Принцип екологічної зацікавленості та його використання у практиці управління

Суть принципу зводиться до того, що природоохоронна діяльність має бути невіддільною від процесу виробництва, а проблеми охорони довкілля необхідно розв’язувати в процесі самого виробництва. Плата за забруднення довкілля нині стягується відповідно до заподіяних збитків. Однак на практиці утворився значний розрив між проголошеними принципами плати та її нормативами, з одного боку, та обсягами економічних збитків, з другого. В умовах економічної скрути така плата не компенсує всього обсягу економічних і соціальних витрат, розмір нинішніх платежів за забруднення не перекриває навіть мінімально необхідних природоохоронних потреб.

Складним є також регулювання цін за природні ресурси. Їх підвищення в сучасних умовах може лише ускладнити ситуацію. Але низька вартість природних ресурсів значно зумовлює їх нераціональне використання.

В умовах України, де порушена цілісність екосистем,назріла гостра необхідність збалансувати критерії екологічної доцільності та економічної ефективності виробництва

< Назад   Вперед >
Содержание