ВСТУП

В Україні відбуваються глибокі економічні зміни, відбувається докорінне руйнування колишнього механізму управління економікою, його заміна ринковими методами господарювання. Розвиток економіки на сучасному етапі визначається і характеризується перехідними явищами і процесами, що пов'язано з відмовленням від адміністративної системи керування і вибором ринкової системи. Об'єктивні труднощі пов'язані з руйнуванням однієї системи управління і незавершеністю, фрагментарністю побудови іншої. Ці складності загострюються суб'єктивними причинами, спричиненими відсутністю чітко виробленої стратегії й тактики переходу від державної економіки до ринкової, нерозробленістю проблеми без- корупційного роздержавлення підприємств. Тому набувають актуальності проблеми адаптації і розвиток усіх систем підприємства, виживаності підприємства, гнучкості його реакції на зміни зовнішніх факторів.

Україна, що стала на шлях реформ, зіштовхується з безліччю проблем. Одна з них — непрофесіоналізм у сфері управління, переважання некваліфікованих керівників усіх рівнів. Ринкова економіка орієнтує фірми на задоволення попиту і потреб ринку, на запити конкретних споживачів та організацію виробництва тільки тих видів продукції, що користуються попитом і можуть принести підприємству необхідний для розвитку прибуток.

Ринок характерний постійним прагненням до підвищення ефективності виробництва, припускає прийняття рішень тими, хто несе відповідальність за кінцеві результати діяльності підприємства і його підрозділів; потребує постійних коригувань цілей і програм підприємства.

У нинішніх умовах для ефективного функціонування підприємства на ринку необхідно керувати дією не тільки внутрішніх, а й зовнішніх щодо підприємства факторів. Зміни в зовнішньому середовищі досить значні, тому керівникам підприємств доводиться враховувати їхній вплив, оскільки кожне підприємство так чи інакше залежить від зовнішнього світу щодо постачання ресурсів, енергії, кадрів, а також попиту споживачів і кон'юнктури ринку. Від керівника, менеджера залежить виживання підприємства. Тому менеджер зобов'язаний уміти виявляти основні фактори, що впливають на його організацію. Він покликаний знайти і запропонувати найраціональніші способи реагування на зовнішній вплив ризику, зумовлений невизначеністю зовнішнього середовища. Чим більше тут неясностей, тим більший ризик, тим сутужніше приймати ефективні рішення. Ризик є невід'ємним атрибутом ринкової діяльності. В міру розвитку ринкових відносин посилюється конкуренція. Щоб вижити в цих умовах, потрібно зважитися на впровадження технічних та інших нововведень, на сміливі, нестандартні дії, а це підсилює ризик. Доводиться змиритися з неминучістю ризику, навчитися прогнозувати його, оцінювати і не переходити за припустимі межі.

Сучасний менеджмент — це тисячі можливих варіантів і нюансів управлінських рішень, у тому числі й у фінансовій сфері. Як тільки менеджмент почне відставати від реальних потреб ринкової обстановки, він перестає відповідати пропонованим вимогам. Управлінські рішення, що розроблені одним підприємством і добре себе в ньому зарекомендували, можуть виявитися не тільки марними, але навіть небезпечними для іншого. Багатоваріантність рішень і ходів менеджменту, гнучкість і неординарність господарських комбінацій, унікальний характер кожного управлінського рішення в конкретній специфічній ситуації є основою керування. Тому в діяльності менеджерів натиск доводиться робити не на стандартні рішення, а на здатність швидко й правильно оцінити господарську ситуацію і знайти єдино можливий у даному положенні підхід, що і є в конкретних умовах оптимальним. Для менеджменту в даний час є характерним:

— широка господарська самостійність, що забезпечує волю прийняття рішень тим, хто несе відповідальність за кінцеві результати функціонування підприємства на ринку;

— постійне коригування цілей і програм залежно від стану ринку, змін у зовнішньому середовищі;

— орієнтація на досягнення запланованого кінцевого результату діяльності підприємства;

— оцінювання керування в цілому тільки на підставі реально досягнутих кінцевих результатів;

— використання сучасної інформаційної бази для різноманітних розрахунків під час прийняття управлінських рішень;

— проведення глибокого економічного аналізу кожного управлінського рішення;

— здатність розумно ризикувати і керувати ризиком.

Менеджмент — інтеграційний процес планування, організації,

мотивації та контролю, за допомогою якого професійно підготовлені спеціалісти формують організації всіх галузей економіки та управляють ними шляхом постановки цілей і розробки способів їх досягнення, координуючи діяльність працівників.

Управлінська праця — праця непродуктивна, участь у створенні матеріальних благ відбувається не прямо, а опосередковано, через працю інших осіб. Продуктом управлінської праці є рішення, а не товари та послуги.

У процесі управління його суб'єкти вирішують найрізноманітніші проблеми — організаційні, економічні, технічні, соціально-психологічні, правові тощо. Це розмаїття також є важливою особливістю праці менеджера.

