Функціонування облікової системи як системи розподільного опрацювання облікової інформації

Тема 3. Функціонування облікової системи як системи розподільного опрацювання облікової інформації

1. Розподіл опрацювання інформації в обліковій системі (організаційно- функціональний аспект)

2. Склад облікового процесу та його інтеграціями з іншими процесами.

3. Локальні обчислювальні мережі облікових систем

4. Технологічні особливості функціонування локальних мереж

5. Розподільні бази даних облікової системи

6. Архітектура розподільних облікових систем

Основна література: [ 1, 2, 3, 4, 5] Додаткова література: [ 6, 7, 12, 13]

1. Розподіл опрацювання інформації в обліковій системі (організаційно-функціональний аспект)

Облікова система (ОС), що створюється на підприємстві на базі АРМ, є системою розподільного опрацювання інформації (РООІ). У такій системі раціонально поєднані централізована та децентралізована форми організації технології опрацювання даних, що дає змогу їй органічно вписуватися в систему менеджменту підприємства.

У системі РООІ АРМ виступають як пункти безпосередньо децентралізованого опрацювання даних, так і абоненти центру опрацювання. В останньому випадку розподілене опрацювання організується в центрі і забезпечує колективне обслуговування користувачів АРМ.

На підприємстві систему РООІ можна створювати за двома технічними варіантами. Перший передбачає використання канально незв’язаних АРМ. Взаємодія між ними відбувається шляхом обміну на машинних носіях (наприклад, дискетах) або з використанням звичайних документів.

За другим варіантом система будується на базі локальної обчислювальної мережі, в якій обмін даними відбувається лініями зв’язку ЕОМ.

Інформаційна система обліку, яка організується у формі системи РООІ, має широкі можливості в плані свого організаційно-функціонального структурування. По-перше, система РООІ є організаційним утворенням, яке підходить для реалізації концепції обліку за центрами відповідальності, оскільки елементами організаційної структури системи є підрозділи або сегменти діяльності підприємства. По-друге, функціональне структурування ІС обліку в рамках організаційно-функціональної моделі системи менеджменту прагматично спрямоване на інтеграцію облікової функції з аналітичною та контрольною саме в елементах оргструктури та на реалізацію таких складних функціональних утворень (задач, комплексів задач) на АРМ конкретних обліково-управлінських працівників. Особливо наочно така тенденція виявляється в управлінському обліку.

Отже, ОС, як система РООІ, повинна повністю відповідати системі менеджменту шляхом ефективної реалізації можливостей АРМ.

Характері особливості системи РООІ виявляються у такому:

система створюється і розвивається як мобільне комунікативне середовище, яке забезпечує ефективні інтерактивні інформаційні взаємозв’язки виконавчого та керівного складу підприємства за допомогою АРМ;
взаємодія робочих місць у системі відбувається так, щоб максимально корисно використати їх інформаційно-обчислювальні ресурси в рамках контрольованих управлінських повноважень і субординації;
використання інформації в системі є інтегрованим, але при цьому забезпечується захист від несанкціонованого доступу до баз даних окремих АРМ;
автоматизація первинного обліку на АРМ із можливістю без затримок виконувати операції з формування баз даних і систематизації та узагальнення даних дає змогу користувачам системи в реальному часі отримувати відображення інформації на своїх АРМ чим забезпечується оперативність управління;
охоплення системою РООІ усіх підрозділів підприємства дає змогу поєднувати ОС обліку з іншими системами, інтегруючи організаційно-економічне та виробничо-технологічне управління, що показово виявляється у створенні комплексних АРМ (наприклад, із функціями оперативного обліку, календарного планування та контролю виробничого процесу).

Типовими АРМ в системі РООІ є такі, що належать до класифікаційного групування за рівнями управління, яке описано у темі 2. До згаданого опису додамо те, що на великих підприємствах зі складним і масивним виробничо-технологічним процесом у підрозділах (нижчий рівень) можуть функціонувати бухгалтерські сектори за ділянками обліку, які можна вважати підкатегорією (ІІ. І) АРМ середнього рівня (другої категорії). Якщо немає таких секторів, то функції їхніх АРМ можуть бути передані АРМ із виробничо-управлінськими функціями цих підрозділів (керівникам, менеджерам, диспетчерам, контролерам, майстрам, бригадирам та ін.). Зазначимо, що АРМ підрозділів реалізують функції щодо ведення управлінського обліку за центрами відповідальності.

2.Склад облікового процесу та його інтеграціями з іншими процесами.

