6. Економічна ефективність та її вимірювання
Ефективність виробництва являє собою комплексне відбиття кінцевих результатів використання засобів виробництва і робочої сили за певний проміжок часу. Родовою ознакою ефективності (продуктивності) може слугувати необхідність досягнення мети виробничо-господарської діяльності підприємства з найменшими витратами суспільної праці або часу. У кінцевому підсумку змістовне тлумачення ефективності (продуктивності) як економічної категорії визначається об'єктивно діючим законом економії робочого часу, що є утворювальною субстанцією багатства і мірою витрат, необхідних для його нагромадження. Саме тому підвищення ефективності виробництва (продуктивності системи виробництва і обслуговування) можна вважати конкретною формою проявлення цього закону.
Ефективність суспільного виробництва — найважливіша узагальнююча характеристика його результативності, яка вимірюється відношенням величини створених товарів і послуг до сукупних затрат суспільної праці; у найбільш загальній формі виражається формулою Результат/Затрати. У масштабі народного господарства ефективність суспільного виробництва оцінюється відношенням розмірів створеного за певний період часу НД до затрат суспільної праці; у масштабах галузі, об'єднання, підприємства — відношенням величини чистої продукції до затрат суспільної праці у кожній з цих ланок народного господарства.
Ефективність суспільного виробництва — складна і багатопланова категорія. її окремі сторони вимірюють за допомогою конкретніших показників. Для цього отриманий результат (наприклад, НД) зіставляють з окремими чинниками процесу виробництва. Так, суспільна продуктивність праці — відношення НД до загальної кількості працівників, зайнятих у сфері матеріального виробництва. Продуктивність праці (flj - відношення продукту праці (П) до кількості зайнятих у його виробництві за певний проміжок часу (Р); визначається за формулою Пп =П/Р