Резюме

Починаючи з найдавніших часів існування людства, наука намагалась логічно пояснити та зрозуміти міжнародні відносини. Ці дослідження випливали з реальної потреби зрозуміти причини війни і миру, пояснити стан взаємовідносин між державами та народами.

До початку XX ст. дослідження міжнародних відносин зосереджувались у межах таких суспільних наук як філософія, історія, географія, соціологія, правова та економічна науки. Представники зробили неоціненний внесок у розуміння міжнародних відносин, а науковий доробок став фундаментом нової науки, що безпосередньо спеціалізувалась на їх вивченні.

Теорія міжнародних відносин виникла після Першої світової війни, коли з усією очевидністю постало питання про необхідність розуміння явищ і процесів, характерних для міжнародного життя. У 20—60-х роках XX ст. формувались основи теорій ідеалізму та політичного реалізму. В їх межах були акумульовані та поєднані найкращі теоретичні концепції, розроблені в суспільній науці впродовж століть людської історії. Теорії класичної школи базувались на врахуванні історичного досвіду, визначенні певного ідеалу та логічності аргументації.

У кінці 60-х років XX ст. класична школа теорії міжнародних відносин зазнала гострої критики з боку молодих учених, які вважали її теорії бездоказовими та неаргументованими. Вони започаткували т. зв. біхевіористичну революцію, спрямовану на корінний перегляд фундаментальних основ науки. На їхню думку, сучасна суспільна наука має спиратись на точні, емпіричні дослідження, які давали б змогу формулювати однозначні висновки. Модернізм об'єднав групу теорій, які намагались на основі нової (частково математичної) методології створити абстрактно-логічні моделі, завдяки яким пояснення окремих явищ та процесів міжнародних відносин могло б бути зрозуміле та доказове.

Однак двадцять років наукових пошуків, незважаючи на формулювання цілої низки досить оригінальних теоретичних концепцій, не дали бажаного результату. Теорії модерністів,

переважно, виявились близькими за змістом і формою до теорій класичної школи, позаяк включали значну кількість суто якісних положень. Глибоке розчарування багатьох учених спричинилось до виникнення постмодерністських теорій, представники яких намагаються знайти альтернативні способи пояснення міжнародних відносин.

Водночас теорії класичної школи в останні десятиріччя виявляють тенденцію до злиття на основі спільності основних принципів: суб'єктивізму та нормативності. Щораз частіше йдеться про формування нової теорії — раціоналізму, яка ґрунтується на концепціях класичної школи та намагається використати найкращі досягнення інших теорій.

Теорія міжнародних відносин перебуває на досить складному етапі свого розвитку, для якого характерні значні сумніви та гострі наукові дискусії щодо майбутнього. Вони повинні стати рушійною силою подальшого розвитку науки та виникнення якісно нових теорій міжнародних відносин, потреба в яких є очевидною.

< Назад   Вперед >
Содержание