4.1. Поняття влади

Політика і влада – найважливіші складові суспільного життя. Влада, її суть, характер мають важливе значення для розуміння природи політики, політичної системи суспільства, політичного процесу.

Влада є головним елементом, який пов'язує все політичне в суспільстві в єдину політичну систему і який визначає зміст поняття "політика".

Влада є складним за сутністю й багатоманітним за формами вияву явищем суспільного життя. Існує багато різних концепцій i визначень цього поняття.

Влада – це вплив однієї частини суспільства (індивіда, групи, організації тощо) на поведінку іншої у бажаному для себе напрямі. Основною особливістю владного відношення є переважний визначальний вплив однієї його сторони на іншу. Тому сторону з переважним впливом доцільно називати суб'єктом, а сторону, яка цього впливу зазнає, – об'єктом владного відношення. Суб'єктами влади можуть бути індивіди, соціальні групи, організації тощо.

У науці є різні підходи до пояснення виникнення причин владних відносин. Поширеним є біологічний підхід, який визнає владу притаманною біологічній природі людини. А оскільки біологічна природа людини i тварин є спільною, то визнається наявність владних відносин не тільки в суспільстві, а й у тваринному світі. Однак між відносинами в суспільстві та у тваринному світі існує принципова відмінність. Відносини в суспільстві мають свідомий характер, тоді, як у тваринному світі вони зумовлюються інстинктами і рефлексами. Владні відносини є саме свідомими відносинами. Суб'єкт влади здійснює свідомий вплив на поведінку об'єкта, спрямовуючи її в певному напрямі.

Інший підхід до розуміння влади – антропологічний (від грецьк. antropos – людина) – пов'язує поняття політичної влади, а отже, й політики з суспільною природою людини i поширює його на всі соціальні, в тому числі й докласові, утворення. Прихильники цього підходу доводять наявність політичної влади на всіх етапах розвитку суспільства.

На відміну від антропологічного і біологічного політичний підхід до розуміння влади, який ґрунтується на органічному зв'язку влади й політики, пов'язує їх існування лише з певними етапами суспільного розвитку, для яких характерною є наявність спеціальних суспільних інститутів здійснення влади, насамперед держави.

Влада є однією з функціональних засад людського суспільства. Вона існує всюди, де тільки є стійке об'єднання людей: у виробничому колективі, в установі, держaвi, сім'ї.

У сучасній науковій літературі немає (i не може бути) однозначного визначення поняття «влада», тому що piзні трактовки влади пов'язані не тільки з багатомірністю самого слова «влада», але i з різними варіантами його вживання.

Так, за різними підходами, влада – це:

? здатність досягнення поставленої мети, накреслених планів;

? можливість нав'язувати i проводити в життя певні рішення;

? засіб самоорганізації людських стосунків, що ґрунтується на цілеспрямованому розподілі функцій керування та підкорення;

? особливі відносини між керівниками та керованими тощо.

Отже, влада – це право та можливість одних панувати, керувати іншими; здатність i можливість одних реалізовувати свою волю стосовно інших, здійснювати певний вплив на їх поведінку i діяльність, використовуючи при цьому авторитет, право, насильство та інші засоби.

Потрібно усвідомлювати, що з поняттям «влада» тісно пов'язані такі явища, як «вплив», «сила», «управління», «панування».

Влада не просто здатна впливати – вона здійснюється над людьми, їх поведінкою та свідомістю.

Нерідко владу ототожнюють з «силою», «насильством». Проте влада не обов'язково повинна бути пов'язана з насильством. Мало того, звернення влади до сили свідчить про нестачу влади.

Ticно взаємопов'язані поняття «влада» i «управління», але i між ними існують важливі відмінності. Управління – функція будь-якої організованої системи, що забезпечує збереження, підтримку діяльності та досягнення цілей даної системи.

Існує взаємозв'язок, також і різниця поміж такими поняттями як «влада» та «панування» (політичне).

Політичне панування – це один із засобів політичного управління, заснований безпосередньо на безумовній покірності. Це виникає тоді, коли влада інституціалізується, перетворюється на стійке утворення, коли в організації встановлюються позиції, які дозволяють приймати рішення, наказувати, дозволяти та забороняти. Політичне панування не може обмежуватися тільки фактом реалізації влади, воно потребує віри та законності.

Панування – це політичний порядок, за якого одні керують, а інші підкоряються, хоча перші можуть знаходитися під демократичним контролем других.

Отже, різні трактування феномена влади – не взаємовиняток, вони фіксують різні цілком реальні аспекти влади.

< Назад   Вперед >
Содержание