ВСТУП
Складний і суперечливий процес трансформації сучасного українського суспільства на загальноцивілізаційних засадах пов’язаний з пошуком форм і засобів стимулювання політичної активності нації, духовного оновлення, формування інтелектуальної еліти, розробки системи ціннісних орієнтацій. Без об’єднуючої державницької ідеї, високих духовних і моральних принципів суспільство нездатне до проведення докорінних соціальних, економічних і політичних реформ.
Метою написання посібника є допомога студентам у вивченні структури, понятійного апарату, основних етапів розвитку всесвітньої політики та політології, імен видатних вчених, основного змісту наукових праць з політології.
Метою вивчення дисципліни є формування системи знань з питань сучасної політичної системи суспільства, політичної свідомості і демократичної політичної культури, необхідних навичок політичної діяльності.
Завданням вивчення дисципліни є вивчення сутності, теорії та методології політології як науки; розвиток здібностей розуміння політичних відносин і процесів; набуття навичок і вмінь практичного застосування теоретичних, прикладних та інструментальних компонентів політичного знання; аналіз міжнародного політичного життя, геополітичного становища і політичних процесів в Україні, її місця, статусу і відповідальності в сучасному політичному світі.
Предметом вивчення є організація та функціонування політичної системи суспільства.
В результаті вивчення дисципліни «Політологія» студент повинен:
знати:
• об’єкт, предмет і метод політології, володіти її понятійно-категоріальним апаратом;
• історію розвитку світової та вітчизняної політичної думки;
• суб’єкти, об’єкти та функції політики, особливості її взаємодії з іншими сферами життя суспільства;
• структуру та функції політичної системи, її головні інститути;
• суть і функції держави як головного інституту політичної системи суспільства;
• сутність та функції політичних партій і політичних організацій та рухів, види партійних та виборчих систем;
• сутність політичної культури та політичної соціалізації, їх роль у житті суспільства;
• ознаки та функції політичного лідера, сутність політичних еліт;
• сутність та типи політичної свідомості, поняття та функції у суспільстві політичної ідеології;
• основні сучасні політичні течії;
• сутність та характерні риси міжнародних відносин, місце в них міжнародної політики.
У результаті вивчення дисципліни студент повинен:
вміти:
• розпізнавати специфіку політичної влади, її сутність, характерні ознаки й функції;
• орієнтуватися в проблемах форм державного устрою і форм державного управління;
• формувати активну життєву позицію, вміння її відстоювати;
• орієнтуватися у міжнародному політичному житті, геополітичній обстановці, мати уявлення про місце і статус України у сучасному світі;
• брати участь у виборчих кампаніях, вносити посильний внесок у гармонізацію людських, міжнаціональних, міжпартійних відносин.
Основними видами аудиторних занять є лекції та семінари.
Однією із форм організації навчання в навчальної дисципліни є індивідуальні завдання. До індивідуальних завдань відносяться реферати.
Індивідуальні заняття з даного курсу спрямовують здебільшого на поглиблення вивчення студентами навчальної дисципліни, проводяться з одним або декількома студентами. Індивідуальні завдання передбачають створення умов для найповнішої реалізації творчих можливостей студентів, які виявляють особливі здібності в навчанні та нахил до науково-дослідної роботи і творчої діяльності.
Навчальним планом передбачається самостійна робота студентів.
Головним при самостійному опрацювання курсу «Політологія» повинно бути вивчення літератури, рекомендованої у програмі.
Самостійна робота може виконуватися в бібліотеці, навчальному кабінеті, а також в домашніх умовах.
На самостійне вивчення виносяться теми навчальної дисципліни з метою:
• закріплення, поглиблення, розширення і систематизації знань, отриманих під час аудиторних занять;
• самостійного оволодіння новим навчальним матеріалом;
• формування умінь і навичок самостійної розумової праці.
Форма проведення підсумкового контролю письмовий екзамен