Скупний попит і сукупне пропонування

У ринковій економіці все виробляється для продажу на ринку. У масштабі суспільства ринок складається з двох протилежних, але взаємопов’язаних між собою підсистем сукупного попиту і сукупного пропонування.

Сукупний попит — це реальний обсяг національного виробництва, який споживачі — домогосподарства, підприємства і держава, готові купити за будь-якого можливого рівня ціни. За інших рівних умов, чим нижчий рівень цін, тим більшу частину реального обсягу національного виробництва захочуть придбати внутрішні споживачі та зарубіжні покупці. І навпаки, чим вищий рівень цін, тим менший обсяг національного продукту вони побажають купити. Таким чином, і на рівні суспільного ринку існує зворотна залежність між рівнем цін і реальним обсягом національного виробництва, на який пред’являється попит.

На рис. 16.1. спадаюча крива сукупного попиту показує: чим нижчий рівень цін, тим більший обсяг реального національного виробництва буде куплений. Безумовно, за даних умов, як і на індивідуальний попит, діють і нецінові фактори сукупного попиту: зміни в споживчих смаках; зміни в інвестиційних витратах; зміни в державних видатках тощо.

Сукупне пропонування характеризує рівень реального обсягу національного виробництва за кожного можливого рівня ціни. Більш високі рівні цін створюють стимули для виробництва додаткової кількості товарів і пропонування для їх продажу. Більш низькі ціни змушують скорочувати виробництво товарів. Тому залежність між рівнем цін і обсягом національного виробництва є прямою, або позитивною. Крива сукупного пропонування показує реальний обсяг національного виробництва, який буде вироблено за різних рівнів цін. Вона складається з трьох відрізків: а) горизонтального, або кейнсіанського, коли національний продукт змінюється, а рівень цін залишається постійним; б) вертикального, або класичного, коли національний продукт залишається постійним на рівні повної зайнятості, а рівень цін підвищується; в) проміжний відрізок, коли змінюються і реальний обсяг національного виробництва, і рівень цін.

На обсяг сукупного пропонування впливають і нецінові фа- ктори: зміни цін на ресурси; зміни в продуктивності праці, зміни податків та державне регулювання. Більш детально з проблемами сукупного пропонування і сукупного попиту можна ознайомитися за відомим підручником: Макконнелл Р. К., Брю С. Л. Экономикс: Причины, проблемы и политика: В 2 т. / Пер. с англ. — М.: Республика, 1992. — Т. 1. — Гл. 11.

Для того щоб весь річний суспільний продукт був реалізований, необхідна повна рівновага між суспільним попитом AD і суспільною пропозицією AS, тобто AD = AS.

На рис. 16.3 показано один з варіантів такої рівноваги. Перетинання кривих сукупного попиту АD і сукупного пропонування АS показує рівноважний рівень цін і рівноважний обсяг національного виробництва. На цьому рисунку криві сукупного попиту і сукупного пропонування перетинаються на проміжному відрізку, коли ціна зросла з P1 до Р2. Зміна рівня цін виключає перевиробництво товарів або їх недовиробництво на проміжному відрізку. Ця рівновага може досягатися також на кейнсіанському і класичному відрізках, тобто на будь-якому відрізку кривої сукупного пропонування.

Досліджуючи проблеми рівноваги у масштабі суспільного виробництва звертаємо увагу на те, що кейнсіанська теорія робить ставку на сукупні видатки та їх компоненти. Основоположне рівняння кейнсіанців:

С + І + D + X = ЧНП.

де І — чисті інвестиції.

Суть цієї теорії полягає в тому, що сукупний обсяг видатків покупців рівний загальній вартості проданих товарів і послуг. У стані рівноваги С + І + D + X (сукупні видатки) дорівнюють ЧНП (обсягу виробництва чистого національного продукту).

Монетаристи, навпаки, роблять ставку на гроші. Основоположним рівнянням монетаристів є рівняння обміну:

MV = PQ,

де М — пропонування грошей; V — швидкість обігу грошової одиниці в кругообігу доходів; Р — рівень цін, або точніше, середня ціна, за якою продається кожна одиниця національного про- дукту; Q — фізичний обсяг виробничих товарів і послуг.

Ліва частина даного рівняння (MV) являє собою загальну кількість видатків покупців на придбання обсягу вироблених благ, тоді як права частина (PQ) — загальний виторг (валовий дохід) продавців цього обсягу.

Кругообіг ВВП, ресурсів і доходів (спрощена модель). Ми не будемо вдаватися до аналізу переваг кожного з цих рівнянь, які розкривають рівень рівноваги між сукупним пропонуванням і сукупним попитом; будемо вважати, що на рис. 16.3 і кейнсіанське, і монетаристське рівняння забезпечуються: покупці повністю купують те, що їм національне виробництво пропонує; отже, все, що вироблене за рік — реалізується. Роль держави в кругообігу ВВН, ресурсів і доходів не розглядається.

На рис. 16.4. показано кругообіг елементів ВВП (товари, послуги, кінцеві засоби виробництва), доходів (заробітної плати, ренти, процента, прибутку) і таких виробничих послуг, як праця, земля, капітал, підприємницькі здібності. Тобто ця таблиця ілюструє кругообіг і ВВП, і таких ресурсів (праця, земля, підприємницькі здібності), які не є елементами ВВП, але є елементами продуктивних сил і національного багатства. Проте ми зосередимо свою увагу на тому, що виробничі ресурси представлені у ВВП, з одного боку, доходами домогосподарств, а з іншого — видатками підприємств. У такому разі ми можемо розглядати рівновагу на прикладі сукупного пропонування ВВП і сукупного попиту на ВВП.

Якщо ми звернемо увагу на позицію а, то тут сукупний попит домогосподарств має дорівнювати сукупному пропонуванню споживчих товарів, тобто обсягу їх національного виробництва. Позиція б, за нашою моделлю, має забезпечити рівність між сукупним пропонуванням виробничих ресурсів (послуг), які представлені працею, земельними ділянками, капіталом, підприєм- ницьким хистом та сукупним попитом підприємств на ці ресурси.

У такому разі весь національний продукт і всі його компоненти повністю реалізуються, при цьому повністю задовольняється сукупний попит підприємств і домогосподарств.

Для більш глибокого розуміння сутності кругообігу ВВП, ресурсів, доходів рекомендуємо звернутися до теми 12, в якій досліджуються проблеми кругообігу капіталу і продукції підприємств

< Назад   Вперед >

Содержание