Співвідношення послуг та інших видів економічної діяльності: історико-функціональний підхід

Прогрес науки і техніки, поширення інформатизації змінює уявлення і про співвідношення видів економічної діяльності, зокрема надання послуг та аграрно-промислового виробництва. Так, свого часу британський економіст К. Кларк (1905—1989) сформулював градацію видів економічної діяльності, поділивши їх на три блоки:

• перший — сільське господарство та видобувна промисловість;

• другий — обробна промисловість;

• третій — послуги.

При цьому справедливо зауважувалося, що економічний розвиток проходить стадії, які характеризуються певним співвідношенням між названими блоками: спочатку домінували аграрне та видобувне виробництво, пізніше — обробна промисловість, і нарешті — послуги.

Ця схема мала і функціональне значення, оскільки простежувала «шлях» предмета праці: матеріал, який стає субстанцією того або іншого економічного об’єкта, спочатку треба виростити або видобути, потім обробити, а надалі (прямо або опосередковано) може з’явитися й підстава для виникнення відносин у сфері послуг.

Разом з тим можна відзначити і те, що на певному історичному етапі подібна градація здебільшого стосується проблематики минулого. Щодо оцінки сучасних тенденцій економічної діяльності, то вона вже не зовсім адекватно відображає реалії життя. Адже чимала кількість економічних явищ аж ніяк не «починається» з сільського господарства чи видобувної сфери. Життя ідей починається і закінчується саме у сфері ідей, зростає значення духовно-інтелектуальної сфери діяльності. Водночас інші сфери життя, як це не парадоксально, з погляду «старих» концепцій є допоміжними — такими, що створюють матеріально-фізіологічне забезпечення домінуючим формам виробничої діяльності.

Традиційно в економічній теорії завжди (і небезпідставно) панувала думка про те, що принциповою відмінністю торгівлі послугами від торгівлі товарами є необхідність фізичного зіткнення покупця і продавця послуги. Справді, тривалий час не існувало механізмів укладення угод торгівлі послугами (і не тільки міжнародної), за яких такого зіткнення можна було б уникнути.

Щоправда, часи змінюються і поширення електронних видів послуг (послуги з організації телефонних розмов, зокрема міжнародних), а особливо Інтернет-технологій, дещо змінює це уявлення. До речі, можна пригадати, що й товарна торгівля в її історично початкових, примітивних формах передбачала особистий контакт покупця та продавця (класичний приклад: товарний обмін між скотарем та ремісником — «вівцю на сокиру»).

< Назад   Вперед >
Содержание