприємств. Передбачають будівництво додаткових виробництв на діючому підприємстві, а також будівництво нових і розширення існуючих окремих виробничих цехів та об’єктів основних фондів на території діючих підприємств і прилеглих до них площах.

Розширенням є також будівництво філій і виробництв, які після введення в експлуатацію не перебуватимуть на самостійному балансі.

  • Капітальні вкладення під реконструкцію діючих підприємств.

Під ними розуміють перебудову існуючих цехів і об’єктів основних фондів, що пов’язано з удосконаленням виробництва і підвищенням його техніко-економічного рівня на основі досягнень науки і техніки.

  1. За технологічною структурою:
  • Капітальні вкладення, які пов’язані з будівельними роботами, тобто із спорудженням, перебудовою, розширенням і відновленням існуючих будівель та споруд або їх окремих частин.
  • Капітальні вкладення, які пов’язані з монтажними роботами, тобто із збиранням і встановленням технологічного, енергетичного, підйомно-транспортного та іншого устаткування, що може експлуатуватись лише після його встановлення на фундамент.
  • Капітальні вкладення, які пов’язані з витратами на обладнання , інструмент, інвентар, тобто вартість обладнання для лабораторій, майстерень, дослідницьких установок тощо.

  1. За галузевою належністю:
  • Промислові
  • Сільськогосподарські
  • Транспортні та інші

  1. За формою власності:
  • Державні
  • Приватні

Фінансування підприємств здійснюється за рахунок:

  • Власних
  • Залучених коштів

До власних джерел фінансування капіталовкладень належать:

  • Внески засновників підприємств;
  • Акумульовані амортизаційні відрахування;
  • Кошти створених на підприємстві фінансових резервів і фондів;
  • Кошти, отримані від реалізації непотрібного майна;
  • Доходи, отримані від продажу цінних паперів, придбаних на фінансовому ринку;
  • Доходи, отримані від здачі майна в оренду.

До залучених джерел фінансування відносяться:

  • Кошти, отримані від розміщення на фінансовому ринку власних цінних паперів (акцій, облігацій);
  • Довготермінові кредити банків;
  • Інвестиції іноземних партнерів у створення спільних підприємств.

Для державних підприємств джерелами фінансування капіталовкладень можуть бути також кошти державного і місцевого бюджетів, державних позабюджетних фондів.

В економічній літературі існує дві категорії:

  • Сукупні капіталовкладення
  • Питомі капітальні вкладення

Сукупні капітальні вкладення – це загальна сума капітальних вкладень за певний період часу.

Питомі капітальні вкладення – це сума капітальних вкладень в розрахунку на одиницю сільськогосподарської продукції або на гектар земельних угідь або, в тваринництві – на одну голову скота.


  1. Методика визначення економічної ефективності капіталовкладень підприємства.

В экономике выделяют два вида эффективности капитальных вложений (реальных инвестиций) – это:

- абсолютная (общая) эффективность;

- сравнительная.

Абсолютная эффективность – это когда есть один вариант вложения денежных средств и нам лишь нужно определить, эффективны эти вложения или нет на основе сопоставления эффекта и затрат (КВ), которые мы понесли для достижения этого эффекта.

В виде формулы это определение можно записать следующим образом:

П

Экв = -------------

КВ

Где, П – дополнительная прибыль от вложения денежных средств;

КВ – сума капитальных вложений

Расчётный коэффициент экономической эффективности капитальных вложений (Экв) должен сравниваться с нормативным коэффициентом (Эн).

Если Экв > Эн, то капитальные вложения считаются эффективными.

Нормативный коэффициент может колебаться от 0,07 до 0,2, в зависимости от того куда вкладываются деньги.

Коэффициент 0,07 означает окупаемость капитальных вложений в течение 14 лет.

Обратным показателем экономической эффективности капитальных вложений есть период окупаемости капиталовложений, (дни, года - По)

КВ 1

По = ------------ = ---------

П Экв

Сравнительная эффективность – это когда есть два варианта вложения денежных средств и нам нужно определить (выбрать) лучший вариант.

Показателем сравнительной эффективности капиталовложений есть минимум приведенных затрат (Зпр)

Зпр = Сt + Ен * КВt min, грн.

