Запаси: класифікація, визнання в балансі, облік основних операцій

Запаси: класифікація, визнання в балансі, облік основних операцій.

1. Класифікація, первісна вартість запасів.
2. Оцінка вибуття запасів.
3. Визнання запасів в балансі.
4. Облік основних операцій, пов’язаних з рухом запасів. 1.Класифікація, первісна вартість запасів
5. Облік довіреностей на отримання матеріальних цінностей
6. Облік бланків суворого обліку

1.Класифікація, первісна вартість запасів.

Запаси – активи, які: утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності (рах. 26,28); перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва (рах. 23); утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством (рах. 20, 21,22,25).

Класифікація матеріалів за роллю у процесі виробництва:

- основні ( речовинна основа продукту);

- допоміжні ( беруть участь у процесі виробництва – фарба, масло і т.п.)

Відходи:

зворотні, оцінюються, їх вартість зменшує витрати виробництва

безповоротні, оцінці не підлягають.

Документальне оформлення обліку наявності і руху матеріалів:

Основні документи по оприбуткуванню: товарно-транспортні накладні,прибуткові матеріальні ордери, накладні, акти і т.п.

В разі відсутності документів оприбутковується за наказом директора. Матеріали отримують за дорученнями, які реєструються і обліковуються .

Оформлення видачі : за накладними, лімітно-заборними картами, відомостями і т.п.

Місця зберігання матеріалів повинні бути забезпечені ваговим господарством, вимірювальними приладами, мірною тарою,які потрібно періодично оглядати і таврувати. Біля кожного виду матеріалу прікріплюється ярлик із зазначенням даних про матеріали. Матеріали, що обліковуються на забалансовому рахунку ,зберігаються окремо.

Розпорядчим документом керівника встановлюється коло осіб, відповідальних за приймання і відпуск матеріальних цінностей, за правильне оформлення цих операцій, за збереження ввірених матеріальних цінностей. З такими особами укладаються письмові договори про повну матеріальну відповідальність.

Крім цього, керівник визначає посадових осіб, яким надається право підписувати документи на отримання і відпуск матеріалів.

В день надходження матеріальних цінностей матеріально-відповідальна особа складає прибутковий ордер. Працівники бухгалтерії в міру надходження прибуткових документів заготовляють картки складського обліку і разом з прибутковими документами передають їх матеріально-відповідальним особам під розписку в реєстрі видачі карток.

Видача матеріальних цінностей проводиться по накладних,а в разі частого здійснення цих операцій-за лімітно-заборними картками.

Допустимою мірою витрачання палива і паливно-мастильних матеріалів є встановлені норми (затверджені наказом Міністерства транспорту України від 10.02.98р.№43).Норми витрат палива для спеціальних автомобілів і спеціального обладнання можуть бути встановлені шляхом замірів,які оформляються актом,усереднюються і направляються до Державтотранс НДІ проекту з пропозицією зареєструвати їх як тимчасові норми витрат пального.

Чиста вартість реалізації запасів – очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.

Придбані (утримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

-суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю);

-суми ввізного мита;

-суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

-затрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування та відсотки за комерційний кредит постачальників;

-інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається собівартість їх виробництва,яка складається з прямих та загальновиробничих витрат.

Первісною вартістю запасів, що внесені до статутного капіталу підприємства,безкоштовнооотриманих запасів визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Первісна вартість одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду.

Первісна вартість запасів, що придбані в обмін (або частковий обмін) на неподібні запаси, дорівнює справедливій вартості переданих запасів, збільшених (зменшених) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) в процесі обміну.

2.Оцінка вибуття запасів.

При відпуску запасів у виробництво, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів:

-ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

-середньо-зваженої собівартості;

-собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

-собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);

-нормативних затрат;

-ціни продажу.

Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один з наведених методів.

Запаси, які відпускаються , та послуги, що виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють одне одного,оцінюються за ідентифікованою собівартістю.

Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться по кожній одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів.

Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущені, що запаси використовуються в тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство.

Оцінка запасів за методом ЛІФО базується на припущені, що запаси використовуються у послідовності що є протилежною їх надходженню на підприємство.

Оцінка за нормативними затратами полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством.

Оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торгівельної націнки товарів. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торгівельної націнки на ці товари.

Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що передані в експлуатацію, виключають зі складу активів з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідними особами протягом строку їх фактичного використання.

3.Оцінка запасів на дату балансу.

Запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Чиста вартість реалізації визначається по кожній одиниці запасів вирахуванням з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва і збут.

Сума, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту їх реалізації, списується на витрати звітного періоду із відображенням вказаної вартості в позабалансовому обліку:

Дт946-Кт20,21,22,25,26,28.

На суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше суми попереднього зменшення, сторнується запис про попереднє зменшення вартості цих запасів:

Дт20,21,22,25,26,28-Кт716.

4.Облік основних операцій, пов’язаних з рухом запасів

Облік основних операцій, пов"язаних з оборотними активами, показаний в таблиці 1.

Таблиця 1.

ТИПОВА КОРЕСПОНДЕНЦІЯ РАХУНКІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ДЛЯ ГОСПОДАРСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ З ЗАПАСАМИ

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція
		Дебет	Кредит
	1. ВИРОБНИЧІ ЗАПАСИ, МАЛОЦІННІ І ШВИДКОЗНОШУВАНІ ПРЕДМЕТИ
1.	Придбання за плату: а) сума за договором постачання б) сума податку на додану вартість	20,22,28 641(643)	63,371 63,371
2.	Отримані як внесок до статутного капіталу	20,22,28	40 або46
3.	Отримані в обмін на неподібні активи (наприклад, в обмін на основні засоби)	20,22,28	742
4.	Безоплатно отримані запаси	20,22,28	719,745
5.	Оприбуткування раніше не врахованих на балансі запасів	20,22,28	719
6.	Відпущені зі складу виробничі запаси та малоцінні і швидкозношувані предмети (крім підприємств, що використовують рахунки класу 8) для власних потреб: виробництва продукції загально виробничих потреб виправлення браку забезпечення збуту продукції загальногосподарських потреб виконання досліджень та розробок утримання об’єктів житлово-комунального господарства і соціально-культурного призначення капітального будівництва	23 91 24 93 92 941 949 15	20,22
7.	Відпущені зі складу виробничі запаси та малоцінні і швидкозношувані предмети в підприємствах, що використовують за рахунки класу 8 для: операційної діяльності капітальних інвестицій	80 15	20,22 20,22
8.	Реалізація виробничих запасів та малоцінних і швидкозношуваних предметів: дохід від реалізації собівартість реалізованих запасів відображена сума з ПДВ	30,31,36,681 943 712	712 20,22 641,643
	3. ВИРОБНИЦТВО
15.	Витрати на виробництво (крім підприємств, що використовують рахунки класу 8) продукції, робіт, послуг: Прямі матеріальні витрати Прямі витрати на оплату праці Прямі витрати на соціальні заходи Розподілені між об’єктами витрат загально виробничі витрати Списані невідшкодовані втрати від браку	23	20,25 661 65 91 24
	Витрати на виробництво продукції, робіт, послуг у підприємства, що використовують рахунки класу 8
16.	Списані елементи виробничих витрат: матеріальні витрати на виробництво витрати на оплату праці робітників відрахування на соціальні заходи амортизація виробничих необоротних активів інші виробничі операційні витрати	23	80 81 82 83 84
17.	Надійшли з виробництва та здані на склад або замовнику: відходи виробництва готова продукція напівфабрикати роботи і послуги	209 26 25 903	23
	4. БРАК У ВИРОБНИЦТВІ
18.	Фактична собівартість остаточного (невиправного) браку
19.	Витрати на виправлення браку: матеріали напівфабрикати заробітна плата витрати на послуги сторонніх організацій	24	20 25 66 685(377)
20.	Відшкодування втрат від браку: вартість відходів утримання з робітників – винуватців браку суми, що підлягають відшкодуванню постачальниками недоброякісних матеріалів, які спричинили брак	20 661(375) 374	24
21.	Списання втрат від браку на собівартість продукції:	23	24
	5. НАПІВФАБРИКАТИ ТА ГОТОВА ПРОДУКЦІЯ
22.	Виготовлені та передані на склад напівфабрикати	25	23
23.	Передача напівфабрикатів у подальшу переробку	23	25
24.	Передача на склад готової продукції напівфабрикатів, призначених для реалізації	26	25
25.	Виготовлена та передана на склад готова продукція (крім продукції сільськогосподарського виробництва)	26	23
26.	Списана собівартість реалізованої продукції	901	26
27.	Передана на склад продукція, одержана від сільськогосподарського виробництва (рослинництва, тваринницьких підрозділів тощо)	27	23
28.	Списана продукція сільськогосподарського виробництва: а) спожита для власних потреб б) реалізована на сторону	23,94 901	27
	6. ОБЛІК ТОВАРІВ
	в оптовій ланці
29.	Одержано товар заводу-виробника	281	631,372
30.	Вхідний ПДВ	641 (644)	631,372
31.	Списується собівартість реалізованих товарів (купівельна вартість товарів)	902	281
32.	Належить за розрахунком до сплати податку на додану вартість	702	641 (643)
33.	Списуються витрати торгівельної діяльності	791	93,92
34.	Закриття рахунку “Доходи від реалізації товарів”	702	791
35.	Віднесення собівартості реалізованих товарів на витрати	791	902
	у роздрібній торгівлі
36.	Одержані товари	281	63,372
37.	Встановлена торгова націнка	282 282	281 285
38.	Сума ПДВ у рахунку	641(644)	63,372
39.	Продані товари (продажна вартість)	30,31,36,681	702
40.	Списується на реалізацію собівартість реалізованих товарів	902	282
41.	Списується за рахунком сума торгової націнки, що припадає на реалізовані товари (методом “червоне сторно”)	282	285
42.	Належить за рахунком до сплати податок на додану вартість	702	641 (643)
43.	Списуються витрати торгівельної діяльності	791	93,92
44.	Закриття рахунку “Доходи від реалізації товарів”	702	791
45.	Віднесення собівартості реалізованих товарів на витрати	791	902
	7. ІНШІ ОПЕРАЦІЇ З ВИБУТТЯ ЗАПАСІВ
46.	Безоплатна передача запасів балансова вартість переданих товарів сума ПДВ	949 949	20,22,26. 641
47.	Передача запасів, як внесок до статутного капіталу іншого підприємства: балансова вартість переданих запасів різниця між балансовою вартістю переданих запасів і справедливою вартістю інвестицій	14 14	20,22,26. 746
	Списання нестачі або псування запасів
48.	Списана сума уцінки запасів до чистої вартості їх реалізації	946	20,22,26..
49.	Списані запаси, втрачені внаслідок надзвичайних подій	99	20,22,26.
50.	Отримані відходи (шкури, цегла тощо) від списання запасів, знищених внаслідок надзвичайних подій	209	75
51.	Списана нестача запасів за їх балансовою вартістю	947	20,22,26.
52.	Сума, що підлягає відшкодуванню винними особами	375	716
53.	Відображена сума ПДВ	716	641

