Особливості організації кредитного процесу за кредитами фізичним особам

6

Тема 5. Особливості організації кредитного процесу за кредитами фізичним особам

Лекція 1

  1. Види банківських кредитів фізичним особам й умови прийняття рішення про їх видачу
  2. Кредити на поточні потреби та витрати капітального характеру. Іпотечні кредити
  3. Особливості кредитування фізичних осіб –підприємців

  1. Види банківських кредитів фізичним особам й Умови прийняття рішення про їх видачу

За статусом позичальника –фізичним особам та ф. о.- підприємцям.

За забезпеченням - забезпечені та бланкові. Серед забезпечених особливим є іпотечний кредит.

За цілями –на споживчі цілі та розвиток бізнесу.

Фізичні особи можуть користуватися банківським кредитом на такі споживчі цілі:

  1. придбання товарів довготривалого користування;
  2. покриття невідкладних потреб (оздоровлення; лікування, навчання тощо);
  3. покриття недостатності власних коштів при здійсненні поточних розрахунків за куплені товари, отримані послуги, виконані роботи з використанням платіжних карток;
  4. покриття довгострокових споживчих потреб (купівля квартири, будівництво житлового будинку, присадибної ділянки, тощо).

За строком - коротко-, середньо та довгострокові кредити.

За сферою використання –на поточні потреби (в оборотний капітал) і на витрати капітального характеру (в основний капітал).

Розмір кредиту, як правило, встановлюється:

  • залежно від рівня середньомісячного доходу;
  • залежно від рівня кредитоспроможності;
  • в межах граничної суми - встановленого внутрішньобанківським положенням ліміту кредитування фізичних осіб.

Видача, погашення кредиту та сплата процентів може здійснюватись у готівковому та безготівковому порядку.

Способи погашення боргу перед банком:

  • утримання із заробітної плати (пенсії, стипендії) позичальника за його заявою;
  • списання відповідних сум із поточного рахунку позичальника за його довіреністю;
  • внесення готівки безпосередньо в касу банку;
  • автоматично при внесенні або надходженні коштів на поточний рахунок ( при отриманні споживчого кредиту з використанням ПК).

Способи нарахування величини внеску в погашення основного боргу та процентів за отриманий кредит:

  • амортизаційний відносно основного боргу: позичальник вносить у визначений термін проценти, що нараховані на фактичну заборгованість за час користування кредитом, і рівний щомісячний платіж за основним боргом (сума кредиту /на кількість місяців користування ним за договором);
  • амортизаційний відносно основного боргу й процентів: загальний борг клієнта перед банком визначається на момент укладення угоди і ділиться на кількість місяців користування кредитом за договором. У цьому випадку позичальник щомісячно вносить однакову суму в погашення кредиту і процентів.

Банки України зобов’язані надати споживачу письмову інформацію про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту до моменту укладення кредитного договору, а під час укладення кредитного договору –детальний розпис сукупної вартості кредиту (правила від 10.05.2007р. № 168).

В Україні для отримання кредиту та оцінки кредитоспроможності фізичні особи подають в банк поряд з іншими документами, що є необхідними для отримання банківського кредиту ( див. Додаток А):

  • довідки з постійного місця роботи із даними про середньомісячні доходи і розмір відрахувань із них за останні три місяці;
  • документи, що підтверджують інші джерела отримання доходів.

У світовій практиці існує два основні методи оцінки ризику споживчого кредитування, які можуть застосовуватись як окремо, так і у сукупності:

  1. суб’єктивний висновок експертів або кредитних інспекторів;
  2. автоматизована система кредитного скорингу.

Суб’єктивний висновок експертів або кредитних інспекторів базується на оцінці окремих фінансових показників за наданими документами.

Автоматизована система кредитного скорингу –це математична модель, за якою знаходять фактичне значення інтегрованого показника. Інтегрований показник - це арифметична сума зважених оцінок певних об’єктивних і суб’єктивних характеристик фізичної особи. Фактичне значення інтегрованого показника за методом кредитного скорингу порівнюється із визначеним банком оптимальним значенням, яке відповідає лінії беззбитковості.

Для аналізу використовуються дані заявки клієнта на кредит. Заявка має містити такі розділи:

  1. Загальні дані;
  2. Фінансові показники;
  3. Характеристика кредиту;
  4. Моральні якості позичальника.

Питома вага бальної оцінки кожного з розділів заявки у загальному підсумку неоднакова, а складає (на розсуд банку) відповідно 30, 40, 25 та 5 %.

