10.2.1. Макрорівень

Будь-яка організація здійснює свою діяльність у державі відповідно до його чинного законодавства. Держава виконує ряд функцій, першочерговими і визначальними з яких є функції регулювання економіки. Це означає, що об'єктивно завжди існують і реалізуються економічні функції держави.

Випереджальною функцією й обов'язковою передумовою державного регулювання економіки є створення необхідної правової бази, що визначає порядок формування і функціонування елементів ринкового господарства.

Розробка і реалізація глобальної стратегії економічного розвитку країни є однієї з головних функцій держави. Стратегічні напрями розвитку економіки визначаються в процесі макроекономічного планування.

Таке планування передбачає:

— досягнення цілей і рішення завдань, що об'єктивно не може бути забезпечено первинними і середніми управлінськими структурами;

— перехід від переважно галузевого до територіального комплексного регулювання економіки із забезпеченням органічної взаємодії економічного і соціального прогресу в суспільстві;

— формування господарсько-економічного механізму, здатного погоджувати і реалізовувати інтереси всіх суб'єктів власності з орієнтацією на досягнення цілей більшості;

— розробку стратегічного плану у вигляді визначеної сукупності цільових комплексних програм, сутність та етапи реалізації яких визначаються їхньою спрямованістю і змістом.

Регулювання і стимулювання інноваційних процесів та інвестиційної діяльності також належать до важливих функцій держави в сфері управління економікою. Це є цілком логічним і об'єктивно необхідним, оскільки економічний розвиток країни здійснюється за допомогою науково-технічних і організаційних інновацій, що потребують, як правило, великих інвестиційних ресурсів.

Інноваційні процеси повинні ґрунтуватися на цілеспрямованій державній науково-технічній політиці, що може бути селективною, спиратися на всебічно зважену стратегію вибору і реалізації пріоритетів.

Державне регулювання інвестиційної діяльності охоплює як пряме управління інвестиціями, так і визначення й дотримання державою необхідних економічних передумов цієї діяльності. Конкретними формами такого регулювання є:

— прогнозування і планування державних інвестицій;

— адаптована до ринкової економіки система фінансування, кредитування та ціноутворення;

— нормування амортизаційних відрахувань;

— експертиза інвестиційних проектів тощо.

Перерозподіл централізованих доходів і ресурсів, стабілізація економіки і соціальний захист населення у своїй практичній реалізації передбачають:

— визначення мінімальних розмірів заробітної плати і пенсій;

— трансферні платежі (виплати з безробіття, соціальні виплати);

— регулювання цін;

— забезпечення функціонування на належному рівні освіти, науки, культури, охорони здоров'я та інших сфер діяльності через пряме бюджетне фінансування;

— надання податкових пільг і застосування особливих податків (відрахувань) з метою поповнення державного бюджету.

Моніторинг і регулювання процесів охорони і відтворення навколишнього природного середовища належать до соціально-економічних функцій держави, що охоплює:

— гарантію екологічної безпеки;

— охорону й ефективне використання природного середовища;

— проведення на базі екологічних програм конкретних заходів щодо ощадливого використання і відтворення природних ресурсів.

Основний зміст індикативного макроекономічного планування становлять розробка і наукове обґрунтування цілей, орієнтирів, пріоритетів, пропорцій соціально-економічного розвитку України на заданий перспективний період. Індикативний план має цілеспрямований і орієнтовані характер; він містить визначений комплекс необов'язкових для суб'єктів господарювання рекомендацій, а також засобів непрямого впливу на суспільне виробництво через фінансово-кредитний і податковий механізми, а також прямі впливи за допомогою державного підприємництва і розробки цільових комплексних програм.

Основні принципи макроекономічного планування:

— об'єднання аналітичних і прогнозних методів для вивчення соціально-економічних процесів, визначення конкретних об'єктів впливу і вибір засобів такого впливу;

— інформування суб'єктів ринкових відносин про перспективи і прогнози соціально-економічного розвитку для забезпечення їхньої орієнтації під час опрацювання і вибору власних господарських рішень;

— застосування переважно непрямих регуляторів і нормативів для суб'єктів ринкових відносин;

— реалізація прямого впливу на соціально-економічні процеси та відповідні групи суб'єктів господарювання переважно через засоби державного бюджету.

Орієнтований перелік типових розділів індикативного макро- економічного плану України:

1. Природно-економічні особливості країни і регіонів (поточний і перспективний стан).

2. Зміни в структурі економіки на перспективу, важливі пропорції і пріоритети.

3. Перспективи розвитку областей і міжгалузевих зв'язків.

4. Напрями соціального розвитку суспільства, соціальний захист населення.

5. Перелік цільових програм та їх ресурсного забезпечення на різних рівнях управління.

6. Розвиток внутрішнього і зовнішнього ринку на перспективу; кон'юнктура ринків.

7. Фінансовий план, державний бюджет та економічні регулятори.

Основні інструменти індикативного планування — державний

контракт і державне замовлення.

Державний контракт — форма забезпечення потреб споживачів, що фінансуються за рахунок державного бюджету і поповнення державних резервів. При цьому оплата поставок продукції (виконання робіт, надання послуг) гарантується державою. Державні контракти можуть укладатися в:

— промисловості — на кінцеві продукти споживання;

— капітальному будівництві — на створення технологічних комплексів виробничо-технічного і соціально-культурного призначення;

— сільському господарстві — на продовольство.

Державне замовлення — це форма стимулювання виробництва дефіцитної продукції, розвитку пріоритетних галузей економіки, вирішення соціальних проблем, державної підтримки важливих наукових досліджень. Держава надає пільги виконавцям такого замовлення, але не забезпечує його фінансування. До державного замовлення включається певна сукупність видів продукції (робіт, послуг), перелік яких визначає уряд країни.

Цільові настанови прогнозів, планів і програм реалізуються в основному через загальнодержавне бюджетне планування (складання і виконання державного бюджету).

< Назад   Вперед >
Содержание