Вступ
Економічна історія вивчає походження і розвиток різноманітних типів господарства. У більшості народів, як відомо, існували різні типи економіки, які із значною долею впевненості можна назвати цивілізованими. Стан економіки і визначається характером взаємовідносин між господарськими типами.
Існує цілий ряд емпірично встановлених закономірностей, які характеризують історичну типологію економіки. Приведемо деякі із них. Встановлено, наприклад, що для всіх без винятку типів господарства, заснованих на суспільній (державній) власності, характерна більш низька продуктивність праці, ніж для типів господарств з пануванням приватної власності. В будь-яких типах економіки в усі часи найбільш високими темпами розвивається виробництво військової техніки.
Майбутньому економісту необхідне знання історії різноманітних типів господарства — це прямо витікає із основного завдання вищої освіти - навчити майбутнього спеціаліста професійно мислити, оскільки тільки знання історії проблеми дозволяє приймати правильні рішення. Дійсно, в процесі пошуку правильного рішення професіонал перш за все шукає
аналог, прецедент тієї чи Іншої ситуації, і, таким чином, усвідомлює він це чи ні, постійно звертається до історії економіки. Ігнорування уроків економічної історії призводить до негативних результатів.
Прийнято вважати, що економіці стільки років, скільки людині сучасного типу (кроманьйонцю), тобто приблизно 40 тис. років.
Природним способом життя людини як біологічного виду є збиральництво. Воно ж презентує собою хронологічно перший тип господарства. Абсолютна більшість первісних общин в різний час перейшла від збиральництва до того чи іншого виду відтворюваного типу господарства. Це було: мисливство, кочове скотарство, рослинництво.
Тип господарства і особливості його наступного розвитку історично визначились трьома чинниками: природними задатками народу (особливо важливу роль відігравала самосвідомість, менталітет), середовище проживання (екологія) і відносини з сусідами (геополітика).
Економічна історія забезпечує тісний зв'язок історико-економічного пізнання з розвитком економічних знань в цілому. Як джерело фактичного матеріалу для всіх економічних наук вона допомагає у вивченні економічної теорії, економіки промисловості, сільського господарства, фінансів, грошового обігу тощо. Галузеві та функціональні економічні науки без обґрунтування історико-економічними дослідженнями втрачають власний теоретичний рівень.
Необхідність вивчення історії господарства України зумовлена пошуком закономірностей економічного життя України в контексті загальносвітових господарських процесів. Це дасть можливість усвідомити роль і місце України як суб'єкта світової цивілізації. Актуальність зазначеного підходу зумовлена такс ж і тим, що досить тривалий час економічна історія України розглядалась як складова історії Росії і Радянського Союзу.
В умовах, коли Україна стверджується як незалежна держава, вивчення економічної історії України дасть можливість глибоко дослідити сучасні економічні процеси, визначити можливі варіанти та альтернативні шляхи розвитку