Термінологічний словник
Банк — фінансова установа, яка акумулює тимчасово вільні грошові кошти (вклади), надає їх у тимчасове користування у формі кредиту (позики), виступає посередником у взаємних платежах і розрахунках між підприємствами, установами або окремими особами, регулює грошовий обіг у країні, включаючи випуск (емісію) нових грошей.
Банківський прибуток — різниця між процентами на вкладений капітал і виплатою процентів за позиками.
Витрати обігу — витрати підприємства сфери обігу, пов’язані з реалізацією продукції.
Дивіденд — дохід, який отримує власник акції за рахунок прибутку акціонерного товариства.
Інфраструктура ринку — система підприємств і організацій, які забезпечують рух товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили.
Кредит — позика в грошовій або товарній формі на умовах повернення зі сплатою процента; економічні відносини між кредитором і позичальником.
Норма банківського прибутку — відношення чистого прибутку до власних коштів банку.
Норма (рівень) процента — відношення річного прибутку, що одержується власником грошового капіталу, до суми позичкового капіталу.
Облігація — цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений строк з виплатою фіксованого процента.
Оптова торгівля — здійснення посередницьких функцій між промисловцями і роздрібними торговцями.
Позичковий капітал — грошовий капітал, який надається в позику господарському суб’єкту на певний час, на умовах повернення, за плату у вигляді процента.
Позичковий процент — вартість послуги, яка надається кредитором позичальнику (клієнтові), у вигляді надання йому за плату певної суми грошей на обумовлений строк.
Роздрібна торгівля — реалізація товарів безпосередньо споживачам.
Товарна біржа — форма діяльності оптового ринку з купівлі та продажу товарів за встановленими стандартами і зразками.
Торговий капітал — капітал, який забезпечує рух продукту від виробника до споживача.
Фіктивний капітал — акції, облігації та інші цінні папери, які обертаються на фондовій біржі.
Цінні папери — грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також забезпечують інші права, що випливають із цих документів, іншим особам.