ДЕПРЕСИВНІ ТЕРИТОРІЇ ТА МЕХАНІЗМ ЇХ САНАЦІЇ

Депресивна територія (ДТ) – просторове утворення, в якому з економічних, політичних, соціальних, екологічних та інших причин були втрачені стимули до саморозвитку. Їх існування вимагає прийняття, як на державному, так і на регіональному рівнях антидепресивних заходів.

Аналіз стну ДТ можна проводити за допомогою спеціально розроблених прогнозних сценаріїв. Це коротка характеристика можливого стану ДТ, включаючи варіант нерегульованого ззовні екстраполяційного* розвитку подій.

Порівняльний аналіз дозволить обґрунтовано оцінити гостроту депресії , дати їй визначення, охарактеризувати її. Визначається можливість санації ДТ.

В умовах кризи ДТ вважають такі, в межах яких темпи спаду виробництва, рівня життя, зростання безробіття та інших факторів, вищі за макрорегіональні, загальнодержавні, тобто такі території, які є дійсно центрами депресивних напружень.

Санація – система заходів, яка проводиться для оздоровлення ДТ. Вона проводиться в декілька етапів: 1) знімається гострота проблеми; 2) відбувається соціально-економічна реабілітація території.

При проведенні санації використовують такі системні механізми: - економіко-правові; - соціально-організаційні; - економіко-демографічні.

Визначення ДТ складається з ряду етапів:

1) оцінка існуючого положення і тенденцій змін на ринках праці і в сфері зайнятості. Визначені точки напруги визначаються як території пріоритетного розвитку;

2) з’ясовуються причини цих відхилень. Це дає можливість визначити напрямки політики регулювання ринку праці і зайнятості населення, і в результаті виділити такі райони, населені пункти, для яких необхідне проведення такої політики;

3) стосується тих територій, де не вдалося визначити причини депресії, і вони виключаються зі списку (погане управління).

Фінансові ресурси для санації ДТ є переважно коштами бюджету і позабюджетних фондів. Також, використовуються пільгові кредити населенню, кошти добровільних фондів, частина коштів підприємств-банкрутів, які стали причиною депресії.

До механізму проведення санації відносяться: 1) взаємодія всіх органів влади з господарюючими суб’єктами; 2) соціальний захист населення 3) банкрутство підприємств; 4) регулювання міграції населення; 5) впорядкування відносин власності; 6) укладання багатосторонніх угод.

Характер проблем в різних АТО різний, що вимагає різних підходів до їх вирішення. Може використовуватись велика кількість заходів, однак основні – специфічні бюджетні механізми, які умовно поділяють на дві групи:

1) нормативно-розрахункові бюджетні методи. До них належать визначення різних трансфертів, які отримують місцеві бюджети з бюджетів вищого рівня в залежності і на умовах, закріплених державним бюджетним законодавством і нормативними актами органів влади та державного управління;

2) особливі бюджетні режими, які включають комплекс податково-бюджетних заходів, які направлені на утворення в ДТ сприятливого інвестиційного клімату для залучення національного та іноземного капіталу – спеціальні економічні зони.

Міжбюджетні трансферти (гранти) – надходження коштів з бюджетів вищого рівня до нижчого, крім надходжень, що виражені в формі податків і звичайних кредитів.

Фінансова допомога передбачається територіальним утворенням, в яких доход на душу населення нижчий за середній по регіону

< Назад   Вперед >
Содержание