|
Тема: Чорнобиль - попередження, набат...
Мета: повести розмову з учнями про проблеми екології, охорони оточуючого середовища, виховувати в учнів бережливе ставлення до природи, відповідальність за доручену справу.
Хід заходу:
Учитель: Сучасна людина опікується багатьма проблемами. Це і проблема національної свідомості, проблема історичної пам'яті, проблеми співвідношення добра і зла, духовності і прогресу. Кожна з них в тій чи іншій мірі хвилює нас. Та є серед них одна, яка незалежно від віри і переконань, від віку і посади стосується кожного( без винятку) жителя планети - це екологічна проблема.
(Пауза, декілька музичних акордів).
Чи буде квітень, як завжди,
Дарунком весняної здоби,
Чи власним іменем біди
Ми назвемо його - Чорнобиль
Слова, як люди, живуть своїм життям. Слова, як люди, мають свої біографії. З часом змінюють свій характер, свою суть. Такі метаморфози відбувалися і з словом Чорнобиль. Зірка Чорнобиль була символом романтики. Трава Чорнобиль була символом Батьківщини. Станція Чорнобиль була символом досягнень і прогресу. Місто Чорнобиль стало символом смерті.
1 учень: Загидили ліси і землю занедбали,
Поставили АЕС в верхів'ях трьох річок.
Та хто ж ви є - злочинці, канібали?
Ударив чорний грім... І досить балачок.
2 учень: Босоніж діти бігають малі,
Пройшла гроза і не була озонною.
І де тепер не зона на землі?
І де межа між зоною й не зоною?
3 учень: В яких лісах іще ви забарложені?
Що яничари ще занапастять?
І мертві, і живі, і ненароджені
Нікого з вас довіку не простять.
4 учень: Чи вам одним земля у нагороду,
Що ви її прибрали всю до рук?
На неї мають право од природи
Роса і сарна, соловей і крук..
Учитель: Думка про те, що залишимо ми майбутньому дневі, чим поділимося з прийдешнім поколінням, хвилювало завжди. Чи не про Чорнобиль ще півстоліття тому попереджував Василь Симоненко?
1 учень: Круг багаття не танцюють дико,
Не беруться в бійці за чуби
Варвари із атомного віку,
Варвари з космічної доби.
Захищають горді ідеали,
Перегонять в гроші кров і піт,
Крізь холодні скельця-окуляри
Оглядають благодійно світ.
У палацах пишних - не в печері -
Варвари космічної доби
Мріють дати людству на вечерю
Атомні опеньки і гриби.
Учитель: Колись Ліна Костенко написала про новітніх "неандертальців": "Здається ж люди, все у них людське, але душа ще з дерева не злізла..." Це біль і сором, це бажання зачепити сарказмом за живе, вивести людину зі стану агресивної бездумності. Ця іронія викликана гримасами цивілізації. Рубіконом для неї став Чорнобиль. Чорнобиль - це межа, трагічний знак, фатум. Людство звідтоді почало нагадувати метелика, який летить на світло, щоб згоріти. І ніяка сила не може зупинити той його самовбивчий лет.
2 учень: Ми - атомні заложники прогресу.
У нас нема ні лісу, ні небес,
Так і живем - од стресу і до стресу,
Абетку смерті маємо - АЕС.
Учитель: За твердженням нашої Краснодонської поетеси Антоніни Листопад японський термін хібакусі, що означає - жертви радіоактивного опромінення, міцно ввійшов у наше життя.
3 учень: Хібакусі - уся Україна...
Білорусія - теж хібакусі,
До зомлілої вишні тулюся.
Де чужа, а де власна провина?
Опромінена кожна хвилина.
О, вогонь той вражає незримо!
Не з Тевтонії він...
І не з Риму
Біла тінь біля чорного тину.
До якої луни не озвуся -
Хібакусі... Уся Україна.
Білорусія вся - хібакусі.
Учитель: Болі і печалі рідного народу, трагедія своєї землі пройшли крізь поетову душу і серце і стали на папері рядками пісні. Пісні нашого сучасника Дмитра Павличка.
4 учень: На Чорнобиль журавлі летіли,
З вирію вертались восени
Як сніжниця, попелище
Розвівалось в рідній стороні.
Там згоріли гнізда і гніздечка,
Посивіли хвоя і трава.
Журавлина крихітна вервечка
Напиналась, наче тетива.
Не спинились птиці на кордоні,
Де сягає атомна яса.
І дивився батько з-під долоні,
І ридала мати в небеса.
1 учень: Людство прагне всесвіт осягнути
І себе у ньому зрозуміть.
А тривожне - бути чи не бути? -
Страшно над планетою висить.
2 учень: Чути птиць із непроглядних нетрів,
Світить сонце з голубих небес.
Грізна зона. Тридцять кілометрів.
З центром на Чорнобильській АЕС.
3 учень: На землі у домі вселюдському
Протиріч і негараздів тьма.
Будьмо, люди, обережні в ньому -
Іншого житла у нас нема.
4 учень: Хай стане мир міцнішим у стократ!
Хай над землею чисте небо буде!
Чорнобиль - попередження, набат,
Його уроків людство не забуде!
|