Менеджер повинен бути підготовлений до управлінської діяльності у відповідній галузі на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності та різної організаційно-правової форми і знати:

— основи загальнотеоретичних дисциплін в обсязі, необхідному для успішного опанування методами економічного і системного аналізу у сфері менеджменту і проведення досліджень зі спеціальності;

— дисципліни загальноекономічного циклу і спеціальні, що розглядають закономірності, особливості, сучасний стан і основні тенденції розвитку економіки;

— стан і розвиток сучасної менеджерської діяльності на внутрішньому і світовому ринках;

— стан і розвиток ринку трудових ресурсів;

— тенденції та перспективи розвитку підприємств різних форм власності та організаційно-правових форм;

— напрями інноваційної та інвестиційної політики;

— особливості управління підприємством різних організаційно- правових видів та форм власності;

— стратегічні цілі й тактичні прийоми функціонування підприємств;

— основні напрями маркетингових досліджень ринку;

— специфіку проведення посередницьких операцій при здійсненні комерційної діяльності;

— методику визначення економічної ефективності управлінської діяльності фірми.

Крім фундаментальних та загальнотеоретичних знань у обсязі, необхідному для вирішення завдань управління, знань з дисциплін економічного циклу, менеджер мусить мати спеціальні знання з проблем:

— теорії організації, загальних функцій та методів менеджменту;

— процесу прийняття управлінського рішення та його інформаційного забезпечення;

— керівництва та лідерства; групової динаміки;

— психології та етики ділового спілкування;

— процесу управління підприємством та його ефективності;

— управління персоналом;

— дослідження ринків та споживачів, прогнозування, товарної політики;

— маркетингового планування, цінової та торгової політики;

— формування попиту та стимулювання збуту;

— рекламної та зовнішьоекономічної діяльності;

— фінансової політики, грошового обігу, кредиту;

— бухгалтерського обліку;

— соціальної відповідальності за ринкову діяльність підприємства.

На основі знань про умови та фактори конкурентоспроможного функціонування в умовах ринкових відносин, методології аналізу ринкового середовища на мікроекономічному рівні, розуміння взаємозв'язку елементів внутрішнього та факторів зовнішнього середовища менеджер повинен вміти:

— розробляти і проводити стратегічну й тактичну політику підприємства в конкурентному середовищі;

— організовувати та координувати колективну працю з виробництва товарів та надання послуг; забезпечувати ефективне узгоджене використання трудових, матеріальних та фінансових ресурсів;

— організовувати та планувати, здійснювати поточний контроль та координацію діяльності, делегувати повноваження; добирати виконавців і розподіляти обов'язки, інструктувати;

— впроваджувати ефективні технології виробництва та обслуговування;

— контролювати додержання технології виробництва та обслуговування, охорони праці та техніки безпеки; захищати довкілля від забруднення;

— здійснювати управління інноваційними процесами, спонукати працівників до творчої діяльності, підтримувати нові ідеї;

— організовувати маркетингові дослідження, аналізувати стан і динаміку попиту, формувати попит та стимулювати збут; вести рекламну та консультаційну роботу;

— забезпечувати необхідний рівень якості товарів та послуг; здійснювати комерційні операції та забезпечувати матеріально-технічне постачання і товарорух, укладати та реалізовувати контракти;

— координувати зовнішньоекономічну діяльність;

— розробляти варіанти управлінських рішень, обґрунтовувати оптимальний вибір (виходячи з критеріїв соціально-економічної ефективності та екологічної безпеки) та забезпечувати контроль за виконанням; вести діловодство;

— володіти навичками пошуку, збирання і використання інформації, використовувати інформаційні технології менеджменту, економіко-математичні моделі та методи; працювати на комп'ютерах та іншій оргтехніці;

— практично використовувати навички раціональної організації управлінської праці;

— спрямовувати діяльність колективу на захист інтересів України при здійсненні комерційної діяльності на внутрішньому та зовнішньому ринках;

— захищати права споживачів;

— вирішувати питання добору, оцінювання, наймання, виховання, розвитку та звільнення кадрів, концентрувати зусилля на безперервному підвищенні якості роботи персоналу;

— використовувати методи наукової організації праці та оргпро- ектування, ефективні системи мотивації та оплати праці;

— вирішувати конфліктні ситуації в колективі та здійснювати профілактику конфліктів;

— формувати організаційну культуру бізнесу на підприємстві;

— формувати у працівників підприємства науковий світогляд і сприйняття духовних цінностей;

— забезпечувати соціальний захист працівників;

— оцінювати виробничо-економічний потенціал організації, планувати та прогнозувати діяльність організації чи підрозділу; розраховувати обсяги діяльності та динаміку розвитку;

— оцінювати дані статистичної звітності та бухгалтерського обліку з основних господарських операцій;

— працювати з банками та іншими кредитно-фінансовими установами; контролювати всі види розрахунків;

— забезпечувати ризикозахищеність та конкурентоспроможність діяльності підприємства;

— вільно володіти державною, однією іноземною мовою, а також уміти користуватися однією із слов'янських мов у своїй професійній діяльності Вперед >
Содержание