ПРИРОДА І ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ. ГРОШОВА СИСТЕМА

Тема 8. ПРИРОДА І ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ. ГРОШОВА СИСТЕМА.

План

8.1. Еволюція грошей та функції грошей

8.2. Грошові системи та їхні типи.

8.3. Банківське регулювання

Гроші – один з найвидатних винаходів – складають найбільш цікавий аспект економічної науки. Гроші зачаровують людей. За них вони мають муки, за ради них вони працюють. Вони видумують найбільш витончені способи отримати їх і найбільш витончені способи витратити їх. Гроші – це єдиний товар, який не можна використати інакше, ніж звільнитись від нього. Вони не нагодують нас, не одягнуть, не приютять, не розважать доки ви не витратите їх. Люди багато чого здатні зробити за ради грошей, а гроші майже все зроблять для людей.

Крім того, гроші, один із найбільш важливих розділів економічної науки.

Добре працююча грошова система сприяє як повному використанню потужностей, так і повній зайнятості. І навпаки, грошова система, що погано функціонує може бути головною причиною різких коливань рівня виробництва, зайнятості і цін у економіці, викривити розподіл ресурсів.

8.1. Еволюція грошей та функції грошей

Гроші зародилися пізніше ніж господарства. Доти, поки люди вели чисто натуральне господарство у межах племені або родини, самі забезпечували себе всім необхідним без посередництва обміну, гроші їм були не потрібні. Поділ праці, тобто відокремлення різних видів трудової діяльності, поряд з розвитком продуктивності праці різко розширили діапазон благ, що виробляють, і породили потребу у обміні продуктами праці і інших цінностей.

Спочатку це був простий натуральний обмін, за принципом «ти мені - я тобі». Горщики мінялися на кам'яні сокири, рибу на шкіру, вівцю на козу. Ніхто в ті часи і не мислив, що все це можна обмінювати на якісь кружечки з металу (монети) і тим більше на папірці, іменовані грошовими знаками. Мабуть, мав місце й примітивний торг, а уявлення про еквівалентність обміну формувалося виходячи з рідкості благ і гостроти потреби в них. В міру збільшення обсягу обмінних операцій і зростання розмаїтості обмінюваних товарів натуральний обмін ставав усе більш скрутним, приводив до втрат часу на пошук компаньйонів або навіть до прямих збитків, якщо товар що швидко псується залежувався. Можна припустити, що деякі продавці-невдахи під загрозою загибелі товару або з розпачу міняли його не на потрібний, а на будь-який товар, щоб потім уже обміняти будь-який товар на необхідний.

Так виникли товарні еквіваленти. Товарні еквіваленти, що використовувалися людьми у вигляді товарних грошей, вкрай різноманітні і численні. Серед них згадуються худоба, шкіра, хутро, тютюн, намиста із черепашок, сушена риба, зерно, вино. Про застосуванні «хутряних» грошей в Київській Русі свідчить назва давньоруської грошової одиниці «куна», що бере своє походження від хутра куниці.

Далі починається пошук найбільш зручних товарних грошей, який супроводжується відмовою від незручних, що швидко зношуються, неоднорідних грошей. Як товарні еквіваленти починають використовувати злитки з міді, бронзи, а потім - срібла й золота.

Тому що подібні металеві злитки втрачали функції власно товару, а ставали лише обмінним еквівалентом, то правомірно стверджувати, що в їхньому образі й народилися гроші у тому розумінні, у якому це слово розуміється зараз. Поступово основними грошовими матеріалами стають золото й срібло. Щоб усунути необхідність зважування металу при кожному акті обміну, злиткам стали надавати певну стандартну форму. Згодом ця форма набула вигляд монети.

Зі злитків срібла в XIII столітті рубалися шматки, що одержали назву рублів. Як грошово-лічильна одиниця гривня виникла ще за часів Київської Русі, в XI столітті. Її аналогом в Європі та в Скандинавії була марка. Сама ж назва «гривня» походить від прикраси з золота або срібла у вигляді обруча, який носили на шиї (тобто – на «загривку»).

Вже у XV ст. злитки взагалі виходять з обігу, а рубль залишається як грошово-лічильна одиниця. Саме рубль стає символом російської, а потім і радянської монетної системи.

Історія широкого розповсюдження паперових грошей бере початок у XVIII столітті, але зародилися ці гроші набагато раніше. Є підстави думати, що паперові гроші були винайдені ще древніми китайськими купцями. Роль паперових грошей у Європі грали розписки про прийняття на зберігання товарів і золота, які можна вважати і першими цінними паперами у формі векселів (тобто боргові зобов’язання). Вперше гроші у вигляді банківських квитків були випущені в 1716 році у Франції.

Випуск перших паперових грошей у Росії почався у 1769 року, при Катерині I, вони називалися асигнаціями.

Функції грошей - це дії, які вони здійснюють у економіці.

Класична економічна теорія виділяє п'ять функцій грошей:

міри вартості,
засобу обігу,
засобу утворення скарбів,
засобу платежу,
світових грошей.

