Організм багатоклітинних тварин і регуляція його функцій

PAGE \* MERGEFORMAT3

Заняття 26.

Тема: Організм багатоклітинних тварин і регуляція його функцій

Мета: . узагальнити знання про цілісність організму, про органи та системи органів тварин, їх функції; особливості координації і регуляції функцій у тварин. Розвиваюча. Розвивати уміння працювати з різнорівневими завданнями; уміння порівнювати, виділяти головне та робити відповідні висновки.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища, охайно і чітко вести записи в зошитах.
Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Комбінований.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду студентів.

1. Установіть відповідність між позначками на малюнку і зонами кореня:
А. провідна зона; В. зона росту;
Б. зона поділу; Г.всисна зона
2. Визначте тканину, що утворена як живими, так і мертвими клітинами з потовщеними здерев'янілими стінками, які надають органам рослини міцності та пружності: а) епітеліальна; б) механічна; в) провідна 3. Вам відомо, що в зародку насінини поряд із брунькою є зародковий корінець. Укажіть, на який вид кореня він перетвориться під час проростання: а) головний; б) бокові; в) додаткові 4. Позначте представника неклітинної форми життя: А амеба; Б бульбочкова бактерія; В вірус грипу; Г молочнокисла бактерія. 5. Позначте тканину, яка відсутня в рослин: А нервова; Б механічна; В покривна; Г провідна.

(виберіть із запропонованих відповідей одну чи кілька правильних)

Що собою становить багатоклітинний організм (орган – система органів…)?

  • Що таке вегетативні та генеративні органи? Наведіть приклади.
  • Як рослини реагують на зміни довкілля?
  • Що таке фітогормони, фітонциди та алкалоїди? Яким чином рослини можуть впливати на інші організми? Наведіть приклади.
  • Як можна довести, що віруси - особлива форма життя?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.
ПРИГАДАЙТЕ
Які системи органів є у тварин? Як регулюються життєві функції організмів багатоклітинних тварин? Що таке залози внутрішньої секреції і які їхні функції? Що таке імунітет, антитіла, антигени?

ІІІ Вичення нового матеріалу

План роботи

  1. Системи органів багатоклітинних тварин.
  2. Координація і регуляція функцій у тваринному організмі.

Травна система забезпечує надходження в організм поживних речовин, їхнє перетравлення, всмоктування продуктів перетравлення та виведення з організму неперетравлених решток їжі. Як ви пам'ятаєте, травлення - це сукупність процесів, які забезпечують механічну і хімічну (за допомогою травних ферментів) переробку їжі, її розщеплення на компоненти, що можуть засвоюватись організмом і включатись в обмін речовин. Як правило, процеси травлення починаються в порожнині кишечнику, а завершуються в клітинах кишкового епітелію. У деяких багатоклітинних тварин (наприклад, губок) є лише внутрішньоклітинне травлення. У кишковопорож-нинних травлення починається в просвіті кишечнику, а закінчується в клітинах його епітелію (змішане травлення).

Багато тварин (павуки, клопи, попелиці, круглі черви, личинки мух тощо) вводять свої травні ферменти в тіло інших організмів або в харчові субстрати, а через деякий час всмоктують перетравлену або напівперетравлену їжу. Такий тип травлення називають позакишковим, або зовнішнім. Травна система може бути замкненою чи наскрізною. Замкнена травна система пізнається ротовим отвором і включає замкнений кишечник. Неперетравлені рештки їжі при цьому видаляються через ротовий отвір (наприклад, у плоских червів) (мал.) Замкнена травна система печінкового сисуна: 1 - ротовий отвір; 2 - глотка; 3 - гілки кишечнику У більшості тварин травна система наскрізна. Вона закінчується анальним отвором, через який видаляються екскременти (мал.). Деякі паразити (наприклад, стьожкові черви) в ході еволюції втрачають травну систему. Поживні речовини з організму хазяїна вони поглинають через покриви тіла.
Мал. Наскрізна травна система окуня:1 - печінка; 2 - кишечник; 3 - шлунок; 4 - анальний отвір