Где, Сt – себестоимость годового выпуска продукции по t-му варианту капиталовложений, грн.;

Ен – нормативный коэффициент капитальных вложений;

КВt – капитальные вложения по t-му варианту.

Лучшим с экономической точки зрения считается тот вариант, при котором сумма приведенных затрат есть минимальной.

Данными методиками определения экономической эффективности капитальных вложений можно пользоваться лишь в том случае, когда они вкладываются в течение одного года и в этом же году мы от их вложения получаем эффект.

Поскольку процесс инвестирования является достаточно длительным, инвестиционные проекты могут отличаться как периодом реализации, так и распределением денег по годам осуществления капиталовложений.

В этом случае экономическую эффективность капитальных вложений определяют с учётом «фактора времени».

Не зависимо от того какой вид экономической эффективности (абсолютной или сравнительной) нам нужно определить, используется единая методика и система показателей определения экономической эффективности капитальных вложений, которая разработана Министерством экономического развития и торговли Украины и утверждена постановлением Кабинета Министров Украины от 18 июля 2012 года № 684 «Про затвердження Порядку та критеріїв оцінки економічної ефективності проектних (інвестиційних) пропозицій та інвестиційних проектів».

Данная методика предусматривает определение 4-х основных показателей экономической эффективности - это:

- чистая нынешняя стоимость (чиста теперішня вартість, чиста приведена вартість) - ЧНС;

- индекс прибыльности - ИП;

- внутренняя норма доходности - ВНД;

- дисконтированный период окупаемости или просто период окупаемости - ПО.

1). Чистая нынешняя стоимость определяется:

ЧНС = ДПНС – ИНС > 0,

Где, ДПНС – денежный поток приведенный к нынешней стоимости;

ИНС – инвестиции приведенные к нынешней стоимости.

Проект считается эффективным, если ЧНС > 0

Поскольку мы затронули термин денежный поток, дадим ему определение.

Денежный поток (ДП) – это сумма чистого дохода (прибыли), который мы планируем получить в течение полезного срока эксплуатации объекта (П) и амортизационных отчислений (А). [3].

ДП = П+А

Учёт амортизации как источника финансовых средств является оправданным и важным, поскольку амортизационные отчисления имеют определённый лаг (отрезок времени) между начислением и использованием по назначению. [5 стр.209].

Денежный поток, приведенный к нынешней стоимости (ДПНС) определяется:

Т

ДПНС = ДП * Кд,

t=1

где, Кд – коэффициент дисконтирования или коэффициент корректировки денежного потока. [3].

Зачем нужно проводить корректировку денежных потоков?

В условиях рыночной экономики на покупательную способность денежных средств оказывает влияние большое количество факторов – это:

- уровень инфляции;

- уровень ВВП;

- наличие денежных средств у населения и т.д.

Следовательно, покупательная способность денежных средств в разный период времени (года) будет различной (в основном уменьшается, т.е. деньги обесцениваются).

А это значит, что на покупательную способность денег влияет «фактор времени».

Поскольку денежный поток под влиянием «фактора времени» обесценивается, стоимость нынешних денежных потоков (их покупательная способность) превышает стоимость денег, которые будут получены в будущем.

Такое влияние «фактора времени» на стоимость денег учитывается путём дисконтирования будущих денежных потоков через коэффициент дисконтирования (Кд).

Дисконтирование – это сведение разновременных затрат и результатов (доходов) к определённому какому-то моменту времени.

При этом разновременные затраты и результаты можно сводить к какому-либо периоду – до начала производства, до конца расчётного периода и т.д.

Но если при сравнении вариантов (сравнительная эффективность) не имеет значения, к какому году приводить, то при определении эффекта, результата (абсолютная эффективность) это имеет большое значение.

На практике чаще всего приводят к первому году, т.е. к моменту принятия решения о реализации проекта. [7].

Теперь вернёмся к определению коэффициента дисконтирования.

1

Кд = -----------

(1+r)t

Где, t – период, год на который рассчитывается коэффициент дисконтирования;

r – дисконтная ставка в виде коэффициента (Пр: 10% = 0,1) [3].

