Надорганізмові рівні організації життя

PAGE \* MERGEFORMAT4

Заняття 49

Тема: ПР№ 10. Розв’язування задач з екології.

Т.О. № 5 Надорганізмові рівні організації життя.

Мета.
Освітня: Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі: характеризувати: біосферу, її функціональні компоненти; особливості Землі, як планети, що забезпечує існування біосфери; структурні рівні організації живої матерії; основні властивості організмів; значення біорізноманіття для функціонування біосфери; вплив діяльності людини на видове різноманіття організмів та на абіотичне середовище, наслідки цієї діяльності; значення збереження біорізноманіття, охорони природних екосистем для збереження сталого стану біосфері;
Розвивати вміння розв’язувати задачі з екології
Розвиваюча: розвивати уміння порівнювати біологічні процеси на планеті та їх значення для перетворення її обличчя. Виховна: виховувати бережливе ставлення до зовнішнього середовища планети: живого і неживого;

робити висновок: про цілісність та саморегуляцію біосфери.

Тип уроку. Засвоєння нових знань; практична робота
Форма уроку. Комбінований.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.
Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, музика, живопис.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.
Міжпредметні зв язки: географія, фізика, хімія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці; підручник, збірники задач: Барна І.В. Біологія. Методика розв’язування задач. Навчальний посібник. – Тернопіль: Мандрівець, 2006; Овчінніков С.О. Збірник задач і вправ із загальної біології. – Харків: ВГ „Основа”, 2003.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань
1. Які ж існують рівні організації живої матерії? 2. Які організми називають еукаріотами та прокаріотами? 3. Які ознаки притаманні рослинам, грибам, бактеріям і тваринам?
4. Що таке регенерація, подразливість, рефлекси, розмноження? 5. Що таке система, популяція, екосистема, біогеоценоз, біосфера, колообіг речовин, гомеостаз, відкрита система, адаптація.

На молекулярному рівні в живих організмах відбу-ваються біохімічні процеси і перетворен-ня енергії, а також зберігається, зміню-ється і реалізується спадкова інформація, закодована в моле-кулах нуклеїнових кислот. На клітинному рівні в кожній клітині як одноклітинних, так і багатоклітинних організмів відбувають-ся процеси обміну речовин і перетворен-ня енергії, забезпе-чуються процеси розмноження і передачі нащадкам спадкової інформації. Отже, клітина є елементарною одиницею будови, життєдіяльності та розвитку живої матерії. У багатоклітинних організмів під час індивідуального розвитку клітини спеціалізуються за будовою та виконуваними функціями, формуючи тканини і органи. Різні органи взаємодіють між собою, об'єднуючись у системи органів. Цим забезпечується функціонування цілісного організму, або організмовий рівень організації живої матерії. Зазначимо, що в одноклітинних організмів організмовий рівень збігається з клітинним. Особливістю популяційно-видового рівня організації живої матерії є вільний обмін спадковою інформацією між різними представниками певного виду та передача її нащадкам. Основою біогеоценотичного рівня організації живої матерії є біогеоценози. Для цього рівня характерні постійні потоки енергії між популяціями різних видів, а також постійний обмін речовинами між живою (біотичною) та неживою (абіотичною) частинами біогеоценозів, тобто колообіг речовин. Окремі біогеоценози нашої планети утворюють біосферу - частину зовнішніх оболонок Землі, населену живими організмами. Біосферний рівень організації живої матерії характеризується біологічним власним колообігом речовин і єдиним потоком енергії, які забезпечують функціонування біосфери як цілісної системи. Живі організми - це цілісні біологічні системи, здатні до саморегуляції та самовідтворення. Підтримання гомеостазу - здатності біологічних систем зберігати відносну сталість свого складу та властивостей за змін умов навколишнього середовища. У багатьох тварин до регуляторних систем належать нервова, імунна та ендокринна, у рослин - окремі клітини, які виділяють біологічно активні речовини (фітогормони, фітонциди та ін.) Біосферний рівень організації живої матерії характеризується глобальним колообігом речовин і потоками енергії, які забезпечують функціонування біосфери

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності .

1. Пригадаємо основні відомості про трофічні ланцюги і піраміди, правило екологічної піраміди, характеристику популяцій.

2. Розглянемо приклади розв’язування задач з екології 3. Розв’яжемо слідуючі задачі.

Задача №1.

Задача №2.

Яка маса рослин необхідна для існування лисиці масою 15кг, з яких 65% - вода?

Задача №3.

Користуючись правилом екологічної піраміди визначити, яка площа (в га) біоценозу може прогодувати одну особину останньої ланки в ланцюгу живлення:
- планктон-риба-тюлень (300 кг); Суха біомаса планктону з 1кв.м становить 600г за рік. Із вказаної у дужках маси 60% становить вода.
Задача №4.
Скласти ланцюг живлення; користуючись правилом екологічної піраміди, визначи-ти, скільки гектарів луку потрібно, щоб прохарчувати людину масою 58 кг (із них 66% становить вода). Суха біомаса трави з 1 кв.м становить 200 г на рік.

III узагальнення, систематизація учбової дiяльностi; ПР

Виконання практичної роботи № 10

Тема: Розв’язування задач з екології. Мета: навчитись розв’язувати задачі з екології.

Теоретична частина.

Коли тварина з’їдає рослину, більша частина енергії, яка міститься в цій їжі, розсіюється у вигляді тепла і тільки незначна частка використовується для синтезу тваринних тканин. Якщо цю тварину з’їдять інші тварини, відбудеться подальша втрата енергії у вигляді тепла і т .ін.. В екологічних системах у процесі еволюції в ланцюгах живлення визначилась важлива закономірність, що отримала назву екологічної піраміди: кожний наступний рівень харчування має масу в 10 разів меншу за попередній.

Кожна ланка здатна використати лише 5—15 % (у середньому 10 %) енергії, тому типовий ланцюг живлення складається не більш ніж із 4—6 взаємозв’язаних ланок. Кожна ланка ланцюга живлення — трофічний рівень.

Рисунок 10.1 – Екологічна піраміда.

Хід роботи:

I. Завдання.

1. Підготувати місце роботи. Ознайомитись з інструкцією.

2. Виконати практичну роботу.

3. Оформити звіт. Відповісти на питання.

II. Інструктивна картка.

1. Розв’яжіть задачі.

Задача 1. На основі правила екологічної піраміди визначте, скільки необхідно водоростей, щоб у Чорному морі зміг вирости та існувати один дельфін масою 400 кг?

Задача 2. Користуючись правилом екологічної піраміди, визначте, яка площа (в га) моря може прогодувати одну особину останнього ланку в ланцюзі живлення: планктон – риба – тюлень – білий ведмідь (500 кг, 60% маси складає вода). Біомаса планктону на 1 м2 площі моря – 600 г.

Задача 3. Біомаса сухого сіна з 1 м2 складає 200 г, а віко-вівсяного поля – 500 г. На основі правила екологічної піраміди визначте, скільки гектарів луку необхідно, щоб прогодувати впродовж року одного студента масою 55 кг (з них 70% складає вода), згідно харчового ланцюга: трава – корова – людина. А скільки для цього необхідно гектарів віко-вівсяного поля?

2. Висновок за ключовими словами:

- ланцюг живлення ;

- екологічна піраміда;

- правило екологічної піраміди.

IV Тематичне оцінювання знань

Виконання студентами перевiрочної роботи з тематичного оцiнювання знань за варіантами.

V Д/з: самостійне повторення необхідних питань теми

Викладач: Примерова Т.М.

Надорганізмові рівні організації життя