Система РООІ є складною системою, в якій взаємопов’язані функціональні процеси: обліковий, контрольний, аналітичний. Для всіх процесів характерною є ідентична триетапна технологічна схема, яка охоплює такі узагальнені етапи (стадії): підготовчий, виконавчий, завершальний. Кожен із цих етапів має певну специфіку виконання, що відповідає особливостям конкретного функціонального процесу. Склади типових функціонально-технологічних робіт (процедур, операцій) кожного процесу наведено в табл. 2.1.

Таблиця2.1.

Функціонально-технологічні роботи облікового, контрольного, аналітичного процесів

Функціональні процеси

Технологічні етапи

Функціонально-технологічні роботи

01. Підготовчий (документування первинних облікових даних)

Спостереження та вимірювання господарських факторів.
1. Реєстрація первинних даних на паперовому та машинному носіях.

01.3. Відображення первинних даних (на носіях, в екранних повідомленнях), а також результатів технологічних дій користувача.

Контроль первинних даних та їх коректування.
1. Передача первинних даних для розв’язання задач.

02. Виконавчий (систематизація первинних облікових даних)

03. Завершальний (узагальнення, опрацювання систематизованих даних)

02.1. Введення первинних даних.

02.2. Контроль і аналіз введеної первинної інформації.

02.3. Коригування первинної інформації через діалогові запити.

02.4. Опрацювання даних аналітичного обліку.

02.5. Формування баз(и) даних синтетичного й аналітичного обліку.

02.6. Формування та коригування інформаційного фонду (нормативно-довідкових даних).

02.7. Відображення хронологічних і систематизованих даних, результатів технологічних дій користувача; передача інформації.

03.1. Узагальнення даних фінансового обліку.

03.2. Узагальнення даних фінансового обліку.

03.3. Відображення результатів облікових даних у регламентованих формах звітності та запитних формах користувача (чів) і результатів технологічних дій; передача інформації.

03.4. Архівування облікової інформації.

К1. Підготовчий (підготовка даних для контролю)

К2. Виконавчий (контрольна обробка даних)

К1.1. Вибір контрольних номенклатур (даних)

К1.2. Перевірка справжності та вірогідності даних про господарські факти.

К1.3. Перевірка наявності необхідної нормативно-довідкової інформації.

К1.4. Розрахунок показників необхідних для контролю.

К1.5. Відображення підготовлених перевірених даних.

К2.1. Контроль систематизації та узагальнення облікової інформації.

К2.2. Реалізація контрольних алгоритмів з використанням методичних і технічних прийомів контролю.

К2.3. Відображення результатів контрольного опрацювання даних та їх передача.

К3. Завершальний (узагальнення результатів контролю)

К3.1. Формування узагальненої інформації про результати контролю оцінкового характеру для складання висновків з пропозиціями щодо вдосконалення діяльності.

К3.2. Відображення узагальненої інформації та висновків і доведення їх до відома відповідальних осіб.

А1. Підготовчий (підготовка даних до аналітичного опрацювання)

А2. Виконавчий (аналітична обробка даних)

А3. Завершальний (узагальнення аналітичної інформації)

А1.1. Вибір вхідної інформації для аналізу та її джерел. Концентрація інформації в місцях опрацювання.

А1.2. Перевірка якості джерел аналізу.

А1.3. Підготовка показників до виду, придатного до опрацювання (заокруглення, зіставність, перерахунок відносних величин в абсолютні та інше).

А1.4. Відображення підготовленої перевіреної інформації та її передача.

А2.1. Реалізація алгоритмів аналізу з використанням методичних і технічних прийомів.

А2.2. Відображення результатів аналізу та їх передача.

А3.1. Вибір аналітичних номенклатур – результатів аналітичного опрацювання даних (відхилення величини факторів впливу тощо).

А3.2. Формування узагальненої аналітичної інформації з оцінкою результатів діяльності, про виявлені резерви, упущення, з висновком і пропозиціями щодо покращення діяльності.

А3.3. Відображення узагальненої інформації та висновків для використання їх у розробленні відповідних заходів; передача інформації користувачам.

3. Локальні обчислювальні мережі облікових систем

У системах РООІ автоматизовані робочі місця об’єднуються в локальні обчислювальні мережі (ЛОМ). Характерними рисами ЛОМ є:

розміщення на обмеженій території під контролем однієї організації;
можливість інформаційної комунікації АРМ на основі санкціонованого доступу до ресурсів ЛОМ шляхом комутації відповідних ЕОМ, терміналів мережі (технічних, програмних, інформаційних), з виходом на інші мережі;
розподіленість підготовки та зберігання даних і програм серед АРМ із використанням розподілених баз даних;
можливість програмного налагодження обчислювальних ресурсів мережі на розподільне опрацювання даних окремих задач на АРМах з розпаралелюванням алгоритмів опрацювання для підвищення інтегральної продуктивності всієї обчислювальної системи;
забезпечення стійкості мережі до відмов за рахунок програмного перерозподілу ресурсів і можливості дублювання, паралельного опрацювання даних із зіставленням результатів.