5.Облік довіреностей на отримання матеріальних цінностей.

ТМЦ, нематеріальні активи, грошови документи, цінні папери відпускають покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувача.

Порядок використання довіреностей передбачає:

а) облік їх одержання, зберігання та використання як бланків суворої звітності;

б) пронумерування, прошнурування та скріплення печаткою і підписом керівника і головного бухгалтера підприємства журналу реєстрації довіреностей;

в) видачі бланків і журналів особі, на яку покладені обов”язки з реєстрації, виданих, повернутих і використаних довіреностей за видатковою накладною;

г) контролю за своєчасним поданням документів ( актів, накладних, ордерів тощо ), що свідчать про використання або невикористання довіреностей;

д) списання використаних бланків довіреностей за актом.

Довіреність видається тільки особам, які працюють на підприємстві. Непрацюючому на даному підприємстві довіреність може бути видана з дозволу керівника, якщо підприємство, де працює дана особа, видало їй довіреність на одержання тих самих цінностей і такої ж кількості з цього підприємства.

У разі, коли довірена особа повинна одержувати потрібні цінності в одному місці

( з одного складу ) , але за декількома документами , їй може бути видана одна довіреність із зазначенням в ній номерів всіх документів отримання, або декілька довіреностей, якщо цінності мають бути одержані на різних складах.

