Тема: Розвиток політичної думки в Україні: історія і сучасність

Мета заняття: поглибити, узагальнити та систематизувати знання студентів про:

- політичну думку в Україні в ХVІ-ХVІІІ ст.;

- ідеї свободи і державності в українській соціально-політичній думці в ХІХ ст.;

- політичну науку в Україні в ХХ ст.



План



1. Політичні погляди українських полемістів (Г. Смотрицький, Х. Філарет, І. Вишенський).

2. Українська політична думка козацько-гетьманської доби (друга половина ХVІІ – кінець ХVІІІ ст.):

2.1. Ідеї волі і демократії в політичному житті козацтва.

2.2. Конституція П. Орлика як втілення української державницької ідеї.

2.3. Києво-Могилянська академія як головний осередок культури і освіти на Україні, центр основних політичних сил у боротьбі за національну незалежність.

3. Ідеї волі та державності в українській суспільно-політичній думці ХІХ ст.

4. Політична думка України на початку ХХ ст.



Методичні рекомендації



Розгляд першого питання доцільно розпочати з короткого нарису історичної дійсності кінця ХVІ – початку ХVІІ ст. та висвітлення процесів, які сприяли розвитку прогресивного ідейно-політичного руху в Україні. У цьому контексті доцільно звернути увагу на проблему виникнення і діяльності братств – добровільних церковних об’єднань, які майже одночасно виникли у багатьох містах України.

Необхідно також звернути увагу на ідеї Реформації, що прокотилися Польщею та викликали появу тенденцій до церковної унії. Саме навколо цієї проблеми і розгорнулися суперечки полемістів як із польськими авторами, які фактично відстоювали ідеї шляхетсько-католицької соціально-економічної, політичної та культурної агресії, так і між окремими представниками полемічної літератури. При підготовці цього питання потрібно окрему увагу звернути на характеристику поглядів Г. Смотрицького, Х. Філарета, І. Вишенського, визначити спільне та особливе в їх поглядах на проблеми:

- взаємовідносин православної та католицької церков;

- взаємовідносин світської та духовної влад;

- суспільного устрою.

Докладно перше питання можна вивчити за підручниками:

1. Политология: Учебное пособие. /Под общ. ред. Г.Г. Шестопалова. – Дн-ск, 1998. – С.47-49.

2. Політологія: Підручник. /За ред. О.Л. Семківа. – Львів, 1993. – С.83-89.

При підготовці другого питання перед студентами можуть постати певні труднощі, оскільки період з середини ХVІІ до кінця ХVІІІ ст. надзвичайно насичений як історичними подіями, що справили визначний вплив на долю українського народу, так і різноманітними політичними ідеями та концепціями. У зв’язку з цим нам вважається доцільним виділити окремі підпитання, які стосуються найважливіших етапів розвитку політичної думки того часу.

У першу чергу необхідно звернути увагу на розгляд феномену козацтва, яке в умовах зростаючого пригноблення і початку покріпачення українського народу фактично єдине підтримувало і зберігало ідеї свободи і демократії у своєму житті. Треба пам’ятати, що саме козацтво виступало основною силою повстань, які прокотилися по Україні у ХVІ-ХVІІ ст. і завершилися Визвольною війною українського народу під проводом Б. Хмельницького. Крім того, оскільки політична думка у ХVІІ ст. розвивалась у контексті таких правових документів, як “Березневі статті”, “Гадяцький трактат”, “Конституція прав і свобод Запорізького Війська”, які вийшли з середовища козацтва, буде надзвичайно доцільним і корисним дати характеристику цих документів.

Така характеристика буде тим більш корисною, якщо пам’ятати, що вищезазначені документи становили ідейну та правову основу для створення Конституції П. Орлика, яка дійсно становить неоцінений скарб політичної думки у загальноєвропейському масштабі. При вивченні цього документу студентам потрібно не лише перерахувати окремі статті, які в ньому містяться, а й проаналізувати їх зміст та визначити значення для формування української державності. Наприклад, статті четверта та п’ята, в яких вказано, що всі поточні справи держави вирішує гетьман спільно з радою генеральної старшини і справи про кривду гетьманові та провини старшини судить генеральний суд, означає створення основ республіканського, демократичного устрою з поділом влади на три гілки – законодавчу, виконавчу і судову. Саме у такому аспекті потрібно проаналізувати всі статті Конституції.

При підготовці відповіді на останню частину другого питання потрібно звернутись до першого питання, оскільки саме діяльність братств заклала ідейні основи виникнення Києво-Могилянської академії – першого вищого навчального закладу на східних та деяких південних слов’янських територіях. Саме особливості діяльності братств, а також ідеї європейського Просвітництва визначили особливості діяльності Києво-Могилянської академії – вона була центром усіх свідомих українських сил у галузі культури, освіти, політичної думки. Студенту необхідно чітко це розуміти і використовувати при аналізі політичних поглядів діячів академії, зокрема П. Могили, С. Яворського, Ф. Прокоповича з проблем:

- взаємовідносин світської і духовної влад;

- походження світської влади;

- ідеального володаря та ідеального суспільного устрою.