Локальна обчислювальна мережа складається з трьох основних елементів:

робочих станцій – автоматизованих робочих місць;
мережного сервера, комп’ютер якого може бути робочою станцією, такий елемент є робочим місцем адміністратора, керуючого роботою мережі або АРМ вищого рівня;
з’єднувального кабелю (багатожильного коаксіального, біо-триаксіального, волокно-оптичного та інших) і пристроїв зв’язку, передачі даних (модемів, трансляторів та інших).

Адміністратор може змінювати конфігурацію мережі, додатково ввести чи ліквідувати користувача, передати циркулярне повідомлення по мережі, координувати доступ до файлів мережі, розподіляти ресурси між користувачами.

Користувач мережі може розділяти файли та диски, захищати дані за допомогою паролів, обмінюватися повідомленнями з іншими користувачами, проводити міжмережне з’єднання, мати інтерфейс з адміністратором чи прикладним рівнем через свою прикладну програму для запиту ресурсів мережі.

Конфігурація ЛОМ, що подається в геометричній формі плоскої проекції середовища передачі даних, називається топологією мережі. Існують такі топології: зіркоподібна, кільцева, шинна, ієрархічна, комбінована (рис. 3.1.).

Рис. 3.1. Топології мереж

Зіркоподібна топологія передбачає під'єднання до центрального АРМ периферійних робочих місць (рис. 3.1., а). Така схема є характерною для простої структури бухгалтерії, в якій периферійними є АРМ ділянок обліку або АРМ первинного обліку, центральний – АРМ зведеного обліку та звітності або комплексне АРМ, на якому систематизують і узагальнюють облікові дані. В цій мережі завжди є можливість сконцентрувати опрацювання та зберігання даних периферійних АРМ у центрі.

Центральний АРМ координує всі обмінні дії в мережі за допомогою концентратора розподілу на посилання сигналів. Сеанси зв’язків між периферійними АРМ відбуваються через центральний вузол. До керуючих функцій центрального АРМ належать: керування файловими структурами та апаратними ресурсами; забезпечення захисту даних; організація та координація взаємодії АРМ в мережі.

До позитивних властивостей мережі з топологією зірки можна віднести такі:

за умови використання високопродуктивних ЕОМ в центральному вузлі забезпечується висока пропускна здатність мережі;
оперативний збір інформації на центральному АРМ та доведення необхідної інформації на периферійні АРМ;
при виході з ладу одного з каналів зв’язку чи АРМ мережа залишається функціонуючою;
відносна простота та незначні витрати при потребі нарощування мережі.

Основний недолік зіркоподібної топології ЛОМ – вихід з ладу центрального вузла паралізує всю мережу. Тому здебільшого вдаються до його технічного резервування.

Крім того, зростання загальної довжини ліній зв’язку при розширенні мережі, а також їх монопольне використання збільшує питому вартість передачі інформації і знижує економічність ЛОМ.

У кільцевих мережах вузол одержує інформаційне повідомлення від одного з своїх сусідів і далі опрацьовує його сам, або за допомогою транслятора передає (ретранслює) його іншому сусідові (рис. 3.1., б). Дані поширюються колом і здебільшого, для спрощення фізичного каналу, лише в одному напрямі. Логічна організація кільцевої ЛОМ є досить простою і витрати кабелю на систему комунікацій невеликі.

Ця топологія має недолік, що полягає в наявності одного каналу, який поєднує всі компоненти в кільце. Якщо відмовляє канал між двома вузлами, то настає відмова всієї мережі. На випадок такої ситуації треба зарезервувати канал або застосувати перемикачі для обходу вузлів, що відмовили.

Різновидністю кільцевої топології є петлева структура, в якій всі вузли з’єднані між собою в кільце, але один з них керує іншим і визначає, який вузол повинен використовувати канал зв’язку.

Для бухгалтерських служб, які мають характерну ієрархічну спрямованість інформаційних зв’язків, використання кільцевої структури ускладнює їхню роботу. Тому такі мережі мають обмежене застосування.

Архітектуру ЛОМ, при якій усі вузли підімкнені до спільного каналу (шини, магістралі), називають шинною топологією (рис. 3.1., в). Кожен вузол використовує шину для зв’язку з будь-яким іншим вузлом. Шина дає змогу, щоб кожне повідомлення приймали усі вузли-станції. Відповідно в момент передавання працює одна-єдина станція у широкомовному режимі на кілька станцій. Така функція шини особливо важлива для тих АРМ, які передають інформацію, наприклад, АРМам обліку витрат виробництва, зведеного обліку та звітності, аналізу діяльності в цілому.