При виписуванні довіреностей перелік цінностей, які отримуються, наводиться із зазначенням назви і кількості, незалежно від того, чи є такі відомості у документах на відпуск.

Строк дії довіреності – не більше 10 днів, якщо розрахунки здійснюються в порядку планових платежів – до одного місяця.

Особа, якій видано довіреність, зобов”язана не пізніше наступного дня з моменту доставки подати в бухгалтерію документ про одержання цінностей.

Невикористані довіреності повинні бути повернуті не пізніше наступного дня після закінчення строку дії довіреності . Вони гасяться підписом “невикористана” і зберігаються протягом строку, встановленого для зберігання первинних документів.

Особам, які не відзвітували про використання довіреності або не повернули невикористану довіреність, строк дії якої закінчився, нова довіреність не видається.

Забороняється відпускати цінності:

якщо довіреність не повністю заповнена;

довіреність має виправлення і помилки, що не підтверджені підписами тих же осіб, які підписали довіреність;

відсутність у довіреної особи документа, що її засвідчує;

закінчення строку дії довіреності;

одержання повідомлення підприємства-одержувача цінностей про анулювання довіреності.

При централізовано – кільцевих перевезеннях цінностей їх відпуск може здійснюватись без довіреностей, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера повідомив постачальника про зразок печатки ( штампу ), якою матеріально-відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах свій підпис про одержання цінностей.

Приклад 3. Організація придбала довіреності через підзвітну особу 100 шт. по 0-18 грн. на суму 18-00 грн. Відповідно до акту списання довіреностей 50 шт. використані на придбання запасів,10 шт. повернуті в зв’язку з простроченим терміном дії, 2 шт. загублені по вині матеріально - відповідальної особи.

№ з\п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків бух. обліку	Сума, грн.
		Дт рахунку	Кт рахунку
1	2	3	4	5
1.	Оприбуткування бланків довіреностей : - по собівартості без ПДВ; - ПДВ в розрахункових документах; - на позабалансовому рахунку за ціною 1-50грн.(100х1-50) – ставиться на облік на рахунок 08	209 641	372 372	15-00 3-00 150-00
2.	Використання довіреностей на придбання запасів (0-15х50). Списання з позабалансового обліку (1-50х50) – знімається з обліку на рахунку 08	92 791	209 92	7-50 7-50 75-00
3.	Списання прострочених довіреностей (0-15х10): -по балансовій вартості; - відновлення ПДВ 0-15х10х0,2); -віднесення на фінансові результати. Списання з позабалансового обліку (1-50х10) – знімається з обліку на рахунку 08	949 949 791	209 641 949	1-50 0-30 1-80 15-00
4.	Списання неповернутих довіреностей (0-15х2): - по балансовій вартості; -віднесення на фінансові результати. Списання з позабалансового обліку (1-50х2) – знімається з обліку на рахунку 08	947 791	209 947	0-30 0-30 3-00
5.	Віднесення недостачі на матеріально-відповідальну особу в п’ятикратному розмірі (1-50х5х2)	375	716	15-00
6.	Нарахування суми ПДВ з недостачі	716	641\пдв	2-50
7.	Інші платежі до бюджету (15-00 – 2-50 – 0-30)	716	641\ ін	12-20
8.	Списання суми компенсації на фінансові результати (15-00 – 2-50 – 12-20)	716	791	0-30
9.	Компенсація недостачі матеріально-відповідальною особою	301,661	375	15-00

Як заповнювати та обліковувати бланки доручень, сказано в Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернених і використаних доручень на одержання цінностей, затвердженій наказом Мінфіну України від 16.05.96 р. № 99 (далі – Інструкція №99). У пункті 12 Інструкції № 99 написано: цінності заборонено відпускати за дорученням, яке має виправлення та помарки, не підтверджені підписами тих самих осіб, які підписали доручення. Тобто Інструкція № 99 припускає можливість помарок, виправлених коректурним способом.

Зіпсовані (будемо говорити не тільки про зіпсовані, але і про ті, яких бракує, і знищені бланки) доручення – це ті, які:

неможливо використати через фізичні пошкодження (згорілі тощо);

заповнені, але не використані у строк (якщо, звичайно, встановлена провина матеріально відповідальної особи: доручення загублене тощо), а також доручення, за якими відповідальна особа не відзвітувала;

відсутні на підприємстві, але не лічаться в обліку (таку нестачу виявляють у процесі інвентаризації).