Монета - зливок грошового металу певної ваги, форми, проби та номіналу, узаконений державою як засіб обігу.

Паперові гроші - це знаки, символи, представники повноцінних (золотих) грошей в обігу. Паперові гроші не мають власної вартості, оскільки затрати на виготовлення їх незначні, але мають купівельну спроможність.

8.2. Грошові системи та їхні типи.

В кожній державі існує національна грошова система.

Грошова система - це форма організації грошового обігу, яка склалась історично в країні і закріплена законом.

Розрізняють два типи грошових систем:

системи металевого обігу, коли грошовий товар виконує всі функції грошей, або знаходиться в основі системи;

системи паперово-кредитного грошового обігу, в основі яких знаходяться кредитні гроші.

Виходячи з історичного розвитку, розрізняють два види металевих систем:

біметалізм, монометалізм.

Біметалізм - це грошова система, у якій за золотом і сріблом законодавчо закріплена роль загального еквіваленту.

Монометалізм - це грошова система, за якої лише один метал служить загальним еквівалентом (золото або срібло).

У XX ст. товарне виробництво переростає у кредитне. Це означає, що вся система оптової торгівлі будується на кредиті. Продаж товарів тривалого користування здійснюється в основному в кредит. Вводяться кредитні картки. З введенням кредитних карток кредит став опосередковувати зростаючу частку обороту товарів повсякденного попиту.

В останні десятиліття тенденція до розширення кредитних відносин проявилася з

великою силою. Кредит охопив не лише великі, але і середні та дрібні фірми. Великих

масштабів досяг споживчий кредит. В результаті переважна частина всіх розрахунків здійснюється за допомогою кредиту. Робітники продають в кредит свою робочу силу і купують у кредит предмети споживання. Підприємці користуються банківським і комерційним кредитом як для розширення виробництва, так і для здійснення виробничого процесу.

Всі ці особливості відбилися і на характеристиці сучасної грошової системи. Сучасна грошова система характеризується такими рисами: її основу становлять кредитні гроші; широкого розвитку набув безготівковий обіг і скоротився обіг готівки; відбувається хронічне знецінення грошей; здійснюється регулювання грошового обігу.

8.3. Банківське регулювання

Національний банк України – головний банк держави.

Функції НБУ. Основна функція - забезпечення стабільності грошової одиниці України.

Інші функції. Національний банк виконує такі функції:

виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує систему рефінансування;

встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна;

визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками;

здійснює банківське регулювання та нагляд;

веде Державний реєстр банків, здійснює ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законами випадках;

представляє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установах, де співробітництво здійснюється на рівні центральних банків;

забезпечує накопичення та зберігання золотовалютних резервів та здійснення операцій з ними та банківськими металами;

аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, цінових та валютних відносин;

реалізує державну політику з питань захисту державних секретів у системі Національного банку;

Монетарна політика НБУ - комплекс взаємопов’язаних, скоординованих на досягнення заздалегідь визначених суспільних цілей, заходів щодо регулювання грошового обороту, які здійснює держава через Центральний банк.

Висновки

Грошовий загальний еквівалент – тобто гроші виступають у вигляді своєрідного мірила (економічного метра) за допомогою якого решта товарів вимірюють свою вартість.

Міра вартості - полягає у здатності грошей як загального еквівалента вимірювати вартість усіх інших товарів, надаючи їй форму ціни.

Засіб обігу - гроші виконують роль посередника в обміні товарів і забезпечують їхнійобіг. Функцію засобу обігу гроші виконують у формі монет і паперових грошей.

Засіб нагромадження - гроші, які виходять з обігу, тимчасово переривають свій рух, нагромаджуються і перетворюються на скарб у своїй золотій або срібній «плоті».

Засіб платежу - погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин.

Паперові гроші - це знаки, символи, представники повноцінних (золотих) грошей в обігу, що наділені державною владою примусовим курсом обігу. Паперові гроші не мають власної вартості, оскільки затрати на виготовлення їх незначні, але мають купівельну спроможність.

Чек – цінний папір, що містить розпорядження вкладника банку видати з поточного рахунку суму, що вказана, пред’явнику.

Кредитна картка - пластинка із пластикового матеріалу з нанесеної на неї магнітною смугою або убудованим елементом пам'яті, яку можна використати замість грошей для платежів, а також для одержання готівки.

Електронні гроші - дебітові картки дозволяють одержувати готівку в банкоматі тільки в межах суми, наявної на рахунку власника.

Грошова маса - це сукупність усіх грошових засобів у готівковій і безготівковій формах, які забезпечують реалізацію товарів, послуг і всі нетоварні платежі у народному господарстві.

Монетарна політика – це сукупність взаємозв’язаних, скоординованих на досягнення заздалегідь визначених суспільних цілей, заходів щодо регулювання грошового обороту, які здійснює держава через свій Центральний банк. Основними стратегічними цілями монетарної політики є загальноекономічні цілі держави: економічне зростання, забезпечення високої зайнятості, стабілізація цін, збалансування платіжного балансу.

ПРИРОДА І ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ. ГРОШОВА СИСТЕМА