До позитивних властивостей ЛОМ із шинною топологією належать:

зручність і легкість підключення нових станцій-АРМ;
висока надійність, оскільки на функціонування справних станцій не зможуть впливати несправні станції або тракти, що поєднують їх з шиною;
технологічна зручність внесення змін в умовно-постійну інформацію у всіх АРМ мережі;
можливість вибирати маршрути передачі інформації на різні АРМ.

Шинні мережі досить прийнятні для систем РООІ.

Основний недолік топології ЛОМ – поломка шини призводить до зупинки роботи мережі.

Ієрархічною називають архітектурну ЛОМ, при якій вузли об’єднуються в групи (кластери) зі спільним контролером (рис. 3.1., г). Правила взаємодії між вузлами всередині одного кластера та між вузлами різних кластерів різні. Керуючим є АРМ, який має найвищий пріоритет у кластері (наприклад, в секторі бухгалтерії, в центрі відповідальності). Кластери становлять супідрядні ієрархічні структури. Керуючий АРМ вищого рівня ієрархії забезпечує безпосереднє керування керуючих АРМ нижчих рівнів. Це зменшує навантаження на центральний АРМ (наприклад, найвищого рівня).

Ієрархічна топологія легко адаптується до ієрархічних структур системи РООІ зі строго визначеними напрямами переміщення інформації по вертикалі. Однак для налагодження зв’язків по горизонталі серед АРМ різних кластерів відбуватиметься складне проходження, можливо, по значній частині структури через керуючі АРМ. Тому таку топологію часто застосовують у системах, де потрібна концентрація інформації на вищих рівнях, що надійшла з нижчих, дає повну інформаційну картину про вузли нижчих рівнів, які є в полі управління вузлів вищих рівнів. Є можливість делегувати певні керуючі (контрольні) повноваження з вищих рівнів на нижчі.

В ієрархічних мережах забезпечується швидкий пошук даних і локалізація помилок. У цих мережах є змога досить просто і з незначними витратами нарощувати мережу, створюючи складні структури. Характерною причиною виникнення конфліктних ситуацій в мережі є втрата інформації за напрямами “згори-донизу” та “знизу-вгору”.

Складність організаційно-функціональних взаємозв’язків у системі РООІ зумовлює створення таких топологій ЛОМ, які б найкраще відповідали потребам системи. На практиці вдаються до комбінування різних топологій, створюючи найраціональнішу (оптимальну) структуру. Прикладами комбінованих (гібридних) структур є топологія сніжинки (рис. 3.1., д), коміркова топологія (рис. 3.1., е) та ін.

У топології сніжинки об’єднані переваги шинної та зіркової топологій, що є суттєвими для систем з гнучкою децентралізацією управління під жорстким централізованим контролем.

Привабливість коміркової топології полягає у відносній стійкості до перевантажень і відмов. Завдяки множинності шляхів, створюваних з компонентів мережі, інформація може бути скерована в обхід вузлів, які зайняті. Незважаючи на те, що такий підхід характеризується складністю та високою вартістю, численні користувачі надають перевагу комірковим мережам, як надійніші за мережі інших типів.

У працях [4, 5, 7] подано аналітичний огляд з тематики мереж: найвідоміші мережні операційні системи: PSLAN (фірми IBM); 3+Open LAN Manager (3COM), OS/2 LAN Server (IBM), 3+Share3 (COM), Net Ware 4.X (Novell), Windows NT (Microsoft); найпоширеніших типів ЛОМ: Ethernet, Ether Series, Network, Token Ring Network, Arcnet, USENET, UUCP, FDDI, Fiber Channel, Applеtalk та ін.

Вибір топології мережі залежить від організаційної структури підприємства, форми організації бухгалтерського обліку, розподілу функцій між бухгалтерськими працівниками, обсягів інформації, що обробляється, інформаційних потоків, техніко-експлуатаційних характеристик АРМ та інших факторів.

4. Технологічні особливості функціонування локальних мереж.

На АРМ багатьох ділянок обліку використовують спільні довідкові файли. Тому повинна бути передбачена спеціальна технологія внесення змін до таких файлів для забезпечення несуперечливості даних, що зберігаються. З огляду на те, що треба користуватися тією самою інформацією на різних рівнях управління, доводиться зберігати її або на сервері мережі або на різних АРМ мережі, які перед розрахунками можуть обмінятися останньою версією файлів. За таких умов на кожного достатньо кваліфікованого користувача можна покласти обов’язки з кодування інформації. Користувач, який зіткнувся з відсутністю необхідної назви у довіднику, самостійно будуватиме новий код і доповнюватиме довідники, які відомі кожному користувачеві і застосовують усі однаково.

