ПЕРЕДМОВА

У сучасних умовах увесь світ і наша країна вступили в новий етап свого розвитку. На межі ХХ-ХХІ ст. були в основному нагромаджені необхідні можливості подальшого соціально-економічного прогресу. У світлі сучасних глобалізаційних викликів та нового етапу економічного розвитку України зростає значущість наукового обґрунтування національних економічних пріоритетів, формування на їх основі ефективної державної економічної політики.

Кожному етапу розвитку економічних систем властивий свій специфічний масив пріоритетів соціально-економічного розвитку. Сучасна економічна система – це економіка знань, де найважливішими виробничими ресурсами суспільства є інформація і знання. За критерії національної конкурентоспроможності економіка знань визначає динаміку інновацій, швидкість технологічного оновлення виробництва на противагу забезпеченості природними, капітальними і трудовими ресурсами в умовах індустріального типу економічного розвитку. Проблема відповідності національних пріоритетів зазначеним вимогам сучасного етапу соціально-економічних трансформацій актуалізується посиленням тенденцій глобалізації суспільного життя.

Нові актуальні аспекти в проблему пріоритетів національного економічного розвитку вносить сучасна світова фінансова криза. Очевидно, що у кризовий момент основні зусилля спрямовуються на подолання першочергових проблем. Водночас наука, аналізуючи глибинні причини й наслідки кризи, повинна робити висновки на майбутнє з урахуванням загальнодержавних пріоритетів. Підтримка фінансової безпеки держави потребує сьогодні пріоритетної розробки системи попереджувальних заходів, мінімізації можливих збитків для національної економіки.

Безумовно, що перед вітчизняною економічною наукою нині постала нагальна проблема переосмислення сутності національних пріоритетів та стратегічних цілей соціально-економічного розвитку України на основі узагальнення підсумків пройденого, аналізу його суперечностей і оцінки можливих шляхів подальшого розвитку. Зміст проблеми при цьому полягає у глибинному дослідженні закономірностей і тенденцій сучасного етапу розвитку вітчизняної економічної системи.

Україна на сьогодні обрала для себе «наздоганяючий» тип економічного розвитку, який об’єктивно є перепоною на шляху формування та розвитку сучасної системи конкурентних переваг – ключових точок конкурентоспроможності національної економіки. За таких умов країна залишається вразливою для впливу негативних чинників глобалізації (збільшення залежності від транснаціонального капіталу, поглиблення нерівності як на внутрішньому, так і на міждержавному рівнях, посилення нестабільності фінансових ринків, швидке поширення та мультиплікація шкоди від світових криз тощо), водночас виявляючись нездатною скористатися перевагами глобалізації. Негативний вплив на соціально-економічний розвиток здійснює надмірна орієнтація вітчизняної економіки на споживання, яка увійшла в суперечність з потребами інноваційного розвитку національного виробництва. Така ситуація вимагає перегляду чинної системи пріоритетів економічного і соціального розвитку України. Все це спонукає до широкого наукового обговорення проблем національних економічних пріоритетів.

У монографії подано результати досліджень науковців Київського національного торговельно-економічного університету та Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України». У ній знайшли висвітлення багато важливих наукових проблем соціально-економічного розвитку сучасного українського суспільства. Визначено найважливіші виклики стабільному та довгостроковому економічному розвитку, серед яких – надмірна монополізація економіки, інфраструктурні обмеження економічного зростання, неефективне державне управління, низька соціальна відповідальність бізнесу, відсутність умов і стимулів до розвитку людського капіталу та ін. Авторами обґрунтовується необхідність поєднання стратегії підтримки та стимулювання розвитку традиційних секторів економіки, як основи сучасної економічної системи України, із стратегією формування нових точок економічного зростання, заснованих на інноваційних технологіях, переорієнтації економіки на створення і використання сучасних знань, перетворення їх на каталізатор розвитку ефективної вітчизняної системи конкурентних переваг. Сформульовано ряд конкретних пропозицій щодо перебудови чинної системи державного регулювання економіки як інструменту ініціації та управління цілеспрямованою трансформацією національної економіки в умовах сучасних глобалізаційних викликів.

Не претендуючи на вичерпне вирішення поставлених проблем, висуваючи додаткові аргументи в обґрунтування своєї позиції, сподіваємося, що їх обговорення буде сприяти поглибленню наукових уявлень про пріоритетність цілей і завдань національного економічного розвитку, більш глибокому теоретичному осмисленню процесів, що відбуваються у світовій та українській економіці Вперед >
Содержание