У кожному розділі заявки пропонується певний набір параметрів, кожний з яких має свою диференційовану оцінку в балах та вагу, яка визначає його значимість. Так, у розділі “ЗАГАЛЬНІ ДАНІ ” оцінюється:

  • вік;
  • термін проживання в даній місцевості;
  • освіта;
  • місце роботи;
  • посада;
  • стаж роботи;
  • сімейний стан.

Найвищу вагу за цим розділом мають, як правило, посада та вік.

У розділі “ФІНАНСОВІ ПОКАЗНИКИ” оцінюють:

  • кредитну історію;
  • співвідношення доходів і платежів за кредитом за показниками банку;
  • наявність нерухомості у власності;
  • наявність автотранспорту у власності;
  • наявність ПК;
  • ділова активність (володіння фірмою).

Найвищу вагу за цим розділом мають фінансові коефіцієнти, що характеризують спроможність погашати платежі за кредитом за рахунок доходів.

Залежно від варіанту відповіді клієнта на кожен із запропонованих параметрів формується зважена бальна оцінка шляхом множення кількості балів за шкалою банку на вагу параметра. Сума всіх зважених бальних оцінок параметрів утворює бальну оцінку за розділом. Сума бальних оцінок всіх розділів і є інтегрованим показником, який відображає рівень ризику за конкретною кредитною операцією і рівень кредитоспроможності конкретного позичальника.

За фактичним значенням інтегрованого показника (загальною кількістю набраних балів) всіх потенційних позичальників поділяють на класи. Залежно від класу потенційного позичальника приймається один із варіантів рекомендацій щодо прийняття рішення про видачу кредиту (див. Додаток Б).

У практиці вітчизняних банків оцінка кредитоспроможності фізичної особи на вимогу НБУ здійснюється не рідше ніж один раз на рік (п.3.2 Гл.3) з урахуванням (п.3.1. Гл.3 Р.2 положення № 23 від 25.12.2012р.):

  1. якісних характеристик (особиста кредитоспроможність);
  2. кількісних показників (економічна кредитоспроможність).

Особиста кредитоспроможність оцінюється за такими зокрема якісними характеристиками позичальника:

  1. загальний матеріальний стан клієнта (наявність майна та копій
    відповідних підтвердних документів на його право власності, які засвідчуються в установленому порядку);
  2. соціальна стабільність клієнта (тобто наявність постійної
    роботи, ділова репутація, сімейний стан тощо);
  3. вік клієнта;
  4. кредитна історія (інтенсивність користування банківськими
    кредитами й гарантіями в минулому та своєчасність погашення боргу).

Економічна кредитоспроможність фізичної особи об’єктивно не може здійснюватись за широким спектром фінансових коефіцієнтів. До основних кількісних показників економічної кредитоспроможності фізичної особи зокрема належать (п.3.1.Гл.3 Р.2 положення № 23 від 25.12.2012р.):

  1. сукупний чистий дохід (щомісячні очікувані сукупні доходи,
    зменшені на сукупні витрати та зобов'язання): СЧД = СД - СВ;
  2. накопичення на рахунках в банку (інформація надається за
    бажанням позичальника);
  3. коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність позичальника і його фінансові можливості виконати зобов'язання за кредитною угодою:
    1. Сукупні доходи (СД)/ витрати та зобов'язання (СВ): СД/СВ;
    2. Обсяг заборгованості за кредитом (ОБК)/ вартість об’єкта кредитування чи застави (ВЗ): ОБК/ ВЗ (ВК);
    3. Щомісячні витрати боржника на обслуговування боргу (ОБК) + проценти (ПП) + комісія (КВ)/ обсяг щомісячних доходів (СД): (ОБК+ПП+КВ)міс /СД міс.

Питома вага кількісних показників у загальній оцінці фінансового стану боржника - фізичної особи має становити не менше ніж 70 %.

Вітчизняні банки можуть застосовувати також показники:

  • коефіцієнт частки витрат у доходах (К ч. в/д);
  • коефіцієнт частки зобов’язань за кредитом у доході (Кч.з.к/д).

Коефіцієнт частки витрату доходах характеризує спроможність фізичної особи покривати за рахунок одержаних доходів свої витрати за той же період з урахуванням погашення основного боргу та внесення процентів за ним. Розраховується К ч. в/д за формулою:

Платіж за кредитом міс. + витрати за місяць

К ч. в/д = -------------------------------------------------------------- 0,5

Дохід за місяць

Коефіцієнт частки зобов’язань за кредитом у доході (Кчз.к/д) характеризує спроможність клієнта здійснювати щомісячні виплати банку за кредитом з урахуванням погашення частини основного боргу і внесення процентних платежів і комісій. Розраховується за формулою:

Сума місячного платежу за кредитом

Кчзк/д = -------------------------------------------------------- 0,24

Дохід за місяць

У випадку, коли поручителем за кредитом виступають члени сім’ї безпосереднього позичальника, коефіцієнти можуть визначатись з урахуванням загального бюджету сім’ї.

