2.16.4. Об’єктивні конкурентні переваги ТНК

Очевидно, що поставлення господарських цілей глобального характеру та їх практичне досягнення зумовлюються органічно властивими функціональними характеристиками ТНК — основними перевагами великих компаній, корпорацій, які здійснюють міжнародну економічну діяльність. Такі переваги виникають передусім унаслідок здатності концентрувати значні виробничі потужності, через ряд особливостей НТП, завдяки можливостям монопольного й олігопольного впливу на ринок, а також ряду інших чинників.

Не дивно, що великі комерційні структури здатні забезпечувати високі прибутки та інші показники, що свідчать про ефективну господарську діяльність. Так, в Японії саме такі гіганти індустрії, як Тойота мотор, Ніппон стіл, Ніссан мотор, Міцубісі хеві індастріз, а також інші лідери національної та світової економіки забезпечують високу продуктивність та прибутковість праці (60—70 тис. дол. на одного працівника, що вдвічі більше, ніж на малих фірмах, чистий прибуток у великих японських ТНК становить 3,5—4 % проти 2—3 % на малих підприємствах). В Японії ТНК здійснюють неймовірно великі для малого та середнього, некорпоративного бізнесу інвестиції на одного робітника (35—40 тис. дол. порівняно з 20—25 тис. дол. для малого та середнього бізнесу).

З точки зору теорії порівняльних переваг та факторної теорії ТНК можуть використовувати ті переваги, які зумовлюються відмінностями економічних, природних та соціальних умов країни базування материнської компанії та країн, на території яких розташовані філії та інші підконтрольні їй структури. Разом з тим така загальна логіка доповнюється численними економічними перевагами, які інституціюються самим фактом існування розгалуженого міжнародного утворення — суб’єкта підприємницької діяльності.

Які ж об’єктивні причини й органічні властивості та функціональні характеристики ТНК обумовили їх значне поширення, збільшення численних видів та обсягів інтернаціональної економічної діяльності. Серед головних з них виділимо такі:

1. Можливість використання організаційного й економічного ефекту концентрації, масштабності усуспільненого виробництва, а також створення завдяки їм сприятливих умов господарювання. Адже значні резерви поліпшення економічних результатів діяльності провідних корпорацій пов’язані з можливістю скорочення витрат на виробництво завдяки зростанню його обсягів, чинника великосерійності.

На ефекті великого масштабу слід особливо наголосити тому, що саме ТНК використовують його з найбільшою ефективністю. Справді, саме в цій організаційній формі бізнесу найвиразніше реалізується широко відомий в економічній теорії з часів виходу у світ праці А. Сміта «Дослідження про природу та причини багатства народів» принцип економії на масштабах. Потенціал зростання обсягів виробництва й забезпечення великосерійності виробництва в рамках ТНК дає можливість найповніше використати резерви поліпшення показників господарсько-підприємницької діяльності, скорочення питомих витрат на одиницю продукції, що випускається. Ефект масштабу має значення і з точки зору забезпечення високого конкурентного потенціалу ТНК. Слід врахувати, що збільшення обсягів випуску товарів певної номенклатури (при залученні інших факторів, зокрема передових технологій та маневру капітальними ресурсами) створює додаткові можливості щодо поліпшення виробничо-технологічних характеристик продукції, яка поставляється на ринок.

2. Можливість цілеспрямованого варіювання значними виробничими ресурсами, їх внутрішнього перерозподілу, координації економічної стратегії і тактики підконтрольних господарських підрозділів.

Використання прихованих коштів перерозподілу ресурсів, які формально є виробничо необхідним обміном товарами і послугами, використання внутрішньокоопераційних цін під час проведення розрахунків, взаємне кредитування й страхування операцій між філіями, розташованими в різних країнах. Процес такого внутрішнього перерозподілу за останні два десятиріччя набув справді гігантських масштабів: у валовому обсязі зовнішньої торгівлі світу він становить приблизно 1/3.

3. Полегшення технологічного трансферту та можливість реалізації ряду інноваційних проектів, адже концентрація і централізація капіталів, а також управління означає ще й концентрацію технологічного потенціалу і можливість здійснення централізованого підприємницького управління ним. В умовах сучасного науково-технічного прогресу це може мати вирішальне значення з багатьох точок зору. Обсяг технологічного трансферту, який здійснюється корпораціями, в загальному обсязі міжнародного технологічного трансферту світу становить 2/3.

4. Трансакційна економія, яка пов’язана з можливістю економії на витратах під час здійснення складної багатоканальної процедури «горизонтальних» ринкових зв’язків — пошуку партнерів, проведення переговорів, а також на численних формальностях у випадках процедурних узгоджень та судово-правових розглядів на етапі післяконтрактної імплементації домовленостей. Інакше кажучи, йдеться про оптимізацію управління господарською діяльністю через створення управлінської вертикалі замість накладних горизонтальних контактів.

І хоча альтернативні витрати також можуть бути помітними (йдеться про створення відомої адміністративної, «вертикальної» управлінської структури), небажані наслідки «бюрократизації» можуть значно перекриватися завдяки раціоналізації управління, диверсифікації й оптимізації усього багаторівневого господарсько-виробничого процесу.

5. Кращий доступ до ринків. Це — можливість подолання небажаних бар’єрів, які пов’язані з протекціоністською політикою національних держав, із наявністю тарифних і нетарифних обмежень, а також забезпечення ряду інших важливих з погляду інтернаціональної підприємницької діяльності переваг; сприятливий доступ до ресурсів.

6. Штучне створення додаткових переваг у конкурентній боротьбі. На практиці можуть використовуватися найрізноманітніші засоби монопольного впливу на ринки, формування попиту і використання монопольних за характером інструментів протидії конкурентам.

7. Можливість оптимізації ринково-конкурентної стратегії: для одних господарських суб’єктів поглинання (пасивна акція) може виявитися останнім засобом, за допомогою якого можна уникнути фінансового краху, для інших — прагнення до концентрації фінансових ресурсів може відображати об’єктивну можливість своєрідного страхування, кращого маневрування в умовах дії в різних країнах різних митних ставок, податкових систем. Важливим фактором ринкової стратегії є здатність ТНК зменшувати ризики, диверсифікуючи види економічної діяльності та комбінуючи засобами гарантій (валютно-фінансових, політичних тощо).

Таким чином, сукупність переваг організаційно-управлінської, ринково-конкурентної, технологічно-інноваційної природи зумовлює кількісне збільшення ТНК як форми підприємницької діяльності, а також розширення поля їхнього господарювання. Цей процес не тільки означає механічний перерозподіл сфер ринкового контролю та економічного «життєвого простору», а й серйозні наслідки для всієї системи міжнародних економічних відносин, умов здійснення конкретних форм співробітництва та підприємницької діяльності в національному та глобальному масштабах.

< Назад   Вперед >
Содержание