10.5.1. Методи планування
Методи планування повинні:
по-перше, бути адекватними зовнішнім умовам господарювання, особливостям різних етапів процесу становлення та розвитку ринкових відносин;
по-друге, якнайповніше враховувати профіль діяльності об'єкта планування та різноманітні засоби досягнення основної підприємницької мети — збільшення прибутку;
по-третє, відповідати видовим ознакам плану, що розробляється.
Система методів прогнозування формується за допомогою фіксування можливих і структурованих за визначеними ознаками методів розробки прогнозів майбутнього стану (рівня розвитку) того чи іншого суб'єкта господарювання.
Класифікацію основних методів планування наведено в табл. 10.1.
Залежно від джерел інформації, технології її оброблення й одержаних результатів економічні методи прогнозування поділяються на дві великі групи — факторологічні та евристичні (аналітично- інтуїтивні).
Факторологічні методи базуються на використанні фактичних (статистичних) матеріалів, що детально характеризують зміни в часі сукупності або окремих ознак об'єкта прогнозування.
У табл. 10.2 наведено основні джерела інформації для процесу планування.
Евристичні методи передбачають здійснення прогнозних розробок за допомогою логічних прийомів і методичних правил теоретичних досліджень.
Методи прогнозування можна розподілити на якісні та кількісні.
В основу якісних методів прогнозування покладений переважно логічний аналіз об'єктів, що спирається на загальні закономірності економічного та соціального розвитку суб'єктів господарювання. Вони, як правило, мають на меті окреслити в загальній формі коло довгострокових проблем функціонування підприємства і передбачити можливості їхнього вирішення.
Кількісні методи прогнозування, що є за своєю природою сугубо формальними, базуються на математичному аналізі статистичного матеріалу, що характеризує тенденції розвитку об'єкта прогнозування за визначений період