Резюме

Оскільки міжнародна міграція робочої сили є однією з форм міжнародної економічної діяльності, а також фактором розвитку національних економік, усієї світогосподарської системи, можливим та доцільним є вивчення функціональних зв’язків між цим явищем та іншими формами інтернаціональних господарських подій та взаємин, умов участі у міграційних процесах національної економіки, а також можливості оптимізації такої участі. Для України питання міжнародної міграції є особливо важливими, оскільки пострадянські реалії зумовлюють активну участь нашої держави в міграційних процесах.

Така участь наприкінці ХХ та в перші роки ХХІ ст. є однобічною та вельми несприятливою для України. Значно гірші умови життя, безробіття, низькі доходи зумовлюють майже односторонній відплив населення, причому переважно працездатного і значною мірою — професійно висококваліфікованого.

Міжнародна міграція пов’язана з розривом в умовах життя та оплати праці в країнах-донорах й країнах-реципієнтах, хоча одна й та сама країна може бути, залежно від обставин та конкретної життєвої ситуації і як перша, і як друга сторона.

З точки зору економіко-теоретичного узагальнення, якщо міграція капіталу відбувається через прагнення його власників до максимізації прибутку, то міграція робочої сили пов’язана із прагненням власників робочої сили до вирівнювання заробітної платні.

Міжнародна міграція є явищем об’єктивним, але його можна розглядати і як суму життєвих випадків виїзду за кордон, які мають місце через суб’єктивні рішення окремих людей. Міжнародна міграція відбувалася б за будь-яких умов соціально-економічного життя різних країн. Однак, якби вони були ідентичними, то кількість емігрантів та іммігрантів для кожної окремої країни приблизно дорівнювали одна одній, а загальні їхні величини були б порівняно незначними. Але ж розвиткові міжнародної міграції сприяє нерівномірність соціально-економічного стану країн і регіонів. При цьому, завдячуючи глобалізації та лібералізації правил виїзду з багатьох країн, обсяги міграції останніми десятиліттями мають тенденцію до значного зростання.

Практично всі основні світові міграційні тенденції відобразилися і в українській історії. Так, українські землі, які лежали на шляху означених переселень, і в пізніші часи ставали ареною, на якій знаходили свою долю і втрачали етнічну визначеність різні племена та народи. Участь України у світових процесах міграції була дещо пригальмованою за часів радянського тоталітарного періоду, але водночас мав місце виїзд євреїв до Ізраїлю, тих самих євреїв та інших етнічних груп до США й інших західних країн. Щоправда, своєрідною «компенсацією» за утримання відпливу населення радянських часів постав масовий від’їзд українців до інших країн наприкінці ХХ та на початку ХХІ ст.

< Назад   Вперед >
Содержание