P.S. Если доход от инвестиций начинают получать в первый же год их осуществления, тогда коэффициент дисконтирования денежных потоков в первом году будет равен «1», а для остальных лет Кд рассчитывается по следующей формуле: [4 стр. 390].

1

Кд = -----------

(1+r)t-1

например: необходимо рассчитать коэффициент дисконтирования на три года (берём за основу первую формулу коэффициента дисконтирования).

1-й год – Кд = 1/(1+0,1)1 = 1/1,1 = 0,909

2-й год – Кд = 1/(1+0,1)2 = 1/1,21 = 0,826

3-й год – Кд = 1/(1+0,1)3 = 1/1,331 = 0,751

Что касается, дисконтной ставки отметим, что она берётся на уровне фактической процентной ставки на долгосрочный кредит на рынке капиталов. Такое решение справедливое, если источником финансирования инвестиций является только кредит.

Если предприятие, кроме кредита, использует собственный капитал, который обеспечивает получение более высокой нормы прибыли в сравнении с процентной ставкой на долгосрочный кредит, дисконтная ставка рассчитывается как средневзвешенная величина от части каждого из источников инвестирования. [4 стр. 390].

Пример: Определить дисконтную ставку для осуществления будущего инвестиционного проекта, если предприятие планирует использовать 50 тис. грн. собственных средств при норме доходности 10% и 50 тис. грн. – берёт в кредит под 25% годовых.

[(50тис.грн.*25%) + (50тис.грн.*10%)] / 100 тис. грн. =

=(1250+500) / 100 = 17,5%

Подводя итог, отметим, что дисконтная ставка должна быть не меньше чем уровень доходности на единицу вложенного (авансированного) капитала, ниже которой предприятие считает не целесообразным инвестировать свои деньги в соответствующий проект. [4 стр. 390].

Что касается инвестиций при определении чистой нынешней стоимости (ЧНС) отметим, что если инвестиции вкладываются в течение нескольких лет или доход от их вложения начинают получать не в тот же год, то они тоже дисконтируются с помощью коэффициента дисконтирования.

Т

ИНС = И * Кд,

t=0

2). Индекс прибыльности (ИП) – это показатель, который характеризует величину полученных денежных потоков от реализации проекта приведенных к нынешней стоимости ( ДПНС) на одну гривну инвестиционных затрат (при необходимости приведенных к нынешней стоимости - ИНС).

T

ДПНС

t=1

ИП = -------------------- > 1

T

ИНС

t=0

Индекс прибыльности применяется для сравнения нескольких альтернативных инвестиционных проектов. Вместе с тем, его можно применять для принятия решения о целесообразности реализации инвестиционного проекта.

Если значение индекса меньше или равно единице, инвестиционный проект должен быть отклонён в связи с тем, что он не принесёт дополнительного дохода на вложенные деньги.

3). Период окупаемости (ПО) – показывает какое количество лет необходимо для того, чтобы вернуть инвестиционные затраты за счёт денежных потоков приведенных к нынешней стоимости.

T Tk

ИНС - ДПНС

t=0 t=1

ПО = Тk + -------------------------

ДПНСTk+1

Где, Тk – полное количество лет до момента, когда сумма денежных потоков приведенных к нынешней стоимости (ДПНС), сравняется с общим объёмом приведенных к нынешней стоимости инвестиций (ИНС), т.е. период строительства (инвестирования).

Если ДПНС существенно не отличаются во времени, приблизительное значения периода окупаемости можно рассчитать по следующей формуле:

T

ИНС

t=0

ПО = -------------------------

ДПНСср

Где, ДПНСср – среднегодовая сумма денежных потоков приведенных к нынешней стоимости за период реализации проекта.

4). Внутренняя норма доходности (окупаемости) (ВНД) – представляет собой коэффициент дисконтирования, при котором ДПНС равняется «0», а текущая величина поступлений по проекту совпадает с текущей суммой инвестиций (т.е. текущая величина притоков равна текущей величине оттоков).

Внутреннюю норму доходности определяют в два этапа:

- вначале методом подбора ищут такую дисконтную ставку, при которой денежный поток приведенный к нынешней стоимости равняется или близок к «0».

Иными словами, дисконтированные денежные потоки равны дисконтированным инвестициям.