Строк дії доручення встановлюють залежно від того, чи можливо одержати і вивести відповідні цінності; при цьому він не може перевищувати 10-ти днів . Однак доручення на одержання цінностей, розрахунки за які здійснюють у порядку планових платежів або доставку яких проводять централізовано-кільцевими перевезеннями, дійсні протягом календарного місяця.

Оскільки бланки доручень – це матеріальні цінності, з особами, які їх виписують, необхідно укласти договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Такі договори слід укладати із працівниками, які безпосередньо одержують цінності.

Для обчислення розміру збитків та відшкодування при псуванні (нестачі) матеріальних цінностей застосовують Порядок визначення розмірів збитків від крадіжок, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою КМУ від 22.01.96 р.№ 116 (далі – Порядок № 116). Розрахунок розміру збитків від псування на бланків суворої звітності, для яких у законодавстві встановлена визначена вартість (це стосується і бланків доручень), проводимо таким чином:

Рз = Нс х К, де:

Рз – розмір збитків від нестачі одного бланка;

Нс – вартість бланка суворого обліку, передбачена законодавством на момент встановлення факту крадіжки, нестачі, знищення(псування);

К - коефіцієнт.

Який же збиток при нестачі одного бланка доручення? Виходячи з того, що облікова вартість бланків доручень – 1,50 грн. За штуку (п.13 Інструкції № 99), а коефіцієнт для бланків доручень дорівнює п’яти (п.7 Порядку № 116), збиток до відшкодування при нестачі одного бланка доручення дорівнюватиме 7.5 грн. (1,5 грн.х 5).

6.Облік бланків суворого обліку

Бланк (від фр. Blanc “білий”) суворого обліку – лист паперу, який містить надрукований за певними правилами текст (використовуваний для складання документів), має номер (серію), а також встановлений режим реєстрації та використання. У нормативних документах, нарівні з цим терміном, часто використовують інший – бланк суворої звітності.

Постановою № 283 затверджено таку номенклатуру бланків суворого обліку:

- документи, які посвідчують особу, подію, право, освіту, трудовий стаж тощо (паспорт, свідоцтва про народження, шлюб та його розірвання, трудова книжка і вкладиш до неї, різні види посвідчень, дипломи про освіту, пенсійні книжки, листки тимчасової непрацездатності та інші документи);

- проїзні документи (квитки на проїзд залізничним, морським, річковим та повітряним транспортом, документи на перевезення вантажів, військові проїзні документи тощо);

- знаки поштової сплати (поштові марки, конверти з марками, листівки з марками);

- документи, які обслуговують грошовий обіг (ощадні, чекові та депозитні книжки; чеки грошові, бланки фінансування, страхування, акредитиви, марки податкові, сертифікати якості, митні ліцензії та інші документи).

Однак повернемось безпосередньо до бланків суворого обліку. Документів, що їх вводять, як і документів, що призупиняють їх чинність, існує досить багато. Тому навіть досвідченому бухгалтерові сьогодні непросто розібратися у статусі бланків.

2. Бланки суворого обліку відповідно до Інструкції № 291 враховуються на позабалансовому рахунку 08 “Бланки суворого обліку”, на якому показується облік наявності та рух бланків суворого обліку і суворої звітності.

Суми, сплачені у зв’язку з придбанням БСО, є витратами, безпосередньо пов’язаними з веденням господарської діяльності підприємства. Такі витрати включаються до складу валових відповідно до пп.. 5.2.1. Закону про прибуток у загальному порядку, тобто за першою подією: або за сплатою грошей продавцеві, або за оприбуткуванням самих бланків.

3. Аналітичний облік БСО ведеться за кожним видом бланків та за місцем їх зберігання. Основним документом, який регулює його порядок, є Наказ № 67. на сьогодні цим документом затверджено такі форми для обліку бланків суворої звітності:

- СЗ-1 “Прибутково-видаткова накладна на бланки суворої звітності”;

- СЗ-2 “Прибутково-видаткова книга з обліку бланків суворої звітності”;

- СЗ-3 “Акт на списання використаних бланків суворої звітності”;

- СЗ-4 “Акт перевірки наявності бланків суворої звітності”;

- СЗ-5 “Картка-довідка по виданих та використаних бланках суворої звітності”.

