КОНГО

Адміністративний поділ. У адміністративному відношенні країна поділяється на 10 регіонів та комуну Браззавіль.

- Населення складає 2 783 тис. осіб (2001; 1,9 млн. в 1985, 2,3 млн. в 1990). Середній приріст населення невеликий і становить всього 3 %.

Етнічний склад населення

Понад 98 % нселення належить до народів, що розмовляють на мовах нігеро-конголезької групи. На бенуе-конголезьких мовах розмовляють конго (0,9 млн. осіб), що займають південну частину країни, теке (разом з бонгілі та мбете — 0,4 млн. осіб) — на плато Батеке, на південному заході западини Конго та в районі Лекуму, бангі та мбо- ши — у внутрішніх районах уздовж річки Конго. В тропічних лісах мешкають племена пігмеїв ака, бінга та ін. (25 тис. осіб). На адамауа- східних мовах розмовляють малочисленні народи гбая, банда, нгбанді.

Європейське населення (французи — 8 тис. осіб) зосереджене головним чином у містах (Браззавіль та ін.).

Релігії — Приблизно 50 % населення притримуються місцевих вірувань (анімізм), 47 % — християни (католики, протестанти), є також приверженці християнсько-африканських сект та мусульмани.

Розташування населення — Країна є однією з найменш заселених на континенті: пересічна щільність населення становить 9,9 чол/км (2005). Найбільш густо заселені південь (райони на захід та південний захід від Браззавіля, пересічна щільність 10,7-23,4 чол/км2), долина річки Ніарі (8,9 чол/км2) та прибережна сумга (від кордону із Анголою до Пуент-Індієна; 54,3 чол/км2). Північ заселений досить слабко (приблизно 1,3-1,7 чол./км2).

Міське населення — На початку XX ст. в сільській місцевості проживало майже все населення. В 1980 році міське населення вже становило 65 %, із них 80 % в найбільших містах — Браззавіль та Пу- ент-Нуар. За останні десятиріччя населенні столиці збільшилось від

422,4 тис. осіб в 1980 році до 1,2 млн. у 2005.

- Зайнятість населення. Розташування економічно активного населення за галузями господарства (1980): сільське господарство —

34 %, промисловість — 26 %, сфера послуг — 40 %

- Офіційна мова — французька. У широкому вжитку кітуба та лінгала. - ВВП (ВНП) номінальний — 13.35 млрд. дол. США, ВВП (ПКС) —

15,6 млрд. дол. США, ВВП на душу населення — 4000 дол. США.

- ВВП по секторах економіки (%) — с/г — 5,6 %, промисловість — 57,1%, послуги — 37,3%.

- Експорт — 9,009 млрд. дол. США, Партнери — США, Китай, Тайвань. - Імпорт — 2,722 млрд. дол. США, Партнери — Франція, Пд Корея, Китай, Італія, Індія, США.

- Зовнішній борг — 5 млрд. дол. США.

- Валюта — франки (XAF), курс до доллару США — 447,81.

- Експорт товарів з України до країни — 1507,0 тис. дол. США - Імпорт товарів з країни до України — 387,6 тис. дол. США - Експорт послуг з України до країни — 401 тис. дол. США - Імпорт послуг з країни доУкраїни — 308,3 тис. дол. США - Індекс людського розвитку країни — 0.619

- Економіка. З корисних копалин найбільшого значення мають комплексні руди свинцю, міді та цинку, загальні запаси яких відповідно складають 500, 180 та 100 тис. т в прерахунку на метал (1981). Найбільші родовища розташовані на південному заході країни (Янга- Кубенса, Дженгіле, Мфуаті). Промислові запаси нафти становлять 100 млн. т, природного газу — 28 млрд. м3 (1982). Найбільше нафтогазоносне родовище — Емерод, знаходиться на шельфі Атлантичного океану. Загальні запаси залізних руд оцінюються в 200—500 млн. т (1981; родовище Занага на північний захід від столиці). Надра країни багаті калійними солями, за прогнозними ресурсами (кілька трільйонів тон) яких Республіка Конго посідає одне з перших місць у світі. В країні є невеликі родовища бітумінозних піщаників, фосфоритів, золота, алмазів, руд олова, вольфрама, тантала та ніобію.

В колоніальний період Республіку Конго було перетворено на країну транзиту та торгівлі при ведучій ролі лісового господарства. Навіть після незалежності країна залишається бути головним розподільним центром Центральної Африки. Транзитна торгівля — одна з найважливіших джерел доходів країни. В економіці досить мала частка сільського господарства, що не є звичним для країн Африки, та відносно велика частка промисловості.

