2.16.1. ТНК у системі сучасних міжнародних економічних відносин

Транснаціоналізація в підприємницькій сфері, яка є однією з найбільш характерних рис сучасної системи міжнародних економічних відносин, реалізується в діяльності великих господарських структур — транснаціональних корпорацій (ТНК).



Корпорація – організаційна форма бізнесової діяльності, яка заснована на акціонерному капіталі та існує незалежно від своїх власників. Корпорації (або акціонерні компанії) можуть бути відкритого і закритого типу.



ТНК — це міжнародні за складом та характером діяльності суб’єкти господарського життя, які функціонують на принципах корпоративної власності з акціонерною формою управління та розподілу прибутків у міжнародному ж масштабі. Важливою рисою ТНК є реалізація єдиної послідовної стратегії через один або декілька центрів прийняття господарських рішень.
Не випадково у доповіді Конференції ООН з торгівлі та розвитку у 2000 р. відзначалося, що діяльність ТНК поширюється практично на всі сфери економічної діяльності. Відтак вони стають важливим чинником у сучасній світовій економіці. Феномен ТНК набув і кількісного поширення, адже вже наприкінці 1999 р. нараховувалось 63 тис. ТНК. Їм належало 690 тис. іноземних представництв у різних країнах світу.

Серед пріоритетів у діяльності ТНК та лідируючих галузей виробництва світу, за даними доповіді, залишаються автомобільна промисловість, видобуток та транспортування нафти, виробництво електронного та електричного обладнання. До них наближаються компанії комунальної сфери та телекомунікаційного сектору.

Підтвердженням такої оцінки є рейтингові листи, які за результатами діяльності за рік наводяться рядом аналітичних видань. Ось як виглядає двадцятка провідних компаній світу за величиною доходів відповідно до переліку 1000 ТНК — лідерів світової економіки, який було складено журналом Fortune у 2000 р.



У глобальному масштабі комерційна транснаціоналізація, концентрація та поглиблення спеціалізації означають оптимізацію процесів виробничого використання ресурсів — як природних, енергетично-сировинних, так і трудових, капітальних. Таким чином, можна стверджувати, що закони конкуренції та узгоджена з інтересами суспільства логіка максимізації прибутку об’єктивно сприяють зниженню витрат, усуненню управлінського паралелізму та кращій організаційній структуризації виробництва в системі господарської діяльності ТНК.

ТНК відіграють важливу структуроформувальну роль у процесі розвитку міжнародних економічних відносин. Якщо раніше ставлення питання про особливості та тенденції міжнародної кооперації та міжнародного поділу праці асоціювалося виключно зі співробітництвом країн, взаємодією національних господарських комплексів, то сучасний погляд на проблему пов’язується з двоїстою природою процесів оптимізації корпоративного господарювання. Йдеться передусім про розширення та поглиблення між- та внутрішньофірмового поділу праці, що забезпечується широкою базою кооперації між окремими ланками ТНК та спеціалізованими великими підприємницькими структурами.

Про домінуючу роль ТНК на сучасних світових ринках свідчить той факт, що вони реалізують 2/3 зовнішньої торгівлі провідних країн з ринковою економікою, опосередковують понад 9/10 загальної маси закордонних капіталовкладень. На 100 найбільших міжнародних корпорацій припадає левова частка валового світового продукту. Вони контролюють величезні активи (понад 2 трлн дол.). Серед 100 найбільших економічних потуг у світі 51 — це корпорації, а 49 — держави. Сумарний обсяг продажу 200 найбільших ТНК перевищує ВВП 182 країн. Сукупний обсяг продажу, який здійснюється ТНК та їхніми іноземними представництвами досяг в 1999 р. 14 трлн дол. та перевищив майже вдвічі обсяги світового експорту.

Впливовість, а часом і ключова роль великих багатонаціональних господарських структур пов’язана з динамічністю цієї форми підприємницької діяльності: темпи зростання закордонного виробництва в сучасному світі на 2—3 % перевищують темпи збільшення світового виробництва.

Широкі подальші перспективи для ТНК у сучасному світі зумовлюються і таким важливим фактором розвитку, як інформатизація бізнесу, зокрема поширенням системи електронних розрахунків. Експерти очікують бурхливий розвиток електронних ринків і метаринків, які докорінно змінять організацію всіх галузей виробництва, торгівлі, систему державного управління та організацію соціальної сфери. Дедалі популярнішою стає не тільки купівля-продаж товарів, а й акцій через мережу Інтернету, причому, за оцінкою американського банку «Chase Manhattan», загальна кількість онлайнових брокерських рахунків у Сполучених Штатах з грудня 1999 р. по червень 2000 р. зросла на 38 %, або до 17,4 млн.

Поширення електронних бірж сприяє торгівлі стандартизованими товарами, і вже є приклади використання саме біржової моделі виходу на значну кількість покупців виробниками нафтохімічної, автомобільної, енергетичної, аграрної (передусім аграрно-зернової) та інших галузей. Але очевидним є те, що навіть мережа електронних бірж є лише проміжним етапом і потреба в скороченні часу на обробку та реалізацію замовлень продавців та покупців приведе до поширення більш гнучких та прямих контактів між контрагентами.

Прикметним аспектом цієї проблеми є те, що інтеграція механізмів електронних контактів зі споживачами та систем маркетингового управління господарською діяльністю корпорацій може зумовити нові реалії суспільного життя, за яких виробникам не загрожуватиме небезпека перевиробництва. Відтак відкриються шляхи ефективної оптимізації усієї системи господарювання та суспільного управління.

< Назад   Вперед >
Содержание