Докладно друге питання можна вивчити за підручниками:

1. Политология: Учебное пособие. /Под общ. ред. Г.Г. Шестопалова. – Дн-ск, 1998. – С.49-50.

2. Політологія: Підручник. /За ред. О.Л. Семківа. – Львів, 1993. – С.90-92.

Перш ніж приступати до вивчення третього питання студент повинен усвідомити, що початок ХІХ ст. був переломним у суспільному житті народів, які жили на території Російської імперії – саме у цей період відбуваються докорінні зміни у суспільно-політичному житті, пов’язані з кризою феодально-кріпосницької системи та визріванням у її надрах капіталістичного ладу. Саме ці процеси породили потребу у нових ідеях, суспільно-політичних концепціях, виразником яких у першій половині ХІХ ст. виступило Кирило-Мефодіївське товариство. Студент повинен вказати діячів товариства, визначити основні програмні документи та ідеї товариства стосовно:

- суспільно-політичного устрою України;

- політичного ідеалу;

- шляхів досягнення поставленої мети.

Серед представників суспільно-політичної думки другої половини ХІХ ст. потрібно виділити М. Драгоманова, С. Подолинського та М. Павлика і їх програму “Громада”, І. Франко як продовжувача ідей “Громади” та М. Грушевського, охарактеризувати їх погляди стосовно вище наведених проблем, відзначити їх особистий внесок у розвиток політичної думки України. Наприкінці відповіді доцільно зробити узагальнюючий висновок стосовно розвитку політичної думки у ХІХ ст.

Докладно третє питання можна вивчити за підручниками:

1. Политология: Учебное пособие. /Под общ. ред. Г.Г. Шестопалова. – Дн-ск, 1998. – С.51-53.

2. Політологія: Підручник. /За ред. О.Л. Семківа. – Львів, 1993. – С.103-122.

При вивченні четвертого питання необхідно в першу чергу визначити, що початок ХХ ст. був переломним моментом у розвитку політичної думки в Україні, оскільки саме у цей період відбувається перехід українського національно-визвольного руху із стадії культурного українофільства до організованої роботи в масах під впливом політичних подій того часу (поширення соціалістичних ідей світової революції, перша і друга російські революції тощо). Усе це знайшло свій відбиток у політичних концепціях першої чверті ХХ ст., які доцільно розподілити за окремими напрямками:

- консервативний напрямок (В. Липинський);

- інтегральний націоналізм (М. Міхновський, Д. Донцов);

- державницький націоналізм (С. Дністрянський);

- комуністичний напрямок (М. Хвильовий, В. Винниченко).

Такий розподіл дозволить якісно дослідити увесь спектр поглядів щодо майбутнього суспільно-політичного ладу України, розглянути та порівняти основні політичні ідеї та концепції, що існували у той час та справили вплив на політичні погляди та ідеали наступних поколінь українських мислителів.

Докладно четверте питання можна вивчити за підручниками:

1. Піча В.М., Хома Н.М. Політологія: Навчальний посібник. – Л., 2002. – С.73-75.

2. Политология: Учебное пособие. /Под общ. ред. Г.Г.Шестопалова. – Дн-ск, 1998. – С.51-56.

3. Політологія: Підручник. /За ред. О.Л. Семківа. – Львів, 1993. – С.122-137.



Питання для обговорення



1. У чому полягала сутність діяльності братств на Україні?

2. Яка головна ідея об’єднує твори українських полемістів?

3. Які напрямки можна виділити у полемічній літературі?

4. Які ідеї були провідними у політичному житті козацтва?

5. Який внесок у розвиток української політичної думки зробила Києво-Могилянська академія?

6. На які принципи опиралася Конституція П. Орлика?

7. Які головні ідеї визначали діяльність Кирило-Мефодіївського товариства?

8. У чому суть політичної програми М. Драгоманова?

9. Які ідеї стосовно майбутнього України висловлював І. Франко?

10. Які ідеологічні течії можна виділити в українській політичній думці початку ХХ ст.?



Ключові терміни та поняття

Автономія Консерватизм Самоврядування Авторитаризм Принципи федералізму Сепаратизм Імперія Конфедерація Соборність Анархізм Місцеве самоврядування Соборність України Віче Націоналізм Українська політологія Імперіалізм Національна держава

Питання для повторення



1. Розвиток політичних ідей мислителями Київської Русі.

2. Державотворчі процеси в житті запорізького козацтва.

3. Політичні погляди головних учасників Кирило-Мефодіївського товариства, їх спільні риси.

4. Політична думка в Україні доби Відродження та Просвітництва.

5. Особливості політичної думки в Україні в ХІХ та на початку ХХ ст.

6. Сучасна політична думка в Україні.



Тематика рефератів



1. “Договір і Конституція” 1710 р.

2. М. Драгоманов – основоположник політичної науки в Україні.

3. М. Грушевський і його концепція української державності.

4. Д. Донцов і “інтегральний націоналізм”.

5. В. Липинський і концепція “трудової монархії”.

Бібліографічний список



Обов’язкова література: 1; 2; 3; 5; 7; 8; 9; 11.

Додаткова література: 7; 9; 10; 12; 15; 16; 18; 19; 20; 21; 26; 27; 28; 39; 40; 43; 44; 47

< Назад   Вперед >
Содержание