За даними 2001 року ВВП становить — дол. США 2,3 млрд., при темпі зростання ВВП в 3,5 %. ВВП на душу населення — дол. США 821. Прямі закордонні інвестиції складають дол. США 100 млн. Імпорт — машини і обладнання, головним чином для нафтовидобувної промисловості, продовольство і споживчі товари (дол. США 1,6 млрд —

Франція — 23 %, США — 9 %, Бельгія — 8 %, Велика Британія — 7 %). Експорт — нафта, лісоматеріали (дол. США 1,7 млрд — США — 23 %, Бельгія — 14 %, Німеччина — 9 %, Італія — 6 %).

Сільське сгоподарство. Структура земельного фонду така: рілля — 1,8 %, луки та пасовиська — 41,8 %, ліси — 47,5 %. Більша частина ріллі зайнята під посівами таких культур, як маніок (0,7 млн. т за рік; 1981), батат, ямс, таро. Поширені також банани «плантен», рис, кукурудза. Із технічних культур вирощують цукрову тростину (плантації Нкаї та Мутела), арахіс (долина Ніарі), маслинна пальма (ліси в басейні Ніарі, западина Конго), тютюн (регіони Плато, Пул). Великого розвитку набуло овочівництво, плодівництво (цитрусові). Основні торгові культури — какао (6 тис. га; 2 тис. т; Санга), кава (6 тис. га, 2 тис. т; Ніарі). Тваринництво через поширення мухи цеце розвинене дуже слабко. Поголів'я скотарства становить: велика рогата худоба — 75 тис. (Ніарі, Пул), вівці та кози — 280 тис. Можливості рибальства використовуються не в повній мірі — 15 тис. т у річках, 18 тис. т у океані (тунець, сардинелла). Лісове господарство займає провідне місце в економіці. Лісові запаси оцінюються в 120 млн. м3. Заготівля цінних порід дерев окуме, лімба та акажу становить 545 тис. м3.

Промисловість. З середини 1970-их років головним джерелом доходів стала видобувна промисловість. Найбільше видобувається нафта (шельфові родовища Емерод, Лоанго, Ліквала) — 6,3 млн. т (1985). У невеликій кількості видобуваються свинцево-цинкові руди з домішками міді (15 тис. т свинцю; 1981), золото (15 кг; 1976). За підтримки СРСР був пущений свинцево-цинковий гірничо-збагачувальний комбінат у Какамоеке. Видобуток калійних солей з родовища Холле 1977 року зупинений. Обробна промисловість представлена виробництвом пиломатеріалів (14 заводів у 1979 році) — 70 тис. м3, фанери — 100 тис. м3 (один з найбільших показників у Африці), такими галузями як харчосмакова (цукрова, пивоварна, виробництво олії з пальми та арахісу, тютюнова), текстильна (комбінат у Браззавілі), виробництво будівельних матеріалів (цементний завод у Лутете), нафтопереробна (завод у Пуент-Нуарі), хімічна та металообробна. Енергетика представлена ГЕС Джуе (1953), Мукукулу (річка Буенза) (1979) та ТЕС. Виробництво електроенергії становить 284 млн. кВт/год (1985).

Транспорт. Основні залізниці: Браззавіль-Пуент-Нуар (517 км), Мбінда-Мон-Бело (290 км). Від Мбінди до Габону проходить одна з найдовших канатних доріг у світі — 80 км. Загальна протяжність автошляхів становить понад 11 тис. км, з них асфальтованих 600 км. Найважливішою автомагістраллю є Пуент-Нуар-Браззавіль-Весо (1 500 км). Судноплавство здійснюється по річкам Конго, Убангі, Сан- га, Джа, Ліквала, Аліма, Квілу — 2 500 км. Головний річковий порт — Браззавіль, морський — Пуент-Нуар. Міжнародні аеропорти у Браззавілі (Мая-Мая) та Пуент-Нуарі.

Посольство в Україні, адреса: По совместительству Надзвичайний i повноважний посол Республіки Конго в Україні 119049, м. Москва, вул. Донская, 18/7, 1-й поверх Телефон: (+7 495) 236-33-68, Факс: (+7495) 236-41-16 - Адреси дипломатичних представництв України в Конго:

Посольство України в Конго: Адрес: 80, авеню Жюстис, Киншаса, Демократическая Республика Конго Телефон: (243) 0998-743-189, Факс: (243) 09999-75-135 e-mail: ambrus_drc@mail.ru, http://www.embassyofcongo.org/

< Назад   Вперед >
Содержание