2.1. ГЕОЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ
Сильні сторони
Можливості
• Місткий внутрішній ринок;
• Відновлення стабілізації валютного ринку
• Започаткування товарної диверсифікації експорту;
• Підвищення цінової конкурентоспроможності;
• Активізації інвестиційної діяльності у зв’язку з проведенням Євро–2012;
• Концентрація соціальної політики на підтримці малозабезпечених верств населення • Збільшення ступеня відкритості ринків Європейського Союзу для України в разі створення зони вільної торгівлі;
• Використання переваг глобалізації, які є сприятливими для розвитку ринку послуг;
• Диверсифікація ринків збуту;
• Вирівнювання розвитку регіонів;
• Зменшення рівня інфляції до однозначного числа (грудень до грудня) починаючи з 2010 року;
• Зростання попиту на вітчизняні товари на світових ринках;
• Розширення присутності на європейських ринках, включення в інтеграційні процеси;
• Підтримка динаміки зростання продуктивності праці в умовах зростання рівня зайнятості;
• Можливість розширення доступу до зовнішніх джерел фінансування усіх регіонів України;
• Стимулювання регіонального розвитку;
• Зміни в структурі прямих іноземних інвестицій;
• Залучення потенціалу внутрішніх національних заощаджень для нагромадження основного капіталу.
Слабкі сторони
Загрози
• Від'ємне сальдо капітального рахунку платіжного балансу;
• Значний зовнішній борг корпоративного сектора (на 01.07.2009 – більше 80 млрд. доларів США);
• Низький рівень капітальних витрат у структурі державних витрат (менше 3%);
• Недовіра до банківської системи;
• Збереження високої імпортної складової на внутрішньому ринку;
• Значна залежність розвитку від цін на сировинні ресурси, особливо енергоресурси та металопродукцію;
• Погіршення цінових умов торгівлі;
• Низький рівень ВВП на душу населення та доданої вартості на одного зайнятого;
• Значне податкове навантаження на підприємців. • Формування тенденції збільшення дефіциту державного бюджету;
• Підвищення рівня державного зовнішнього боргу(на 01.07.2009 – більше 13 млрд. доларів США);
• Від’ємні фінансові результати роботи підприємств;
• Зниження рівня національних заощаджень і нагромадження основного капіталу;
• Низький рівень кредитування економіки;
• Висока залежність і погіршення економічних взаємозв’язків зі східними сусідами по окремих видах економічної діяльності (Росією, Білорусією);
• Падіння міжнародної конкурентоспроможності за методологією ВЕФ;
• Втрата зовнішніх ринків;
• Нарощування бюджетної заборгованості перед експортерами за відшкодуванням ПДВ.
ФІНАНСОВІ РИНКИ
Сильні сторони
Можливості
• Проведення процедури оздоровлення та капіталізації ряду системних банків;
• Розвиток нових фінансових продуктів, технологій та інновацій після надходження іноземного капіталу на український ринок;
• Достатньо кваліфікований персонал, задіяний у секторі;
• Порівняно ефективна система нагляду за банківською системою.
• Значний потенціал впровадження нових фінансових послуг;
• Значний потенціал ринку фінансових послуг для фізичних осіб;
• Використання досвіду розвинутих ринків для швидшого запровадження новітніх інформаційно-фінансових технологій;
• Перспективи Європейської інтеграції, у тому числі в сфері гармонізації стосовно фінансових послуг;
• Перспективи регіональної співпраці у фінансовій галузі в рамках ГУАМ та Організації Чорноморського співробітництва і торгівлі;
• Можливість залучення потужних інвестицій з країн Перської затоки.
Слабкі сторони
Загрози
• Низька якість кредитного портфелю банків;
• Мала питома вага довгострокового кредитування;
• Незацікавленість комерційних банків у кредитуванні інноваційних проектів;
• Відсутність дієвих інститутів розвитку і механізмів стимулювання, гарантування та фінансування вітчизняного експорту;
• Нерозвиненість інфраструктури фондового ринку;
• Невеликі обсяги торгівлі цінними паперами на організованому ринку;
• Незначна кількість фінансових інструментів, що доступні інвесторам;
• Мала частка небанківських кредитних установ у фінансовій системі;
• Недостатній рівень надання страхових послуг, особливо населенню;
• Затягування з впровадженням повноцінної пенсійної реформи, формування потужних пенсійних фондів та інших основних довгострокових інституційних інвесторів;
• Відсутність єдиного органу державного регулювання та нагляду на фінансовому ринку. • Нова хвиля світової фінансової кризи;
• Розриви між термінами надання кредитів та термінами депозитів;
• Політична нестабільність;
• Висока ймовірність банкрутств фінансових корпорацій;
• Затримка з проведенням пенсійної реформи, неспроможність солідарної системи обслуговувати пенсійні виплати в умовах демографічної депопуляції;
• Зменшення зайнятості та збільшення дефіциту пенсійного фонду;
• Кліматичні зміни, що призведуть до поширення природних катастроф і необхідності масових виплат по страхових випадках;
• Інституційна та фінансова слабкість фонду гарантування вкладів фізичних осіб в умовах масового неповернення вкладів з боку банківської системи.
ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ
Сильні сторони
Можливості
• Високий експортний потенціал економіки, включаючи агросировину, транспортні засоби, авіакосмічну продукцію.
• Наявний досвід та налагоджені каналів просування вітчизняних товарів на зовнішні ринки. • Підписання поглибленої угоди про створення зони вільної торгівлі з ЄС;
• Реформування регуляторної політики, у тому числі технічних стандартів відповідно до міжнародних правил та принципів;
• Стандартизація виробників продуктів харчування, розширення зовнішніх ринків збуту;
• Збільшення частки середньо- та високотехнологічної продукції в структурі експорту.
Слабкі сторони
Загрози
• Низька диверсифікація географічної структури експорту: ряд товарних груп експорту мають виключне спрямування на ринки країн СНД (переважно Росії);
• Низька диверсифікація продуктової структури експорту: основну частку експорту складають чорні метали та вироби з них (35–40%), щодо яких спостерігається стала тенденція волатильності цін на світових ринках;
• Невідповідність національних технічних стандартів світовим, що є бар’єром для розширення зовнішніх ринків збуту;
• Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами;
• Погіршення цінових умов торгівлі для експортерів. • Загострення конкуренції на ринках металу і, як результат – втрата присутності вітчизняної металопродукції на зовнішніх ринках;
• Зниження обсягу інвестицій, спрямованих на модернізацію виробництва;
• Погіршення умов просування експорту на російський ринок, яка є одним із основних зовнішніх ринків збуту української продукції.