Терміни та поняття

Транснаціоналізація — процес міжнародного об’єднання економічних потенціалів комерційних структур як за допомогою придбання власності, так і неакціонерним шляхом, з метою підвищення ефективності та прибутковості, поліпшення конкурентних умов підприємницької діяльності.

Злиття — об’єднання двох чи більшої кількості компаній з метою підвищення ефективності господарської діяльності, заощадження на управлінських та маркетингових витратах, поліпшення ринково-конкурентної ситуації, усунення конкуренції між собою. З. є одним із засобів концентрації виробничого та банківського капіталів.

Поглинання — добровільна чи примусова купівля-продаж активів чи акцій однієї промислової чи фінансової компанії іншою. Можлива купівля не всього пакету акцій, а лише його частини (контрольного пакету), яка надає можливість здійснювати ефективне управління та контроль за компанією, акції якої купуються. П. є одним із засобів концентрації виробничого та банківського капіталів.

Прямі інвестиції — купівля підприємства (фірми), його акцій (контрольного пакету) та активів або будівництво об’єкта виробництва за кордоном. П.і. забезпечують можливість контролю з боку інвестора над об’єктом капіталовкладення. Переважно здійснюються приватними агентами. Залежно від розпорошеності акціонерного капіталу та кількості суб’єктів (зокрема й дрібних) фондового ринку поріг, перевищення якого означає реальний контроль над комерційною політикою фірми (корпорації), може оцінюватись по-різному. Згідно з номенклатурою ООН, а також підходами, які прийняті в багатьох країнах (ФРН, ряд країн Азії, Африки, Латинської Америки), прямими вважаються інвестиції, які перевищують 25 % (численні дослідження показали, що цей умовний показник, як правило, відповідає ситуації, коли частка володіння від загального капіталу є достатньою для здійснення загального контролю над фірмою або корпорацією). У США із значно більш диверсифікованим фондовим ринком та соціальною політикою «нації власників» відповідний показник становить 10 %.

Портфельні інвестиції — внесення капіталів в акції, цінні папери довгострокового характеру, яке не дає права інвесторові здійснювати ефективний контроль за об’єктом інвестування. П.і. є формою експорту капіталу і переважно здійснюються приватними агентами, хоча держава також може брати участь у такій формі переміщення капіталів і як інвестор, і як реципієнт. Критичні показники якості інвестицій, які означають можливість контролю (або його відсутність) над об’єктом інвестицій (див. Прямі інвестиції), визначають «стелю» портфельних інвестицій. Обсяги приросту портфельних у 90-х роках ХХ ст. почали переважати відповідні динамічні показники прямих інвестицій. Це перетворило П.і. на переважну форму експорту капіталу, що не було типовим раніше.

Філія — самостійна структура (відділення) у складі підприємства (фірми) або навіть юридично незалежна фірма, яка контролюється материнською корпорацією. Згідно з класифікацією підприємств з іноземними інвестиціями, Ф. — це підприємство, яке повністю належить іноземному інвестору.

Дочірня компанія — юридично самостійна фірма, яка була заснована материнською структурою та має затверджені нею статут і обсяг повноважень. Згідно з класифікацією підприємств з іноземними інвестиціями, Д.к. — це підприємство з часткою іноземних інвестицій, яка перевищує 50 % капіталу. Сучасні тенденції розподілу повноважень між материнською структурою та Д.к. характеризуються більшою відповідальністю та ширшими повноваженнями Д.к.

Асоційована компанія — юридично самостійна фірма, яка пов’язана виробничо-господарськими зв’язками з материнською структурою та проводить з нею узгоджену, єдину корпоративну політику. Згідно з класифікацією підприємств з іноземними інвестиціями, А.к. — це підприємство з часткою іноземних інвестицій, яка є меншою за 50 % капіталу

< Назад   Вперед >
Содержание