2.4. ЛЮДСЬКИЙ ПОТЕНЦІАЛ
ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ
Сильні сторони
Можливості
• Порівняно високий освітній рівень, значний інтелектуальний потенціал населення;
• Збереження у цілому традицій сімейного способу життя, шлюбно-сімейних цінностей, пожвавлення дітородної активності населення та збереження орієнтацій на двохдітну сім’ю;
• Наявність міграційного ресурсу;
• Вичерпання потенціалу подальшого старіння населення у сільській місцевості та очікуване уповільнення процесу старіння сільського населення у короткостроковій перспективі;
• Наявність державних гарантій освіти в нормативно-правовому полі;
• Розвинута і загальнодоступна мережа навчальних закладів;
• Зростання рівня охоплення освітою;
• Започаткування міжнародно-інтеграційної діяльності (Болонський процес);
• Державні гарантії, розвинуте законодавство, досвід організації загальнодоступної системи охорони здоров’я;
• Розвинута і загальнодоступна комунальна мережа медичних закладів;
• Потужний державний адміністративно-управлінський апарат. • Наявність резервів та можливостей подовження тривалості життя за рахунок скорочення передчасної смертності від причин, яким можна запобігти;
• Можливість збільшення витрат на підготовку фахівців з вищою освітою та поліпшення якості підготовки кваліфікованих кадрів протягом 2015–2020 років, коли очікується істотне зменшення чисельності молоді віком 17-23 років (яка навчається у ВНЗ);
• Можливість певного “омолодження” вікового складу населення за рахунок імміграції (за умови належного регулювання обсягів та структури її потоків);
• Розширення використання наукового та освітнього потенціалів для модернізації економіки;
• Удосконалення стандартів навчання; підтримка кращих закладів як бази відтворення кваліфікованих кадрів;
• Інтеграція освіти, науки, виробництва; прогнозування потреб ринку праці;
• Активізація міжнародної співпраці у сфері оцінювання якості освіти;
• Удосконалення системи безперервного навчання, стимулювання до участі в цьому роботодавців; • • Стандартизація медичних послуг;
• Запровадження громадського контролю за якістю послуг у сфері охорони здоров’я;
• Введення європейських стандартів у навчання спеціалістів у сфері охорони здоров’я;
• Посилення інтеграції освіти, науки і медичної практики;
• Запровадження науково – обґрунтованих стандартів державного контролю за якістю медичних і пов’язаних з ними послуг.
Слабкі сторони
Загрози
• Різкі коливання чисельності робочої сили та дисбаланс між працюючим населенням та непрацюючими пенсіонерами;
• Прискорення темпів скорочення чисельності населення працездатного віку після 2015 року;
• Низька тривалість життя в Україні, “консервативність” структури причин смерті; відсутність ідеології та традицій свідомого збереження здоров’я у широких верств населення;
• Необхідність одночасного збільшення витрат на підтримання здоров’я осіб похилого віку (у зв’язку з прогресуючим старінням) та збільшення інвестицій у поліпшення здоров’я дітей і осіб працездатного віку;
• Несформованість системи безперервної освіти, традицій самоосвітньої діяльності, навчальної активності дорослого населення;
• Архаїчна структура зайнятості населення (значна чисельність та надто висока частка зайнятих у низькопродуктивному особистому селянському господарстві);
• Структура професій та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка у закладах професійної освіти, не відповідає структурі попиту на ринку праці;
• Низький рівень початкової професійної підготовки;
• Низький рівень оплати праці у переважної більшості зайнятих;
• Перевищення темпів зростання заробітної плати над темпами зростання продуктивності праці;
• Висока диференціація заробітної плати і доходів населення;
• Утримання роботодавцями зайвої робочої сили замість вивільнення на ринок праці, що призводить до зниження мотивації робітників щодо використання власних конкурентних переваг;
• Необґрунтоване зростання розмірів соціальних трансфертів, із порушенням співвідношення між доходами працюючого населення та пенсіонерів.
• Численні порушення законів у трудовій сфері: значна заборгованість із заробітної плати, велика частка тіньової зарплати (відповідно несплата бюджетних внесків тощо), приховане безробіття тощо.
