9. Форми землеволодiння та соц. – екон. вiдносини в епоху Середньовiччя

Протягом 5 -9 ст. у Франкськiй державi сформувалась класична форма феодального службового землеволодiння та сеньйо рально-селянських вiдносин.У 5--поч. 6 ст.у к-вi Франкiв вiдбувся процес перетворення землеробської громади на сусiдську (марку), де переважало iндивiдуальне г-во малих сiмей. Громадi належала колективна власнiсть на землю, у спадок по чол. лiнiї передавались надiли орної землi (парцели).Приватна власнiсть пошир. на будинок iз присадибною дiлянкою i худобу. Неподiльнi угiддя були спiльною власнiстю.Поступово спадковi надiли збiльш. i перетв. на алод – приватну власнiсть сiмї або її членiв.Таким чином марка грунтується на прив. власностi на землю, колективнiй власностi на угiддя та на вiльнiй працi членiв громади, водночас зберiгаються земельна власнiсть населення та церкви. VIII – IX ст час коли зявляється ще одна форма землеволодiння – бенефiцiй;це коли воїнам-рицарям за умови викон. ними вiйск. служби i васальної присяги королевi у пожиттєве користування надавались земельнi надiли.Згодом у IX ст васальна служба стає спадковою i бенефiцiй перетворюється на феод – основну, найпоширенiшу форму землеволодiння.Феодальне г-во утвердж. в межах маєтку – сень
йорiї.Земля подiлялась на домен та селянс. надiли.Селяни платили ренту та вiдробляли регулярну панщину.Зрiлi феодальнi вiдносини(XI – XV ст) практично у всiх країнах Європи мали класичну форму i майже не вiдрiзнялись.Основн. господарск.
одиницями стали сеньйорї. Зросли доменiальнi володiння за рахунок лiсiв, лукiв, пасовищ. Розширились i змiцнiли сеньйоральнi права.Селяни – власники надiлiв платили натуральну i грошову ренти землевласникам. Економiчною основою була вища продуктивнiсть працi.Комутацiя ренти пришвидшила товарно-грошовi вiдносини

< Назад   Вперед >
Содержание