Регіональна політика держави в умовах посткризового відновлення

В сучасних умовах трансформації України вдосконалення механізмів управління економічною діяльністю регіону набуває особливого значення та потреби в реформах, еволюції державних регуляцій в кризовий та посткризовий період.

Питання економічного та соціального розвитку регіонів, їхнього співробітництва, зменшення міжрегіональних диспропорцій, ефективного використання економічного потенціалу залишаються актуальними для України

криза виявила системний характер перешкод, які постають сьогодні перед регіонами та країною в цілому , а питання дерегуляції, цільових програм підтримки є необхідними, але недостатніми умовами для забезпечення сприятливого клімату в Україні.

без подолання економічної депресії ми не в змозі говорити про стабільний розвиток

Подолання депресії, має базуватись на відновленні стабільності. У свою чергу макроекономічна стабільність базується на збалансованому бюджеті і зменшенні дефіциту бюджету.

два підходи до підвищення збалансованості бюджету – через зменшення тіньової економіки та зменшення дефіциту бюджету.

Другий шлях – це зменшення видаткової частини бюджету. При цьому за рахунок соціальних програм таке скорочення не є можливим. А джерелом скорочення видатків держави може бути скорочення функцій держави, їх перегляд і оптимізація. Тому нагальною є адміністративна реформа – скорочення функцій та втручання держави, що дасть можливість для одночасних позитивних наслідків – скорочення видатків держави та зменшення навантаження на бізнес і, відповідно, приведе до його легалізації.

потрібні якісні реформи. Криза спричинена як об’єктивними чинниками, з-поміж яких – глобалізація та постіндустріальний розвиток, розвиток світових економічних відносин, а також суб’єктивно-об’єктивними чинниками – у т. ч. надмірною доларизацією світової економіки. Разом з тим будь-яка криза несе можливість оновлення та певний позитив. Світова фінансово-економічна криза стимулює реформування національної економіки через реструктуризацію всіх системних відносин, а також через перегляд деяких економічних теорій – у тому числі відмову від абсолютизації теорії лібералізації економіки.

економічні показники в регіонах не мають стійких тенденцій, іноді їхні значення за два роки поспіль є протилежними. Це свідчить про слабкість економічної бази більшості регіонів, недостатність їхнього потенціалу розвитку. Для економічно малопотужних регіонів діяльність 1-2 найбільших підприємств є визначальною при формуванні результативних економічних показників

Наявність суттєвого регіонального дисбалансу соціально-економічного та культурного розвитку ускладнює проведення єдиної політики соціально-економічних перетворень, формування загальнодержавного ринку товарів і послуг, збільшує загрозу регіональних криз, посилює дезінтеграцію національної економіки. Регіональні диспропорції гальмують забезпечення високих темпів економічного зростання на всій території держави. Тому сьогодні існує нагальна необхідність посиленої уваги центральних органів державної виконавчої влади до проблем регіонального розвитку і регіональної політики.



Мета суч. ДРЕП - створення умов для стабільного розвитку та збалансування відтворення соц.економ. потенціалу регіону, формування ринкової моделі функціонування економічної системи, яка забезпечить активну мотивацію до трудової та підприємницької діяльності.

Механізм реалізації ДРЕП забезпечується законодавчими і нормативними актами, які регулюють відносини між суб’єктами ДРЕП, форми і методи її здійснення.

Основною формою реалізації ДРЕП мають стати національні програми. Їх розробка і реалізація має фінансуватися як з державного так і з місцевих бюджетів. Також можуть використовуватися інші джерела фінансування.

Для окремих територій можуть використовуватись наступні заходи при реалізації ДРЕП: створення пільгового режиму; адресне спрямування держ. інвестицій; кредити, дотації і субвенції для розвитку соц. сфери; встановлення або обмеження нормативів.



Необхідність здійснення регіональної політики

Основною причиною є те, що внаслідок дії різноманітних історичних, природно-географічних, економічних факторів, різних темпів здійснення реформ, змін у системі господарювання і структурі власності в регіонах України, існує значна диференціація рівня економічного розвитку і можливостей соціального забезпечення громадян, що призводить до суттєвих негативних наслідків.

Державна регіональна політика – це сукупність цілей, заходів, засобів та взаємоузгоджених дій центральних та місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування для створення повноцінного середовища життєдіяльності людей на усій території держави.

Регіональна політика – складова державної економічної політики, базується на принципах державотворення, демократії, загальнолюдських цінностей

< Назад   Вперед >
Содержание