Короткі висновки
2. Суспільно-політичне становище в Україні за часи державної незалежності характеризується динамічним процесом формування політичного лідерства, від якого нині найбільше залежить розв’язання складних соціально-економічних, внутрішньополітичних та зовнішніх проблем держави. Політичні лідери загальнонаціонального рівня – президенти, голови уряду та парламенту, керівники впливових партій та рухів, а також регіональні політичні діячі – часто спираються на інститути громадянського суспільства, а інколи виявляють ініціативу у створенні або у серйозній підтримці суспільно-політичних структур.
3. Українська бізнес-еліта за часи незалежності держави активно еволюціонує у владні структури, посідаючи сьогодні панівні позиції у всіх гілках влади і все більше перетворює суспільство у олігархічну систему. Її роль у формуванні та розвитку інститутів громадянського суспільства дуже незначна, хоча фінансово-економічні можливості значні.
4. Реформування української економіки та соціальної сфери життя на бік сучасних розвинутих демократій не може здійснитися без формування інститутів соціального партнерства, які мають багато схожих рис з інститутами громадянського суспільства. Соціальне партнерство не знімає потенціальну гостроту протиріч та конфліктів, і в сучасній Україні процес співробітництва соціальних партнерів носить нестабільний характер. Тому в державі ще не має умов для ефективного соціального партнерства в його широкому розумінні.
Місцеве самоврядування в Україні сформувалося і має певний ресурс для розв’язання питань місцевого розвитку. Але органи місцевої адміністрації, які сталі більш-менш ефективним апаратом управління територіальними громадами, грають невиразну роль у підтримці та розвитку інститутів громадянського суспільства і звертаються до них, або виявляють увагу в умовах суспільно-політичних компаній