Кровоносна система
Кровоносна система складається з кровоносних судин і центрального пульсуючого органа - серця. У деяких організмів (наприклад, ланцетників, кільчастих червів) функції серця виконують судини, стінки яких мають добре розвинену мускулатуру. Кровоносна система забезпечує транспорт і перерозподіл поживних речовин, газів, біологічно активних сполук, кінцевих продуктів обміну речовин. Кровоносна і лімфатична системи разом із міжклітинною рідиною здійснюють захисні реакції організму, забезпечують підтримання сталості його внутрішнього середовища.
Кровоносна система може бути замкненою і незамкненою. Мал.. Кровоносна система: 1 - незамкнена павука; 2 - замкнена собаки
Якщо кров тече лише по системі кровоносних судин і не потрапляє в порожнину тіла, то така кровоносна система має назву замкненої (кільчасті черви, більшість хордових тварин). Якщо ж судини відкриваються в порожнину тіла і частину свого шляху кров здійснює в проміжках між органами, то таку кровоносну систему називають незамкненою (молюски, членистоногі). При цьому кров змішується з порожнинною рідиною
Дихальна система Основна функція дихальної системи - забезпечення газообміну між організмом і навколишнім середовищем. Крім того, органи дихальної системи беруть участь у виділенні кінцевих продуктів обміну речовин, теплорегуляції. У мешканців водойм (ракоподібні, молюски, риби та ін.) органи дихання - зябра - тонкостінні вирости, які забезпечують дихання киснем, розчиненим у воді. За деякими винятками (наприклад, ракоподібні мокриці), на суходолі ці органи функціонувати не можуть. У наземних тварин органи дихання різноманітні: трахеї (комахи, павукоподібні, багатоніжки), легеневі мішки (павукоподібні), легені (земноводні, плазуни, птахи, ссавці). У деяких мешканців водойм (війчасті, круглі та малощетинкові черви, дрібні ракоподібні й кліщі) і ґрунту (наприклад, круглі та малощетинкові черви) органів дихання взагалі немає, а газообмін відбувається через покриви тіла.

Видільна система Функцію виведення з організму кінцевих продуктів обміну речовин виконують органи видільної системи. Органи виділення - це спеціалізовані структури, різноманітні за будовою (система виділь-них канальців у різних груп червів, нирки молюсків і хребетних тварин, зелені залози ракоподібних, видільні судини наземних членистоногих тощо. Крім цих спеціалізованих органів, у виділенні кінцевих продуктів обміну речовин можуть брати участь й інші утвори (потові та сальні залози ссавців, жирове тіло комах тощо). Мал. Органи виділення: 1 - видільні судини таргана; 2 - елемент нирки кроля
Органи виділення також забезпечують підтримання в організмі сталості його внутрішнього середовища.

Опорно-рухова система
Опорно-рухова система здійснює опорну функцію, забезпечує зміну положеннятіла тварин у просторі, а також рухи окремих органів і організму в цілому. В опорно-руховій системі розрізняють пасивну (зовнішній або внутрішній скелет) та активну (мускулатуру) частину.
У різних груп червів опорно-рухова система представлена шкірно-м'язовим мішком. У підтриманні форми тіла цих тварин бере участь також порожнинна рідина або сполучна тканина, що заповнює проміжки між внутрішніми органами. Вони тиснуть на стінки тіла, забезпечуючи підтримання його форми, або діють як антагоністи певних груп м'язів, які згинають тіло (круглі черви). В інших груп тварин є твердий зовнішній (членистоногі) або внутрішній (хордові) скелет, до елементів якого прикріплюються групи м'язів.

Статева система
Статева система тварин виконує функцію розмноження, завдяки чому забезпечується безперервна послідовність поколінь окремих видів й узагалі життя на нашій планеті. До статевої системи тварин належать статеві залози, які утворюють статеві клітини, та протоки, через які вони виводяться.