Для оформлення надходження та відпуску зі складу бланків суворої звітності використовується прибутково-видаткова накладна на бланки суворої звітності (форма № СЗ-1). Якщо під час оприбуткування БСО виявлено нестачу, складається Акт перевірки наявності бланків суворої звітності (форма № СЗ-4) у двох примірниках, один з яких надсилається постачальнику. Облік БСО під час зберігання на складі ведеться у прибутково-видатковій книзі з обліку бланків суворої звітності (форма № СЗ-2). До її заповнення висувають досить серйозні вимоги. Вона має бути пронумерована, прошнурована і скріплена сургучною печаткою та підписами керівника підприємства (організації) і головного бухгалтера. Для ведення обліку окремих видів бланків суворої звітності у книзі виділяється одна або декілька сторінок.

Картка-довідка за виданими і використаними бланками суворої звітності (форма № СЗ-5) застосовується для ведення аналітичного обліку бланків суворої звітності. Така картка відкривається на кожну підзвітну особу, яка здійснює облік бланків суворої звітності, окремо на кожен вид бланків. Підставою для ведення картки-довідки є первинні документи: прибутково-видаткові накладні, акти перевірки наявності бланків та акти на списання використаних бланків суворої звітності.

При списанні використаних БСО з підзвітних матеріально-відповідальних осіб застосовується акт на списання використаних бланків суворої звітності (форма № СЗ-3). Він складається спеціально створеною комісією, до якої входять посадові особи підприємства, причетні до обліку БСО.

№ з/п	Зміст запису	Бухгалтерський облік	Податковий облік
		Дебет	Кредит	Сума, грн..	ВД	ВВ
	А	Б	В	Г	Д	Е
1.	Перераховано грошові кошти ЗАТ “Спецбланк” за придбані бланки довіреності	371	311	12	-	10
2.	Відображено податковий кредит з ПДВ	641	644	2	-	-
3.	Придбані бланки довіреності відображено на позабалансовому рахунку	08	-	150	-	-
4.	Списано витрати на придбання бланків	949	631	10	-	-
5.	Списано суму податкового кредиту з ПДВ	644	631	2	-	-
6.	Зараховано заборгованість за авансом	631	371	12	-	-
7.	Списано використані бланки	-	08	50	-	-

4. Окремою “обліковою” проблемою є втрата з будь-яких причин (крадіжка, псування тощо) БСО. Відповідно до п.7 Постанови № 116 розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) бланків цінних паперів та документів суворого обліку обчислюється із застосуванням коефіцієнта:

-5 – до номінальної вартості, вказаної на бланках цінних паперів та документів суворого обліку, або до вартості документів суворого обліку, встановленої законодавством;

-50 (!) – до вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів та документів суворого обліку, на яких не вказано номінальну вартість або вартість яких не встановлено в законодавстві.

У даній статті йшлося виключно про БСО, тому нас не дуже цікавить номінальна вартість, оскільки на бланках вона зазвичай не вказується (крім проїзних та фінансових документів). Оскільки номінальної вартості немає, виникає запитання: чи існують ЮСО, вартість яких встановлено у законодавстві? Вони дійсно є. Наприклад, п.14 Інструкції про довіреності встановлює, що бланки довіреності враховуються на позабалансовому рахунку 08 за ціною 1 грн. 50 коп.

Правильність визначення вартості БСО є дуже актуальною тому, що відповідно до п.10 Постанови № 116 із сум, які стягнуто згідно із зазначеним документом, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, а залишок коштів перераховується до Державного бюджету України.

Список використаної літератури:

1. Постанова Кабінету Міністрів України “Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку” від 19.04.93. № 283, із змінами та доповненнями.

2. Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 22.01.96. №116.

3. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.99р. №291, зареєстрованим у Мінюсті України 21.12.99. № 893/4186

4. Наказ Міністерства статистики України “Про затвердження типових форм первинного обліку бланків суворої звітності” від 11.03.96р. №67

Список використаних джерел