Колективне використання пристроїв мережі дає змогу заощаджувати кошти на створення АРМ. За умови доступу з кожного робочого місця до всіх ресурсів мережі є необов’язковим оснащенням кожного АРМ усіма периферійними пристроями, як це робиться при автономному функціонуванні АРМ. Наприклад, на деяких АРМ можна не мати пристроїв для роботи зі змінними машинними нагромаджувачами (дискетами, магнітними стрічками, CD-ROM). Можна оснастити друкувальними пристроями не всі АРМ, на окремих робочих місцях не мати жорстких магнітних дисків або використовувати диски малої ємності.

Якщо немає тих чи інших периферійних пристроїв, то треба вводити до технології АРМ додаткові операції, пов’язані з передаванням інформації на ті робочі місця, де є потрібні пристрої, а також повернення інформації, відображеної у новій формі, до місця її використання. Можуть змінитися й дії, виконувані на відповідних операціях. Наприклад, якщо на АРМі немає пристрою для копіювання на дискету, але операцію страхового копіювання виконати треба, за технологією її буде передбачено на АРМі, де є відповідний пристрій. Проте виконуватиметься ця операція дещо інакше. Користувач, який виконуватиме копіювання самостійно, повинен звернутися до того АРМ, де є пристрій копіювання, під’єднатися до ресурсів мережі і виконати копіювання. Якщо ж копіювання виконує інший користувач або адміністратор системи, то користувач повинен повідомити йому, що потрібне копіювання, і одержати носій із скопійованими даними.

Використання для друкування документів одного АРМ зумовлює виникнення окремої технологічної операції пересилання завдання в чергу для друкування та отримання машинограм. Передаючий та приймаючий користувач у межах своїх повноважень можуть самостійно працювати із відповідними завданнями, увійшовши в чергу та керуючи нею.

За подібною технологією працює користувач пересилаючи інформацію на комп’ютер-сервер, завантажуючи на нього певні програми зі свого АРМ. На екрані свого АРМ користувач може простежувати роботу програми, даючи необхідні вказівки.

Функціональна задача, що розв’язується в мережевому середовищі, може мати декілька варіантів технологічної реалізації в системі АРМ. Кожен варіант технологічного процесу розв’язання задачі міститиме різний склад операцій, які будуть закріплені за окремими АРМ. Топологія мережі АРМ і схема розподілу технологічних операцій серед АРМ (тобто вибір одного з варіантів технологічного процесу) повинні бути підібрані так, щоб забезпечити інтегроване опрацювання інформації у всій системі РООІ.

5. Розподільні бази даних облікової системи

Елементом організації інформаційного забезпечення системи РООІ є інформаційна база, яка в мережі АРМ виступає як система розподільних баз даних (РБД).

Розподільна інформаційна база ґрунтується на таких основних принципах:

методологічної єдності організаційно-функціонального та функціонально-технологічних підходів до створення РБД;
системності, що передбачає єдність інформаційної бази, раціональний склад РБД з врахуванням потреб різних підсистем ОС підприємства;
інтегрованого використання даних з РБД, на основі незалежності даних від прикладних програм користувачів, суміщення технологічних операцій з ціллю однократного оперування даними;
гнучкості структури інформаційної бази, що спрямовується на підвищення ефективності її використання та забезпечує можливість неперервного розвитку системи.

Для системи РБД характерними є такі властивості:

зберігання інформації в різних точках розподіленого середовища з врегульованим ступенем надлишковості та цілісності даних;
вся сукупність даних, що складається з множини окремих БД, розглядається як одна логічна база даних;
паралельне виконання операції над базами даних виконується на основі декомпозиції запитів;
інтерактивний режим доступу до інтегрованої сукупності даних на базі уніфікованих і розвинених мов взаємодії з БД.

Проектування баз даних проводиться за схемою: зовнішнє проектування інфологічне проектування даталогічне проектування фізичне проектування.

Завдання зовнішнього проектування – вивчити інформаційне середовище об’єкта управління, тобто його предметної області з погляду визначення того, які дані треба зберігати в БД. Опис інформаційних потреб, а також інформаційних потоків (зв’язків) у предметній області ще називають її моделлю. Такі моделі розробляють, наприклад, для кожної ділянки обліку чи АРМ.

