4. Грошова форма вартості

характеризується виділенням у результаті подальшого обміну одного товару як загального еквівалента.

Товар Т1 у загальній формі набув властивостей, характерних для грошової одиниці Д [31].

З появою грошей завершився процес розвитку форм вартості. На початку існування грошової форми були і деякі спроби переходу до інших форм грошей. Так, Римський імператор Гай Цезар, витративши усю свою казну, визнав грошима звичайні ракушки, зібрані на морському берегу.

Гроші надали можливість вимірювати вартість усіх інших товарів, а продукти приватної праці виробників через них дістали суспільне визначення. Товарний світ поділився на товари, що перебувають у відносній формі вартості, і гроші як загальний еквівалент. При цьому золото як грошовий матеріал завжди перебувало у еквівалентній формі вартості, затрачена на його видобування конкретна праця була безпосереднім втіленням абстрактної загальнолюдської праці, а затрачена на його виробництво приватна праця – безпосереднім втіленням суспільної праці. З розвитком товарного виробництва змінювався й удосконалювався і сам обмін. Якщо він спочатку мав форму безпосереднього бартеру, то нині він здійснюється за допомогою посередників. Це, у свою чергу, призвело до вдосконалення обміну:

? обмін став менш витратним і більш багатоплановим;

? зменшився комерційний ризик, пов’язаний з можливістю нереалізації товару внаслідок відсутності в тому самому місці і в той самий час товару, призначеного для обміну на перший;

? з’явилась можливість пов’язати між собою сучасні і майбутні обмінні операції [30].

З часом людство доходить до висновку, що металеві гроші вимагають витрачання значної частки праці на їх утворення і утримання.

Переломним моментом у розвитку форм грошей стала демонетизація золота, внаслідок якої закінчилася епоха повноцінних грошей і розпочалася епоха неповноцінних грошей. Цьому сприяло ряд чинників: золото і срібло має високу питому вартість і одночасно є відносно м’яким металом, що призводить до значного зношування в процесі обігу; невеликі запаси золота не дозволяли забезпечувати потреби обігу в умовах зростання товарообумовлених операцій; золото – дорогий засіб обігу.

На сьогодні неповноцінні гроші повністю взяли на себе й успішно виконують такі функції, як засіб платежу, засіб обігу, міри вартості.

Отже, гроші, що виникли в результаті розв?язання суперечностей товару, є не технічним засобом обігу, а відображенням глибоких суспільних відносин. Вони пройшли у процесі своєї еволюції складний шлях розвитку від простої випадкової форми еквівалента до загальної форми вартості, тобто гроші за своєю природою є товаром.

Таким чином, виникнення та розвиток грошей – тривалий еволюційний процес, зумовлений стихійним розвитком товарного виробництва та обміну. З цього випливає ряд важливих висновків:

• по-перше, гроші за походженням - це товар, але не просто товар, а носій певних суспільних відносин, формування яких зумовило виділення з широкого ряду звичайних товарів одного - грошового;

• по-друге, як результат тривалого еволюційного розвитку товарного виробництва і ринку гроші самі не можуть бути застиглим, раз і назавжди даним явищем, а повинні постійно розвиватися як по суті, так і за формами існування;

• по-третє, гроші не можуть бути скасовані чи змінені угодою людей або рішенням держави доти, доки існують адекватні грошам суспільні відносини, так само як і не можуть бути "введені" там, де таких відносин не існує.

Одначе, треба пам’ятати, що визнання еволюційної концепції походження грошей не знімає зовсім питання про роль раціонального чинника в створенні грошей, насамперед держави

< Назад   Вперед >
Содержание