Економічне відтворення та міжнародне співробітництво

Із загальних теоретичних економічних курсів відомо, що цикл економічного відтворення можна умовно розділити на послідовні стадії. ВИРОБНИЦТВО ? РОЗПОДІЛ ? ОБМІН ? СПОЖИВАННЯ Причому втручання в цю послідовність на будь-якому з її складових етапів суб’єкта, що належить до інонаціонального відтворювального комплексу, а простіше — до економіки іншої держави, власне і породжує феномен міжнародної економічної діяльності. Так, міжнародній торгівлі відповідає така схема відтворення: Країна А Країна Б ВИРОБНИЦТВО ? ВИРОБНИЦТВО ? РОЗПОДІЛ ? РОЗПОДІЛ ? ОБМІН (у формі міжнародної торгівлі)

? ? СПОЖИВАННЯ СПОЖИВАННЯ У випадку функціонування підприємства з іноземними інвестиціями, транснаціональної корпорації момент міжнародного усуспільнення переноситься на фазу власне виробництва з розподілом відповідно до майнових прав. Відтак реалізація стадій обміну та споживання здійснюється відповідно до особливостей конкретної господарської ситуації (підприємницького, приватного вибору або певних адміністративних обмежень, наприклад, щодо репатріації прибутків). При цьому можливою є інтернаціоналізація не стадії (етапу) відтворення в цілому, а окремих підетапів, наприклад конкретного технологічного процесу на стадії виробництва.

Схематично один із варіантів такого міжнародного співробітництва може бути таким: Країна А Країна Б ВИРОБНИЦТВО ? ? РОЗПОДІЛ ? РОЗПОДІЛ ? ОБМІН ? ОБМІН ? СПОЖИВАННЯ СПОЖИВАННЯ З погляду економічних інтересів окремих країн конкретні форми інтернаціоналізації відповідають тим економічним перевагам, які мають певні країни або виробники. Ідеться про абсолютні та відносні переваги у виробництві тих або інших товарів (послуг), що проявляються в менших обсягах витрат на одиницю виробленої продукції, а також про факторні переваги, які зумовлюють національну спеціалізацію

< Назад   Вперед >
Содержание