6.2. Аналіз загальноекономічних показників розвитку регіону

Для подальшої успішної перебудови управління економікою необхідно проаналізувати рівень регіонального розвитку регіонів на конкретний момент часу, їх стартову позицію.

Економічні та соціальні процеси, що відбуваються в регіонах можна оцінювати за трьома типами порівнянь:

1. історичним (сучасний і минулий стан регіону);

2. синхронним (сучасний стан регіонів і країни);

3. прогностичним (сьогодення і ймовірне майбутнє).

Такі порівняння є дуже важливими, але вони недостатні для всебічного аналізу регіонального розвитку.

Для більш детального аналізу необхідно розрізняти:

– аналітичні показники економічного потенціалу;

– показники рівня соціально-економічного розвитку.

До показників економічного потенціалу відносяться: кількість населення, трудові ресурси, обсяги ВВП, національного доходу (НД), обсяги основного капіталу та інші. Всі ці показники характеризують розвиток продуктивних сил регіону, насамперед з кількісної сторони.

На відміну від економічного потенціалу рівень соціально-економічного розвитку регіону може виражатися через обсяги виробництва і споживання ВВП, НД, матеріальних благ і послуг на душу населення, рівень продуктивності праці. Соціально-економічний розвиток регіону характеризує якісний стан суспільного виробництва, природних та людських ресурсів суспільства.

Система показників основних загальноекономічних показників, які підлягають аналізу визначається програмами і планами розвитку господарства регіонів і країни в цілому і підлягають статистичному обліку. До складу цих показників включено найбільш вагомі, які дають уявлення про зміни рівня життя і соціального захисту населення, раціонального використання ресурсів (природних, трудових і фінансових), підвищення ефективності виробництва, темпів структурних перетворень в економіці та інші.

З метою розкриття найважливіших тенденцій і проблем у розвитку господарських комплексів регіонів проводиться структурний аналіз стану соціально-економічної ситуації. Основна увага приділяється аналізу тих процесів, які негативно вплинули на ефективність виробництва у провідних галузях економіки і рівні життя населення. Також вказуються і позитивні тенденції, які відбуваються в регіонах у зв’язку з реформуванням економіки, розвитком підприємництва, виконанням програмних заходів Уряду та місцевих органів влади.

Аналіз економічного потенціалу регіону, здійснюється за допомогою визначення загального рівня економічного розвитку і по компонентної оцінки окремих складових частин потенціалу і ступеню їх використання. До функціонального складу економічного потенціалу входять: природно екологічний, виробничий і трудовий (детальніше у розділі 6).

Аналіз дає змогу визначити такі характеристики, як місткість розміщення ресурсів і виробництва, ефективність ресурсних обмежень, сприятливість регіону до інновацій.

Аналіз економічного потенціалу має дати оцінку ступеню використання наявних ресурсів, інерцію економічного зростання і соціально-економічних параметрів.

Під ступенем використання потенціалу розуміється рівень фактичного застосування потенційних можливостей регіону.

Існують методи як статистичного так і експертного характеру, які дозволяють оцінити ступінь використання потенціалу без визначення абсолютного його значення. Застосування цих методів є достатньо широким, бо існують випадки, коли тільки таким чином і можна оцінити ступінь використання потенціалу регіону. Вся проблема полягає в тому, що економічний потенціал регіону, як і потенціал будь-якої іншої системи не має чітких кількісних критеріїв та інструментів виміру, тому дослідникам слід завчасно домовитися як і на основі яких критеріїв буде вимірюватися потенціал. Обов’язковою умовою тут є порівнянність результатів аналізу складових економічного потенціалу.

При проведенні регіонального аналізу застосовуються наступні градації стану економічного потенціалу регіону: високий, середній і низький і ступені якісної оцінки використання потенціалу: використовується повністю та ефективно; використовується не повністю але ефективно; використовуються не повністю. Обмеженість його використання ресурсами відображається місткістю розміщення та ефективністю ресурсних обмежень.

Місткість розміщення – це потенційна можливість додаткового створення на території регіону нових економічних об’єктів або розширення діючих. Для якісної її оцінки використовуються наступні градації: місткість невичерпана; рівноважний стан, місткість вичерпана, перенасичення регіонального комплексу.

Обмеження за якимось ресурсом є ефективним (жорстким), якщо він лімітує подальше розширення економічної діяльності, тому використовуються наступні градації якісної оцінки стану ефективності ресурсних обмежень: ефективне; еластичне за даним обмеженням; рівноважний стан; неефективне.

