Дотримання природного кругообігу як принцип природокористування

Даний принцип стосовно раціонального природокористування означає максимальне наближення ресурсного циклу як антропогенного кругообігу речовин до природного кругообігу.

Комплексність виражається у плануванні впровадження безвідходних, ресурсоощадних технологій. Природний ресурс, що видобувається людиною з природних систем, пройшовши, врештi-решт, цикл «ресурс-виробництво-споживання», знову повертається у виглядi вiдходiв в екосистеми. Якщо це повернення наближається до природного кругообiгу, воно не завдає шкоди природi, природна речовина поступово асимiлюється. Порушення цього принципу призвело до утворення великої кiлькостi вiдходiв, якi не включаються в природний кругообiг речовин i змiнюють властивостi багатьох екосистем у регiонi.

Сутнiсть принципу зводиться не тiльки до того, щоб технологiчнi процеси конкретних виробництв обмежувалися циклiчнiстю, а й щоб циклiчнi процеси являли послiдовний ряд стадiй виробництва, пов’язаних мiж собою чи комплекснiстю переробки сировини.

Для України цей принцип має особливе значення, оскільки існуюча тривалий час практика планувати розміщення виробництва, не враховуючи критерії екологічної доцільності, призвела до накопичення великої кількості відходів, які часто-густо є цінними покладами сировини. У відвалах, у стічних водах міститься багато корисних компонентів, обсяги яких часто можна спів ставити з природними родовищами. На сучасному рівні розвитку НТП спостерігається важлива закономірність – чим вищий рівень економічного розвитку країни, тим ефективніше переробляється сировина, тим менше відходів

< Назад   Вперед >
Содержание