2.1. ГЕОЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

МАКРОЕКОНОМІКА



Сильні сторони



Можливості

• Місткий внутрішній ринок;

• Відновлення стабілізації валютного ринку

• Започаткування товарної диверсифікації експорту;

• Підвищення цінової конкурентоспроможності;

• Активізації інвестиційної діяльності у зв’язку з проведенням Євро–2012;

• Концентрація соціальної політики на підтримці малозабезпечених верств населення • Збільшення ступеня відкритості ринків Європейського Союзу для України в разі створення зони вільної торгівлі;

• Використання переваг глобалізації, які є сприятливими для розвитку ринку послуг;

• Диверсифікація ринків збуту;

• Вирівнювання розвитку регіонів;

• Зменшення рівня інфляції до однозначного числа (грудень до грудня) починаючи з 2010 року;

• Зростання попиту на вітчизняні товари на світових ринках;

• Розширення присутності на європейських ринках, включення в інтеграційні процеси;

• Підтримка динаміки зростання продуктивності праці в умовах зростання рівня зайнятості;

• Можливість розширення доступу до зовнішніх джерел фінансування усіх регіонів України;

• Стимулювання регіонального розвитку;

• Зміни в структурі прямих іноземних інвестицій;

• Залучення потенціалу внутрішніх національних заощаджень для нагромадження основного капіталу.

Слабкі сторони



Загрози

• Від'ємне сальдо капітального рахунку платіжного балансу;

• Значний зовнішній борг корпоративного сектора (на 01.07.2009 – більше 80 млрд. доларів США);

• Низький рівень капітальних витрат у структурі державних витрат (менше 3%);

• Недовіра до банківської системи;

• Збереження високої імпортної складової на внутрішньому ринку;

• Значна залежність розвитку від цін на сировинні ресурси, особливо енергоресурси та металопродукцію;

• Погіршення цінових умов торгівлі;

• Низький рівень ВВП на душу населення та доданої вартості на одного зайнятого;

• Значне податкове навантаження на підприємців. • Формування тенденції збільшення дефіциту державного бюджету;

• Підвищення рівня державного зовнішнього боргу(на 01.07.2009 – більше 13 млрд. доларів США);

• Від’ємні фінансові результати роботи підприємств;

• Зниження рівня національних заощаджень і нагромадження основного капіталу;

• Низький рівень кредитування економіки;

• Висока залежність і погіршення економічних взаємозв’язків зі східними сусідами по окремих видах економічної діяльності (Росією, Білорусією);

• Падіння міжнародної конкурентоспроможності за методологією ВЕФ;

• Втрата зовнішніх ринків;

• Нарощування бюджетної заборгованості перед експортерами за відшкодуванням ПДВ.

ФІНАНСОВІ РИНКИ



Сильні сторони



Можливості

• Проведення процедури оздоровлення та капіталізації ряду системних банків;

• Розвиток нових фінансових продуктів, технологій та інновацій після надходження іноземного капіталу на український ринок;

• Достатньо кваліфікований персонал, задіяний у секторі;

• Порівняно ефективна система нагляду за банківською системою.

• Значний потенціал впровадження нових фінансових послуг;

• Значний потенціал ринку фінансових послуг для фізичних осіб;

• Використання досвіду розвинутих ринків для швидшого запровадження новітніх інформаційно-фінансових технологій;

• Перспективи Європейської інтеграції, у тому числі в сфері гармонізації стосовно фінансових послуг;

• Перспективи регіональної співпраці у фінансовій галузі в рамках ГУАМ та Організації Чорноморського співробітництва і торгівлі;

• Можливість залучення потужних інвестицій з країн Перської затоки.

Слабкі сторони



Загрози

• Низька якість кредитного портфелю банків;

• Мала питома вага довгострокового кредитування;

• Незацікавленість комерційних банків у кредитуванні інноваційних проектів;

• Відсутність дієвих інститутів розвитку і механізмів стимулювання, гарантування та фінансування вітчизняного експорту;

• Нерозвиненість інфраструктури фондового ринку;

• Невеликі обсяги торгівлі цінними паперами на організованому ринку;

• Незначна кількість фінансових інструментів, що доступні інвесторам;

• Мала частка небанківських кредитних установ у фінансовій системі;

• Недостатній рівень надання страхових послуг, особливо населенню;

• Затягування з впровадженням повноцінної пенсійної реформи, формування потужних пенсійних фондів та інших основних довгострокових інституційних інвесторів;

• Відсутність єдиного органу державного регулювання та нагляду на фінансовому ринку. • Нова хвиля світової фінансової кризи;

• Розриви між термінами надання кредитів та термінами депозитів;

• Політична нестабільність;

• Висока ймовірність банкрутств фінансових корпорацій;

• Затримка з проведенням пенсійної реформи, неспроможність солідарної системи обслуговувати пенсійні виплати в умовах демографічної депопуляції;

• Зменшення зайнятості та збільшення дефіциту пенсійного фонду;

• Кліматичні зміни, що призведуть до поширення природних катастроф і необхідності масових виплат по страхових випадках;

• Інституційна та фінансова слабкість фонду гарантування вкладів фізичних осіб в умовах масового неповернення вкладів з боку банківської системи.











ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ



Сильні сторони



Можливості

• Високий експортний потенціал економіки, включаючи агросировину, транспортні засоби, авіакосмічну продукцію.

• Наявний досвід та налагоджені каналів просування вітчизняних товарів на зовнішні ринки. • Підписання поглибленої угоди про створення зони вільної торгівлі з ЄС;

• Реформування регуляторної політики, у тому числі технічних стандартів відповідно до міжнародних правил та принципів;

• Стандартизація виробників продуктів харчування, розширення зовнішніх ринків збуту;

• Збільшення частки середньо- та високотехнологічної продукції в структурі експорту.

Слабкі сторони



Загрози

• Низька диверсифікація географічної структури експорту: ряд товарних груп експорту мають виключне спрямування на ринки країн СНД (переважно Росії);

• Низька диверсифікація продуктової структури експорту: основну частку експорту складають чорні метали та вироби з них (35–40%), щодо яких спостерігається стала тенденція волатильності цін на світових ринках;

• Невідповідність національних технічних стандартів світовим, що є бар’єром для розширення зовнішніх ринків збуту;

• Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами;

• Погіршення цінових умов торгівлі для експортерів. • Загострення конкуренції на ринках металу і, як результат – втрата присутності вітчизняної металопродукції на зовнішніх ринках;

• Зниження обсягу інвестицій, спрямованих на модернізацію виробництва;

• Погіршення умов просування експорту на російський ринок, яка є одним із основних зовнішніх ринків збуту української продукції.

< Назад   Вперед >
Содержание