Ефективність ресурсних обмежень слід, перш за все, оцінювати за устаткуванням, потужностями, сировинними ресурсами, матеріальними, трудовими, фінансовими, корисними копалинами та іншими ресурсами.

Об’єктом аналізу соціально-економічного розвитку регіонів, що проводиться з метою подальшого прогнозування, є, насамперед, система основних показників, які застосовуються для кількісної характеристики відтворювальних соціально-економічних процесів.

Важливим показником соціально-економічного розвитку є структура господарства регіону, відповідність її суспільним потребам і регіональним природноекономічним ресурсам відтворення.

Масштаби розвитку регіону в самому загальному вигляді характеризує показник національного багатства (НБ). Він відображає нагромаджені регіоном виробничі потужності, запаси і резерви матеріальних благ, основний капітал невиробничої сфери, особисте майно населення, залучені у виробництво природні ресурси.

Національне багатство регіону аналізується за ряд років за наступною формою:

Показники Роки

Обсяг національного багатства, млн. грн.

Всього:

в т.ч.

основний капітал

з нього

виробничий

невиробничий

Матеріальні обігові кошти

Домашнє майно населення

Також аналіз національного багатства слід проводити за матеріально-речовим складом і за формами власності (державна, кооперативна, приватна).

Наступним етапом є розрахунок темпів зростання основних показників соціально-економічного розвитку регіону всього і на душу населення. Використовуються наступні показники:

– ВВП регіону

– Продукція промисловості

– Виробництво засобів виробництва

– Виробництво предметів споживання

– Валова продукція сільського господарства

– Вироблений НД

– Спожитий НД

– Фонд споживання

– Реальні доходи населення

– Капітальні вкладення в т.ч. за об’єктами виробничого і невиробничого призначення

Далі визначаються у відсотках пропорції виробництва і невиробничої сфери в регіоні за наступними показниками:

Чисельність зайнятих - всього 100%

В тому числі:

– матеріальне виробництво

– невиробнича сфера

Основний капітал – всього 100%

В тому числі:

– виробничий

– невиробничий

Капітальні вкладення - всього 100%

В тому числі:

– виробничі

– невиробничі

Національне багатство - всього 100%

В тому числі:

– фонд виробництва (сукупність засобів праці, запаси матеріальних обігових коштів і резерви виробничих фондів)

– невиробничий фонд (основний невиробничий капітал і майно населення)

Ресурси ВВП - всього 100%

В тому числі:

– фонд виробництва (сума фондів відшкодування і додаткового продукту, що використовується для виробничого нагромадження товарних запасів у роздрібній торгівлі);

– ресурси споживання (сукупного особистого і суспільного споживання і частки додаткового продукту, призначеного для невиробничого нагромадження).

Аналіз соціально-економічного розвитку регіону може бути кількісним та якісним.

Основними показниками кількісного аналізу соціально-економічного розвитку є середньорічні відхилення показників, середньорічні темпи зростання, середньорічні темпи приросту.

Методика розрахунку їх наступна:

1.Середньорічний абсолютний приріст

; де

- абсолютне значення показника в останньому році періоду, що аналізується

- абсолютне значення показника в базовому році.

- кількість років в періоді, що аналізується.

Можливим є використання і іншої формули:

; де

- абсолютний приріст показника в кожному і-ому році порівняно з попередніми роками у визначеному періоді.

2.Середньорічний темп приросту

; де

- абсолютні значення показника відповідно в останньому і базовому роках.

3.Середньорічний темп зростання

%

4.Темп приросту

; або (в %); де

- темп зростання заданий період, %.

4.Темп зростання

; %

Якісний аналіз дає можливість визначити вплив окремих факторів на суспільний розвиток регіону в їх взаємозв’язку з показниками соціально-економічного розвитку. До факторів зростання фізичного обсягу ресурсів споживання відносяться: збільшення обсягів виробництва продукції у галузях; зміна темпів зростання виробництва; зміна матеріаломісткості виробництва; зміна питомої ваги втрат; зміна сальдо між територіальних економічних зв’язків, зміна ефективності нагромадження.

На характер відтворювальних процесів в регіоні можуть вплинути зміна кількості населення, зростання чи падіння промислового і сільськогосподарського виробництва, тобто фактори, які дають уявлення про рівень життя населення.

В результаті якісного аналізу визначаються причини, які викликали відповідні зміни в кількісних показниках (економічних, демографічних). Тому якісному аналізу підлягають насамперед структура господарства регіону за формами власності, галузева структура, структура населення і трудових ресурсів.

Об’єктом якісного аналізу стають також показники середньорічних темпів економічного зростання з позицій оцінки ефективності економічної діяльності регіону

< Назад   Вперед >
Содержание