4.3.3. Зона вільної торгівлі в рамках СНД

Найбільш актуальним завданням розвитку інтеграційних процесів країн СНД є реалізація домовленостей щодо запровадження режиму вільної торгівлі з використанням інструментів двосторонніх відносин заінтересованих країн та на базі багатостороннього співробітництва. Така модель відносин передбачає поступове скасування взаємних митних обмежень — як тарифного, так і нетарифного характеру, — гармонізацію законодавств та нормативно-регулятивних процедур, створення ефективнішої системи взаємних розрахунків.

Практично всі регіональні економічні організації починалися з введення режиму вільної торгівлі на багатосторонній основі. У Декларації, що була прийнятою на саміті держав — учасниць СНД 2 квітня 1999 р. про основні напрямки розвитку Співдружності Незалежних Держав, визначено, що створення зони вільної торгівлі СНД є об’єктивною необхідністю з погляду формування в Співдружності повноцінної ринкової інфраструктури, переходу до вищих ступенів господарського співробітництва, розвитку в майбутньому загального економічного простору, заснованого на вільному переміщенні товарів, послуг, робочої сили та капіталу. Створення зони вільної торгівлі СНД сприятиме входженню держав-учасниць у світову господарську систему, зокрема до СОТ, адаптації до норм та вимог відповідних регіональних та універсальних міжнародних структур.

Щоправда, Киргизія, Грузія та Молдова вже є членами СОТ, і це є певним застереженням до сказаного. Несинхронність руху до СОТ країн СНД зумовило ускладнення при формуванні торговельного режиму між ними, використання територій малих країн членами СОТ для транзиту через них товарів до порівняно великих ринків Росії та України.

Перспективи створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) обговорювалися в рамках СНД чимало разів, і протягом першого десятиріччя незалежного існування цих країн ідея конструктивного розв’язання цієї проблеми була торпедована Росією. Саме ця країна відстоювала для себе право на жорсткі імпортні обмеження, зокрема на поставки до себе агропромислової продукції. Уряд РФ активно використовує вивізні мита в торгівлі енергоносіями, деревиною, міндобривами. Значного прогресу в цьому питанні було досягнуто наприкінці 2001 р., зокрема в грудні, коли відбулася українсько-російська нарада в Харкові. Великого прогресу було досягнуто на саміті країн СНД вже на початку 2002 р., коли ідеї ЗВТ країн СНД прозвучали як ніколи раніше

Створення режиму вільного переміщення товарів і послуг за умов узгодження правової бази, розвитку коопераційних механізмів є об’єктивним фактором подальшого поглиблення економічної інтеграції. Реалізація такого підходу є еволюційним шляхом розвитку інтеграції, що означає поступальний перехід від початкових її форм до вищих, відповідно до створення для цього об’єктивних економічних передумов.

Перспективи геоекономічної стратегії України можуть пов’язуватися не тільки з формуванням загальної ЗТВ країн СНД, а й з усебічним розвитком двосторонніх торговельних контактів з країнами СНД згідно з загальновизнаними у світовій практиці механізмами податкового, митного, правового регулювання міжнародного співробітництва на основі принципів національної безпеки, запровадженням двосторонніх ЗВТ з окремими країнами цього угруповання, розвитком багатостороннього торговельного співробітництва в рамках субрегіональних угруповань (ГУУАМ, ЧЕС).

Такий підхід дасть змогу проводити більш виважену політику внутрішнього регулювання із запровадженням гнучкого вибіркового підходу до встановлення розмірів ввізного мита з урахуванням наявності власного виробництва імпортоконкурентних товарів, рівня насиченості внутрішнього ринку відповідними товарами, їх технологічної значущості для вітчизняної економіки.

< Назад   Вперед >

Содержание