Нервова система
Як і організм багатоклітинних рослин, організм багатоклітинних тварин є цілісною системою, здатною до саморегуляції та адаптацій до змін умов довкілля.
Як регулюються життєві функції організму багатоклітинних тварин? Регулюють життєві функції організму тварин у цілому, а також окремих його органів та систем, узгоджують їхню діяльність, підтримують сталість внутрішнього середо-вища нервова, імунна системи, а також система залоз внутрішньої секреції. Ці системи тісно взаємопов'язані між собою й впливають на діяльність одна одної.
Нервова система регулює життєві функції організму за допомогою нервових імпульсів, які мають електричну природу. Нервові імпульси передаються від рецепторів до певних центрів центральної нервової системи. Там відбувається їхній аналіз і синтез. Від цих центрів нервові імпульси надходять до робочих органів, змінюючи певним чином їхню діяльність. Як ви пам'ятаєте, є різні типи

нервових систем . Мал. Типи нервової системи: 1 - дифузна; 2 - черевний нервовий ланцюг; З - трубчаста
Завдяки нервовій системі тварини здатні швидко сприймати зміни у зовнішньому та внутрішньому середовищі й швидко на них реагувати. Нагадаймо, що реакцію організму на подразники зовнішнього і внутрішнього середовища, яка відбувається за участю нервової системи, називають рефлексом. Отже, нервовій системі притаманний рефлекторний принцип діяльності. В основі складної аналітико-синтетичної діяльності нервових центрів лежать складні процеси виникнення нервового збудження та його гальмування. Саме на цих процесах ґрунтується вища нервова діяльність людини і певних груп тварин, яка забезпечує досконале пристосування до змін умов довкілля.

Ендокринна система
Провідна роль у гуморальній регуляції життєвих функцій організму тварин належить системі залоз внутрішньої секреції. Ці залози розвинені в більшості груп багатоклітинних тварин. Оскільки окремі залози внутрішньої секреції не пов'язані між собою просторово, узгодженість їхньої роботи забезпечує нервова регуляція або гормони, що виробляються одними залозами, а впливають на роботу інших. У свою чергу, гормони впливають на діяльність нервової системи.

  1. Для тварин характерна нейрогуморальна регуляція функцій. Нервова система діє дуже швидко, її ефекти чітко локалізовані, а в основі її діяльності лежить електрична і хімічна передача сигналу через систему кровообігу. Нервова система регулює життєві функції за допомогою рефлексів. Інформація у вигляді імпульсів передається по певних шляхах, які називаються рефлекторними дугами. Нервові імпульси мають електричну будову, але в місцях, де контактують нейрони (у синапсах) передача імпульсів здійснюється хімічним шляхом. Гормони, що виділяються залозами внутрішньої секреції впливають на роботу нервової системи. Важливу роль у забезпеченні життєдіяльності організму відіграє імунітет (гуморальний і клітинний, вроджений і набутий). Імунітет (від лат. імунітас — звільняюсь від будь-чого) - здатність організму захищати власну цілісність, забезпечувати несприйнятливість до збудників певних захворювань.
  2. Імунна система забезпечує гуморальний і клітинний імунітет. Гуморальний імунітет пов'язаний з виробленням антитіл, які зв'язують певні антигени і таким чином їх знешкоджують. Клітинний імунітет пов'язаний з підвищенням концентрації певних груп лейкоцитів, здатних захоплювати завдяки фагоцитозу клітини хвороботворних мікроорганізмів, вірусів або сторонні частинки і знешкоджувати їх. Імунітет буває вродженим, тобто зумовленим спадковими факторами або готовими антитілами, які зародок одержує, і набутим - формується внаслідок контакту організму з паразитами або антигенами.

    ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.   
    1. Що таке система органів?
    2. Які системи органів формуються у багатоклітинних тварин? Які їхні основні функції? 3. Як здійснюється регуляція життєвих функцій організмів багатоклітинних тварин? 4. Що спільного та відмінного між нервовою та гуморальною регуляцією?
    5. Що таке імунітет? Яке його значення в забезпеченні життєдіяльності організмів тварин?

V. Узагальнення та систематизація знань.

ПІДСУМКИ  
* Тварини мають органи травлення, дихання, виділення, органи чуттів, руху та розмноження. Ці органи виконують властиві їм функції.
* Пристосування організмів до умов існування зумовили відмінності між органами, що виконують одну й ту саму функцію.
* Усі органи в організмі взаємопов'язані і діють злагоджено завдяки нервовій системі.

Д/з §30
Викладач Примерова Т.М.

Організм багатоклітинних тварин і регуляція його функцій