Вмінені витрати
З даних таблиці і графіка можна зробити і третій висновок про те, що діє закон зростаючих вмінених витрат. Так, пересуваючись у таблиці від альтернативи А до В, ми бачимо, що виробництво 1 млрд одиниць споживчих благ потребує відмовитись лише від виробництва 1 млн одиниць інвестиційних ресурсів. Однак у міру руху від альтернативи В до С, від С до D і т. д. відкривається важливий економічний принцип. У процесі руху від альтернативи А до альтернативи F кількість інвестиційних ресурсів, від яких суспільство змушене відмовитися, щоб одержати нову кількість споживчих благ, зростає. Це вказує на те, що альтернативні комбінації за даних ресурсів пов’язані з дією закону зростання вмінених витрат. Це такий закон, з яким суспільство повинно рахуватися, організуючи випуск потрібної продукції.
Табл. 2.2 і графік на рис. 2.2 продемонстрували масштаби виробництва інвестиційних ресурсів і споживчих благ за повного використання наявного виробничого потенціалу суспільства.
Проте на практиці між виробничим потенціалом суспільства і рівнем його фактичного використання є різниця, яка полягає в тому, що люди з тих чи інших причин не повністю використовують наявні виробничі ресурси, наприклад, через низьку дисципліну праці, недосконале економічне законодавство, розбалансованість виробничих ресурсів і т. п.