• Низька оплата праці та престижність педагогічної роботи;
• Наявність великих регіональних відмінностей в якості освіти;
• Слабка матеріальна база навчальних закладів, у т.ч., технічних засобів навчання, передусім – комп’ютерних, недостатня готовність персоналу до комп’ютеризації;
• Низька наукоємність навчального процесу;
• Слабка підготовка значної кількості випускників шкіл та ВНЗ, зведення у багатьох випадках значущості диплому/атестату до формально-статусного атрибуту;
• Недосконалість методик тестування та рейтингування, спірність зиску всеохоплюючої уніфікації наукових ступенів;
• Слабкість системи перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів; брак зацікавленості роботодавців щодо цього.
• Непрофесійний менеджмент, зайняття до 40 % адміністративних посад лікарями, нехтування минулим досвідом ефективної організації лікування, сучасним – щодо профілактики на принципах health promotion; брак громадського контролю системи;
• Брак практикуючих, якісно підготовлених лікарів, зниження якості лікування, відтік кадрів;
• Бюрократизація роботи практичного лікаря, невідповідність нормативів його можливостям, відірваність від передової інформації та сучасних можливостей лабораторної діагностики, низька оплата праці, слабкі матеріальна база, підготовка, озброєння апаратурою;
• Брак середнього, молодшого медперсоналу; некритичне сприйняття сімейної та страхової медицини; брак державного контролю ринку медичних і пов’язаних послуг. • Обезлюднення окремих територій внаслідок масштабної депопуляції та загального скорочення чисельності населення;
• Утворення дефіциту робочої сили (передусім кваліфікованої) у зв’язку зі скороченням демографічної бази відтворення трудового потенціалу;
• Збільшення демоекономічного навантаження на працездатне населення у зв’язку з постарінням населення;
• Збільшення видатків соціального спрямування у зв’язку зі старінням працездатного контингенту населення, загроза уповільнення оновлення знань та ідей, гальмування науково-технічного прогресу;
• Загострення проблем самотності осіб похилого віку та проблем їх соціальної підтримки;
• Можливості масової імміграції (порушення етнодемографічного балансу, міжнаціональних конфліктів, погіршення санітарно-епідеміологічної ситуації та ін.);
• Втрати демографічного і трудового потенціалу, погіршення його якості внаслідок масштабної зовнішньої трудової міграції українських громадян;
• Поглиблення диспропорцій регіонального соціально-економічного розвитку, зумовлена сучасною специфікою внутрішніх міграцій населення;
• Подальше поширення асоціальних явищ та їх демографічних наслідків (захворюваності на соціально обумовлені хвороби, смертності від них тощо);
• Депопуляції населення, скорочення чисельності населення у працездатному віці;
• Погіршення здоров’я населення та зростання соціально-небезпечних захворювань;
• Зниження трудової активності населення внаслідок низької ціни робочої сили;
• Вичерпання внутрішніх ресурсів економічного розвитку. Загострення платіжної кризи, зростання заборгованості по зарплаті;
• Політичний тиск у напрямі прийняття популістських рішень, що підривають подальший економічний розвиток.
• Формалізація навчання, зведення його до надання мінімального набору знань і умінь, неадекватних потребам розвитку творчих здібностей; низький рівень самовдосконалення й подальшого навчання протягом усього життя;
• Декваліфікація персоналу, відтік кращих педагогів, втрата якості середньої освіти, вітчизняних освітніх традицій;
• Підготовка дипломованих фахівців без фундаментальних знань, збільшення відставання значного прошарку населення від сучасних вимог ринку праці та соціуму.
• Поглиблення розриву з передовими системами охорони здоров’я;
• Руйнування матеріально-технічної бази закладів, подальше зниження якості роботи системи охорони здоров’я;
• Втрата власних медичних традицій, загальнодоступності допомоги;
• Збільшення малоефективних витрат на лікування всупереч ефективним видаткам на профілактику;
• Збільшення присутності на ринку медичних послуг несумлінних суб’єктів господарювання.