Інституційне забезпечення реалізації стратегії регіонального розвитку.

Вирішення проблем регіонального розвитку, становлення міс'цевого самоврядування та вдосконалення відносин «центр–регіони» залежить, насамперед, від інституційного та правового поля для розробки й реалізації державної регіональної політики, чіткого розподілу функцій та координації діяльності державних органів управління різного рівня у сфері територіального розвитку.

Особливого значення набуло прийняття Державної стратегії регіонального розвитку (ДСРР), розрахованої на довгостроковий період, яка спрямована на створення умов для підвищення конкурентоспроможності регіонів як основи їх динамічного розвитку та усунення значних міжрегіональних диспропорцій. Вона була прийнята Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2006 року.

Механізм реалізації ДСРР

Нормативно-правове та інституційне забезпечення реалізації ДСРР передбачає прийняття нормативно-правових актів які б:

– розмежовували функції та повноваження центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

– впровадження правового режиму користування майном, що перебуває у спільній власності територіальних громад, удосконалення механізму управління таким майном, розмежування земель державної та комунальної власності;

– удосконалення порядку регламентації загальнодержавного і регіонального прогнозування та планування соціально-економічного розвитку (визначення статусу стратегічних документів, запровадження принципів регіонального програмування та планування);

– впровадження механізму концентрації та оптимізації державних ресурсів, що спрямовуються у регіони як поточне фінансування державних установ, капітальні вкладення головних розпорядників коштів державного бюджету з метою досягнення найбільш ефективного їх використання під час розв’язання проблем регіонального розвитку;

– впровадження механізму підвищення зацікавленості органів місцевого самоврядування у зміцненні їх фінансової бази шляхом закріплення за місцевими бюджетами частки загальнонаціональних надходжень, розширення повноважень органів місцевого самоврядування у затвердженні та виконанні бюджету;

– чітке визначення переліку та розміру граничних ставок місцевих податків і зборів;

– координація процесів розвитку місцевого самоврядування, сприяння співпраці його органів.

Реалізація ДСРР потребує здійснення інституціональних перетворень у регіонах і державі в цілому, що буде тісно пов’язане з проведенням адміністративно-територіальною реформою. Забезпечуватиметься впровадження генеральної схеми планування територій, укрупнення сільських територіальних громад, створення економічно та фінансово самодостатніх територіальних громад з урахуванням досвіду Європейського Союзу щодо адміністративно-територіального устрою, вдосконалення системи місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, створення правових основ адміністративно-територіального устрою України як суверенної держави.

Проблему розбудови інституційної бази державної регіональ'ної політики України потрібно розглядати у контексті її євроінтег'раційного курсу. Якщо говорити про європейський досвід, то сааме в інституційному забезпеченні різних аспектів регіональної полі'тики міститься джерело її успішної й ефективної реалізації як у ок'ремих країнах, так і на наддержавному рівні в рамках Європейсь'кого Союзу. Характерною рисою еволюції інституційного забезпечення регіональної політики в країнах ЄС є децентралізація на принци'пах субсидіарності

< Назад   Вперед >
Содержание