В описах можуть бути елементи дублювання, надлишковості та неузгодженості даних. Для усунення цих недоліків розробляють інфологічну (інформаційно-логічну) модель предметної області, яка є засобом структуризації предметної області, відповідно до інформаційних потреб і зв’язків, розуміння концепції семантики даних. Інфологічне подання даних зорієнтоване на людину, яка проектує чи використовує бази даних.

На загальносистемному рівні всі моделі інтегруються в одну інфологічну модель, в якій немає зайвої надлишковості та враховані інформаційні особливості складного об’єкта управління.

На наступному етапі проектування інфологічна модель відображається у відповідні логічні структури конкретної системи керування базами даних. Модель логічного рівня, підтримувану засобами конкретної системи керування БД, називають даталогічною. Завдяки інтегрованому характеру інфологічної моделі, яка трансформується в даталогічну, забезпечується інтеграційна основа поєднання локальних і мережевої систем керування БД.

Фізичним проектуванням передбачено формування фізичної моделі БД, яка вміщує структури зберігання даних в пам’яті ЕОМ, опис форматів, запис, порядок їх логічного або фізичного впорядкування, розміщення за типами пристроїв. А також характеристики та шляхи доступу до даних. Зміна параметрів фізичної моделі (обсягу пам’яті, часу доступу до даних та інше) не зумовлює необхідності зміни інфологічної та даталогічної моделей.

Основні критерії проектування систем розподільних БД визначають намаганням до мінімізації кількості та розмірів повідомлень, які проходять найкоротшими шляхами, оптимізації обсягів обчислень у вузлах мережі з локальними БД при рівномірному навантаженні в системі.

Розподільні БД перебувають під керуванням локальних систем управління (СУБД). Ці системи забезпечують інтегроване використання децентралізованої сукупності баз даних. Основна ідея інтеграції баз даних – використати уявне подання даних (віртуальної бази даних), в яке повинна бути відображена кожна база даних, що інтегрується. Під час роботи користувача в мережі з даними різних БД, в нього складається уява, що він працює з однією загальною БД.

Основними компонентами СУБД є засоби, які забезпечують:

процедури міжмашинної взаємодії, а також передачу даних і команд між різними процесами та задачами;
прозорий розподіл даних для прикладних програм користувачів з метою забезпечення незалежності даних і підтримки цілісності БД;
синхронізацію виконання процесів і транзакцій1 при конфліктних звертаннях до БД з метою забезпечення надійності даних.

Облікова інформаційна база містить такі дані: нормативно-довідкові, систематизовані й узагальнені поточного синтетичного і аналітичного обліку, ретроспективні. Ці дані закріплюються за окремими АРМами, як їхні бази даних і можуть бути доступними (під контролем) для інших АРМ. Можливі різні варіанти організації розподільних баз даних.

Бази даних усіх АРМ можуть бути сконцентровані в одному місці – центрі збирання й опрацювання даних. Такий центр проводить колективне обслуговування усіх АРМ. Він є потужним інформаційно-обчислювальним комплексом, розподіленими ресурсами якого користуються АРМ. Надійність роботи залежить від надійності функціонування центру.

Іншим типовим варіантом передбачається розміщення на окремих АРМ локальних (індивідуальних) БД (наприклад, БД окремих ділянок обліку). На кожному АРМ міститься первинна і похідна інформація. Нормативно-довідкова інформація (НДІ) поділяється на таку, що використовується тільки на конкретному АРМ, і таку, що потрібна усім АРМ. Очевидно, що внесення змін у другу частину НДІ повинно зачіпати БД усіх АРМ і проводитися одночасно та централізовано. Ретроспективна інформація залишається в місцях її виникнення та зберігання, а також може дублюватися. Дані поточного обліку становлять більшу частину обсягу бази даних кожного АРМ і проходитимуть систематизацію та узагальнення. Існує можливість доступу до БД інших АРМ, але кожне АРМ відповідає за цілісність і актуальність своєї БД.

У складних системах АРМ передбачається наявність низових АРМ первинного обліку, а також АРМ вищого рівня, відповідно до структури облікового процесу. В таких системах розміщення БД визначають, враховуючи потреби управлінського та фінансового обліку. Це означає, що на низових АРМ формуватимуться БД для розв’язання задач управлінського (наприклад, виробничого) обліку. АРМ вищого рівня, як контролюючі систематизуючі та узагальнюючі інформацію низових АРМ, використовуватимуть їхні БД. БД вищих АРМ формуватимуться на основі інтеграції управлінського та фінансового видів обліку.

Зазначимо, що розподільні бази даних АРМ центрів відповідальності розглядують як окремі підсистеми РБД. В базах даних центрів переважає інформація аналітичного характеру.