Для прийняття рішення про надання споживчого кредиту банк класифікує потенційних позичальників - фізичних осіб за результатами визначення їх кредитоспроможності з урахуванням рівня забезпечення кредиту на 4 класи (див. Додаток В):

Клас А –фінансовий стан «добрий»;

Клас Б –фінансовий стан «задовільний»;

Клас В –фінансовий стан «незадовільний»;

Клас Г –фінансовий стан «критичний».

Кредит надається клієнтам, що віднесені до класу А.

У разі наявності в боржника - фізичної особи характеристик, які відповідають різним класам, банк має віднести його до нижчого класу (п.3.4 Гл.3 Р.2 положення № 23).

Банк відносить боржника - фізичну особу до класу Г у разі (п.3.5 Гл.3 Р.2 положення № 23):

  1. відсутності в договорах письмової згоди боржника - фізичної особи на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій інформації про боржника - фізичну особу;
  2. ненадання банком до бюро кредитних історій інформації про боржника - фізичну особу за наявності в договорі відповідної згоди (після 01.01.2014р.);
  3. відсутності документів, що підтверджують отримання боржником - фізичною особою постійних доходів з урахуванням визначеної банком періодичності;
  4. порушення проти боржника - фізичної особи, яка є суб’єктом господарювання, справи про банкрутство або визнання банкрутом у встановленому законодавством України порядку;
  5. відсутності в боржника - фізичної особи, якому надано кредит в іноземній валюті, документально підтверджених очікуваних надходжень виручки/доходів в іноземній валюті в обсязі, достатньому для погашення боргу протягом дії договору.

  1. Кредити на поточні потреби та витрати капітального характеру. Іпотечні кредити

Документи, які надаються фізичними особами в банк,

для отримання кредиту та оформлення кредитного договору

  1. Письмове клопотання (заяву) боржника про надання кредиту;
  2. Паспорт;
  3. Довідка про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (копії відповідних сторінок паспорта та довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті –у кредитну справу);
  4. Інформація про доходи:
  • довідка з постійного місця роботи з даними про середньомісячний дохід і розмір відрахувань від нього за останні три місяці;
  • довідки про інші види доходів (документи, що підтверджують інші джерела отримання доходів);
  1. Інформацію про надходження коштів на поточні рахунки в банку та в інших банках щонайменше за останні шість повних місяців (боржником - фізичною особою надається за бажанням);
  2. Кредитна історія позичальника (за наявності);
  3. Висновок уповноважених фахівців банку щодо оцінки кредитоспроможності;
  4. Інформація, надана боржником та документально підтверджену іншими банками, про:

а) заборгованість боржника з визначенням основних умов договору про надання кредиту (сума за договором, строк, залишок заборгованості, вид забезпечення за кредитом тощо);

б) наявність простроченої заборгованості;

  1. Рішення колегіальних органів банку про можливість надання кредиту;
  2. Договір поруки одного або кількох громадян, що мають постійні доходи;
  3. Довідка з постійного місця роботи поручителя (поручителів) з даними про середньомісячний доход і розмір відрахувань від нього за останні три місяці;
  4. Договір застави;
  5. Документи, що підтверджують права на об’єкт кредитування і можливість проведення відповідних робіт (при отриманні кредиту на ремонт, реконструкцію житла);
  6. Копії правовстановлюючих документів на майно (майнові права), що передається в забезпечення;
  7. Документи, що свідчать про обтяження майна та його державну реєстрацію відповідно до вимог законодавства України;
  8. Довідка із БТІ (якщо в заставу надається квартира, житловий будинок)
  9. Договори страхування заставленого майна та документи, що підтверджують сплату страхового платежу (за наявності).

Кредити на поточні потреби видаються фізичним особам на такі споживчі цілі:

  1. покриття невідкладних потреб (на лікування, навчання, весілля, святкування ювілею, ремонт тощо);
  2. придбання товарів довготривалого користування (побутова, комп’ютерна техніка; мобільні телефони; меблі тощо);
  3. автокредити;
  4. покриття недостатності власних коштів при здійсненні поточних розрахунків за куплені товари, отримані послуги, виконані роботи

За строком ці кредити коротко- або середньострокові, тобто видаються на строк до 2-3 років. За методом кредитування –разові.