T T

ДПНС = ИНС

t=1 t=0

- затем, для более точного расчёта внутренней нормы доходности (окупаемости) используют способ, который основывается на использовании формулы линейной интерполяции:

ДПНС+ * (r2 – r1)

ВНД = r1 + ---------------------------

ДПНС+ + ДПНС—

Где, r1 и r2 – дисконтные ставки, при которых получено соответственно положительное и минимальное отрицательное значение ДПНС (r1 и r2 не должны отличаться более чем на два процентных пункта);

ДПНС+ и ДПНС— - положительное и отрицательное значение ДПНС (в формуле ДПНС+ и ДПНС— берутся только с положительным знаком).

Инвестиционные проекты, которые имеют меньшее значение внутренней нормы доходности в сравнении с установленным минимальным её уровнем, будут отклоняться как такие, которые не отвечают требованиям эффективности реального инвестирования. [3].


Пример:

Энергетическая компания планирует инвестировать деньги в строительство тепловой электростанции. Денежные потоки, которые возникают вследствие реализации проекта, приведены в таблице 1.

Годовая дисконтная ставка – 8%.

Определить показатели экономической эффективности проекта.

Таблица 1

Исходные данные

Года

Затраты на строительство (инвестиции), тис. грн.

Денежный поток, тис. грн.

1

80

-

2

160

90

3

250

95

4

270

305

5

-

430

6

-

460

7

-

450

8

-

420

9

-

420

10

-

380

Решение.


Таблица 2

Год

И,

тис. грн.

ДП,

тис. грн.

Кд

(при 8%)

ИНС, тис. грн.

ДПНС при 8%, тис. грн.

ДПНС с наростан.

Кд

(при 29%)

ДПНС при 29%, тис. грн.

Кд

(при 31%)

ДПНС при 31%, тис. грн.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

С таблицы 1

к.2*к.4

к.3*к.4

по к.6

к.3*к.8

к.3*к.10

1

80

-

0,9259

74,07

0,00

0,00

0,775

0,00

0,763

-

2

160

90

0,8573

137,17

77,16

77,16

0,600

54,0

0,583

52,47

3

250

95

0,7938

198,46

75,41

152,57

0,466

44,27

0,445

42,28

4

270

305

0,7350

198,46

224,19

376,76

0,361

110,11

0,339

103,39

5

-

430

0,6806

-

292,65

669,41

0,280

120,4

0,259

111,37

6

-

460

0,6302

-

289,88

959,29

0,217

99,82

0,198

91,08

7

-

450

0,5835

-

262,57

1221,86

0,168

75,6

0,151

67,95

8

-

420

0,5403

-

226,91

1448,77

0,130

54,6

0,115

48,3

9

-

420

0,5002

-

210,10

1658,88

0,101

42,42

0,088

36,96

10

-

380

0,4632

-

176,01

1834,89

0,078

29,64

0,067

25,46

760

3050

Х

608,16

1834,89

Х

Х

630,86

Х

579,26

ДПНС+;--

1226,73

22,7

-28,74


  1. ЧНС = ДПНС – ИНС = 1834,89 – 608,16 = 1226,73 тис. грн. > 0

  1. T

ДПНС

t=1

ИП = -------------------- > 1

T

ИНС

t=0

ИП = 1834,89 / 608,16 = 3,02

  1. T Tk

ИНС - ДПНС

t=0 t=1

ПО = Тk + -------------------------

ДПНСTk+1

608,16 – 376,76

ПО = 4 + -------------------------- = 4,79 лет

292,65

  1. ДПНС+ * (r2 – r1)

ВНД = r1 + ---------------------------

ДПНС+ + ДПНС—

22,7 * (31-29)

ВНД = 29 + ------------------------- = 29 + (45,4 / 51,44) = 29 + 0,88 = 29,88%

22,7 + 28,74

ДПНС+ = 630,86 – 608,16 = 22,7 тис. грн.

ДПНС— = 579,26 – 608,16 = |- 28,74 тис. грн.| = 28,74

r1 = 29%

r2 = 31%

ІНВЕСТИЦІЇ ТА КАПІТАЛЬНІ ВКЛАДЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