Можливі інші варіанти організації РБД, враховуючи специфіку виробничо-господарської діяльності об’єкта управління, потреби контрольного й аналітичного процесів. Реалізація того чи іншого варіанту повинна співвідноситися з програмно-технічними та інформаційно-технологічними можливостями топології мережі, що обирається.

Розробляючи систему РБД, треба врахувати інтеграцію облікового, контрольного й аналітичного процесів. Саме області інтеграції цих процесів будуть і областями інтеграції баз даних (див. рис. 6.).

Процедури названих процесів є різними за складністю побудови, інтелектуальністю змісту, творчістю вирішення. Серед облікових процедур інтелектуальною вважається процедура визначення кореспонденції бухгалтерських рахунків. У контрольному процесі складними та творчими є процедури недопущення чи виявлення зловживань і порушень у господарській діяльності. В аналітичному процесі особливо складними та інтелектуальними є процедури діагностичного аналізу ситуацій і пошуку рецептів їх розв’язання.

На АРМ також повинна міститися інформація (знання) для консультування бухгалтерських працівників з питань загально-методологічних питань обліку, контролю й аналізу (аудиту).

Отже, в інформаційній системі, поряд із базами даних, треба використовувати бази знань. Для користувача АРМ база знань є своєрідною інтелектуальною власністю, яку він повинен ефективно використовувати і збагачувати новими знаннями. Звертання за даними до РБД повинно відбуватися через базу знань.

Основу БЗ становлять: база фактів і база правил. У базі фактів відображається модельний образ облікових, контрольних і аналітичних номенклатур. Така база може бути створена за моделлю семантичної мережі зв’язків номенклатур та їхніх ознак, яка формалізовано описуватиметься множиною предикатів.

База правил міститиме процедурні знання. Формалізований опис алгоритмічного змісту процедур можна виконувати на основі продукційного моделювання знань з використанням конструкцій (правил) виду “ЯКЩО < умова > ТОДІ <реакція (дія, висновок)>”. В “умовах” і “реакції” використовуватимуться ключові слова предикатів.

Правила оперуватимуть з фактами-ознаками, які можуть у повному складі зберігатися у базі фактів, якою виступатиме база даних, у тому числі з її розширенням. За окремими правилами ознаки можуть оброблятися безпосередньо при заданні їх користувачем, без запису у базу фактів.

У першому випадку виконання процедури повністю автоматизується. У другому – передбачено безпосереднє введення користувачем ознак або виконання ним певних дій, які вказуватиме система, що є “умовою” правила. В будь-якому випадку система контролюватиме виконання правил, виводячи користувачеві повідомлення про переривання ходу виконання чи про одержання кінцевого результату.

Вибір варіанту виконання правил передбачатиме:

оцінку інформаційної місткості баз даних з можливістю їх доповнення додатковими номенклатурами й ознаками;
оцінку витрат, пов’язаних із безпосереднім опрацюванням ознак користувачем і системою в режимі діалогу.

Можливе й оптимальне поєднання двох вищенаведених варіантів роботи з базою знань.

Інтеграція різних процесів управління є невіддільною від інтеграції баз даних і баз знань, які формують інформацію стосовно обліку, контролю та аналізу.

6. Архітектура розподільних облікових систем

Організація систем АРМ як систем РООІ, які ґрунтуються на локальних мережах, передбачає застосування архітектурних інформаційно-технологічних рішень таких видів: “файл-сервер”, дворівневий “клієнт-сервер”, багаторівневий “клієнт-сервер”.

Архітектура виду “файл-сервер” означає, що на сервері (файловому сервері) є інтегрована БД, а на робочих станціях встановлені програмні засоби користувацького інтерфейсу та програми користувачів, за допомогою яких виконують змістове опрацювання даних. Обмін інформацією між робочою станцією і сервером відбувається шляхом передачі необхідних файлів. Ефективна робота користувачів у ЛОМ повинна забезпечуватися високою пропускною спроможністю каналів передачі даних, паралельним обслуговуванням користувачів, достатньою продуктивністю робочих станцій.

Така архітектурна схема розподільного опрацювання даних є доцільною в таких системах, в яких АРМ використовують спільну БД. Такі АРМ здебільшого є багатофункціональні, використовують дані з різних ділянок обліку на основі наданих їм прав доступу до відповідних файлів БД.

Значно більші можливості щодо підвищення продуктивності систем РООІ на основі оптимального розподілу робіт між її клієнтськими (користувацькими) та серверними частинами надають архітектурні рішення “клієнт-сервер”.