Розмір кредиту на поточні потреби фізичної особи визначається:

  1. вартістю об'єкта кредитування в межах вартості забезпечення за кредитом
    1. величиною першого внеску (автокредитування);
    2. рівнем кредитоспроможності (с урахуванням середньомісячного доходу);
    3. наявністю вільного ліміту кредитування фізичних осіб.

За кредитами на нагальні потреби фізичні особи надають мінімальний пакет документів:

  1. для отримання мінімальної суми (до 20 000 тис. грн) - лише паспорт і довідка про присвоєння ІК;
  2. для більшої суми кредиту –плюс довідка про доходи.

За кредитами на придбання товарів довготривалого користування в кредитному договорі обов’язково прописується, що придбаний товар є об’єктом застави.

За автокредитами додатково надаються такі документи:

  1. специфікація та рахунок фактури з автосалону;
  2. техпаспорт, в якому обов’язково вказується, що авто в заставі;
  3. виписка з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Державний реєстр обтяжень рухомого майна веде державне підприємство «Інформаційний центр» МінюстУ

Фізичні особи можуть отримувати короткострокові кредити на нагальні потреби з використанням платіжної картки (ПК). Цільове призначення такого кредиту на поточні потреби - покриття недостатності власних коштів при здійсненні поточних розрахунків за куплені товари, отримані послуги, виконані роботи.

Такі кредити видаються за умови наявності у клієнта кредитової ПК чи дебетової з овердрафтом ПК.

Кредит надається автоматично. Банк встановлює термін, протягом якого клієнт має повернути борг. Із збігом зазначеного терміну банк починає нараховує проценти на непогашену суму кредиту, виходячи із процентної ставки за договором обслуговування ПК.

Кредити на витрати капітального характеру видаються фізичним особам на такі споживчі цілі:

  1. купівля квартири, земельної ділянки, гаражу;
  2. будівництво житлового будинку, присадибного будинку, гаражу тощо);
  3. капітальний ремонт квартири, будинку іншої нерухомості.

Розмір кредиту визначається:

  1. вартістю об'єкта кредитування в межах вартості забезпечення;
  2. рівнем кредитоспроможності;
  3. наявністю вільного ліміту.

За цими видами споживчого кредитування обов'язковим є страхування кредитної операції (об’єкта кредитування).

За строком –довгострокові.

Особливості іпотечних кредитів:

1. Довгострокові кредити.

. Забезпечені заставою.

. Іпотечні кредити банки надають під заставу:

  1. нерухомого майна,
  2. об'єктів незавершеного будівництва;
  3. майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено ( ст. 5 ЗУ «Про Ікт,ОзКІБ та ІС» від 19.06.2003р. № 979-IV)

4.Заставою може виступати саме та нерухомість, на купівлю якої береться кредит.

. Заставлене майно (іпотека) залишається у користуванні позичальника.

. Укладення (крім кредитного договору) іпотечного договору. Іпотечний договір має бути укладений у письмовій формі та нотаріально посвідчений за місцезнаходженням нерухомості, яка є предметом іпотеки, або за місцезнаходженням банку - іпотекодержателя чи іпотекодавця ( ст. 5 ЗУ «Про Ікт,ОзКІБ та ІС» від 19.06.2003р. № 979-IV).

. Висока ризикованість іпотечних кредитів вимагає страхування іпотеки.

. Банк - іпотекодержатель має організувати продаж предмета іпотеки шляхом укладення договору купівлі-продажу між іпотекодавцем та покупцем або продати від свого імені (якщо це передбачено іпотечним договором або іпотекодержатель та іпотекодавець досягли відповідної згоди шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя) (ст. 6 ЗУ «Про Ікт,ОзКІБ та ІС» від 19.06.2003р. № 979-IV).

  1. Особливості кредитування фізичних осіб –суб’єктів господарювання

Кредити фізичним особам –підприємцям надаються:

  1. на споживчі цілі;
  2. на розвиток бізнесу.

У разі отримання фізичною особою –підприємцем кредиту:

  1. на споживчі потреби - застосовуються вимоги як для споживчих кредитів;
  2. на розвиток бізнесу - застосовуються вимоги як для суб'єктів господарювання.

Оцінка фінансового стану боржника - фізичної особи, який є суб’єктом господарювання, має здійснюватися банком з урахуванням аналізу фінансової звітності, що подається ним як суб’єктом господарювання за встановленими законодавством України формами. Аналіз фінансової звітності боржника - фізичної особи, який є суб’єктом господарювання, має враховувати дослідження динаміки показників його діяльності (п.3.1 Гл.3 Р.2 положення № 23).

7

Особливості організації кредитного процесу за кредитами фізичним особам