Форми конкуренції і моделі ринків

Конкуренція може діяти в таких основних формах: вільна, монополістична, олігополістична. За умови, коли виробництво в певній галузі монополізоване одним великим підприємством, — конкуренція відсутня.

За формами конкуренції економічна теорія виділяє чотири моделі ринку: 1) чиста конкуренція; 2) монополістична конкуренція; 3) олігополія і 4) чиста монополія (див. табл. 8.1).

За чистої конкуренції дуже велика кількість фірм виробляє стандартизований продукт, а новостворені фірми можуть вільно ввійти в цей ринок. Зовсім інша ситуація за чистої монополії: на ринку однорідного продукту чи послуги працює єдина фірма (наприклад, комунальне водопостачання населення), входження нових фірм у галузь заблоковане з низки причин, а диференціації послуг немає. Монополістична конкуренція означає ринкову ситуацію, за якої відносно велика кількість невеликих виробників пропонує схожу, але неоднакову продукцію. В умовах монополістичної конкуренції економічне суперництво зосереджується не лише на ціні, але й на нецінових чинниках збуту товарів (упаковка, реклама, якість тощо). За олігополії на ринку є лише декілька продавців, які узгоджують між собою ціни та обсяги виробництва. Продукти повинні бути стандартизовані й диференційовані, а входження в олігопольні галузі є надто складним і суперечливим процесом. Усі моделі ринків, окрім моделі чистої конкуренції, отримали в економічній теорії назву «недосконалої конкуренції».

Наріжним каменем логіки ринкової системи є визнання активної конкуренції на вільних ринках. Досягти досконалої конкуренції можна за допомогою державного втручання в підприємницьку діяльність. Якщо звести до мінімуму перешкоди на шляху вільного доступу конкурентів до певної галузі, то побоювання потенційної конкуренції та сама конкуренція сприятимуть зниженню олігопольної ціни. Чисту конкуренцію називають досконалою. «Досконала конкуренція, — за словами А. Семюелсона і В. Норд- гауза, — є тоді, коли кожен виробник не може впливати на ринкову ціну» (див.: Семюелсон П. А., Нордгауз В. Д. Мікроекономіка. — С. 207).

У теперішній економіці панує недосконала конкуренція. Вона переважає в галузі, в якій окремі продавці мають певний контроль за ціною продукції цієї галузі. У недосконалого конкурента є певна свобода дій стосовно його цінових рішень.

Прикладом недосконалої конкуренції є наявність олігополії, монополістичної конкуренції та монополії. Проблеми недосконалої конкуренції розглядатимуться в темі 21. Зауважимо, що в сучасних розвинутих країнах великим фірмам небезпечно зловживати своїм монопольним становищем: діють антимонопольні закони, уряди, здійснюючи антимонопольну політику, перешкоджають монополізації цін і контролю над пропонуванням, цим самим зменшуючи доходи монополістичних об’єднань. Розвиток антимонопольного законодавства та його дотримання може сприяти розвитку та підтриманню досконалої конкуренції

< Назад   Вперед >
Содержание