Схемою дворівневий “клієнт-сервер” передбачено передачу з робочої станції запиту на дані до сервера, на якому відбувається вибірка даних з БД та їхнє попереднє опрацювання (рис. 6.1.). У результаті на робочу станцію надходять опрацьовані дані, що скорочує інформаційні потоки в ЛОМ, сервер стає центральною ланкою всієї системи і визначає її надійність. Тому до технічного комплексу сервера ставлять дуже високі вимоги. На практиці вдаються навіть до встановлення серверів-дублерів. З огляду на ефективне використання централізованих функцій серверів, намагаються уніфікувати опрацювання даних на них для певних груп користувачів. Хоча на сервери покладено виконання значної частини операцій технологічного процесу, але в системах із складною логікою опрацювання даних такі самі високі вимоги ставлять і до технічних параметрів робочих станцій, які використовують для розв’язання складних задач.

За наведеною схемою розподільного опрацювання даних користувачам АРМ надають більше можливості щодо реалізації контрольних і аналітичних функцій за рахунок серверного виконання окремих частин функціональних процесів. Наприклад, на сервері можна виконувати підготовчі функціонально-технологічні роботи з систематизації, узагальнення облікових даних, які потрібні для здійснення контролю та аналізу.

Зокрема, “клієнт-серверна” технологія функціонування системи розподільного опрацювання інформації реалізована у вітчизняній корпоративній системі “ПАРУС”, побудованій на СУБД Oracle. У ній передбачено прямий зв’язок АРМ підрозділів (секторів, відділів) підприємства з АРМ-сервером єдиної бази даних. АРМ-сервер здебільшого встановлюють у головному підрозділі. Він на рівні з іншими АРМ може реалізовувати функції, які властиві керуючому АРМ, наприклад, зведений облік, загальний контроль, системний аналіз та інші. Крім того, на серверному АРМ ведеться єдине адміністрування в системі, що забезпечує синхронну роботу всіх АРМ. Периферійні АРМ мають прямий доступ до актуальної інформації в режимі реального часу.

Така система є особливо ефективною в тих сферах, в яких домінуючим є оперативне управління фінансово-господарськими процесами. Наприклад, система забезпечує оперативний децентралізований облік реалізації товарів на периферійних АРМ, оперативне узагальнення даних про реалізацію та залишки товарів на центральному серверному АРМ, оперативний контроль і аналіз процесу реалізації керуючим АРМ та оперативне отримання керуючої інформації периферійними АРМ.

Рис. 6.1. Дворівнева “клієнт-серверна” архітектура системи РООІ

Для систем розподільного опрацювання інформації передбачено використання системи серверів: центрального сервера головного підрозділу і власних серверів інших підрозділів (рис.6.2.). На АРМ центрального сервера покладено функції зведеного опрацювання інформації з БД АРМ серверів підрозділів, а також розсилання копій бази даних (тиражування) користувачам АРМ підрозділів, які використовують централізовано сформовану інформацію. Інтервали тиражування становлять 40-60 хв. Для таких систем потрібні високошвидкісні та надійні канали зв’язку для підтримання інформації в актуальному стані.

У випадку, коли інформаційні зв’язки головного та периферійних підрозділів в основному пов'язані з однонаправленими інформаційними потоками до центру та агрегуванням (консолідацією) інформації в ньому, вищенаведені архітектурні схеми також себе виправдовують.

Рис. 6.2. Трирівнева “клієнт-серверна” архітектура системи РООІ

Якщо на сервері розв’язують значну частину типових задач, які є загальними для АРМ, то в системі можна виділити окремий сервер, на якому розв’язуватимуться такі задачі. Наприклад, для окремих підрозділів підприємства на АРМ-сервері можна розв’язувати задачі щодо розрахунків із заробітної плати, результати якої надходитимуть на функціональні АРМ-робочі станції цих підрозділів.

Системи РООІ, в яких є декілька серверів задач і серверів БД, називають системами з багаторівневою “клієнт-серверною” архітектурою. Такі системи зорієнтовані на колективне задачне обслуговування груп користувачів АРМ. Зв’язок між структурними підрозділами підприємства може бути організований з використанням різних апаратних засобів і каналів зв’язку: телефонної мережі загального користування чи з використанням виділених каналів, спеціальних кабельних ліній, радіоканалів, супутникових каналів зв’язку. Якщо немає надійних і високопродуктивних каналів зв’язку, то найпростішим і реалізованим у вітчизняній практиці рішенням для доступу є двонаправлене пересилання даних телефонними каналами з використанням електронної пошти.

Інформаційний взаємозв’язок робочих станцій і серверів відбувається за допомогою СУБД, в яких передбачено мови запитів, серед яких найпоширенішими є мови: SQL (Structured Query Language) – структурована мова запитів; QBE (Query By Example) – запит за зразком.

- вузол АРМ

Головний підрозділ

Центральний АРМ-сервер

Єдина

база даних